Ухвала

від 02.12.2020 по справі 640/29646/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2020 року м. Київ № 640/29646/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Віра до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна компанія Віра (02055, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 13, кв. 1, код ЄДР: 30953131) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві (04113, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просить суд: зобов`язати відповідача зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 455 від 26.12.2019 до податкової накладної № 57 від 30.06.2016.

Позов надісланий до суду 24.11.2020 , що підтверджується конвертом відправлення АТ Укрпошта Експрес, в якому надійшла позовна заява.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

1. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вказаних вимог позивачем у позовній заяві не зазначено відомих номерів засобів зв`язку позивача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача.

2. Також, відповідно до п.п. 6, 7 та 11 в позовній заяві зазначаються 1) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 2) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та 3) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вказаних вимог позивачем у позовній заяві не зазначено вказаних відомостей.

3. Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування .

Згідно з п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Так, як вже було зазначено судом, позивач просить суд зобов`язати відповідача зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 455 від 26.12.2019 до податкової накладної № 57 від 30.06.2016.

Тобто, позивачем заявлено лише вимогу зобов`язального характеру.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що виходячи з положень ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності відповідача протиправними.

У зв`язку з чим позивачу слід визначитись з питанням щодо заявлених позовних вимог - щодо вчинення протиправних дій, бездіяльності чи прийняття відповідачем протиправних рішень, що є передумовою застосування заявленого позивачем способу захисту та із зазначенням чіткого та зрозумілого місту позовних вимог.

4. Крім того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк , який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що 25.12.2019 ТОВ БК Віра отримало від ТОВ Вінд Пауер лист, відповідно до якого ТОВ Він Пауер вимагало повернути отриману суму передплати, так як за незалежних від ТОВ БК Віра обставин роботи не були виконані та замовник відмовився від Договору 25.12.2019.

26.12.2019 ТОВ БК Віра повернуло суму передплати ТОВ Вінд Пауер на підставі вищезазначеного листу-вимоги. У зв`язку з цим, 14.01.2020 ТОВ БК Віра складено та відправлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування від 26.12.2019, який містить від`ємну суму ПДВ - 64 224,07 грн.

Однак, згідно квитанції № 1 від 14.01.2020 документ (коригування) не прийнятий.

Як зазначає позивач у позовній заяві 17.01.2020 ТОВ БК Віра було подано скаргу до ДФС України з вимогою: скасувати рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 455 від 26.12.2019 до податкової накладної № 57 від 30.06.2016 та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 455 від 26.12.2019 до податкової накладної № 57 від 30.06.2016 р.

Відповіді на зазначену скаргу ТОВ БК Віра не отримало.

При цьому, відповідно до п.п. 56.1 та 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

При цьому, відповідно до п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів , наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті (п. 56.9 ст. 56 ПК України).

Відповідно до абзацу 3 п. 56.9 ст. 56 ПК України скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Тобто, зважаючи на те, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору та 17.01.2020 звернувся зі скаргою до ДФС України, яку останній мав розглянути протягом 20 календарних днів, позивач мав усвідомлювати, що у разі неотримання рішення за результатами розгляду скарги або рішення про продовження строків її розгляду порушене право позивача буде відновлене на підставі абз. 3 п. п. 56.9 ст. 56 ПК України та перевірити факт реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, а у разі не неотримання або рішення за результатами такої скарги або рішення про продовження строку її розгляду та, як наслідок не реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування - звернутися протягом тримісячного строку до суду за захистом своїх порушених прав.

В той же час суд зазначає, що повторність (періодичність, вдруге, втретє і т.д.) звернення позивача зі скаргами до ДФС України щодо не скасування рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування не змінює порядку обрахунку тримісячного строку звернення до суду, оскільки початок перебігу тримісячного строку звернення до суду бере свій початок за результатами розгляду саме первинної скарги позивача та/або неотримання або рішення за результатами такої скарги або рішення про продовження строку її розгляду та, як наслідок не поновлення порушених прав позивача, за результатами спливу такого строку.

Відтак, зважаючи на те, що 17.01.2020 позивач звернувся з первинною скаргою на рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування, відносно якої ДФС України протягом 20 календарних днів, тобто до 06.02.2020 не прийнято або рішення за результатами розгляду такої скарги або рішення про продовження строку її розгляду, 07.02.2020 позивач мав право перевіри факт поновлення його порушених прав, шляхом перевірки реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування № 455 від 26.12.2019 до податкової накладної № 57 від 30.06.2016 та у разі не реєстрації в ЄРПН такого розрахунку, тобто не поновлення порушених його прав, починаючи з 10.02.2020 (08-09.02.2020 субота та неділя відповідно) протягом тримісячного строку звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що тримісячний строк звернення до суду, з урахування прийнятого 30.03.2020 Верховною Радою України Закону України № 540 IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким продовжено перебіг процесуальних строків на строк дії карантину, закінчився 06.08.2020 на підставі Закону України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Тобто, тримісячний строк звернення до суду позивача з даним позов у позивача виник 07.02.2020 та сплинув 06.08.2020.

Тоді як до суду позивач звернувся 24.11.2020 , тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч. 4 ст. 122 КАС України.

Натомість заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску строку суду не надано .

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України із зазначенням чітких та зрозумілих позовних вимог, які мають відповідати способу захисту, передбаченого для звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 1 ст. 5 КАС України та ч. 2 ст. 245 КАС України, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі та із зазначенням:

відомих номерів засобів зв`язку позивача;

офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача;

відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін