Ухвала

від 04.12.2020 по справі 440/843/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/843/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №440/843/20 за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення 42 сесії 7 скликання від 24.12.2019 "Про розгляд заяви про надання земельної ділянки у власність", зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,99 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №440/843/20 позов ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 42 сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 24.12.2019 "Про розгляд заяви про надання земельної ділянки у власність". Зобов`язано Михайлівську сільську раду Великобагачанського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2019 за вх.№26 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та прийняти відповідне рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420,40 грн.

30.10.2020 від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №440/843/20 шляхом зобов`язання Михайлівської сільської ради подати до суду звіт про виконання вказаного судового рішення у справі №440/843/20.

В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що Михайлівською сільською радою будь-яких заходів, спрямованих на виконання судового рішення, після набрання ним законної сили не вчинялось, у зв`язку з чим просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі №440/843/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №440/843/20 до розгляду у судовому засіданні на 11:30 09 листопада 2020 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі та участі позивача.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з приписами частини 4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За приписами статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на вищевикладене, суд вирішив розглядати заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №440/843/20 за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №440/843/20, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» , заява № 60750/00, від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі « Apostol v. Georgia» від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17, який в силу частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №440/843/20 позов ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 42 сесії 7 скликання Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 24.12.2019 "Про розгляд заяви про надання земельної ділянки у власність". Зобов`язано Михайлівську сільську раду Великобагачанського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2019 за вх.№26 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та прийняти відповідне рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420,40 грн.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №440/843/20 набрало законної сили.

Таким чином, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №440/843/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, зобов`язано Михайлівську сільську раду Великобагачанського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2019 за вх.№26 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та прийняти відповідне рішення

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Михайлівською сільською радою не надано суду вжиття будь-яких заходів, спрямованих на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних підстав вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль, а тому суд вважає за необхідне зобов`язати Михайлівську сільську раду Великобагачанського району Полтавської області протягом одного місяця з дати набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №440/843/20.

При цьому судом враховано, що сесія ради скликається в міру необхідності, але з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць, а отже, при встановленні відповідачу строку для подання звіту, судом враховано особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №440/843/20 підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 243, 248, 256, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №440/843/20 задовольнити.

Зобов`язати Михайлівську сільську раду Великобагачанського району Полтавської області протягом одного місяця з дати набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №440/843/20.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя А.Б. Головко