Рішення

від 03.11.2020 по справі 808/1963/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2020 року Справа № 808/1963/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Волнової Ю.М.

представника відповідача 2: Куранової С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Електроснаб

до відповідача 1 Головного управління ДФС у Запорізькій області

відповідача 2 Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Електроснаб (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2018 р. № 0002371403, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) , код платежу 11021000, на суму 92 897,50 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 74 318,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 18 579,50 грн.

Позивач у позові в обгрунтування позовних вимог зокрема зазначив наступне. Зазначає, що висновок контролюючого органу про безоплатне отримання ТОВ ТБ ЕЛЕКТРОСНАБ та, як наслідок, порушення пп. 44.1, пп. 44.2 ст. 44, пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України є необґрунтованим, тому контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання та прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення від 28.02.2018 р. № 12371403, яке підлягає скасуванню. Крім того, зазначає, що позапланову виїзну перевірку, за наслідками якої прийнято спірне рішення, проведено з порушенням вимог Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 7 грудня 2017 року N 6-VIII, отже акт перевірки, складений за наслідками такої перевірки не може бути належним та допустим доказом у цій справі. Також у клопотанні про застосування правових висновків (т.2 а.с. 90-92) позивач додатково зазначив, що рішенням суду від 03 квітня 2019 р. у справі № 808/1962/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2019 р., у задоволенні адміністративного позову ТОВ ТБ ЕЛЕКТРОСНАБ до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі наказу №325 від 05.02.2018 всупереч мораторію, встановленому Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відмовлено повністю. При відмові у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, врахував висновки Верховного Суду, які полягають у тому, що після проведення перевірки права платника можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки. Позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій, або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Разом з тим, на теперішний час Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме у постанові від від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, шо тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовні заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях на відповідь на відзив, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі у відзивах на позов зазначили, що фахівцями контролюючого органу здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТБ ЕЛЕКТРОСНАБ податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 р. при здійснені фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Каст Груп (код ЄДРПОУ 39180939) та ТОВ Куббера (38600123), за результатами якої складено акт перевірки від 14.02.2018 №87/08-01-14-03/31831117. На підставі вказаного акту перевірки винесено спірне податкове повідомлення-рішення. Так, перевіркою встановлено здійснення контрагентами - постачальниками позивача ТОВ Каст Груп (код ЄДРПОУ 39180939) та ТОВ Куббера (38600123) нереальних господарських операцій на адресу ТОВ ТБ ЕЛЕКТРОСНАБ . В обгрунтування виявлених порушень відповідачі зокрема посилаються на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2017 року по справі № 201/8082/16-к номер провадження № І-кп/201/11/2017 від 24 лютого 2016. Щодо твердження позивача, що позапланову виїзну перевірку проведено з

порушенням вимог Закону відповідачі у відзивах зазначили, що судом розглядаючи спір між сторонами по справі №808/1962/18 про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової

виїзної перевірки позивача, вже було надано оцінку всім аргументами учасників справи щодо правомірності призначення та проведення перевірки.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позов. Представник відповідача 1 у судове засіданні не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомлено.

Вислухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькі області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТБ ЕЛЕКТРОСНАБ , (код ЄДРПОУ 31831117) податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 р. при здійснені фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Каст Груп (код ЄДРПОУ 39180939) та ТОВ Куббера (38600123), за результатами якої складено акт перевірки від 14.02.2018 №87/08-01-14-03/31831117 (далі - акт перевірки, т.1 а.с. 12-17).

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено порушення позивачем:

- п.п. 44.1, п.п. 44.2 ст. 44, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу Українивід 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) в редакції, що діяла в 2014 році, порядку заповнення декларації, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 1213 від 28.09.11р. підприємством занижено податок на прибуток на суму 74318 грн.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК) для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані

бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового

результату до оподаткування.

При цьому за змістом ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996- XIV

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону №996). Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.5 П(С)БО 9 Запаси , затвердженого наказом МФУ від 20.10.1999 №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99р. за №751/4044 запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Сам факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи із такого.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. З П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності ).

За змістом п. 5 П(С)БО 10 Дебіторська заборгованість дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Відповідно, перерахування платником податків коштів за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків (зменшення власного капіталу підприємства), що виключає можливість їх кваліфікації як витрати.

У бухгалтерському обліку перерахування коштів за нереально господарською операцією підлягає відображенню: Дт 377 Розрахунки з іншими дебіторами Кт 311 Поточні рахунки у національній валюті . Водночас, під час проведення перевірки встановлений факт реалізації товару та наявності його залишків на складі , ідентичних задекларованим, що у свою чергу є свідченням набуття ТОВ ТБ Електроснаб у власність (безоплатне отримання товарів) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

За змістом п. З П(С)БО 1 доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.11.1999р. №290,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за №860/4153 (далі по тексту - П(С)БО №15 Дохід ), дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлюється зростанням власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Відповідно до п.7 П(С)БО №15 Дохід , визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: а) дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); б) інші операційні доходи; в) фінансові доходи; г) інші доходи.

Порядок визначення фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку визначено П(С)БО №3 Звіт про фінансові результати . Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000р. №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000р. за №85/4306 (далі по тексту - П(С)БО №11 Зобов`язання ), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №3 Звіт про фінансові результати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999р. №87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №397/3690 (далі по тексту - П(С)БО №3 Звіт про фінансові результати ), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов`язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства.

Враховуючи наведене, у бухгалтерському обліку безоплатне набуття у власність товарів підлягає наступному відображенню:

Дт 20 Сировина та матеріали - Кт 718 Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів

Дт 718 Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів - Кт 79 Фінансові результати

Дт 685 Розрахунки з іншими кредиторами - Кт 719 Інші доходи від операційної діяльності

Дт 719 Інші доходи від операційної діяльності - Кт 79 Фінансові результати .

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями до складу інших доходів включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначені на рівні не нижче звичайної ціни.

Так, перевіркою було встановлено здійснення контрагентами - постачальниками ТОВ Каст Груп (код ЄДРПОУ 39180939) та ТОВ Куббера (38600123) нереальних господарських операцій на адресу ТОВ ТБ ЕЛЕКТРОСНАБ . Зазначений висновок зроблено відповідачем внаслідок наступних обставин.

В ході перевірки та доданими до матеріалів справи позивачем копіями первинних документів встановлено, що з постачальником ТОВ Каст груп (код за

ЄДРПОУ 39180939) оформлені фінансово - господарські операції за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 на загальну суму 398 000,0 грн., у т. ч. ПДВ - 66 333,33 грн. згідно договору щодо поставки товару (електродвигуни) № 01/08 від 01.08.2014, який підписано директором ОСОБА_1 .

До перевірки надано видаткові накладні від 13.08.14 №0813/01, від 29.08.2014 №0829/01. Станом на 31.08.2014 та на 01.01.2018 товар, який зазначено у видатковій

накладній №0829/01 від 29.08.2014 не реалізовано та обліковується на рахунку 281 (Товари). Розрахунки між ТОВ ТБ Електроснаб та ТОВ Каст Груп не проводились. До перевірки надано повідомлення № 31-02 від 31.10.2016 від ТОВ Промімпекс компані (40603013) у якому зазначено, що відповідно до договору № 0310-03 від 03.10.2016 набуло право вимагати здійснення платежів на загальну суму 398 000,0 грн. В погашення боргових зобов`язань за отриманий товар по наступним реквізитам в ПАТ Укрсоцбанк р/р № НОМЕР_1 та Угоду про погашення боргу від 01.11.2016 згідно якої ТОВ Промімпекс компані (Кредитор) у особі директора ОСОБА_2 та ТОВ ТБ Електроснаб (боржник) у особі Генерального директора Горлова Л.В., керуючись договором № 0310-03 та повідомленням від 31.10.2016 № 31-02 підписали цю угоду про погашення боргу на наступних умовах: Сторони домовились про погашення зобов`язань боржника перед Кредитором у сумі 398 000,0 грн. у строк до 30.11.2016. Оплата проводиться перерахуванням грошових коштів на рахунок кредитора. 3 моменту підписання цієї угоди припиняються усі зобов`язання боржника, які у нього виникли як у покупця за договором поставки № 01/08 від 01.08.2014, право вимоги, оплати боргу за яким відступлено кредитору згідно договору № 0310-03 від 03.10.2016. На виконання зазначеної угоди 04.11.2016 р. було перераховано кошти на р/рахунок ТОВ Промімпекс компані у сумі 200 000,0 грн.

Проведеним відповідачем 1 аналізом комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів: ІС ПОДАТКОВИЙ БЛОК , Архіву електронної звітності, Єдиний реєстр податкових накладних, встановлено: на момент проведення господарських операцій керівником ТОВ Каст груп (код за ЄДРПОУ 39180939) був ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ). Свідоцтво платника ПДВ №200175297 від 01.06.2014 було анульовано 15.01.2015 за рішенням контролюючого органу у зв`язку із відсутністю платника податку за місцезнаходженням. З моменту реєстрації підприємством було надано до контролюючого орагну тільки 2 декларації з податку на додану вартість. Декларація з податку на прибуток за 2014 та декларація з ПДВ за серпень 2014 надані не були. Таким чином у системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів наявні розбіжності між сумами задекларованих податкових зобов`язань постачальника та податкового кредиту покупця. Згідно наданого за півріччя 2014 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (1-ДФ) на підприємстві ТОВ Каст груп працювала 1 особа. Також відсутня інформація про наявність на підприємстві власних або орендованих складських приміщень. Згідно бази даних Єдиний реєстр податкових накладних ТОВ Каст груп з моменту початку діяльності не здійснювало придбання товару, який в подальшому було реалізовано ТОВ ТБ Електроснаб .

В ході перевірки також було встановлено та позивачем надано суду копії відповідних первинних документів, що з постачальником ТОВ Куббера (код за ЄДРПОУ 38600123) оформлені фінансово - господарські операції за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 на загальну суму 97 459,20 грн, у т. ч. ПДВ - 16 243,20 грн. Згідно договору щодо поставки товару (фланець до електродвигуна, електродвигуни) № 28/04-14 від 28.04.2014 р., який підписано директором Сенкевичем В.В. та видаткової накладної від 28.04.2014 №186.

Проведеним відповідачем 1 аналізом комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів: ІС ПОДАТКОВИЙ БЛОК , Архіву електронної звітності, Єдиний реєстр податкових накладних, встановлено: на момент проведення господарських операцій директором та головним бухгалтером ТОВ Куббера (код за ЄДРПОУ 38600123) був ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ). Свідоцтво платника ПДВ № 200163377 від 13.02.2014 було анульовано за бажанням платника 23.05.2014. З моменту реєстрації підприємством було надано до контролюючого орагну тільки 2 декларації з податку на додану вартість (березень та квітень 2014). Декларація з податку на прибуток за 2014 надана не була. Згідно наданого за 1 квартал 2014 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (1-ДФ) на підприємстві ТОВ Куббера працювало 2 особи. Відсутня інформація про наявність на підприємстві власних або орендованих складських приміщень. Згідно бази даних Єдиний реєстр податкових накладних ТОВ Куббера з моменту початку діяльності не здійснювало придбання товару, який в подальшому було реалізовано ТОВ ТБ Електроснаб .

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2017 року по справі № 201/8082/16-к, який набрав законної сили 17.07.2017 зокрема встановлено наступне (т.1 а.с. 111-220).

Так, згідно вироку судом було розглянуто у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження №201/8082/16 -к (пр. № 1-кп/201/11/2017), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040000000104, стосовно: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 27, ч. З ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. З ст. 27, ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.ч. З, 5 ст. 27, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України, та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України. Судом встановлено, що в м. Дніпропетровську з початку 2013 року, організатором вчинення злочинів ОСОБА_4 було створено злочинне об`єднання з метою вчинення двох і більше злочинів різного ступеня тяжкості, яке відповідало критеріям (ознакам) організованої групи, яка була ним організована у внутрішньо й зовнішньо стійке злочинне об`єднання, до складу якого, крім ОСОБА_4 , як організатора, увійшли ОСОБА_8 (співорганізатор), ОСОБА_6 (виконавець) та ОСОБА_7 (виконавець). На виконання розробленого ОСОБА_4 злочинного плану, всіма членами організованої групи, в т.ч. ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для прикриття незаконної діяльності організованої злочинної групи та прикриття злочинів були залучені суб`єкти господарювання, які здійснювали фіктивну діяльність в тому числі ТОВ КУББЕРА та ТОВ Каст Груп , які зареєстрували на підставних осіб та використовували у різні періоди часу існування організованої злочинної групи з січня 2013 по лютий 2015 рр. для прикриття незаконної діяльності з конвертації 97 млн. грн. безготівкових коштів у готівку, з метою ухилення від сплати податків 105 підприємствами-контрагентами, та внаслідок пособницької протиправної діяльності яких до бюджету не було сплачено податок на додану вартість на загальну суму 1 869 043 грн. Організувавши створення (придбання) за вищезазначених обставин вищезгадані підприємства, заволодівши їх печатками і засновницькими документами, призначивши на посади їх керівників підставних осіб, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи спільно з ними у складі організованої групи, заздалегідь знаючи, що підконтрольні їм суб`єкти підприємницької діяльності - юридичні особи - не здійснюватимуть статутну діяльність, переслідували при цьому мету прикриття своєї незаконної діяльності, яка виразилася в сприянні різним суб`єктам підприємницької діяльності України, що реально діяли, в проведенні безтоварних фінансових операцій з грошовими коштами за допомогою незаконного перекладу їх з безготівкової форми

розрахунку в готівку, в мінімізації зобов`язань з податку на додану вартість та штучному завищенні валових витрат, тобто в пособництві в умисному ухиленні від сплати податків у великих розмірах. Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , будучи організатором вчинення злочину, ОСОБА_8 , будучи співорганізатором вчинення злочину, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , будучи виконавцями вчинення злочину, діючи у складі організованої злочинної групи, скоїли фіктивне підприємництво, тобто створення (придбання) суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2017 року по справі №201/8082/16-к визнано винним ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 27, ч. З ст. 28, ч. З ст. 358, ч. З ст. 27, ч. З ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.ч. З, 5 ст. 27, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України. Зазначений вирок набрав законної сили 18.07.2017.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне

правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного

суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання СПД з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Наявність вищезазначеного вироку на думку суду є достатнім доказом фактичного нездійснення контрагентами - постачальниками підприємницької діяльності. Дана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України від 01.12.2015р. №21-3788а15, від 27.06.2017 по справі №2а-6549/11/1470, від 12.09.2017 №21-3775а16826/10933/14, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 19.02.2019 №826/11252/16, від 20.12.2019 у справі №826/16776/18 (К/9901/29228/19), а саме: ...статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку .

Зазначене є підставою для висновку про те, що первинні документи, які стали

підставою для формування валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до складу валових витрат є безпідставним. Тобто, будь - які первинні документи та податкові накладні, складені фіктивним суб`єктами господарювання не мають правового значення для цілей оподаткування, відповідно, не можуть впливати на дані податкового обліку.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.10.2016

№808/5332/15 встановлено, що за підтвердження в кримінальному процесі обставин, зокрема щодо не відповідності особи, вказаної в податкових накладних, особі, уповноваженій на здійснення операцій з поставки, такі податкові накладні, а також інші документи, виписані з таким порушенням, з врахуванням обставин, які свідчать про фіктивне підприємництво, втрачають значення первинних документів і не можуть бути підставою для податкового обліку.

Отже, всі первинні документи, які надані до перевірки та матеріалів справи в підтвердження здійснення господарських взаємовідносин ТОВ Торговий будинок Електроснаб з ТОВ Каст Груп та ТОВ Куббера , підписані керівниками від ТОВ Каст Груп та ТОВ Куббера, які судом визнані фіктивними, оскільки зазначені підприємства були створені на підставних осіб для здійснення фіктивної діяльності, яка полягала у конвертації безготівкових коштів у готівку, з метою ухилення від сплати податків. Таким чином, не має підстав вважати такі документи первинними з огляду на положення ст. 9 Закону України від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 8 від 24.05.1995р. та п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України. З огляду на наведене суд погоджується з доводами відповідачів про допущення позивачем порушень приписів податкового законодавства, на підставі яких було прийняте спірне рішення, та не приймає доводи позивача з цього приводу.

Щодо доводів позивача про те, що позапланову виїзну перевірку проведено з

порушенням вимог Закону України Про тимчасової особливості здійснення заходів

державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 грудня 2017 року №2246-VII, а тому докази, отримані в результаті такої перевірки, а саме: Акт перевірки, не може бути допустимим доказом у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №1728 від 03.11.2016 (в редакції від 03.11.2016) (далі - Закон №1728) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами. Поряд з цим, Законом України Про Державний бюджет України на 2018 №2246 від 07.12.2017 (далі - Закон №2246), який набрав чинності 01.01.2018, ст. 6 Закону №1728 від 03.11.2016 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до ст. 6 Закону №1728 (в редакції від 01.01.2018), дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 18.12.2017 затверджено Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Одним із таких органів є Державна фіскальна служба та її територіальні органи. Постанова КМУ набрала чинності 23.02.2018.

При цьому суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України №1104, яка включає ДФС та її територіальні органи зі сфери дії мораторію на проведення перевірок, встановленого Законом №1728-VIII, прийнята 18.12.2017, тобто, до прийняття спірного наказу. Таким чином, з 01 січня 2018 року саме Кабінет Міністрів України вирішує на які контролюючі органи не поширюватиметься мораторій, а тому до прийняття відповідної постанови відсутня чітко визначена імперативна норма, якою має керуватися контролюючий орган при плануванні та призначенні перевірок. Натомість на момент прийняття спірного наказу чинними є норми Податкового кодексу України, як спеціального закону у сфері регулювання справляння податків і зборів, яким передбачено підстави та умови проведення позапланових перевірок. Зокрема, системний аналіз статей 1, 5, 7 ПК України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів, п. 7.3 ст. 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Пунктом 5.2 ст.5 ПК України визначено співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами та встановлено, що для регулювання

відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу України. Законом №2246, яким були внесені зміни до Закону

№1728, не вносились будь-які зміни до ПК України щодо запровадження мораторію або обмежень у підставах для проведення перевірок, передбачених Кодексом, а тому

контролюючим органом перевірки проводяться виключно у межах установлених повноважень у випадках та у порядку відповідно до ст. 75, 77, 78, 79, 80 ПК України.

Більш того, вказаний висновок підкріплюється постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104, якою затверджено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія мораторію у відповідності до Закону № 1728-VIII від 03.11.2016 року, до переліку якого увійшла Державна фіскальна служба та її територіальні органи.

З урахуванням вищезазначеного, доводи позивача про відсутність у контролюючого органу повноважень на проведення виїзної перевірки ТОВ ТБ Електроснаб у період з 01.01.2018р. по 22.02.2018р. через обмеження, які запроваджено на 2018 рік на проведення перевірок Законом України від 07.12.2017 №2246 Про Державний бюджет на 2018 рік , яким були внесені зміни до Закону України від 03.11.2016 №1728 Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , затвердженого постановою КМУ №1104 від 18.12.2017, є безпідставними.

Крім того, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04,2019 по справі №808/1962/18 (а.с. 94-95), яке набрало законної сили 09.07.2019, в позові відмовлено, визнано правомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТБ Електроснаб на підставі наказу №325 від 05.02.2018.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 по справі №808/1962/18 апеляційну скаргу ТОВ ТБ Електроснаб залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі №808/1962/18 залишено без змін.

Так, судами по справі № 808/1962/18 зазначено, що ні Законом №1728, ні Законом №2246 не вносились зміни до Податкового кодексу України, яким керувалась податкова служба під час виконання контролюючих функцій. Суд апеляційної інстанції здійснюючи перевірку доводів скаржника ТОВ ТБ Електроснаб дійшов висновку про те, що Закон №2246 не підлягає застосуванню до податкових правовідносин, які чітко врегульовані Податковим кодексом України та зазначив, що Закон №1728 з моменту його прийняття, не зважаючи на внесення змін Законом 2246 та несвоєчасне затвердження КМУ Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону №1728, не підлягав застосуванню до даних правовідносин. Таким чином, судом розглядаючи спір між сторонами по справі №808/1962/18 про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, вже було надано оцінку всім аргументами учасників справи щодо правомірності призначення та проведення перевірки. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку із вищевикладеним, перевірка ТОВ ТБ Електроснаб з питання дотримання податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 рік при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Каст Груп (код ЄДРПОУ 39180939) та ТОВ Куббера (38600123) у 2014 року була проведена на законних підставах.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ ТБ Електроснаб є безпідставними та необгрунтованими, у зв`язку з чим, є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволенню не підлягає, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Електроснаб (69008, м. Запоріжжя, вул. Зейська, б. 3, код ЄДРПОУ 31831117) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146), Головного управління ДПС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 04.12.2020.

Суддя Н.В. Стрельнікова