Рішення

від 04.12.2020 по справі 826/24928/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року м. Київ № 826/24928/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Здраво до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Здраво (далі також - позивач, ТОВ ТД Здраво , Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2015 №0007202208 і №0007212208.

Позовні вимоги були мотивовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акта ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві від 30.09.2015 №600/1-26-50-22-08/38040207, оформленого за результатом проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ ТД Здраво з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з наступними контрагентам-постачальниками товарів: ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і ПП Інфініті центр . А саме ДПІ дійшла висновку про відсутність реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ ТД Здраво і названими підприємствами, та формування Товариством в бухгалтерському обліку та податковій звітності штучних показників витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач стверджує, що перевіряємі господарські операції є реальними (товарними) та оформлені необхідними і належним чином складеними первинними документами, банківськими виписками. При цьому, і ході проведеної перевірки податковий орган не встановив дефектів в оформленні первинних документів по господарських операціях та відсутність у ТОВ ТД Здраво відповідних податкових накладних.

Стосовно припущень податкового органу про відсутність у контрагентів позивача реальної можливості виконати ті чи інші операції, що були сформовані за результатами аналізу податкової звітності таких контрагентів та зі змісту пояснень окремих фізичних осіб, позивач зазначив, що такі не заслуговують на увагу в силу їх безпідставності.

З огляду на наведене позивач вважав, що у нього наявні всі законні підстави для формування показників податкового кредиту та витрат за рахунок господарських операцій з ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і ПП Інфініті центр .

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцова О.П. відкрито провадження у справі №640/24928/15 за вказаним позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2016 по справі №826/24928/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, позовну заяву Товариства було задоволено.

В подальшому постановою Верховного Суду від 26.03.2019 (номер провадження №К/9901/32777/18) всі вказані рішення судів у справі №826/24928/15 скасовано, а матеріали справи скеровано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Зокрема, в тексті своєї постанови від 26.03.2019 Касаційний суд зазначив, що вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам податкового органу, якими він мотивує правомірність оспорюваних нарахувань за цими операціями (зокрема, посиланням на обставини ухвалення Печерським районним судом міста Києва вироку від 25.08.2016 у справі №757/20606/16-к відносно фізичної особи ОСОБА_1 , проведення допитів в якості свідків громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №826/24928/15 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та цю справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

23.09.2019 суд протокольними ухвалами вирішив про заміну відповідача на його процесуального правонаступника - Головне управління ДФС у м. Києві та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Присутній у судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені у текстах позову та письмових пояснень. У свою чергу представник відповідача проти позову заперечував.

Представники сторін подали до суду письмові пояснення разом з додатковими доказами.

Крім того, судом було здійснено виклик ОСОБА_3 як свідка, шляхом направлення поштою на адресу останнього та через представника відповідача відповідних судових повісток, проте такі судові повістки не були вручені адресату з незалежних від суду причин (що засвідчується наявними у матеріалах справи доказами).

09.12.2019 судом, відповідно до норм ст. 194, 205 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням поданої представника позивача заяви, суд ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Від Головного управління ДПС у м. Києві надійшли додаткові документи, а саме: позивач - додаткові пояснення разом з матеріалами, відповідач (ГУ ДФС у м. Києва) - заяву про застосування заходу процесуального примусу у вигляді приводу свідка ОСОБА_3 і призначення розгляду справи в судовому засіданні, а Головне управління ДПС у м. Києві - заяву з питань заміни сторони (відповідача) у справі в порядку процесуального правонаступництва та про застосування заходу процесуального примусу у вигляді приводу свідка ОСОБА_3 , з призначенням розгляду справи в судовому засіданні.

За результатами розгляду заяви про заміну сторони суд ухвалив про заміну відповідача у справі №826/24925/15 (ГУ ДФС у м. Києві) його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Ознайомившись із заявами про застосування процесуального заходу у вигляді приводу свідка ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цих заяв з наступних мотивів.

Так, за змістом норм ст. 148 Кодексу адміністративного судочинства України до належно викликаних особи, особисту участь якої визнано судом обов`язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. Про привід суд постановляє ухвалу.

Дослідивши зміст заяв та додатків до них (зокрема, текст рапорту працівника оперативного управління ГУ ДФС у м. Києві), суд не встановив відомостей, з яких би вбачалося, що ОСОБА_3 не з?явився на виклики суду без поважних причин та/або був обізнаний про виклики до суду та навмисно не повідомив суд про причини свого неприбуття у судові засідання. Поряд з цим, представники органів ДФС (ДПС) не виконали вимоги ухвали суду та не подали до суду засвідчену копію протоколу допиту ОСОБА_3 , опис змісту якого наведений в тексті акта перевірки. Пояснення про причини відсутності у них такого документи останні суду також не надали.

Таким чином, з огляду на не підтвердження контролюючим органом належними документальними доказами факту проведення допиту ОСОБА_3 як свідка та достовірність відображених в акті перевірки відомостей про зміст такого протоколу, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у допиті названої фізичної особи як свідка. У зв?язку з цим суд вирішив відмовити у задоволенні заяв представників ГУ ДФС у м. Києва та ГУ ДПС у м. Києві про застосування заходу процесуального примусу та про призначення розгляду справи в судовому засіданні у зв?язку із застосуванням заходу примусу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення їх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вже було встановлено судами під час попереднього розгляду цієї справи, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ ТД Здраво з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Сетмаркет (код ЄДРПОУ 38388380), ТОВ Ітекосейл (код ЄДРПОУ 38006138), ТОВ Скуртрейдгурт (код ЄДРПОУ 37814390) та ПП Інфініті центр (код ЄДРПОУ 37354591) за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами такої перевірки був складений акт №600/1-26-50-22-08/38040207 від 30.09.2015, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ ТД Здраво податку на прибуток всього на загальну суму 1 190 919 грн. (в т.ч. за 2012 рік - 356 006 грн., за 2013 рік - 789 942 грн., за 2014 рік - 44 971 грн.);

- п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ ТД Здраво податку на додану вартість на загальну суму 1 341 337 грн. (в т.ч. за звітні періоди вересень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року та січень 2014 року).

За змістом п. 3 акта перевірки такі висновки контролюючого органу були мотивовані наступним: в ході перевірки встановлено наявність фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ ТД Здраво і наступними суб?єктами господарювання:

- ТОВ Сетмаркет , код ЄДРПОУ 38388380 - з придбання продуктів харчування згідно договору постачання №С-12/1 від 01.12.2012, обсяг постачання за даними товарно-транспортних накладних становив 5 677 276,86 грн. (в т.ч. ПДВ 946 212,81 грн). ТОВ ТД Здраво відобразило у складі податкового кредиту всю суму ПДВ (946 212,81 грн.) за податковими накладними, отриманими від ТОВ Сетмаркет . Також встановлено проведення безготівкових розрахунків за отримані товари загалом у сумі 4 612 206,32 грн. Крім того, 06.03.2014 між ТОВ ТД Здраво , ТОВ Сетмаркет і ТОВ ТК Іділія укладено договір про переведення боргу №03-02, за умовами якого ТОВ Сетмаркет (як кредитор) перевів на нового кредитора - ОВ ТК Іділія частину зобов?язань боржника - ТОВ ТД Здраво у розмірі 1 065 070,54 грн., що виникли за вказаним договором поставки. Станом на 31.12.2014 відповідно до даних рахунку бухгалтерського обліку 631 заборгованості між ТОВ ТД Здраво та ТОВ Сетмаркет відсутні;

- ТОВ Ітекосейл , код ЄДРПОУ 38006138 - з придбання продуктів харчування згідно договору постачання №ЗД-05/02 від 01.05.2012, обсяг постачання за даними товарно-транспортних накладних становив 2 838 705,30 грн. (в т.ч. ПДВ 443 698,89 грн). ТОВ ТД Здраво відобразило у складі податкового кредиту суму ПДВ (473 117,55 грн.) за податковими накладними, отриманими від ТОВ Ітекосейл . Також встановлено проведення безготівкових розрахунків за отримані товари загалом у сумі 2 838 705,30 грн. Станом на 31.12.2014 відповідно до даних рахунку бухгалтерського обліку 631 заборгованості між ТОВ ТД Здраво та ТОВ Ітекосейл відсутні;

- ТОВ Скуртрейдгурт , код ЄДРПОУ 37814390 - з придбання продуктів харчування згідно договору постачання №СК-07/1 від 01.07.2012, обсяг постачання за даними товарно-транспортних накладних становив 1 529 248,30 грн. (в т.ч. ПДВ 254 874,72 грн). ТОВ ТД Здраво відобразило у складі податкового кредиту суму ПДВ (254 874,72 грн.) за податковими накладними, отриманими від ТОВ Скуртрейдгурт . Також встановлено проведення безготівкових розрахунків за отримані товари загалом у сумі 1 529 248,30 грн. Станом на 31.12.2014 відповідно до даних рахунку бухгалтерського обліку 631 заборгованості між ТОВ ТД Здраво та ТОВ Скуртрейдгурт відсутні;

- ПП Інфініті центр , код ЄДРПОУ 37354591 - з придбання продуктів харчування згідно договору постачання №ІЦ-06/02 від 01.06.2012, обсяг постачання за даними товарно-транспортних накладних становив 102 078,42 грн. (в т.ч. ПДВ 17 013,07 грн). ТОВ ТД Здраво відобразило у складі податкового кредиту всю суму ПДВ (17 013,07 грн.) за податковими накладними, отриманими від ПП Інфініті центр . Також встановлено проведення безготівкових розрахунків за отримані товари загалом у сумі 66 000 грн. Станом на 31.12.2014 відповідно до даних рахунку бухгалтерського обліку 631 у ТОВ ТД Здраво обліковується кредиторська заборгованості в сумі 36 078,42 грн.

Поряд з цим, в тексті акта перевірки зазначено про отримання перевірючим від правоохоронних та контролюючих органів інформації щодо названих контрагентів ТОВ ТД Здраво , що свідчить про неможливість вчинення ними господарських операцій з останнім, а саме:

- копії протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 29.05.2014, відібраного старшим слідчим з ОВС;

- копії протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 27.03.2014, відібраного старшим слідчим з ОВС. За змістом цього протоколу ОСОБА_2 пояснив, що надав третім особам свій паспорт для створення та реєстрації на своє ім?я ТОВ Біпонт , та, що водночас він не мав наміру здійснювати підприємницькою діяльністю, обов?язки директора юридичної особи не виконував;

- результати аналізу додатку 5 до податкових декларацій ТОВ Сетмаркет з податку на додану вартість за період з 13.09.2012 по 07.05.2014, за даним яких більша частина податкового кредиту ТОВ Сетмаркет сформувало за рахунок операцій з ТОВ Біпонт ;

- результати аналізу фактично поданої ТОВ Сетмаркет податкової та фінансової звітності, за даними яких встановлено факт не подання платником балансу, відсутність інформації про наявні на трудові ресурси, транспортні засоби, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності;

- за результатами аналізу наявної в автоматизованих інформаційних системах органу ДФС інформації виявлено, що ТОВ Ітекосейл має стан - 11 ( припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті) ). При цьому, ТОВ Ітекосейл не подавало фінансовий звіт суб?єкта малого підприємництва, а згідно податкового розрахунку форми №1ДФ на Товаристві працює лише 1 особа. За результатами аналізу номенклатури товарів і послуг, що зазначені у податкових накладних ТОВ Ітекосейл , не виявлено придбання ним товарів, що були реалізовані ТОВ ТД Здраво . При цьому, ТОВ Ітекосейл не зареєстровано жодної податкової накладної на адресу ТОВ ТД Здраво ;

- за результатами аналізу наявної в автоматизованих інформаційних системах органу ДФС інформації виявлено, що ТОВ Скуртрейдгурт має стан - 11 ( припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті) ). При цьому, ТОВ Скуртрейдгурт сформувало свій податковий кредит за період липень-листопад 2012 року в більшості за рахунок операцій з ТОВ Комторцентр 2012 . За результатами аналізу номенклатури товарів і послуг, що зазначені у податкових накладних ТОВ Скуртрейдгурт , не виявлено придбання ним товарів, що були реалізовані ТОВ ТД Здраво . При цьому, ТОВ Скуртрейдгурт не зареєстровано жодної податкової накладної на адресу ТОВ ТД Здраво ;

- результати аналізу додатку 5 до податкових декларацій ПП Інфініті центр з податку на додану вартість за червень 2012 року, за даним яких підприємство сформувало свій податковий кредит за вказаний період за рахунок операцій з ТОВ Комторцентр 2012 . Проте, ТОВ Комторцентр 2012 фінансово-господарські відносини з ПП Інфініті центр не декларувало;

- згідно АІС Податковий блок ПП Інфініті центр не зареєстровано жодної податкової накладної на адресу ТОВ ТД Здраво ;

- інформації про наявність у ПП Інфініті центр ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за даними службової записки СУ ФР ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві №2703/ДПІ/07-10/3 від 10.06.2013.

У зв?язку з такою інформацією працівник ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві дійшов висновку про неможливість встановлення факту придбання ТОВ ТД Здраво товарів у ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і ПП Інфініті центр .

23.10.2015 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняла оспорювані податкові повідомлення-рішення форми Р :

- №0007212208, яким збільшило позивачу до сплати суму грошового зобов?язання з податку на прибуток на 1488 649 грн. (з них за податковим зобов?язанням - 1 190 919 грн., за штрафними санкціями - 297 730 грн.);

- за №0007202208, яким збільшило позивачу до сплати суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість на 1 676 671 грн. (з них за податковим зобов?язанням - 1 341 337 грн., за штрафними санкціями - 335 334 грн.).

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення від 23.10.2015 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (тут і надалі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств визначено прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, загальне поняття витрат закріплене у пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 ПК України. Зокрема, за змістом норми пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Абзацом 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу припису пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Поряд з цим, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У силу норм п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ Прикінцеві положення ПК України передбачають, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість-продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов`язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев`ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами ПК України.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Оглянувши наявні у справі матеріали та зі змісту позовної заяви суд встановив, що у перевіряємий період ТОВ ТД Здраво здійснювало господарську діяльність з оптової та роздрібної торгівлі продуктами харчування, що відповідає змісту статуту Товариства та задекларованим ним видам господарської діяльності.

Зокрема, в 2012 році ТОВ ТД Здраво , як покупець, в особі директора ОСОБА_4 , уклало схожі за змістом договори поставок товарно-матеріальних цінностей наступними з підприємствами-постачальниками:

- з ТОВ Сетмаркет , в особі директора ОСОБА_3 , уклало договір постачання №С-12/1 від 01.12.2012;

- ТОВ Ітекосейл , в особі директора ОСОБА_5 , уклало договір поставки №ЗД-05/02 від 01.05.2012;

- ТОВ Скуртрейдгурт , в особі директора ОСОБА_6 , уклало договір поставки №СК-07/1 від 01.07.2012;

- ПП Інфініті центр , в особі директора Колєснікова С.В., уклало договір поставки №ІЦ-06/02 від 01.06.2012.

За умовами цих договорів поставок, продавець продає, а покупець купує товар, вказаний у накладних, на умовах даних договорів поставок. Кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється, узгоджуються сторонами заздалегідь та фіксується у товарно-транспортних накладних (видаткових накладних), які є невід?ємною частиною відповідних договорів поставок.

Покупець сплачує за товар за ціною, що зазначена у товарно-транспортній накладній (видатковій накладній), що надається постачальником на кожну партію товару. Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в національній валюті, шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом певної кількості днів з моменту поставки товару.

Право власності на товар і ризик випадкової загибелі переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Водночас при передачі товару постачальник зобов?язаний надати покупцю товарно-транспортну накладну, податкову накладну.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за договором поставки №С-12/1 від 01.12.2012 позивач надав суду копії наступних документів: заявок на постачання товару, що містять в т.ч. відомості про найменування товару, їх кількість, ціну кожного товару та загальну вартість партії товару, умови поставки (а саме - EXW, редакція Інкотермс 2000 року), місце передачі товару - адреса постачальника (м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3, корп. 3); товарно-транспортних накладних, за змістом яких предметом поставки були хлібці в асортименті та фруктоза; податкових накладних; товарно-транспортних накладних (форми №-ТН), за змістом яких автоперевізником, замовником перевезень та вантажоодержувачем було ТОВ ТД Здраво , вантажовідправником - ТОВ Сетмаркет , пункт навантаження - м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3, пункт розвантаження - м. Київ, вул. Волинська, 40. Самі автомобільні перевезення вантажів здійснювалися з використанням автомобіля марки Hyundai (д.р.н. НОМЕР_1 ), водієм ОСОБА_7 ; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 по контрагенту ТОВ Сетмаркет за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за договором поставки №ЗД-05/02 від 01.05.2012 позивач надав суду копії наступних документів: заявок на постачання товару, що містять в т.ч. відомості про найменування товару, їх кількість, ціну кожного товару та загальну вартість партії товару, умови поставки (а саме - EXW, редакція Інкотермс 2000 року), місце передачі товару - адреса постачальника (м. Київ, вул. Кіквідзе, 28); видаткових накладних, за змістом яких предметом поставки були хлібці в асортименті та фруктоза; податкових накладних; товарно-транспортних накладних (форми №-ТН), за змістом яких автоперевізником, замовником перевезень та вантажоодержувачем було ТОВ ТД Здраво , вантажовідправником - ТОВ Ітекосейл , пункт навантаження - м. Київ, вул. Кіквідзе, 28, пункт розвантаження - м. Київ, вул. Волинська, 40. Самі автомобільні перевезення вантажів здійснювалися з використанням автомобіля марки Газель модель 2705, номерни знак НОМЕР_2 , водієм ОСОБА_8 ; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 по контрагенту ТОВ Ітекосейл за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за договором поставки №СК-07/1 від 01.07.2012 позивач надав суду копії наступних документів: заявок на постачання товару, що містять в т.ч. відомості про найменування товару, їх кількість, ціну кожного товару та загальну вартість партії товару, умови поставки (а саме - EXW, редакція Інкотермс 2000 року), місце передачі товару - адреса постачальника (м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11); видаткових накладних, за змістом яких предметом поставки були хлібці в асортименті та фруктоза; податкових накладних; товарно-транспортних накладних (форми №-ТН), за змістом яких автоперевізником, замовником перевезень та вантажоодержувачем було ТОВ ТД Здраво , вантажовідправником - ТОВ Скуртрейдгурт , пункт навантаження - м. Київ, вул. вул. Панаса Мирного, 11, пункт розвантаження - м. Київ, вул. Волинська, 40. Самі автомобільні перевезення вантажів здійснювалися з використанням автомобіля марки Газель модель 2705, номерни знак НОМЕР_2 , водієм ОСОБА_8 ; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 по контрагенту ТОВ Скуртрейдгурт за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за договором поставки №ІЦ-06/02 від 01.06.2012 позивач надав суду копії наступних документів: заявок на постачання товару, що містять в т.ч. відомості про найменування товару, їх кількість, ціну кожного товару та загальну вартість партії товару, умови поставки (а саме - EXW, редакція Інкотермс 2000 року), місце передачі товару - адреса постачальника (м. Київ, вул. Глибочицька, 72); видаткових накладних, за змістом яких предметом поставки були хлібці в асортименті та фруктоза; податкових накладних; товарно-транспортних накладних (форми №-ТН), за змістом яких автоперевізником, замовником перевезень та вантажоодержувачем було ТОВ ТД Здраво , вантажовідправником - ПП Інфініті центр , пункт навантаження - м. Київ, вул. вул. Глибочицька, 72, пункт розвантаження - м. Київ, вул. Волинська, 40. Самі автомобільні перевезення вантажів здійснювалися з використанням автомобіля марки Hyundai (д.р.н. НОМЕР_1 ), водієм ОСОБА_4 ; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 по контрагенту ПП Інфініті центр за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

Також на підтвердження факту перерахування названим контрагентам-постачальникам грошових коштів на виконання умов договорів поставки позивачем надано суду копії банківських виписок.

В текстах своїх письмових додаткових пояснень від 18.01.2016, 13.08.2019 та від 26.12.2019 представник позивача пояснив про обставини пошуку контрагентів-постачальників, порядок укладення та виконання договорів поставок між ТОВ ТД Здраво і названими вище підприємствами-постачальниками. Зокрема, за змістом цих пояснень завантаження та вивезення товарів на орендовані ТОВ ТД Здраво вантажі автомобілі здійснювалося з власними силами на орендований склад, розрахунок за поставлений товар проводився у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальників, обмін первинною документацією здійснювався під час отримання (відвантаження) товару або за допомогою засобів поштового чи кур?єрського зв?язку.

Придбані у постачальників товари були оприбутковані у бухгалтерському обліку ТОВ ТД Здраво .

Крім того, представник позивача зазначив, що отримані від ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт та ПП Інфініті центр товари були використаний ТОВ ТД Здраво у власній господарській діяльності. А саме такі товари упродовж 2012 - 2014 років реалізовані третім особам - контрагентам-покупцям, відповідно до укладених з ними договорів поставок та шляхом оформлення видаткових накладних.

Додатково на підтвердження наведених обставин позивач подав до суду наступні матеріали: копії договору оренди нерухомого майна №10/04 від 10.04.2012, укладеного між ТОВ ТД Здраво (як орендарем) і ПрАТ Київська фасувально-картонажна фабрика (як орендодавцем) щодо строкового платного користування виробничими, офісними та складськими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 40; копії з нотаріально посвідченого договору найму (оренди) транспортного засобу (а саме - автомобіля марки Hyundai модель HD65, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) від 25.09.2011, укладеного між ОСОБА_4 (як наймодавцем) і ТОВ ТД Здраво (як наймачем); договору оренди транспортного засобу від 01.01.2012, укладеного між ТОВ ТД Здраво (як орендарем) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (як орендодавцем) щодо строкового платного користування вантажним автомобілем марки Газель модель 2705, номерни знак НОМЕР_2 ; копії штатного розпису ТОВ ТД Здраво ; копії наказів про призначення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 на постійну роботу на посади водіїв-експедиторів, комірника, а також копії наказів про призначення на посади інших працівників; копії договорів поставок з контрагентами-покупцями товарів (продуктів харчування) та первинних документів по таких договорах - видаткових накладних; банківських виписок по розрахункових рахунках ТОВ ТД Здраво за перевіряємий період; оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 Розрахунки з покупцями та замовниками за 2012 -2013 роки, січень 2014 року; оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 Товари на складі (узагальнені); електронних звітів про обіг товарів на носії інформації (CD-диск)

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи суд встановив, що договори поставок №С-12/1 від 01.12.2012, №ЗД-05/02 від 01.05.2012, №СК-07/1 від 01.07.2012 і №ІЦ-06/02 від 01.06.2012, а також всі первинні документи до таких договорів, податкові накладні від імені постачальників підписували керівники ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і Інфініті центр , а саме - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 .

Суд вважає, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, засвідчують рух активів (коштів і товарно-матеріальних цінностей). Протилежного в тексті акта перевірки не зафіксовано.

З наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами ТОВ ТД Здраво на придбання продуктів харчування і здійснюваними ним видами господарської діяльності.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної податкової служби України (https://cabinet.tax.gov.ua/registers ), та з тексту акта перевірки позивача суд встановив, що станом момент укладення договорів поставок та виписки податкових накладних за періоди з січня 2012 року по січень 2014 року контрагенти позивача (ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і Інфініті центр ) були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Також згідно даних з Єдиного державного реєстру, одним із видів діяльності ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і Інфініті центр є неспеціалізована оптова торгівля, та інші види оптової торгівлі, що повністю відповідає напрямку вчинених господарських операцій з позивачем.

Дослідивши та проаналізувавши зміст акта перевірки, а також подані представниками відповідача під судового розгляду цієї справи додаткові документи та письмові пояснення, суд дійшов висновку про не наведення податковим органом та не надання ним належних документальних доказів, які б ставили під сумнів реальність (товарність) здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат і податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Так, надаючи правову оцінку аргументам і доводам податкового органу, суд виходив з наступного:

- щодо посилань на обставини: декларування ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і ПП Інфініті центр за звітні періоди 2012 - 2013 роки незначних сум податку на прибуток або декларування такого з нульовим показником, у порівняні із великими розмірами доходів, визначених до оподаткування; неподання ТОВ Скуртрейдгурт та ТОВ Інфініті центр фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва; декларування ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і ПП Інфініті центр про відсутність трудових ресурсів або не подання відомостей про наявних працівників взагалі, - суд зазначає наступне.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Також ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 340/422/19.

У контексті з цим, суд зазначає, що факти не подання контрагентами позивача окремої податкової/фінансової звітності чи неповного звітування ними щодо наявних у них об`єктів оподаткування можуть свідчити про порушення такими підприємствами положень податкового законодавства, а не безумовно про відсутність у відповідних підприємств матеріально-технічних і трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

В даному випадку відповідачем не доведено та не надано належних доказів, а судом не встановлено фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами-постачальниками з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями своїх контрагентів в частині ведення бухгалтерського /податкового обліку.

Також податковим органом не доведено та не надано суду належних доказів, які б свідчили, що при наявності у контрагентів незначних трудових ресурсів (як то у випадку ТОВ Ітекосейл у кількості 1 працівника) та матеріально-технічного забезпечення, таких було недостатньо для здійснення господарської діяльності у сфері оптової торгівлі та/або здійснення обумовлених договорами поставок товарів;

- щодо посилання податкового органу на результати проведеного аналізу податкових накладних щодо номенклатур придбаних ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт у постачальників товарів, - суд зазначає, що в тексті акта перевірки не вказано за який період проводився такий аналіз. Як наслідок таку інформацію з акта перевірки суд вважає необгрунтованою та неповною, а тому не враховує її до уваги;

- щодо посилання на обставину не реєстрації контрагентами-постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних ними на адресу позивача податкових накладних по спірних операціях, то такі доводи податкового органу є безпідставними. Оскільки, як вбачається з тексту акта перевірки та наявних у справі копій податкових накладних, всі податкові накладні містили суму ПДВ менше 10 тис. грн., а тому відповідно підпадали під дію норми абз. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України (тобто, не підлягали обов?язкові реєстрації);

- щодо посилання на наявність по окремих контрагентах позивача актів про неможливість проведення зустрічної звірки, суд вказує наступне. Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Зокрема, посилання податкового органу на наявність актів як критерію оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення таких актів жодні первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №П/811/3228/14;

- щодо посилання податкового органу на наявність протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 29.05.2014, суд зазначає наступне. Так, на стор. 9-10 акта перевірки зафіксовано, що листом від ВКР СУ ФР МГУ Міндоходів-Центрального офісу з ОВП від 16.06.2014 №4778/7/09-20 до перевірки було надано копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 29.05.2014. Також в акті перевірки наведено зміст протоколу допиту свідка.

Водночас дослідивши всі подані представниками відповідача документи і матеріали до цієї справи суд встановив, що копія такого протоколу допиту свідка суду не надавалася. Таким чином, відповідачем документально факт існування такого протоколу не підтверджено.

Поряд д цим, зі змісту наведеного в акті перевірки опису тексту протоколу допиту свідка ОСОБА_3 не вбачається за можливе встановити, що спірні господарські операції між ТОВ ТД ЗДРАВО та ТОВ Сетмаркет не відбувалося та, що ОСОБА_3 упродовж періоду таких взаємовідносин не був директором названого товариства.,

Окремо суд звертає увагу відповідача на зміст ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства Україна, відповідно до якої протокол допиту свідка не є обов?язковим для адміністративного суду доказам на відміну від вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

В рамках розглядуваного спору сторони не подали до суду та не повідомили суд про наявність вироку районного суду про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за фактом фіктивного підприємництва, підробки документів, ухилення від сплати податків, та взагалі про обставини відкриття кримінальних проваджень стосовно цієї фізичної особи чи за вказаними фактами;

- щодо посилань на наявність протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 27.03.2014, суд зазначає наступне. На стор. 11 акта перевірки зафіксовано, що листом від ВКР СУ ФР МГУ Міндоходів-Центрального офісу з ОВП від 29.04.2014 №2547/7/09-20 до перевірки було надано копію протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 27.03.2014. Також в акті наведено зміст протоколу допиту свідка відповідно до якого ОСОБА_2 надав третім особам свій паспорт для створення та реєстрації на своє ім`я юридичної особи - ТОВ Біпонт , без наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що представниками відповідача копія такого протоколу допиту свідка до суду на дослідження не надавалася. Таким чином, відповідачем документально факт існування такого протоколу не підтверджено.

Водночас податковий орган в тексті акта перевірки не навів обставини та в ході судового розгляду цієї справи не довів наявність прямого взаємозв?язку між перевіряємими господарськими операціями позивача та діяльністю ТОВ Біпонт ;

- щодо посилання на факт ухвалення Печерським районним судом ухвали від 25.08.2016 у справі №757/20606/16 про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, суд зазначає наступне. В тексті цієї ухвали районного суду від 25.08.2016 (копія якої була надана представником відповідача до Касаційного суду разом з поясненнями від 25.03.2019) наведені встановлені районним судом обставини щодо вчинення названою фізичною особою умисних дій, які полягали у пособництві невстановленим особам у внесені в реєстраційні документи ТОВ Сетмаркет , що подавалися для проведення державної реєстрації створення названої юридичної особи, неправдивих відомостей. Описані в тексті ухвали від 25.08.2016 події мали місце у вересні 2012 року.

Ознайомившись зі текстом цієї ухвали від 25.08.2016, суд встановив, що вона ухвалена районним судом відносно іншої фізичної особи, ніж особа, яка приймала участь від імені ТОВ Сетмарект в розглядуваних господарських операцій, та щодо подій, що існували до 28.11.2012 (дата реєстрації відомостей про призначення ОСОБА_3 на посаду керівника ТОВ Сетмаркет ), не стосується обставин вчинення господарських операцій з ТОВ ТД ЗДРАВО та відповідно не спростовує існування таких.

Таким чином, ухвала Печерського районного суду від 25.08.2016 в розумінні норм ст. 72 - 74, ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є належним доказом у цій адміністративній справі.

В ході розгляду даної справи в суді відповідач не подав до суду документальні докази та не повідомив суд про факт існування вироків (ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності) районного суду, винесеного відносно керівників ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і ПП Інфініті центр та/або ТОВ ТД ЗДРАВО (а саме - осіб, які підписували договори та первинні документи за перевіряємими господарськими операціями), та яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб (зокрема, вчинення фіктивних (безтоварних) господарських операцій з метою надання (отримання) податкової вигоди при взаємовідносинах між позивачем і названими товариствами, фіктивність діяльності останніх у саме періоди господарських відносин з ТОВ ТД ЗДРАВО , ухилення від сплати податків внаслідок вчинення безтоварних операцій).

У зв?язку з цим суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених між позивачем і контрагентами - ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і ПП Інфініті центр господарських операцій з поставок товарів, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача чи/або його контрагентів-постачальників, як платників податків, та виключають право позивача на облік витрат і формування податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, зміст поданих представниками сторін до справи матеріалів, суд дійшов висновку, що позивач надав суду відповідні належно оформлені первинні та розрахункові документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентами - ТОВ Сетмаркет , ТОВ Ітекосейл , ТОВ Скуртрейдгурт і ПП Інфініті центр , натомість доводи податкового органу не знайшли свого документального підтвердження під час розгляду справи. Як наслідок суд вважає необгрунтованими висновки акта перевірки від 30.09.2015 №600/1-26-50-22-08/38040207 про заниження позивачем за перевіряємі періоди сум податків за результатами таких здійснених господарських операцій з названими контрагентами-постачальниками.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявних у справі матеріалів суд встановив, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №826/24928/15 в частині стягнення судових витрат по сплаті судового збору в сумі 47 479,80 грн. судом 25.05.2017 був виданий виконавчий лист. Строк виконання такого виконавчого листа становив до 12.04.2020. При цьому, виконання постанови суду від 12.12.2016 у цій справі до моменту вирішення Касаційним судом касаційної скарги податкової інспекції не було зупинено.

Враховуючи наведені обставини та з огляду на відсутність у матеріалах справи документальних доказів того, що виконавчий лист від 25.05.2017 у справі №826/24928/15 до виконання позивачем в дійсності не пред?являвся та/або, що такий виконавчий лист до пред?явлення до виконання був визнаний в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, суд наразі не вбачає підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду цієї справи.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Здраво (ідентифікаційний код 38040207, адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, просп. Науки, 62-а, кв. 118) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23.10.2015 №0007202208 і №0007212208.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок