Ухвала

від 17.12.2020 по справі 757/41077/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, є громадянином України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,підозрюється у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 369-2 КК України

за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержаннями законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинність Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19 листопада 2020 року включно, у межах строку досудового розслідування, одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі сто двадцяти семи розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 279 019,00 гривень.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя вказав, що стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та недостатність інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу з доповненнями в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Сторона захисту вважає, що ухвала слідчого судді винесена з суттєвими порушеннями вимог КПК України, в зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Як вказує апелянт, слідчим суддею не враховано, що з доданих до клопотання копій матеріалів кримінального провадження не вбачається жодних доказів (заяв, рапортів оперативних працівників органів Національної поліції або Служби Безпеки України, свідчень свідків та інших будь-яких документів), які б свідчили про можливі наміри ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування або суду, не з`являтися на слідчі дії, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші дії, які будуть перешкоджати встановленню істини у справі, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зазначений в ухвалі слідчого судді, як доведений у судовому засіданні, ризик, передбачений у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обгрунтування необхідності застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим у клопотанні взагалі не заявлявся та будь-якими матеріалами не підтверджений.

Також, на думку захисту, в матеріалах справи відсутні докази про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч3 ст. 369-2 КК України.

Крім того, як стверджує апелянт, при постановленні ухвали, слідчим суддею не в повному обсязі враховані дані щодо особи ОСОБА_6 , зокрема те, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки в місці свого постійного проживання, де мешкає разом з ОСОБА_10 та доньками 2006 і 2009 років народження, які фактично знаходяться на утриманні ОСОБА_6 , так як ОСОБА_10 отримує лише мінімальну заробітну плату. Також на утриманні у ОСОБА_6 знаходиться його мати - ОСОБА_11 , 1942 року народження, яка є пенсіонеркою, потребує постійного догляду і сторонньої допомоги. ОСОБА_6 раніше не судимий, у побуті характеризується з позитивної сторони, тимчасово не працює.

При визначенні підозрюваному ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, в розмірі, що складає 279 019,00 гривень, слідчим суддею не було досліджено та враховано майновий стан ОСОБА_6 та його дружини, наявність у них будь-якого нерухомого майна або заощаджень. Окрім того, висновок слідчого судді про необхідність визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у межах співрозмірної неправомірній вигоді, а саме 127 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає в сумі 279 019,00 гривень, будь-якими доводами не обгрунтовано.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001481 від 11 серпня 2020 року, за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч. 3 ст.369-2 КК України,за ознаками одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.369-2 КК Україниза ознаками пособництва в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

22 вересня 2020 року ОСОБА_6 в порядкуГлави 22 КПК Україниповідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.369-2 КК України.

23 вересня 2020 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержаннями законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинність Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року зазначене клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19 листопада 2020 року включно, у межах строку досудового розслідування, одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі сто двадцяти семи розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 279 019,00 гривень.

Відповідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183,КПК України.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурорів та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбаченихстаттею 177 КПК України.

Відповідно дост. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу ОСОБА_6 в їх сукупності.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

На об`єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, що містяться в матеріалах справи, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язуютьпідозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та учасників у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня(Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема вік, стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, сімейний стан, наявність на утриманні двох доньок та матері, яка є пенсіонеркою, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Крім того, ОСОБА_6 є тимчасово не працюючий, що є додатковою підставою не стримувати останнього від переховування від слідчого, прокурора, суду.

Також, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Наявність вказаного ризику підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідка ОСОБА_13 , який звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення та надав під час досудового розслідування відносно нього викривальні показання,маючи на меті змусити останнього змінити раніше надані ним показання або взагалі від них відмовитись, а також впливати на свідка ОСОБА_14 , а також службових осіб НАН України, у тому числі на членів її Президії.

Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, ОСОБА_6 також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на теперішній час досудовим розслідуванням не встановлено та не допитано всіх свідків у вказаному кримінальному провадженні та не встановлено місцезнаходження переданих ОСОБА_13 установчих та інших документів ТОВ «Полівектор Груп» підозрюваним ОСОБА_12 та ОСОБА_6 .

Враховуючи характер вчиненого злочину, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного та може потягнути за собою настання негативних наслідків.

Отже, вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу у розмірі 127 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 279 019,00 гривень.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.Підстав вважати його завідомо непомірними, у колегії судді немає.

Доводи захисника, за змістом апеляційної скарги, про те, що підозрюваний ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, дружину та двох дітей, на його утриманні знаходиться мати, яка є пенсіонеркою, потребує постійного догляду і сторонньої допомоги, раніше не судимий, у побуті характеризується з позитивної сторони, тимчасово не працює, не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді та застосування щодо підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, як про це просить сторона захисту.

Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Таким чином, посилання захисника на те, що до підозрюваного ОСОБА_6 можливо застосувати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував даний запобіжний захід, взявши до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, в тому числі майновий стан підозрюваного, а також доведені прокурором ризики неправомірної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .

Таким чином, доводи захисника про наявність постійного місця проживання та неповнолітньої дитини на утриманні не є достатніми підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки у даному випадку інтереси суспільства вимагають застосування саме такого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв`язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст.177,178,183,194,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержаннями законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинність Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19 листопада 2020 року включно, у межах строку досудового розслідування, одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі сто двадцяти семи розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає: 279 019,00 гривень залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11сс/824/5378/2020

Єдиний унікальний номер 757/41077/20

Категорія: ст.183 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_16

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1