Постанова

від 03.12.2020 по справі 320/2587/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2587/20 Головуючий у І інстанції - Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Шурка О.І., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 8 "Теремок" - центр Софії Русової" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 8 "Теремок" - центр Софії Русової", Славутицької міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 8 "Теремок" - центр Софії Русової" Славутицької міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 8 "Теремок" - центр Софії Русової" Славутицької міської ради Київської області, за адресою: Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, 2, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 28.12.2019 № 82.

В обґрунтування позову зазначено, що Відповідачем не дотримано вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації приміщення навчального закладу, що створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на вказаному об`єкті, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об`єкта до повного усунення виявлених порушень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 8 "Теремок" - центр Софії Русової" Славутицької міської ради Київської області за адресою: Київська обл., м. Славутич, Добринінський квартал, 2, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 28.12.2019 № 82.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) № 8 "Теремок" - центр Софії Русової" подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована також тим, що Відповідачем усунено частину виявлених порушень, вказаних в акті від 28.12.2019 № 82, та вжито заходів, спрямованих на убезпечення вказаного вище об`єкту від можливості виникнення пожежі.

Вказано, що Позивачем не доведено, що на даний час існує загроза життя або здоров`ю людей за умови не зупинення експлуатації (роботи) об`єкту, а з моменту заснування закладу не відбулося жодної надзвичайної ситуації, пов`язаної з порушенням правил пожежної безпеки.

Окрім того, Відповідачем вказано, що в разі задоволення позову будуть порушені права дітей, які передбачені Конституцією України, Законами України та іншими нормативно-правовими актами, а також права педагогічних працівників, психологів, бібліотекарів та інших працівників закладу.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Також у відзиві зазначено, що в результаті проведення повторного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, результати якого оформлено актом від 10.07.2020 № 20 встановлено зменшення кількості порушень, проте залишились неусунутими ряд порушень, які свідчать про наявність загрози для життя або здоров`я людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що контролюючим органом - Славутицьким міським сектором ГУ ДСНС України у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) № 8 "Теремок" - центр Софії Русової" Славутицької міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 28.12.2019 № 82.

В результаті проведення заходу встановлено факт допущення Відповідачем порушень вимог законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме:

- відсутній акт технічного обстеження системи пожежної сигналізації (п. 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- система пожежної сигналізації знаходиться в непрацездатному стані (п. 1.1 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- відсутній договір на обслуговування СПС з організацією яка має спеціальний дозвіл (ліцензію) на виконання даного виду робіт (п. 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001- 2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- сигнал від приймально-контрольного приладу (ППКП) СПС, не виведено на пульт пожежного спостереження (п.п. 1.1, 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- прилад приймально-контрольний пожежний СПС не встановлено в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу (п.п. 1.1, 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- приміщення дитячого навчального закладу не обладнане системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 3-го типу (п.п. 1.1, 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- стаціонарні зовнішні пожежні сходи з 2-го поверху знаходяться в аварійному стані (п. 2.15 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- допускається влаштування в підвальному приміщенні майстерні, де використовуються горючі матеріали (п. 2.11 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001- 2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- дерев`яна конструкція покрівлі ДНЗ потребує вогнезахисної обробки (п. 2.5 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- пожежні кран-комплекти розміщуються у вбудованих або навісних шафах, які не мають отвори для провітрювання (підпункт 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001- 2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (п. 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- будівлю ДНЗ не обладнано пристроєм блискавкозахисту відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (п. 1.21 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- відсутні пояснювальні написи із вказаним значенням номінального струму апарата захисту у електрощитовій (п. 1.16 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- приміщення електрощитової в ДНЗ не відділено протипожежними перешкодами (п. 1.24 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- приміщення будівлі ДНЗ не в повній мірі забезпечені знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні" (п. 8 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- на будівлі ДНЗ відсутній адресний вказівник (назва вулиці, номер будинку), який має бути встановленим на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби (п. 2.22 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- у приміщеннях, пов`язаних з перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки та інші покриття не прикріплені до підлоги (п. 1.2 глави 1 розділу VI НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- в приміщеннях пральної та тамбуру входу ДНЗ окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні".

Зазначений акт підписано завідувачем Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №8 "Теремок" - центр Софії Русової" Славутицької міської ради Київської області без зауважень.

В зв`язку з існуванням небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що станом на час ухвалення рішення у справі, Відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували усунення виявлених під час перевірки та зазначених у вказаному акті порушень вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до суду для застосування заходів реагування, як і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як встановлено зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів зазначає, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Оцінюючи доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо усунення частини порушень та відсутності підстав для застосування заходів реагування, застосованих судом першої інстанції, колегія суддів враховує, що Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу обгрунтовано зазначено, що за результатами проведення повторного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 10.07.2020 № 20, яким встановлено зменшення кількості порушень вимог законодавства Відповідачем, проте неусунутими залишились наступні порушення:

- відсутній акт технічного обстеження системи пожежної сигналізації (п. 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- система пожежної сигналізації знаходиться в непрацездатному стані (п. 1.1 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- відсутній договір на обслуговування СПС з організацією яка має спеціальний дозвіл (ліцензію) на виконання даного виду робіт (п. 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001- 2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- сигнал від приймально-контрольного приладу (ППКП) СПС, не виведено на пульт пожежного спостереження (п.п. 1.1, 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- прилад приймально-контрольний пожежний СПС не встановлено в приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу (п.п. 1.1, 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- приміщення дитячого навчального закладу не обладнане системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 3-го типу (п.п. 1.1, 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- стаціонарні зовнішні пожежні сходи з 2-го поверху знаходяться в аварійному стані (п. 2.15 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- допускається влаштування в підвальному приміщенні майстерні, де використовуються горючі матеріали (п. 2.11 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001- 2014 "Правила пожежної безпеки в Україні");

- не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (п. 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

- будівлю ДНЗ не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (п. 1.21 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 "Правила пожежної безпеки в Україні").

Відповідачем вказано, що судом першої інстанції не враховано, що ним усунуто встановлені порушення та вжито наступні заходи:

1) Призначено відповідальних осіб за пожежну безпеку наказ № 55 а/г від 02.09.2019 та № 8 а/г від 02.01.2020.

2) Видано накази:

- № 54 а/г від 30.08.2019 Про організацію роботи з пожежної безпеки ;

- № 65 а/г від 03.09.2019 Про закріплення персоналу та при значення відповідальних за протипожежний стан групових приміщень, кабінетів, залів ;

- № 66 а/г від 04.09.2019 Про перевірку протипожежного стану дошкільного закладу ;

- № 67 а/г від 04.09.2019 Про затвердження інструкції щодо дій персоналу дошкільного закладу в разі виникнення надзвичайної ситуації у 2019/2020 навчальному році ;

- № 75 а/г від 17.09.2019 Про результати перевірки протипожежного стану дошкільного закладу ;

- № 78 а/г від 01.10.2019 Про забезпечення протипожежного захисту, попередження виникнення надзвичайних ситуацій у осінньо-зимовий період 2019/2020 навчального року ;

- № 88 а/г від 09.12.2019 Про дотримання вимог пожежної безпеки під час підготовки та проведення новорічних свят ;

- № 89 а/г від 10.12.2019 Про проведення інструктажів ;

- № 95 а/г від 18.12.2019 Щодо посилення протипожежного та техногенного захисту об`єкту, проведення позапланових інструктажів з безпеки життєдіяльності ;

- № 96 а/г від 20.12.2019 Про посилення протипожежного захисту у дошкільному закладі ;

- № 97 а/г від 26.12.2019 Про посилення протипожежного захисту у дошкільному закладі .

3) Продовжено дію інструкцій (наказ № 3 а/г від 02.01.2020):

4) Розроблено заходи з пожежної безпеки на весняно-літній період (наказ № 31 а/г від 28.02.2020) та видано наказ № 32 а/г від 02.03.2020 Про проведення інструктажів .

5) Плани евакуації на випадок пожежі затверджені відповідно до вимоґ, розміщені у зручних, доступних місцях.

6) Два рази на рік проводяться практичні протипожежні тренування працівників та вихованців дошкільного закладу.

7) Щомісячно здійснюється перевірка стану дотримання протипожежного стану груп, кабінетів, залів, підсобних приміщень, території, евакуаційних шляхів та виходів.

8) Заклад забезпечений відповідними знаками пожежної безпеки.

9) На видних місцях та біля телефонів розміщена інформація із зазначенням номеру телефону для виклику пожежної охорони.

10) Двері запасних евакуаційних виходів утримують відкритими під час перебування у закладі дітей та працівників, евакуаційні шляхи і виходи утримуються вільними.

11) Проводиться систематична робота з вихованцями та працівниками закладу.

12) Територія дошкільного закладу постійно утримується в чистоті, опале листя і суха трава регулярно прибирається і вивозиться з території.

13) Дороги, проїзди та проходи до споруди, пожежних вододжерел, підступи до пожежного щита, пожежних кранів з вогнегасниками завжди вільні, незахаращені.

14) Будівля та приміщення дошкільного закладу постійно утримуються в чистоті.

15) Для приміщень складського призначення визначена категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки, написи про такі відомості розміщено на вхідних дверях ззовні та усередині приміщення.

16) У кожному приміщенні закладу розміщена інструкція з пожежної безпеки, на якій зазначено посаду відповідальної особи за пожежну безпеку. На кожному з 16 ПК зазначено прізвище відповідальної особи, номер телефону пожежно-рятувального підрозділу.

17) За потреби здійснюється перегляд та поновлення нормативних актів з питань пожежної безпеки (інструкції, накази).

18) На випадок пожежі у закладі здійснюється голосове оповіщення персоналу та дітей.

19) На вікнах всіх приміщень закладу грати відсутні.

20) Приміщення дошкільного закладу забезпечені первинними засобами пожежогасіння (32 вогнегасники, 1 пожежний щит та 16 пожежних кранів). Здійснено технічне обслуговування вогнегасників 23.08.2019, а гідрантів 20.11. 2019 та заплановані на травень 2020 року.

21) Після закінчення робочого дня черговий адміністратор разом зв сторожем оглядає приміщення і територію закладу.

22) Система опалення та вентиляції відповідають вимогам.

23) Перед початком опалювального сезону теплові мережі перевіряються та проходять випробування. Результати перевірки відображаються в акті готовності до опалювального сезону.

24) Розроблено тематику протипожежного інструктажу.

25) Затверджено перелік питань під час проведення вступного, первинного, повторного протипожежних інструктажів.

26) Забезпечено своєчасне проведення інструктажів з питань пожежної безпеки з відміткою у відповідних журналах.

27) Усі працівники під час прийняття на роботу проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки, про що робиться відмітка у Журналі реєстрації інструктажів з техногенної безпеки, Журналі реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки.

28) Здійснюється навчання та перевірка знань з питань охорони праці з включенням' питань пожежної безпеки і долікарської допомоги. Результати оформляють протокольно.

29) Завідувач дошкільного закладу та завідувач господарства пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (посвідчення № 24026273 - 2017 рік, № 24028001 - 2019 рік,).

30) У коридорах, вхідних дверях і дверях евакуаційних виходів розміщені наказові та вказівні знаки безпеки.

31) Евакуаційні виходи, коридори, тамбури і сходи не захаращені.

32) Приміщення чергового персоналу забезпечено телефонним зв`язком.

33) Двері на дах, вентиляційної камери, складського приміщення, електрощитової постійно зачинені. На них зроблено напис, що визначає призначення приміщення та зазначено місце зберігання ключів, доступне для отримання їх у будь-який час доби.

34) У закладі використовується справне електричне обладнання.

35) Забезпечено своєчасне проведення профілактичних оглядів, планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання.

36) Щорічно укладаються договори на аварійне та технічне обслуговування комунікацій та мереж.

Отже, Відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на усунення виявлених порушень.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції Відповідачем усунуто лише частину порушень зазначених в акті перевірки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що станом на час розгляду даної справи по суті, відповідні порушення залишаються не усуненими.

Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, Позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача і публічними інтересами.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені під час перевірки Відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Колегія суддів також враховує, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 815/140/18

Існування (не усунення Відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених Позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті Відповідачем в повній мірі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов`язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об`єкта.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил № 1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п. 1 Розділу ІІ Правил № 1417).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що забезпечення пожежної безпеки об`єкта є обов`язком, який покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що Відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів вважає правомірним застосування судом першої інстанції заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до повного усунення порушень

Колегія суддів звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення Відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, доводи Відповідача про те, що ним було усунуто частину виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, що на думку Відповідача виключає необхідність застосування заходів реагування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених Відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Колегія суддів вказує, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку Позивача про усунення Відповідачем зафіксованих в актах перевірки порушень, а тому колегія суддів вважає, що доводи Відповідача про відсутність істотних порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Позивач, як суб`єкт владних повноважень навів переконливі доводи та надав докази на підтвердження необхідності застосування крайнього заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації вищевкаазного об`єкту до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 8 "Теремок" - центр Софії Русової", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 8 "Теремок" - центр Софії Русової" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: О.І. Шурко

О.М. Оксененко

Повний текст складено 03.12.2020 року.