ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2020 року справа №380/761/20
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,
представника позивача Юхмана Я.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Атлант до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
В С Т А Н О В И В :
Фермерського господарства Атлант звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправними та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-1 від 27.12.2019 року;
-визнати протиправними та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-2 від 27.12.2019 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними постановами, прийнятими на підставі висновків акту інспекційного відвідування, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно притягнуто його до відповідальності та застосовано штраф за відсутності повного з`ясування обставин щодо трудових відносин із працівниками.
Ухвалою від 27.01.2020 року залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 12.02.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 05.03.2019 року.
05.03.2020 року підготовче засідання відкладено на 31.03.2020 року.
17.03.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.№14746), відповідно до змісту якого він заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та незаконності. Зазначає, що оскаржувані постанови є законними та обґрунтованими, оскільки наймані фізичні особи позивача було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги КЗпП України. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
26.03.2019 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Ухвалою від 31.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.04.2020 року.
10.04.2020 року представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№19341).
30.04.2020 року судове засідання відкладено на 02.06.2020 року.
02.06.2020 року оголошено перерву у судовому засіданні до 11.08.2020 року.
11.08.2020 року продовжено перерву у судовому засіданні до 03.09.2020 року.
03.09.2020 року продовжено перерву у судовому засіданні до 15.10.2020 року.
15.10.2020 року продовжено перерву у судовому засіданні до 24.11.2020 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
24.11.2020 представником відповідача на електронну адресу суду надіслано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1062ел). Суд вважає, що відсутні підстави для відкладення розгляду справи, оскільки представником відповідача поданий відзив на позовну заяву та заперечення, а відтак подальший розгляд справи може бути проведений без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
17.10.2019 Головним управлінням Держпраці у Львівській області видано наказ №2035-П про проведення інспекційного відвідування ФГ Атлант (а.с.167).
22.10.2019 Головним управлінням Держпраці у Львівській області наказом за №2053/5-П внесено зміни до наказу від 17.10.2019 №2035-П (а.с.168).
17.10.2019 Головним управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 17.10.2019 №2035-П, листа Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 26.07.2019 вих№9012/9/13.10-12 видано направлення №2035 на проведення інспекційного відвідування позивача у ФГ Атлант , період з 23.10.2019 по 05.11.2019 року (а.с.169).
24.10.2019 інспекторами праці Веліахмедовим Б.З. у присутності інспекторів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 : здійснено спробу проведення інспекційного відвідування за адресою місцезнаходження об`єкта відвідування згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (803664, Львівська область, Жовківський район, с.Великий Дорошів (Хутір)).
У зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів (ненадання підтверджуючих або спростовуючих документів, що стосуються укладання трудових відносин з найманими працівниками); ненадання керівником (його уповноваженим представником)/працівниками об`єкта відвідування усних та письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю (ненадання керівником об`єкта відвідування жодних пояснень що стосуються укладення трудових відносин із найманими працівниками); відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування) інспектором Веліахмедовим Б.З. 24.10.2019 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЛВ4147/462/НД та вимогу про надання документів №ЛВ4147/462/НД/ПД від 24.10.2019.
31.10.2019 інспектором праці Веліахмедовим Б.З. у присутності інспекторів: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 проведено інспекційне відвідування ФГ Атлант .
За результатами проведення інспекційного відвідування, 31.10.20219 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ4147/462/НД/АВ. яким встановлено порушення вимог:
-ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України, ПКМУ №413 - відповідно до вимог статті 24 КЗпП, працівник не може бути допущений до роботи без: укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу; повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. 23.10.2019 інспекторами праці - головними державними інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області, з метою проведення інспекційного відвідування предмет заходу якого - дотримання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин, здійснено вихід за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності ФГ Атлант - Львівська область, Жовківський район, с.Великий Дорошів (Хутір). Підставою проведення заходу державного контролю слугував лист ГУ ДФС у Львівській області від 26.07.2019 вих.№9012/9/13.10-12 з копіями матеріалів фактичної перевірки ФГ Атлант (ЄДРПОУ 20819819). В ході проведення інспекційного відвідування 23.10.2019, інспекторами праці - головними державними інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області, за виконання трудової функції зафіксовано дев`ять осіб, зі слів яких встановлено наступне: особа один - ОСОБА_4 , особа два - ОСОБА_5 , особа три - ОСОБА_6 , особа чотири - ОСОБА_7 , особа п`ять - ОСОБА_8 , особа шість - ОСОБА_9 , особа сім відмовилася називати своє прізвище та ім`я, особа вісім - ОСОБА_10 , особа дев`ять - ОСОБА_11 . В ході проведення заходу державного контролю, що стосується дотримання законодавства про працю, зокрема в частині виявлення неоформлених трудових відносин, об`єктом відвідування не надано жодних документів щодо укладання трудових відносин чи договір цивільно-правового характеру з переліченими особами. 23.10.2019 голова ФГ Атлант ОСОБА_12 повідомив, що не може прибути за адресою місця знаходження господарської діяльності ФГ Атлант та надати документи що стосуються предмету здійснення заходу та зазначив, що 24.10.2019 з 09.00 год. буде перебувати за місцезнаходження ФГ Атлант . Однак 24.10.2019 при виході за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності ФГ Атлант - Львівська область, Жовківський район, с.Великий Дорошів (Хутір) встановлено, що ворота об`єкта відвідування зачинені В телефонній розмові голова ФГ Атлант ОСОБА_12 повідомив, що знаходиться в м.Броди, та не може прибути та надати документи що стосуються предмету здійснення заходу та просив покинути територію, що належить ФГ Атлант . Враховуючи вищенаведене 24.10.2019 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №4147/462/НД від 24.10.2019 та вимогу про надання документів №4147/462/НД/ПД від 24.10.2019 відповідно до яких строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 31.10.2019, керівника об`єкта відвідування ОСОБА_12 зобов`язано у строк до 12 год. 00 хв. надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування. Копію з оригіналу направлення на проведення інспекційного відвідування №2035 від 17.10.2019, копію акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №4147/462/НД від 24.10.2019 та вимогу про надання документів №4147/462/НД/ПД від 24.10.2019 надіслано об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів та повідомленням про вручення. Згідно інформації, відображеної під час перевірки статусу відстеження на офіційному сайті Укрпошти, відправлення вручене адресату 29.10.2019 о 11 год. 34 хв. 31.10.2019 о 12 год. 00 хв., при виході за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності ФГ Атлант - Львівська область, Жовківський район, с.Великий Дорошів (Хутір) встановлено, що ворота об`єкта відвідування зачинені. В телефонній розмові голова ФГ Атлант ОСОБА_12 повідомив, що знаходиться в м.Броди, документи, що стосуються предмету здійснення заходу станом на 12:00 год. 31.10.2019 надати не може. Відповідно до інформації ГУДФС у Львівській області згідно до поданої звітності ФГ Атлант трудові відносини з найманими працівниками не зареєстровані. Враховуючи вищенаведене має місце фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.1 п.5 Закону України Про фермерське господарство - фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім`ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України. Трудові відносини у фермерському господарстві регулюються ст.27 зазначеного Закону: трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю. Трудові спори у фермерському господарстві вирішуються у встановленому законом порядку. З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо). Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю. Розмір оплати праці і тривалість щорічної відпустки осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), не повинні бути меншими за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати і передбачену законом тривалість щорічної відпустки. Голова фермерського господарства створює безпечні умови праці для членів господарства і громадян, які уклали трудовий договір (контракт), забезпечує дотримання вимог техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії, пожежної безпеки. Статтею 34 передбачено загальнообов`язкове державне соціальне страхування і пенсійне забезпечення. Члени фермерського господарства та особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Час роботи у фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування. Членам фермерського господарства та особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), призначені пенсії виплачуються у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу). Фермерське господарство відповідно до чинного законодавства несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну його членам і особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ними своїх трудових обов`язків.
Крім цього, інспектором праці Веліахмедовим Б.З., складено припис №ЛВ4147/462/АВ/П від 31.10.2019 року про усунення порушень.
Акт та припис направлено позивачу у двох примірниках з описом вкладення у ньому та з повідомленням про вручення.
05.12.2019 позивачем листами за №№05/12-19-3, 05/12-19-4 надіслано відповідачу письмові пояснення та витребувані відповідачем документи. Крім того, 05.12.2019 року позивачем за №05/12-19-2 також було надіслано відповідь на припис №ЛВ4147/462/АВ/П.
10.12.2019 року позивачем направлено заступнику начальника управління начальника відділу ГУ Держпраці у Львівській області п.Щерба Н.Р. клопотання, в якому голова ФГ Атлант повідомив, що з 06.12.2019 перебуває на листку непрацездатності, а відтак не має змоги бути присутнім при розгляді справи про накладення штрафу.
27.12.2019 відповідач, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ4147/462/НД/АВ від 31.10.2019 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 4147/462/АВ/ФС-1, якою за порушення вимог ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та їх територіальним органом про прийняття працівника на роботу» №413 на ФГ Атлант накладено штраф у розмірі 1126710,00 грн. та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ4147/462/АВ/ФС-2, якою за порушення вимог статті 259 КЗпП України на ФГ Атлант накладено штраф у розмірі 417300,00 грн.
Не погоджуючись із вказаними постановами про накладення штрафу від 31.10.2019 №ЛВ 4147/462/АВ/ФС-1 та №ЛВ4147/462/АВ/ФС-2, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
У відповідності до зазначених норм Головному управлінню Держпраці в Львівській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
У зв`язку із втратою чинності 14.05.2019 року постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю від 21 серпня 2019 року № 823затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .
Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені п.5 Порядку №823, зокрема:
1)звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2)звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3)рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4)рішення суду;
5)повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
6) інформація:
Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
ДПС та її територіальних органів про:
-невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
-факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
-факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
-роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;
-роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
-роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
-фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
-роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;
-роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
-роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
-роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7)інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
8)доручення Прем`єр-міністра України;
9)звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
10)запит народного депутата України;
11)невиконання вимог припису інспектора праці.
Згідно п.п.6, 8, 9, 10 Порядку № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.
Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.
Відповідно до п. 19-24 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Судом встановлено, що інспекційне відвідування ФГ Атлант проведено на підставі наказу №2035-П від 17.10.2019 та направлення від 17.10.2019 №2035. При цьому інформація отримана від Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509(далі Порядок №509).
Згідно з пунктами 3, 4 постанови КМУ Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 року № 509 (далі- Порядку №509) справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
Отже, положення Порядку № 509 наразі не передбачають повідомлення конкретної дати розгляду справи. Норма пункту 3 Порядку сформульована таким чином, що визначає початок перебігу строку розгляду (з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів) та визначає тривалість такого строку (45 днів).
Системний аналіз положень Порядку № 509 дає підстави стверджувати проте, що особа, отримавши повідомлення Держпраці про розгляд справи, з датою початку може протягом 45-денного строку подати додаткові документи.
Щодо суті виявленого порушення під час інспекційного відвідування суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно з ч. 1ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч. 2ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Частиною 3статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма такого повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу .
Статтею 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - восьмим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;
вчинення порушення, передбаченого абзацом дев`ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.
У разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим - шостим, дев`ятим частини другої цієї статті, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.
Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.
Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах юридичної особи.
При цьому, повинен бути встановлений факт використання юридичною особою найманої праці.
Відповідно до змісту оскаржуваних постанов та акту інспекційного відвідування від 3110.2019 відповідачем встановлено порушення вимог частини першої та третьої статті 24 КЗпП України ПКМУ №413, зокрема: в ході проведення інспекційного відвідування 23.10.2019, інспекторами праці - головними державними інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області, за виконанням трудової функції зафіксовано дев`ять осіб, зі слів яких встановлено наступне: особа один - ОСОБА_4 , особа два - ОСОБА_5 , особа три - ОСОБА_6 , особа чотири - ОСОБА_7 , особа п`ять - ОСОБА_8 , особа шість - ОСОБА_9 , особа сім відмовилася називати своє прізвище та ім`я, особа вісім - ОСОБА_10 , особа дев`ять - ОСОБА_11 . В ході проведення заходу державного контролю що стосується дотримання законодавства про працю, зокрема в частині виявлення неоформлених трудових відносин, об`єктом відвідування не надано жодних документів щодо укладання трудових відносин чи договір цивільно-правового характеру з переліченими особами. Враховуючи вищенаведене відповідач вважає, що має місце фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України
Однак, суд не погоджується із наведеними твердженнями відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом досліджено угоди, укладені між ФГ Атлант та ОСОБА_11 (цивільно-правовий договір від 19.10.2019 №18/10), ОСОБА_13 (цивільно-правовий договір від 10.10.2019 №10/10), ОСОБА_14 (цивільно-правовий договір від 17.10.2019 №17/10), на виконання різного виду послуг, а саме монтаж покриття навісу для ВРХ.
За результатами виконаних робіт (послуг) складалися акти прийому наданих послуг і лише після підписання вищевказаних актів оплачувалася винагорода, зокрема у розмірі 3000,00 грн.
ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , виконуючи роботи за вищевказаними договорами, не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Виконавці самі організовували свою роботу і виконували її на власний ризик. Умови про режим робочого часу, в договорах не визначені.
Проаналізовані цивільно-правові договори, що укладені між позивачем та ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 такі не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу тощо.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі №822/723/17 зазначено про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Вказана позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі №127/21595/16-ц, від 13.06.2019 № 815/954/18.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно трудових договорів та цивільно-правових угод, суд дійшов переконання, що ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , виступали саме виконавцями цивільно-правових відносин, оскільки виконували передбачені цивільно-правовим договором послуги, час надання яких обирали самостійно
Крім того, за змістом укладених цивільно-правових договорів ФГ Атлант цікавило саме результат наданих вищевказаними особами послуг: монтажне покриття навісу ВРХ. Тому і винагорода за угодами залежала не від кількості затраченого часу, а від результату.
Згідно матеріалів справи, судом також встановлено, що під час інспекційного відвідування на території ФГ Атлант знаходилися практиканти, які проходили на фермерському господарстві навчально-виробничу практику.
Так, згідно типового договору про навчально-виробничу практику №265 від 21.10.2019р. укладеного між ФГ Атлант та Львівським вищим професійним училищем комп`ютерних технологій та будівництва в особі директора Росіцького П С., направлено учнів ПТУ ОСОБА_15 та ОСОБА_16 для проходження навчально-виробничої практики на ФГ Атлант згідно з планом-графіком з 21.10.2019 про 27.12.2019 року, також згідно договору про навчальну-виробничу практику №52т-05 від 21.10.2019р. укладеного між ФГ Атлант та Львівським вищим професійним училищем комп`ютерних технологій та будівництва в особі директора Росіцького П.С., направлено учнів ПТУ ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 для проходження навчально-виробничої практики на ФГ Атлант згідно з планом-графіком з 21.10.2019 року по 11.11.2019 року.
Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не є працівниками ФГ Атлант , а є учнями Львівського вищого професійного училища комп`ютерних технологій та будівництва і проходили у позивача навчально-виробничу практику.
Відповідно до п. 3.5 Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки від 30.05.2006 року за № 419 (далі - Положення № 419), професійно-практична підготовка складається з виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг за такими формами: уроки виробничого навчання (практичного водіння) у ПТНЗ; уроки виробничого навчання на виробництві чи у сфері послуг; - виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг; - переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи у сфері послуг; - інші форми професійно-практичної підготовки.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про професійно-технічну освіту", підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України. Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів, слухачів на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику.
Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів під час виробничого навчання і виробничої практики на виробництві виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм.
За правилами п. п. 2, 7 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 року № 992. підприємства, установи, організації незалежно від форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.
Згідно із п. 3.10 Положення № 419 за виконані роботи учнями під час виробничого навчання чи виробничої практики юридичні та фізичні особи незалежно від форм власності здійснюють оплату праці відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами (далі - ПТНЗ) договорів про навчально-виробничу практику за фактично виконаний обсяг робіт. Нараховані учням кошти перераховуються на розрахунковий рахунок ПТНЗ у встановленому порядку з метою виплати їм 50 % заробітної плати за проходження виробничого навчання та виробничої практики. Інші 50 % заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням ПТНЗ, використовуються навчальним закладом для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведеня культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.
Таким чином, трудові відносини власників підприємств, установ чи ФОП із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, відтак не вимагається від роботодавця оформлення трудових договорів та повідомлення Державної фіскальної служби України.
Тобто, начально-виробнича практика учнів ПТНЗ є складовою навчального процесу і не вимагає укладання трудових договорів.
Відповідно до роз`яснень Державної служби України з питань праці, оформлених лисом від 19.05.2017 року № 5783/4.1/4.1-ДП-17, оформлення практикантів - учнів ПТНЗ за місцем проходження практики, тобто трудові відносини із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, оформлення трудових договорів не здійснюється, повідомлення Державної фіскальної служби не вимагається.
Згідно роз`яснень Міністерства соціальної політики Украйни (лист Міністерства соціальної політики України "Щодо проходження виробничого навчання та виробничої практики учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів" від 20.08.2012 року №107/021/150-12) учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання й виробничої практики до складу (список) і штатного розкладу працівників підприємства не включаються. Виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм, тривалість їх роботи повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалість робочого часу, установленого законодавством для відповідної категорії працівників.
Оскільки зазначені відносини не є трудовими, а розцінюються як навчально-виробничий процес, то необхідності в укладенні строкових трудових договорів на період проходження виробничої практики немає.
При цьому, під час проходження практики позивачем проведено розрахунок з практикантами за виконану роботу, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями на виплату їм готівки, табелем робочого часу та відомостями (відомості місять підписи учнів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_16 що свідчить про факт отримання ними вказаних коштів).
Враховуючи вищевикладені обставини, відносини між позивачем та практикантами (учнями) не є трудовими, тому необхідності в укладанні строкових трудових договорів на період проходження виробничої практики немає.
Проходження виробничої практики з практикантами підтверджується також наданими ними поясненнями, що містяться в матеріалах справи (а.с.231-236/).
Крім того, на час інспекційного відвідування відповідача на території ФГ Атлант знаходились працівники орендаря ФОП ОСОБА_22 - ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25
15.10.2019 року між ФГ Атлант (орендодавець) та ФОП ОСОБА_22 (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень за №15/10. Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, характеристика якого наведена в пунктах 1.2 т 1.3 цього договору, своєчасно та в повному обсязі оплачувати орендодавцю плату у розмірах встановлених цим договором. Об`єкт оренди розташований за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Великий Дорошів (Хутір). (п.1.2 договору).
Позивач стверджує, що між ним та ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 відсутні як трудові, так цивільно-правові відносини, а вказані особи перебувають у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_22 . На підтвердження вищевказаного до матеріалів справи долучено відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам та відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби (а.с.95-96).
Отже, порушень трудового законодавства щодо ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , як найманих працівників, позивач не вчиняв.
Суд звертає увагу на те, що позивачем було надіслано відповідачу письмові пояснення щодо виявлених акті інспекційного відвідування від 31.10.2019 та 24.10.2019 порушень, а також надіслано відповідь на припис від 31.10.2019 №ЛВ4147/462/АВ/П. До вказаних пояснень та відповіді позивачем долучено: копії договорів про навчально-виробничу практику, копії відомостей про нарахування заробітної плати, копії відомостей про трудові відносини, копії цивільно-правових договорів, копію договору оренди, копії посвідчень про відрядження. (а.с.38-45).
Проте, відповідачем при розгляді справи про накладення штрафу не було взято до уваги вищевказані документи та надані пояснення.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-1 від 27.12.2019 року та №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-2 від 27.12.2019 року.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що спірні постанови про накладення штрафу №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-1 від 27.12.2019 року та №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-2 від 27.12.2019 року прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позов про визнання їх протиправними та скасування слід задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 134, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов Фермерського господарства Атлант до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов задоволити.
Визнати протиправними та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-1 від 27.12.2019 року.
Визнати протиправними та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ4147/462/НД/АВ/ФС-2 від 27.12.2019 року.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (код ЄДРПОУ 39778297) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства Атлант (код ЄДРПОУ 20819819) 21020,00 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України, з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено на 04.12.2020 року.
Суддя Крутько О.В.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2020 |
Оприлюднено | 07.12.2020 |
Номер документу | 93297695 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кравчук В.М.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Улицький Василь Зіновійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні