Постанова

від 03.12.2020 по справі 216/759/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8260/20 Справа № 216/759/20 Суддя у 1-й інстанції - Сидорак В. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач-Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 , відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року, ухваленого суддею Сидорак В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТзОВ Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ про стягнення компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 01.11.1994 року по 11.12.2019 року у розмірі 45 874,30 грн. та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку від дня звільнення по день подачі позовної заяви у сумі 9967,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона працювала у ТзОВ АФ РЕСПЕКТ-ЛЛ з 02 червня 1995 року по 11 грудня 2019 року на посаді директора з 01.11.1994 року по 07.09.2016 року, з 08.09.2016 року по 11.12.2019 року - заступник директора.

ТзОВ АФ РЕСПЕКТ-ЛЛ було створено на базі майна Криворізької філії аудиторської фірми РЕСПЕКТ-ЛЛ .

При звільненні позивачу було сплачено розрахункові кошти не у повному обсязі. Зокрема всього неоплачених щорічних відпускних за період роботи позивача становить 301 календарний день, середня заробітна плата для нарахування відпускних, складає 162,10 грн. Компенсація за невикористану відпустку за період з 01.11.1994 року по 11.12.2019 рік складає 48792,10 грн., виплачена відповідачем компенсація при звільненні становить 2917,80 грн., відповідно компенсація за невикористану відпустку становить 45874,30 грн.

Середня заробітна плата розрахована позивачкою становить 249,19 грн. за робочий день. За період звільнення з 11.12.2019 року по 10.02.2020 року пройшло 40 робочих днів, тому середній заробіток за час затримки від дня звільнення по день подачі позовної заяви складає 9967,60 грн.

Посилаючись на приписи ст.116, ст.117 КЗпП України, просила позов задоволити в повному обсязі та в усних поясненнях зазначила, що внаслідок виділення із складу ТзОВ аудиторська фірма РЕСПЕКТ його криворізької філії в самостійну юридичну особу ТзОВ Аудитосрська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ до такої юридичної особи перейшли усі права та обов`язки як філії, в тому числі щодо виплати заробітної плати і відпускних працівникам які спочатку працювали в філії а після реорганізації в ТзОВ Аудитосрська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ .

Під час судового розгляду зазначила, що усі документи пов`язані з діяльністю Криворізької філії АФ Респект-ЛЛ після утворення ТзОВ АФ Респект-ЛЛ залишились зберігатися за місцем знаходження новоствореного товариства в м.Кривий Ріг.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ про стягнення компенсації за невикористану відпустку та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ на користь ОСОБА_1 24 152,90 грн. компенсації за невикористані дні відпустки за період роботи з 01.11.1994 року по 17.04.2002 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ в дохід держави, судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ , посилаючись на незаконність і необґрунтованість судового рішення, ставить питання про його часткове скасування, а саме в частині задоволених судом позовних вимог ОСОБА_1 з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог, судовий збір віднести за рахунок держави.

При цьому, скаржник зазначає, що суд неправомірно визнав відповідача правонаступником іншої юридичної особи -ТОВ АФ РЕСПЕКТ за трудовими відносинами з найманими працівниками цього суб`єкта господарювання, для чого немає жодних правових підстав.

Відповідач зазначає, що 15.03.2002 року зборами учасників Криворізької філії ТОВ АФ РЕСПЕКТ (м.Одеса) було прийнято рішення про створення нового суб`єкта господарювання шляхом виділення та створення нової юридичної особи на базі його Криворізької філії, при цьому власники цього суб`єкта господарювання вирішили, що до створеної юридичної особи переходять виключно права та зобов`язання за господарськими договорами, укладеними колишньою Криворізькою філією на території міста Кривого Рогу. Про передачу будь-яких прав та зобов`язань ( тобто правонаступництва) за трудовими правовідносинами з найманими працівниками рішення не приймалось. Вважає, що між сторонами мав місце корпоративний спір щодо створення та реорганізації підприємства, який є предметною юрисдикцією господарських судів, що було проігноровано судом першої інстанції.

Позивач ОСОБА_1 , будучи незгодною з ухваленим судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.11.1994 по18.04.2002 у розмірі 24963,40 грн. та середній заробіток за час затримки з 12.12.1019 по 27.07.2020 в сумі 30650,37 грн.

Позивач зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не виплачена при звільненні компенсація за невикористану відпустку у загальній сумі 45874,30 грн. З сумою компенсації 20910,90 за період з 18.04.2002 по 11.12.2019 відповідач повністю погодився і оплатив цю суму. Тоді незрозуміло на якій підставі суд із залишеної невиплаченої суми компенсації 24963,40 віднімає 810,50 грн. начебто переплачені відповідачем за той період, з яким відповідач повністю погодився і вже цей період оплатив. Вважає, що сума не виплаченої при звільненні компенсації за невикористану відпустку складає 24963,40 грн., тоді, як рішенням стягнуто 24152,90 грн.

Щодо виплати середнього заробітку, позивач, посилається на ст.117 КЗпП України і вказує, що роботодавець свідомо та умисно не провів з позивачем остаточний розрахунок в день звільнення і під час розгляду цієї справи затягував її розгляд. Наголошує на тому, що 12.05.2020 позивач подала до суду уточнену позовну заяву про стягнення невиплаченої компенсації в розмірі 24963,40 грн. і 17692,50 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку з 12.12.2019 року по 12.05.2020 року ( день призначення справи). Оскільки рішення не було ухвалено і судовий розгляд було призначено на 27 липня 2020 року, позивач 08.07.2020 року знову подала до суду уточнену позовну заяву про стягнення невиплаченої компенсації в розмірі 24963,40 грн. і 30650,37грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку з 12.12.2019 року по 12.05.2020 року (день ухвалення рішення). Вважає, що суд невірно зазначив у рішенні про те, що позивач в уточненій позовній заяві фактично змінила вимоги. Середній заробіток за час затримки від дня звільнення до прийняття рішення становить суму 40617,97 грн., що є спів мірним із недоплаченою сумою, тим більш, що сума, яка повинна була бути виплачена у грудні 2019 року, у вересні 2020 року так і не виплачена.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача, відповідач ТОВ Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, задовольнивши апеляційну скаргу відповідача, з викладених у скарзі підстав.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч. 1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, тоді, як апеляційна скарга відповідача не може бути задоволена, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей наявних у трудовій книжці, 02.06.1995 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду директора філії по переведенню в Криворізький філіал аудиторської фірми Респект , на вказаному записі проставлено штамп Криворізької філії АФ Респект .

18.04.2002 року утворено ТОВ АФ Респект-ЛЛ , де ОСОБА_1 продовжила працювати директором, зважаючи на відсутність будь-яких записів про звільнення в зв`язку з утворенням ТОВ АФ Респект-ЛЛ та наявність наступного порядкового запису від 07.09.2016 року, згідно якого була звільнена з посади директора за власним бажанням та 08.09.2016 року прийнята на посаду заступника директора вказаного товариства.

11.12.2019 року звільнена з посади заступника директора за власним бажанням. Вказані записи завірені підписом директора ТОВ АФ Респект-ЛЛ та проставлено печатку вказаного товариства (а. с. 8-9).

Згідно протоколу №1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ від 22.03.2002 року встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ було створено на базі майна Криворізької філії аудиторська фірма РЕСПЕКТ ТзОВ аудиторська фірма РЕСПЕКТ -ЛЛ , та до останнього за розподільним актом (балансом) перейшли всі майнові права і обов`язки Криворізької філії щодо всіх укладених договорів з іншими підприємствами та організаціями (а. с. 10).

З протоколу №15 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ від 15.03.2002 року встановлено, що у зв`язку з виробничими інтересами товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ та звуженням його діяльності в м.Кривому Розі виділено зі складу товариства його Криворізьку філію, яка має дозвіл на розміщення філії в м.Кривому Розі №6/7-594 від 24.05.1996 року, ідентифікаційний код під номером 24239303 в самостійну юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ . Визначено, що до товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ за розподільним актом (балансом) перейшли всі майнові права і обов`язки Криворізької філії товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ після його державної реєстрації (а. с. 137-138).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація ТзОВ АФ Респект-ЛЛ , відбулася 18.04.2002 року, місце знаходження юридичної особи Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, проспект Миру, буд. 50, кв. 77 (а. с. 11-13, 80-83).

Установчим договором про створення товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ , визначено перехід до останнього всіх майнових прав та обов`язків Криворізької філії аудиторської фірми РЕСПЕКТ Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ (а.с.146-149).

З відповіді генерального директора АФ РЕСПЕКТ (товариство з якого виділилась Криворізька філія) від 25 травня 2020 року №79 вбачається, що у 1994 році філії, відділення та інші відокремленні підрозділи, що не мали статусу юридичної особи і були розташовані на території іншої, ніж платник податків територіальній одиниці, мав право самостійно здійснювати бухгалтерський облік, складати окремий баланс, а також здійснювати перерахування податків, зборів та інших платежів, а також звітування на своїй адміністративно-територіальній одиниці, але при обов`язковій умові реєстрації та отримання окремого ЄДРПОУ.

Криворізька філія була зареєстрована виконавчим комітетом Саксаганської районної ради народних депутатів, отриманий окремий код ЄДРПОУ, філія самостійно вела бухгалтерський облік, складала самостійний баланс, директор філії самостійно приймав і звільняв працівників з роботи, здійснювали кадровий облік, оплату праці. Філія самостійно сплачувала податки, збори і нічиї платежі, самостійно звітувала у податкову інспекцію, статистику, органи соціального страхування та Пенсійного фонду.

Згідно протоколом №15 від 15.03.2002 року Криворізька філія була виділена із складу АФ РЕСПЕКТ у вигляді ТОВ, в самостійну юридичну особу і передаточний баланс складався із балансу Криворізької філії. Нове ТОВ АФ РЕСПЕКТ-ЛЛ було створено на базі майна Криворізької філії.

Жоден працівник не був оформлений у АФ РЕСПЕКТ м.Одеси. Всі працівники Криворізької філії оформлялися на роботу у м.Кривому Розі, а відтак і всі кадрові особі справи, відомості нарахування і виплати заробітної плати, накази на прийом і звільнення, відпустки зберігаються у ТОВ АФ РЕСПЕКТ-ЛЛ . Усі розрахунки по заробітній платі з працівниками проводились Криворізькою філією, заборгованості із заробітної плати у філії ніколи не було (а. с. 182).

З довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №25 від 19.10.2016 року видана ТзОВ АФ Респект -ЛЛ , яка видавалась для оформлення документів для призначення пенсії вбачається, що ОСОБА_1 отримувала заробітну плату з листопада 1994 року у вказаному ТзОВ (а. с. 185).

З акту №1937/10.05.-13 від 08 листопада 2019 року, складеному Головним управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вбачається, що перевірці підлягало підтвердження наявності трудового стажу та сум нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи Аудиторська фірма Респект-ЛЛ з листопада 1994 року по грудень 2000 року. Перевіркою встановлено: ОСОБА_1 призначена на посаду директора Криворізької філії АФ Респект-ЛЛ за сумісництвом з 01.11.1994 року (наказ №1 від 01.11.1994 року); ОСОБА_1 призначена на посаду директора Криворізької філії АФ Респект-ЛЛ за основним місцем роботи з 02.06.1995 року (наказ №2 від 02.06.1995 року). Вказаний акт підписано спеціалістом пенсійного фонду та директором ТзОВ АФ Респект-ЛЛ (а. с. 187-189).

Згідно платіжних доручень №712 та №717 позивачці було виплачено 8023,92 грн. та 16833,28 грн. відповідно (а. с. 78-79).

Відповідачем по справі, в зв`язку з частковим визнанням позову було виплачено позивачці 30 878,50 грн.

З яких 9967,60 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку від дня звільнення по день подачі позовної заяви (сума після утримання відповідних податків та зборів складає 8023,92 грн.) та 20910,90 грн. компенсації за невикористану відпустку (сума після утримання відповідних податків та зборів складає 16833,28 грн.) (а. с. 78-79).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, на підставі досліджених доказів наданих сторонами по справі, встановив обов`язок ТОВ АФ Респект-ЛЛ по виплаті визначених законом сум ОСОБА_1 , пов`язаних з її звільненням, зокрема в період її роботи в Криворізькій філії АФ Респект-ЛЛ , також суд погодився із встановленою позивачем кількістю днів 301 невикористаної позивачем відпустки. Суд взяв до уваги часткове визнання відповідачем позову та виплату відповідачем позивачу 30878,50 грн., з яких 9967,60 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку від дня звільнення по день подачі позовної заяви (сума після утримання відповідних податків та зборів складає 8023,92 грн.) та 20910,90 грн. компенсації за невикористану відпустку (сума після утримання відповідних податків та зборів складає 16833,28 грн.). Суд дійшов висновку, що після сплати відповідачем зазначеної суми коштів, відповідач повністю задовольнив вимогу щодо компенсації середнього заробітку від дня звільнення по день подачі позовної заяви до суду, однак частково задовольнив вимогу щодо компенсації за невикористану відпустку, сплативши позивачу таку компенсацію за період роботи з 18.04.2002 року по 11.12.2019 року.

При вирішенні питання щодо необхідності компенсації за невикористану відпустку у розмірі 24 963,40 грн. (період з 01.11.1994 року по 17.04.2002 року, в який фактично не було використано 154 дні відпустки), суд виходив з того, що позивачу слід обчислювати право на відпустку саме з 01.11.1994 року, оскільки з такого часу вона перебувала у трудових відносинах з підприємством. Суд врахував, що при звільненні відповідачем було здійснено переплату коштів за 5 днів та стягнув з відповідача на користь позивача 24 152,90 грн. за виключенням 810,50 грн., тобто переплаченої суми.

Відмовляючи позивачу у задоволенні її уточнених позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку з дня звільнення по день ухвалення рішення, суд виходив з того, що уточнені позовні вимоги надійшли до суду після початку першого судового засідання, тому такі заяви залишаються судом без розгляду.

Колегія не погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у стягненні середнього заробітку з дня звільнення по день ухвалення рішення та не може погодитись із доводами відповідача щодо незаконності та необгрунтованості ухваленого судового рішення, з огляду на таке.

За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобовязаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте суд першої інстанції не з`ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі неможна повністю визнати законним і обґрунтованим.

Нормами статей 28, 29 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), визначено, що юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов`язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Статтею 31 вказаного кодексу надавалось право юридичній особі відкривати філіали, при цьому керівник філіалу діяв на підставі довіреності, одержаної від відповідної юридичної особи.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України Про підприємства в Україні , в редакції від 22.03.2002 року, підприємство може бути створено в результаті виділення із складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу. Створення підприємств шляхом виділення здійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємозобов`язань та укладених договорі з іншими підприємствами.

Встановлюючи факт, що при створенні товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ , до останнього перейшли усі майнові права та обов`язки Криворізької філії аудиторської фірми РЕСПЕКТ , суд першої інстанції дослідив докази надані сторонами.

Судом були досліджені наступні докази:

-протокол №1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ від 22.03.2002, яким встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ було створено на базі майна Криворізької філії аудиторська фірма РЕСПЕКТ ТзОВ аудиторська фірма РЕСПЕКТ -ЛЛ , та до останнього за розподільним актом (балансом) перейшли всі майнові права і обов`язки Криворізької філії щодо всіх укладених договорів з іншими підприємствами та організаціями;

- протокол №15 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ від 15.03.2002 року, яким встановлено, що у зв`язку з виробничими інтересами товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ та звуженням його діяльності в м.Кривому Розі виділено зі складу товариства його Криворізьку філію, яка має дозвіл на розміщення філії в м.Кривому Розі №6/7-594 від 24.05.1996 року, ідентифікаційний код під номером 24239303 в самостійну юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ . Визначено, що до товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ за розподільним актом (балансом) перейшли всі майнові права і обов`язки Криворізької філії товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ після його державної реєстрації;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким встановлено, що державна реєстрація ТзОВ АФ Респект-ЛЛ , відбулася 18.04.2002 року, місце знаходження юридичної особи АДРЕСА_1 (а. с. 11-13, 80-83);

- Установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ , яким визначено перехід до останнього всіх майнових прав та обов`язків Криворізької філії аудиторської фірми РЕСПЕКТ Товариство з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ ;

- відповідь генерального директора АФ РЕСПЕКТ (товариство з якого виділилась Криворізька філія) від 25 травня 2020 року №79, з якої вбачається, що у 1994 році філії, відділення та інші відокремленні підрозділи, що не мали статусу юридичної особи і були розташовані на території іншої, ніж платник податків територіальній одиниці, мав право самостійно здійснювати бухгалтерський облік, складати окремий баланс, а також здійснювати перерахування податків, зборів та інших платежів, а також звітування на своїй адміністративно-територіальній одиниці, але при обов`язковій умові реєстрації та отримання окремого ЄДРПОУ. Криворізька філія була зареєстрована виконавчим комітетом Саксаганської районної ради народних депутатів, отриманий окремий код ЄДРПОУ, філія самостійно вела бухгалтерський облік, складала самостійний баланс, директор філії самостійно приймав і звільняв працівників з роботи, здійснювали кадровий облік, оплату праці. Філія самостійно сплачувала податки, збори і нічиї платежі, самостійно звітувала у податкову інспекцію, статистику, органи соціального страхування та Пенсійного фонду. Протоколом №15 від 15.03.2002 року Криворізька філія була виділена із складу АФ РЕСПЕКТ у вигляді ТОВ, в самостійну юридичну особу і передаточний баланс складався із балансу Криворізької філії. Нове ТОВ АФ РЕСПЕКТ-ЛЛ було створено на базі майна Криворізької філії;

-трудову книжку позивача, в якій відображено період роботи позивача;

-довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.10.2016 року №25, видану ОСОБА_1 , яка була сформована АФ Респект-ЛЛ , на підставі особових рахунків по заробітній платі, відомостей про нарахування заробітної плати, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що є фактичною адресою відповідача. Період проведення розрахунку з 1994 по 2000 роки. Вказана довідка підписана керівником та головним бухгалтером підприємства;

- Акт №1937/10.05.-13 від 08 липня 2019 року, ґким підтверджено факт зберігання документів Криворізької філії АФ Респект-ЛЛ в ТзОВ АФ Респект-ЛЛ за адресою: м.Кривий Ріг, пр.Миру,50/77, документи які пред`являлись для перевірки прошнуровані та пронумеровані.

На підставі досліджених доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при створенні товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ , до останнього перейшли усі майнові права та обов`язки Криворізької філії аудиторської фірми РЕСПЕКТ , оскільки при виділенні Криворізької філії зі складу АФ Респект , не проводилось жодних звільнень працівників та не здійснювався новий набір таких у новостворене товариство, фактично трудові відносини які розпочались з Криворізькою філією, продовжили свою дії з ТОВ АФ Респект-ЛЛ .

Отже, встановлені судом обставини свідчать про надання ТзОВ АФ Респект , Криворізькій філії, повноважень пов`язаних з прийомом на роботу та відповідно проведення усіх розрахунків з працівниками філії які виникають при виконанні трудових обов`язків, у зв`язку з чим, колегія суддів, з наведених вище підстав відхиляє доводи відповідача стосовно подання позову до неналежного відповідача.

Відповідач частково погоджувався із доводами позивача щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку за період з 18.04.2002 року -дата державної реєстрації відповідача по 11.12.2019 рік дата звільнення позивачки, тобто за 17 років 07 місяців 23 дні, при цьому не погоджувався із виплатою цієї вимоги за період з 01.11.1994 -по 17.04.2002 період роботи на іншому підприємстві- Криворізькій філії аудиторської фірми РЕСПЕКТ .

При цьому, відповідач погоджувався і з визначеним позивачем розміром середньоденної заробітної плати у сумі 162,10 грн. для обчислення компенсації, яка становить 23 828,70 грн. (147 х 162,10 грн.), з яких за 18 днів позивач отримала компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2917,80 грн., однак при звільненні відповідачу було помилково нараховано компенсацію за 18 невикористаних календарних днів щорічної відпустки, в той час як слід було нарахувати компенсацію за 13 календарних днів у сумі 2107,30 грн. (13 х 162,10 грн.), тобто сума переплати складає 810,50 грн. (2917,80 грн. - 2107,30 грн.), при цьому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, зменшивши залишок невиплаченої компенсації в сумі 24 963,40 грн. на 810,50 грн. (переплачені при звільненні 5 днів).

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції і не погоджується із доводами позивача у цій частині, оскільки суд на підставі наданих відповідачем доказів правильно зменшив недовиплачену суму компенсації на вже сплачену позивачу суму 810,50 грн.

З доводами апеляційної скарги відповідача, що даний спір є корпоративним, колегія суддів не може погодитись, адже позивач звернулася до суду з позовом про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який є трудовим спором, який віднесено до юрисдикції загальних судів.

Колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про відмову позивачу у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з дати звільнення по день ухвалення судового рішення, з- огляду на таке.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Нормами статті стаття 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Статтею 238 КЗпП України встановлено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Наведені вище норми закону дають право позивачу на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення по день ухвалення судового рішення, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення цих позовних вимог в повному обсязі.

З наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність підстав у задоволені позову, доводи відповідача щодо порушення територіальної юрисдикції, неналежності відповідача, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст.367, ч.1 ст.369, ст.374, ст.376, ст.ст.381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ залишити без задоволення.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 12.12.2019 року по 27.07.2020 року скасувати, ухвалити нове рішення про повне задоволення цих позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма РЕСПЕКТ-ЛЛ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з дня звільнення 12.12.2019 року по 27.07.2020 року в сумі 30650,37 грн. (тридцять тисяч шістсот п`ятдесят гривень тридцять сім копійок)

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2020 року.

Головуючий:

Судді: