Рішення

від 03.12.2020 по справі 200/4737/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 р. Справа№200/4737/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Аканова О.О.,

при секретарі Ревва Е.Г.,

за участю представника позивача Стряпча І.О.,

представника відповідача Вовченко С.П.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЕКСПРЕС" (місцезнаходження: 85700, Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха, вул.Шевцової, буд.26, код ЄДРПОУ 33222009) до Головного управління ДПС у Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000197516 від 20.11.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000197516 від 20.11.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23.10.2019 позивачем отримано акт про результати позаплановох виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН за травень 2019 року. На підставі зазначеного акту 21.11.2019 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, яким встановлено порушення Податкового кодексу України, в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 75800 грн. Не погоджуючись з отриманим ППР позивач оскаржив його до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України оскаржуване ППР залишено без змін, а скарга без задоволення. Вважають, що відповідачем зроблено хибний висновок відносно фіктивного здійснення господарської операції, що не пов`язана з господарською діяльністю та не підтверджена первинними документами, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством. Наголосили, що вся первинна бухгалтерська документація оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства, була надана під час перевірки в повному обсязі відповідно до запитуваного переліку, проте під час проведення перевірки відповідачем додатково вимагались документи, наявність та/або ведення яких не передбачається чинним законодавством для даного виду правовідносин або не є обов`язковим. Вказали, що жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемним правочин і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. З урахуванням зазначеного просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН . Перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 пп198.2, пп.198.3 ст.198, п.200 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податкове зобов`язання у рядку 9 Декларації з ПДВ Усього податкові зобов`язання у розмірі 75938 грн., у тому числі за травень 2019 в сумі 75938 грн.; завищено податковий кредит у травні 2019 у рядку 17 Декларації в ПДВ Усього податковий кредит у розмірі 75800 грн. що призвело до заниження від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (від`ємне значення), у травні 2019 в розмірі 138 грн. В ході проведення перевірки вилучення копій (оригіналів) фінансово-господарських документів, які свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов`язкових платежів) відповідно до п.85.4 Податкового кодексу України. На податкове повідомлення-рішення позивачем надано скаргу до ДПС України. Рішенням ДПС України податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. Вказали, що з огляду на обставини, викладені в акту перевірки документи надані до перевірки (визначені п.2.7 акту перевірки та в додатку 2 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною), по взаємовідносинам із контрагентом-постачальником ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН за травень 2019, не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності позивача. Вважає, що податкові повідомлення-рішення є правомірними. З урахуванням зазначеного вважають, що діяли виключно в межах повноважень та спосіб, визначений Конституцією України просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09 липня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 29 липня 2020 року прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЕКСПРЕС" про зміну підстав позову; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; продовжено підготовче засідання на тридцять днів з ініціативи суду; призначено підготовче засідання на 22 вересня 2020 року о 12:00 год.

22 вересня 2020 року розгляд справи відкладено в зв`язку з витребуванням додаткових документів.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2020 року продовжено товариству з обмеженою відповідальністю АВТО-ЕКСПРЕС строк для надання додаткових доказів по справі; відкладено розгляд справи на 03 листопада 2020 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 11:00 год. 24.11.2020 року.

24 листопада 2020 року оголошено перерву в судовому засіданні до 03.12.2020 о 13:00год.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЕКСПРЕС" (код ЄДРПОУ 33222009) є юридичною особою, в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826), у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об`єктів оподаткування і обчислення податків та зборів та у відповідності до вимог ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов`язки.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН (код ЄДРПОУ 42675891) за травень 2019року.

За наслідком зазначеної перевірки складено акт № 109/05-99-05-16/332220 від 21.10.2019 року.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення:

п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185. п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, пп.198.2, пп.198.3 ст.198. п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого:

завищено податкове зобов`язання у рядку 9 декларації з ПДВ Усього податкові зобов`язання у розмірі 75938 грн., у тому числі за травень 2019 в сумі 75938 грн.;

завищено податковий кредит у травні 2019 у рядку 17 Декларації з ПДВ Усього податковий кредит у розмірі 75800 грн., що призвело до

заниження від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (від`ємне значення), у травні 2019 у розмірі 138 грн.

Позивачем подано заперечення на акт, про розгляд яких 20.11.2019 за №25642/05-99-05-16 відповідачем повідомлено та зазначено, що заперечення позивача залишаються без змін.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформоване податкове повідомлення-рішення №000197516 від 20 листопада 2019 року про зменшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 75800 грн., в тому числі за податковим кредитом 75800 грн.

Позивачем подано скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення.

03.02.2020 за результатами розгляду скарги, з врахуванням того, що доводи боржника не спростовують висновків акту перевірки, залишено без змін ППР ГУ ДПС у Донецькій області від 20.11.2019 №000197516, а скаргу позивача без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено відсутність факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до акту перевірки контролюючим органом досліджувались взаємовідносини між товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЕКСПРЕС" код (ЄДРПОУ 43142826) та контрагентом ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН (код ЄДРПОУ 42675891) за травень 2019року.

Досліджуючи надані позивачем до матеріалів справи документи, судом встановлено наступне.

06.05.2019 між позивачем та ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН укладено договір постачання товару №0605/2019/1-Т, пунктом 9.2 якого передбачено перехід права власності на товар до покупця в момент підписання видаткової накладної.

Згідно специфікації №1 до договору постачальник ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН зобов`язується постачати певний товар покупцю ТОВ "АВТО-ЕКСПРЕС" у термін з 06.05.2019 по 26.05.2019 року.

Виконання вказаного договору підтверджується первинними документами, наданими, які містяться в матеріалах справи.

Судом досліджено наступні документи.

Податкова накладна на податковим номером 91 від 16.05.2019 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 454 800 грн., загальну суму податку на додану вартість, у тому числі на основною ставкою 75 800 грн., усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20) 379 000 грн.

Видаткова накладна №91 від 16 травня 2019 до договору постачання №0605/2019/1-Т від 06.05.2015 найменувань товару 24 на суму 454 800 грн.

Рахунок на оплату №91 від 16 травня 2019 до договору постачання №0605/2019/1-Т від 06.05.2015 найменувань товару 24 на суму 454 800 грн.

Платіжне доручення №960 від 11 червня 2019 на суму 47 754 грн. платник ТОВ Авто-експрес , отримувач ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН .

Платіжне доручення №3917 від 16 липня 2019 на суму 250 000 грн. платник ТОВ Авто-експрес , отримувач ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН .

Карточка рахунку 207 від 31 травня 2019 року.

Внаслідок відгрузки ТМЦ було складено видаткову накладну № 230 від 31.05.2019 та зареєстровано податкову накладну № 83 від 31.05.2019. Розрахунки за поставлений товар було здійснено ПрАТ МАРІУПОЛЬ-АВТО на підставі рахунку № 19 від 10.05.2020 року.

Як вбачається з виписки по банківському рахунку Позивача, Приватне акціонерне товариство МАРІУПОЛЬ-АВТО у повному обсязі сплатило вартість поставленного товару в загальній сумі 694 998 гривень 10.05.2019 у розмірі 500000 грн., 15.05.2019 у розмірі 184937 грн., 12.06.2019 року у розмірі 10061 грн.

Відповідно до Договору купівлі-продажу товару № 2205/2019-Т від 22.05.2019, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю МАРІУПОЛЬСЬКЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 11402 , останньому було поставлено автошини у кількості 42 штук на загальну суму 144 060 грн, у тому числі ПДВ в сумі 28 812 грн. згідно видаткової накладної № 182 від 23.05.2019 року, які також були придбані у ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН за Договором постачання товару № 0605/2019/1-Т від 6.05.2019 року.

Підтвердженням поставки наведеного товару є видаткова накладна № 182 від 23.05.2019 року. Оплата за поставлений товар здійснилась контрагентом відповідно до рахунку № 47 від 23.05.2019 року.

Позивачем також до суду надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що позивач використовував власний автомобільний транспорт для транспортування запчастин до автобусів з міста Маріуполь до міста Волноваха, на підтвердження цього факту позивачем надано подорожній лист на транспортний засіб марки БАЗ д.р.н. НОМЕР_1 , яким здійснювалась поставка товару на умоваї само вивозу від ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН .

Зазначили, що отримання товару здійснювалось директором ТОВ АВТО-ЕКСПРЕС Капітулою, який діяв на підставі статуту товариства та не потребував підтвердження своїх повноважень будь-якими іншими документами. Вказали, що між позивачем та контрагентом укладено не договір перевезення, а договір поставки. Відсутність товарно-транспортної накладної, інших супровідних вантаж документів не може слугувати ознакою нереальної господарської операції, оскільки зазначені документи в операціях з поставки товару не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують осбавини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Також вказали, що відсутність за податковою адресою ТОВ АДЕНІУМ ПРОДАКШН не містить жодної доказовості, оскільки з податкової інформації не зрозуміло, коли саме здійснено перевірку наявності платника за юридичною адресою, і це не спростовує факту отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей за договором поставки у травні 2019 року.

На підтвердження викладеного в поясненнях позивачем додано до заяви посвідчення водія Самофалова О.В. та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю АДЕНІУМ ПРОДАКШН`за адресою: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Архіпа Куїнджі, буд.81.

Таким чином, позивачем та його контрагентом при здійсненні даних господарських операцій, були складенні всі необхідні первинні документи, які за звичайної ділової практики повинні супроводжувати фактичне здійснення такого роду операцій та відповідають законодавчо встановленим вимогам.

Вищезазначені документи на підтвердження господарських операцій надані позивачем та міститься в матеріалах справи.

Отже, діяльність позивача та контрагента позивача відповідає меті господарської діяльності та предмету договорів укладених позивачем та контрагентами позивача.

У пп. 44.1 цієї статті ПК України вказано, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України, передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 198.3. ст. 198 ПК України, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок оформлення та видачі податкової накладної під час здійснення господарських операцій, що є предметом оскарження, врегульований ст. 201 ПК України.

Так, положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України, зазначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції, для цілей визначення податкового кредиту, мають бути фактично здійсненими, а також підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами виписаними позивачу його контрагентами (договорами, видатковими накладними, податковими накладними та ін).

Господарські операції між позивачем та контрагентом здійснювалися в межах господарської діяльності позивача та контрагента, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Податковим кодексом України визначено, що платник податку (покупець товару, послуг) на час здійснення господарської операцій з придбання товару/послуг не зобов`язаний та не має повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками послуг у ланцюгу постачання, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів-постачальників.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Доказів на підтвердження того, що позивач або контрагент позивача не мали адміністративно-господарських можливостей та трудових ресурсів на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання надання робіт/послуг входить до предмету доказування у справі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі № К-12509/08.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління."

У той час, на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документи, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача.

Слід також зазначити, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару/послуг правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Отже, відповідачем не наведено переконливих доводів та не доведено існування обставин, які виключають право позивача на формування податкового кредиту у зв`язку із господарськими операціями, що відбулися між ним та контрагентом.

Враховуючи зазначене, суд не приймає до уваги доводи відповідача зазначені у відзиві на адміністративний позов, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи документами, якими підтверджено факт реальності здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наданими позивачем первинними документами повністю підтверджено реальність здійснення господарських операцій, за таких підстав позовні вимоги щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на отримання професійної правничої допомоги суд зазначає заступне.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

30 квітня 2020 року між адвокатським об`єднанням "ДЕКСТРА" та товариством з обмеженою відповідальністю АВТО-ЕКСПРЕС укладено договір про надання правничої допомоги б/н.

Пунктом 4.2 зазначеного договору вартість послуг наданих клієнту в тому числі щодо виконання пункту 2.1.1 договору визначається на підставі звіту витраченого часу адвоката з розрахунку 1 (одна) година витраченого часу дорівнює 1100 грн.; вартість представника інтересів клієнта в судовому засіданні складає 1500 грн. за кожне судове засідання незважаючи на його тривалість.

В додатковій угоді №1 до договору про надання правничої допомоги від 30.04.2020 викладено перелік обсягу та вартості послуг:

зустріч з директором та головним бухгалтером з метою з`ясування фактичних обставин та отримання пояснень стосовно предмету спору - 1 година вартістю 1100 грн.;

аналіз законодавства, яке становить правове підґрунтя спірних правовідносин на предмет обґрунтованості позовних вимог та наявних письмових доказів. Надання правового аналізу предмету та підставам позову, вивчення судової практики та визначення переліку належних та достатніх доказів - 1,5 годин вартістю 1650 грн.;

зустріч з директором клієнта з метою узгодження правової позиції та стратегії захисту, витребування письмових доказів - 0,5 годин варністю 550 грн.;

складання позовної заяви про скасування ППР №000197516 від 20.11.2019 - 4 години варністю 4400 грн.

Суд зазначає, що предстаником позивача не надано до суду платіжного доручення про оплату за надання правової допомоги згідно договору б/н від 30.04.2020 у відповідності до додаткової угоди №1 та звіту від 06.05.2020 витраченого часу адвоката, а тому суд не вбачає підстав для стягнення правничої допомоги у розмірі 7700 грн.

В додатковій угоді №2 до договору про надання правничої допомоги від 30.04.2020, яка укладена 30 листопада 2020, викладено перелік обсягу та вартості послуг.

складання відповіді на відзив - 1,6 годин вартістю 1760 грн.;

складання заперечень на клопотання про застосування строку позовної давності - 0,7 годин вартістю 770 грн.;

складання додаткових пояснень - 1,5 годин варністю 1650 грн.;

складання додаткових пояснень - 1,2 години вартістю 1320 грн.

участь у судовому засіданні 22.09.2020, 08.10.2020, 24.11.2020, 03.12.2020 - 1 фіксоване судове засідання вартістю 1500 кожне.

Згідно платіжного доручення №3397 від 01 грудня 2020 позивачем проведено оплату за надання правової допомоги згідно договору б/н від 30.04.2020, платник АВТО ЕКСПРЕС ТОВ в сумі 11500 грн.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про відмову або зменшення витрат на правничу допомогу.

Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, приписами ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає співмірною у цій справі компенсацією вартості виконаної роботи адвоката у сумі 10150 грн.

Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений позивачем при звернення до суду у сумі 2276,08 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,6,90,132,139,193,242-244,246,255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області №000197516 від 20.11.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЕКСПРЕС" (місцезнаходження: 85700, Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха, вул.Шевцової, буд.26, код ЄДРПОУ 33222009) судовий збір у розмірі 2276,08 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЕКСПРЕС" (місцезнаходження: 85700, Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха, вул.Шевцової, буд.26, код ЄДРПОУ 33222009) витрати на правничу допомогу 10150 грн.

Вступну та резолютивну частину рішення прийнято в нарадчій кімнаті 03 грудня 2020 року та проголошено в присутності сторін. Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.О. Аканов