308/12538/20
У Х В А Л А
про залишення позову без руху
03.12.2020 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
у с т а н о в и л а:
27.11.2020 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху надавши позивачу строк на усунення виявлених недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 та 172 цього Кодексу (пункт 3 частини 1 ст. 171 КАС України) чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження ( якщо позовну заяву подано представником) частини 1 ст. 122 КАС України; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без руху або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України , до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем судовий збір за подання позовної заяви не сплачений із посиланням на положення ст. 288 КУпАП згідно якої, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287 , 288 КУпАП , як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтями 3 і 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Отже, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов`язковою та позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 420,40 грн.
Таким чином, для виправлення недоліків позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн. та надати суду документ про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі.
У відповідності до приписів ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути вищевказані недоліки зазначені в мотивувальній частині ухвали, та подати до суду документ про сплату судового збору у сумі 420,40 грн.
Після усунення недоліків заяви документи до суду направляти із обов`язковою вказівкою на номер справи та зазначенням прізвища судді, яким постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161 , 169 , 171 , 294 КАС України , -
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу , його представнику строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п.1 ч.4 ст.169 КАС України .
Роз`яснити, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду, а в разі не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України , набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2020 |
Оприлюднено | 07.12.2020 |
Номер документу | 93316565 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Бенца К. К.
Адміністративне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Бенца К. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні