Постанова

від 25.11.2020 по справі 140/3848/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3848/19 пров. № А/857/11132/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.

за участю секретаря судового засідання Михальської М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції апеляційні скарги Головного управління ДПС у Волинській області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, прийняте суддею Плахтій Н.Б., в м.Луцьку, у справі № 140/3848/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 29.08.2019 №0015661302, №0015681302, рішення відповідача про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.08.2019 №0015691302, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019 №Ф-107850-56.

13.05.2020 представником позивача подана до суду заява про зменшення позовних вимог, в якій просить: скасувати податкові повідомлення-рішення №0015661302 на суму 233106,20 грн, №0015681302 на суму 19425,53 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 25144,70 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року, позов задоволено.

08.07.2020 представник позивача подала суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просила стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати по справі на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 13000,00 грн (а.с.85 т.2).

Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, з підстав невідповідності висновків суду обставинм справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційних вимог контролюючий орган зазначає, що витрати є значно завищеними та необґрунтованими.

Зміст позовної заяви повністю дублює зміст заперечень на акт перевірки.

Покликається на практику Верховного Суду, що позивачем не надано доказів ведення Книги обліку доходів та витрат.

Просить скасувати додаткове рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

ФОП ОСОБА_1 апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд проігнорував складність справи та надзвичайну її важливість у зв`язку з тим, що відповідач протиправно намагався покласти значні фінансові зобов`язання у вигляді донарахування сум податків та штрафів на загальну суму 450 тис. грн.., а тому у цій справі надважливим є належний та якісний захист прав та правильна підготовка і своєчасне подання необхідних заяв, клопотань, тощо.

На всі юридичні послуги адвокатом затрачено значні певні часові проміжки та розумові/фізичні зусилля, які сплачені.

Вважає,що суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.139 КАС України не мав правових підстав зменшувати їх розмір.

Просить скасувати додаткове рішення та прийняти постанову, якою повністю задоволити заяву.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що судове рішення в достатній мірі висвітлює мотиви, на яких воно базується. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який просить задоволити їх апеляційну скаргу та залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, представника позивача, яка просить задоволити апеляційну скаргу позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що між адвокатом Татарин В.М. та ФОП ОСОБА_1 , укладений договір про надання правової допомоги від 25.09.2017, предметом якого є представництво адвокатом інтересів клієнта в усіх підприємства, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування з будь-яких питань, у тому числі, але не виключно, у ДФС України та її територіальних підрозділах, у судових органах усіх інстанцій та міжнародних судах (а.с.86 т.2).

Пунктом 4.1 даного договору визначено, що гонорар адвоката по даному договору визначається згідно актів виконаних робіт до даного договору.

Згідно з актом до вищевказаного договору про надання правової допомоги від 06.07.2020 (а.с.88 т.2):

Професійна правнича допомога надана в межах судової справи №140/3848/19 в розрахунку 1000,00 грн вартості на 1 годину роботи адвоката, 700,00 грн вартості участі адвоката в одному судовому засіданні.

Адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги в межах судової справи №140/3848/19 на загальну суму 13000,00 грн, а саме: підготовка та подання до суду позову та заяви про відстрочку сплати судового збору (4 год) на суму 4000,00 грн; підготовка та подання адвокатських запитів №45 від 28.12.2019 та №1 від 17.01.2020 (1 год) на суму 1000,00 грн; підготовка та подання клопотання про надання доказів сплати судового збору та додаткових доказів (0,5 год) на суму 500,00 грн; підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 14.02.2020, ознайомлення з матеріалами справи (0,5 год) на суму 500,00 грн; аналіз відзиву відповідача, підготовка та подання відповіді на відзив (0,8 год) на суму 800,00 грн; підготовка та подання до суду клопотань про відкладення розгляду справи від 16.03.2020, 30.03.2020, 27.04.2020, 13.05.2020 (2 год) на суму 2000,00 грн; підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог від 13.05.2020 (0,9 год) на суму 900,00 грн; участь в судових засіданнях 18.02.2020, 04.06.2020, 26.06.2020, 06.07.2020 (4) на суму 2800,00 грн; підготовка та подання клопотання про долучення додаткових доказів від 06.07.2020 (0,5 год) на суму 500,00 грн.

З квитанцій до прибуткових касових ордерів №9 від 22.05.2020, №10 від 26.06.2020, №11 від 06.07.2020 ФОП ОСОБА_1 сплатив адвокату Татарин В.М. кошти в загальній сумі 13000,00 грн на підставі договору про надання правової допомоги від 25.09.2017 (а.с.89 т.2).

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п.1 ч.3 ст. 132 КАС України).

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат відповідно до вимог частини сьомої цієї статті покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Вирішуючи питання співмірності витрат, заявлених до стягнення, судом встановлено, що витрати на підготовку та подання адвокатського запиту №45 від 28.12.2019 не підтверджені належними доказами, оскільки такий в матеріалах справи відсутній, у справі наявний адвокатський запит №1 від 17.01.2020 (а.с.220 т.1).

Апеляційний суд також погоджується з судом першої інстанції, що підготовка та подання адвокатом різного роду клопотань до суду (про ознайомлення з матеріалами справи, про відкладення розгляду справи, про долучення письмових доказів тощо) не потребує значної затрати часу.

Також суд першої інстанції правильно зазначив, що при підготовці адміністративного позову адвокатом до позовної заяви долучено пакет документів без належного упорядкування, з огляду на що в ході підготовчого провадження суд вказав представнику позивача на необхідність письмово викласти посилання на докази, наявні в матеріалах справи, якими підтверджуються заявлені позовні вимоги, що було зроблено у заяві про зменшення позовних вимог (а.с.42-43 т.2). Відтак, суд враховує, що витрати, пов`язані зі складанням позову, є неспівмірними обсягу наданої послуги.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного до висновку, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 5000,00 грн пов"язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, складності правовому супроводу справи, співмірним виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також беручи до уваги заперечення відповідача щодо заяви про відшкодування судових витрат (а.с.99 т.2).

Натомість, відповідачами не спростовано розміру заявлених представником позивача у заяві вимог щодо витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 139, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Волинській області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі № 140/3848/19, - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 04.12.20