Рішення

від 01.12.2020 по справі 160/3688/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року Справа № 160/3688/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача - Михайлова А.Л., представника відповідача - Прокоф`єва Є.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №035341421 від 19.12.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на прибуток приватних підприємств на загальну суму 201 808,00 грн. та №0035351421 від 19.12.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на загальну суму 134 075,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Бліц Профіт (код ЄДРПОУ 39661983) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки, на підставі висновків акту було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №035341421 від 19.12.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на прибуток приватних підприємств на загальну суму 201 808,00 грн. та №0035351421 від 19.12.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на загальну суму 134 075,00 грн. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення, є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

25.04.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

21.05.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкові повідомлення - рішення правомірними, та такими, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

21.05.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання позивача та зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №160/8709/18.

07.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено підготовче судове засідання.

14.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі.

15.11.2019 року у підготовчому судовому засіданні відкладено розгляд клопотання позивача про зупинення провадження у справі та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні.

25.11.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та не підтверджуються відповідними доказами.

27.11.2019 року у підготовчому судовому засіданні відкладено розгляд клопотання позивача про зупинення провадження у справі та продовжено перерву у підготовчому судовому засіданні.

11.12.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №160/8709/18.

24.07.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

11.08.2020 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву у підготовчому провадженні.

12.08.2020 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що фактичне виконання господарських операцій між позивачем та контрагентом підтверджується належними первинними документами, які оформлені у відповідності до вимог закону, що свідчить про реальний характер операцій.

01.10.2020 року сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду у підготовче судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим судом задоволено клопотання позивача та відкладено підготовче судове засідання.

01.10.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання позивача та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

18.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

19.11.2020 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

25.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення Верховного Суду у справі №160/8709/18 залишено без задоволення.

25.11.2020 року у судовому засіданні під час розгляду справи по суті з метою надання позивачу часу для забезпечення явки свого представника відкладено судове засідання.

01.12.2020 року у судовому засіданні протокольною ухвалою замінено відповідача по справі на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

01.12.2020 року у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Донбаська Насосна Компанія з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Бліц Профіт (код ЄДРПОУ 39661983) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки №69159/04-36-14-21/36104221 від 29.11.2018 року.

Згідно висновків акту №69159/04-36-14-21/36104221 від 29.11.2018 року перевіркою було встановлено, наступні порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 201 808 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 224 231 грн., у тому числі: за серпень 2015 року в сумі 438 грн., за вересень 2015 року в сумі 74285 грн., за жовтень 2015 року в сумі 42258 грн., за листопад 2015 року в сумі 107260 грн.

На підставі висновків акту №69159/04-36-14-21/36104221 від 29.11.2018 року відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №035341421 від 19.12.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на прибуток приватних підприємств на загальну суму 201 808,00 грн. та №0035351421 від 19.12.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на загальну суму 134 075,00 грн.

Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав проведення перевірки, суд зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено наказ №6087-п від 24.10.2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаська Насосна Компанія , на підставі якого проведено перевірку позивача та як наслідок винесено акт перевірки, що став підставою для прийняття оскаржуваних, у даній справі податкових повідомлень-рішень.

Так, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року у справі №160/8709/18 було відмовлено у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Донбаська насосна компанія до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу. Вказане рішення набрало законної сили 06.02.2020 року.

У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року у справі №160/8709/18 суд дійшов висновку, що у відповідача були законні підстави для призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки.

Тобто, в межах вищевказаного рішення було досліджено дії відповідача щодо призначення перевірки за результатами, якої було винесено оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення та відповідно до вимог частини 4 статті 78 КАС України не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо порушень встановлених під час перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІV.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач формував показники податкової звітності, виходячи, з господарських операцій з ТОВ Бліц Профіт .

20.07.2015 року між ТОВ Бліц Профіт (Продавець) та Донбаська Насосна Компанія (Покупець), укладено договір купівлі-продажу №2007-1/15.

Судом встановлено, що станом на час укладання вищевказаного договору купівлі-продажу між позивачем та вказаним контрагентом директором ТОВ Бліц Профіт був - ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став, зокрема ухвала Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2018 року по справі №757/76592/17-к.

Судом встановлено, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2018 року по справі №757/76592/17-к винесеної за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження та зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №42017000000002367 від 24.07.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закрито, з огляду на закінчення строку притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому, ОСОБА_1 , підтвердив суду, що він не оспорює фактичні дані вчинення злочину, в якому він підозрюється, правильно розуміє значення своїх дій.

Так, в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2018 року по справі №757/76592/17-к судом було встановлено, що ОСОБА_1 посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності і права власності, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами, 06.07.2015 перебуваючи у м. Київ, за грошову винагороду вирішив вчинити фіктивне підприємництво, тобто придбання суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. При цьому, ОСОБА_1 не мав наміру здійснювати діяльність, пов`язану з виробництвом, продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг, та в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності діяв усупереч законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва. ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами 15.07.2015, придбав суб`єкт підприємницької діяльності - ТОВ Бліц Профіт , ставши формальним засновником та директором цього товариства, що дало можливість в подальшому використовувати зазначений суб`єкт підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності іншими особами. Зареєструвавши ТОВ Бліц Профіт , ОСОБА_1 відповідно до раніше досягнутих домовленостей з невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_2 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами в період з липня 2015 року по червень 2016 року фактично не здійснював підприємницьку діяльність від імені Товариства.

Суд зазначає, що статус фіктивного нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у від 23.01.2018 у справі №826/7047/13-а (К/9901/436/18).

У постанові Верховного Суду України від 27.06.2017 №21-3418а16 висловлена правова позиція, згідно із якою первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції, у зв`язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Стала практика Верховного Суду України (рішення від 22.03.2016 у справі №810/6201/14, від 26.04.2016 №2а-4201/11/2670, від 12.04.2016 №826/17617/13-а тощо, виходить із того, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Таким чином, за змістом ухвали Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2018 року по справі №757/76592/17-к судом було встановлено, що ОСОБА_1 не мав наміру здійснення господарської діяльності та у подальшому жодних дій щодо такої діяльності не вчиняв.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем даних податкового обліку, виписані керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Бліц Профіт - Кох Д.В., фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду в кримінальних справах, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть при формальному підтвердженні її первинними документами.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №035341421 від 19.12.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на прибуток приватних підприємств на загальну суму 201 808,00 грн. та №0035351421 від 19.12.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання за податком на додану вартість на загальну суму 134 075,00 грн. є правомірними, а позовні вимоги щодо їх скасування є такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНБАСЬКА НАСОСНА КОМПАНІЯ (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Крилова, буд.25, код ЄДРПОУ 36104221) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 04.12.2020 року.

Суддя М.В. Дєєв