Ухвала

від 23.09.2020 по справі 757/41077/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41077/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

підозрюваного - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42020000000001481 від 11.08.2020 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2020 у провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами,які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42020000000001481 від 11.08.2020 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001481 від 11.08.2020, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України за ознаками одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369-2 КК України за ознаками пособництва в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призначений на посаду директора ДП «Органічна хімія» НАН України (код ЄДРПОУ 05417805).

ОСОБА_9 діючи з корисливих мотивів будучи ознайомленим з положеннями Постанови Бюро Президії НАН України «Про будівництво (реконструкцію) житла та інших об`єктів нерухомості в НАН України» № 280 від 27.10.2017, умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому відповідно до раніше розробленого плану вчинення кримінального правопорушення була відведена роль пособника у його вчиненні, з метою одержання від директора ТОВ «Полівектор Груп» (код ЄДРПОУ 40038836) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення директором Інституту прикладних проблем фізики та біофізики НАН України ОСОБА_11 та членів Президії НАН України, які відповідно до примітки ст. 369-2 КК України відносяться до осіб уповноважених на виконання функцій держави про укладання з ТОВ «Полівектор Груп» (код ЄДРПОУ 40038836) договору інвестиційної діяльності на будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 44, наприкінці липня 2020 року зустрівся з ОСОБА_10 .

Під час вказаної зустрічі, яка відбувалась на території ДП «Органічна хімія» НАН України в Деснянському районі м. Києва по вулиці Червоноткацька, 60 ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10 , що він є директором вказаного підприємства та має можливість забезпечити прийняття рішення виділення земельної ділянки за вищевказаною адресою під будівництво багатоповерхового житлового будинку у разі надання через нього посадовим особам НАН України і в тому числі Інституту прикладних проблем фізики та біофізики неправомірної вигоди у розмірі 200 тис. доларів США та двох двокімнатних квартир.

04.08.2020 під час чергової зустрічі з ОСОБА_9 , яка відбулась на території ДП «Органічна хімія» НАН України в Деснянському районі м. Києва по вулиці Червоноткацька, 60, останній повідомив, що за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 0,4147 га розташована одноповерхова будівля Інституту прикладних проблем фізики та біофізики НАН України та для виділення вказаної земельної ділянки під забудову багатоповерхового житлового будинку необхідно підготувати заяву про намір укласти договір інвестиційної діяльності та надати передпроектні пропозиції житлової будівлі, а також надати йому аванс 5 % від суми неправомірної вигоди, яка становить 200 000 доларів США, тобто 10 000 доларів США, за те, що він здійснить дії з реєстрації заяви та подальшого її просування в НАН України та внесення коректив до неї.

02.09.2020 ОСОБА_9 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди під час чергової зустрічі на території ДП «Органічна хімія» НАН України повідомив, що керівництво Інституту прикладних проблем фізики та біофізики НАН України зацікавлено в договірних відносинах з ТОВ «Полівектор Груп» та він розпочне вирішення питання щодо укладення інвестиційного договору, після надання йому концепції будівництва, а також неправомірної вигоди.

Крім того, останній повідомив, що без його участі та його зв`язків в НАН України вирішення згаданого питання неможливе.

В подальшому 16.09.2020 під час зустрічі, яка відбувалась в приміщенні кафе-ресторану «Пузата Хата», за адресою вул. Гната Юри, 20, що в м. Києві, ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_10 документальну пропозицію щодо інвестиційної діяльності ТОВ «Полівектор Груп» на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та графічне зображення майбутнього будівництва.

Ознайомившись з отриманими від ОСОБА_10 документами, діючи умисно з метою вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_9 повідомив, що складені та надані ОСОБА_10 документи не відповідають встановленій формі. Виготовити документи власними силами та узгодити їх зі службовими особами НАН України ОСОБА_10 самостійно не зможе і без допомоги ОСОБА_9 процес підготовки, узгодження та затвердження документів на будівництво займе багато часу. При цьому, документи які будуть подаватись ОСОБА_10 постійно виправлятимуть та повертатимуть без узгодження.

Після чого, ОСОБА_6 , який був присутній на зустрічі, діючи за вказівкою ОСОБА_9 , виконуючи відведену йому роль у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, в завуальованій формі, за допомогою пальців рук, а також свого мобільного телефону, повідомив про необхідність надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди у розмірі 10 000 доларів США за вирішення питання щодо підготовки, узгодження та затвердження в НАН України документів на будівництво і подальшого укладення вищевказаного інвестиційного договору.

Висунувши таким чином вимогу надати неправомірну вигоду ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_6 запропонували ОСОБА_10 зустрітись 21.09.2020 та передати документи про реєстрацію, керівництво та фінансовий стан ТОВ «Полівектор Груп», а також грошові кошти на що ОСОБА_10 погодився.

21.09.2020 близько 16 години 00 хвилин перебуваючи в приміщенні ресторану «AVALON» по вулиці Леонтовича, 3 в м. Києві ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_6 .

Під час зустрічі ОСОБА_6 підтвердив намір одержати грошові кошти в сумі 10 000 доларів США для ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення керівництвом Інституту прикладних проблем фізики та біофізики НАН України та НАН України про укладання з ТОВ «Полівектор Груп» договору інвестиційної діяльності на будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою переконання ОСОБА_10 передати неправомірну вигоду ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_9 , який підтвердив ОСОБА_10 необхідність передачі грошових коштів та документів через ОСОБА_6 .

Таким чином ОСОБА_10 згідно попередньої домовленості, а також усної вказівки ОСОБА_9 передав ОСОБА_6 для подальшого надання ОСОБА_9 предмет неправомірної вигоди в сумі 10 000 доларів США одразу після чого ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

22.09.2020 ОСОБА_6 в порядку Глави 22 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий вказує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в пособництві одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 , згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та учасників у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, слідчий посилається, що обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_6 , є тяжким та належить до корупційних кримінальних правопорушень і передбачає лише можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна та виключає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_6 є тимчасово не працюючий, що є додатковою підставою не стримувати останнього від переховування слідчого, прокурора, суду.

Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, наявність вказаного ризику підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідка ОСОБА_10 , який звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення та надав під час досудового розслідування відносно нього викривальні показання, маючи на меті змусити останнього змінити раніше надані ним показання або взагалі від них відмовитись, а також впливати на свідка ОСОБА_12 , а також службових осіб НАН України, у тому числі на членів її Президії.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на думку органу досудового розслідування, що на теперішній час досудовим розслідуванням не встановлено та не допитано всіх свідків у вказаному кримінальному провадженні та не встановлено місцезнаходження переданих ОСОБА_10 установчих та інших документів ТОВ «Полівектор Груп» підозрюваним ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , таким чином з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні вчиняти дії спрямовані на знищення речових доказів, а також приховування та маскування своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення.

Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Орган досудового розслідування, звертає увагу, що враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З врахуванням зазначеного, слідчий просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та беручи до уваги винятковість даного випадку, викликаного резонансом події, суму неправомірної вигоди, майновий стан підозрюваного та те, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ним покладених обов`язків, на виконання вимог ст. ст. 182 КПК України, просить визначити заставу у розмірі співрозмірному розміру неправомірної вигоди 127 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 279 019,00 гривень.

Прокурори в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначили, що підозра не обґрунтована, ризики нічим не підтвердженні. Окрім цього, зазначили, що у підозрюваного двоє неповнолітніх дітей та дружина, які перебувають у нього на забезпеченні, з врахуванням зазначених обставин просили застосувати запобіжний захід у не пов`язаний з позбавленням волі.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що 22.09.2020 ОСОБА_6 в порядку Глави 22 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення об`єктивно підтверджуються зібраними достатніми доказами, а саме:заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінальних правопорушень; показаннями свідка ОСОБА_10 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;протоколами оглядів матеріалів відеозаписів з камер відеоспостереження;протоколом огляду мобільного телефону вилученого у ОСОБА_6 ; протоколом обшуку в приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за адресою: м. Київ, вул. Леонтовича, 3; іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи процесуальну позицію підозрюваного та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбаченого у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також, спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та учасників у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Судовим розглядом встановлено, що вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, враховуючи, що в противагу вказаним ризикам сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували вказані ризики.

Варто зазначити, що за встановлених обставин під час судового розгляду встановлено, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі співрозмірному розміру неправомірної вигоди, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, сімейне та матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у межах розміру неправомірної вигоди, у відповідності до ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 , що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, а тому приходить до висновку, про необхідність визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у межах співромірної неправомірній вигоді,а саме: 127 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає в сумі 279 019,00 гривень, оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19 листопада 2020 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001481 від 11.08.2020 .

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі сто двадцяти сіми розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає: 279 019,00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_12 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена, як самими підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 19 листопада 2020 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_6 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_6 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1