Рішення

від 26.11.2020 по справі 487/9321/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/9321/19

Провадження № 2/487/984/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020 року місто Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Темнікової А.О.,

за участю секретаря Демиденко Н.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернулась 26.12.2019 року до Заводського районного суду міста Миколаєва із позовом до ОСОБА_3 в якому просила змінити розмір аліментів, що визначений у твердій горовій сумі у розмірі 2000 гривень щомісяця договором про сплату аліментів на дитину, укладеним між позивачем та відповідачем 09.08.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Машковою С.М. за №761, визначивши їх стягнення у розмірі ј частки від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначено, що з 27.10.2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2019 року було розірвано. Від шлюбу подружжя має спільну дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає з позивачкою та перебуває на її утриманні. 09.08.2019 року між сторонами був укладений договір про сплату аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Машковою С.М. за №761, згідно якого відповідач має сплачувати 2000 гривень аліментів щомісяця на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 . Враховуючи, що матеріальний стан позивача погіршився, наразі позивач знаходиться у пошуках постійної роботи, її підприємницька діяльність припинена, а відповідач має можливість сплачувати допомогу у розмірі більшому, ніж визначено договором, оскільки офіційно працевлаштований та має стабільний щомісячний дохід у розмірі близько 25000 гривень, позивачка просить зніми розмір аліментів на ј частину заробітку(доходу) відповідача. Відповідач не має іншої родини та інших неповнолітніх чи малолітніх дітей, не має на утриманні інших осіб, зокрема, батьків чи осіб, які потребують обов`язкового утриманні з його боку. Наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дитину відсутні. Позивачу відомо, що відповідач перебуває у трудових відносинах з французькою міжнародною компанією Schneider Electric Ukraine (ТОВ Шнайдер електрик Україна - офіційне представництво в Україні). З урахуванням збільшення розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку у 2019 році, швидкими темпами зростанні цін, значного зростання витрат на оздоровлення, харчування, лікування, утриманні дитини, попередньо визначений договором розмір аліментів цим вимогам не відповідає, тому з вказаних підстав аліменти підлягають збільшенню. Розмір аліментів, які на даний час сплачує відповідач, не забезпечує нормального життєвого рівня дитини.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні, надавши пояснення, аналогічні змісту пред`явленого позову. Зазначили, що просять змінити розмір аліментів, визначений укладеним між сторонами договором від 09.08.2019 року.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своє позиції ОСОБА_3 зазначив, що дитина щомісяця по тижню залишається у відповідача, вони разом їздили на оздоровлення. ОСОБА_3 постійно приймає участь у придбанні дочці одягу, сплачує її лікування у стоматолога, кожний місяць кладе гроші на телефони у сумі 100 гривень, купує усе необхідне для школи, ліки за потреби, а також робить усе можливе для задоволення потреб дитини, пов`язаних із її розвитком та вихованням. Розмір аліментів, визначений договором у сумі 2000 гривень, є майже в два рази більше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (1109 гривень). Також відповідач несе інші супутні витрати (на продукти та послуги на дитину, харчування, ліки, одяг, відпочинок для оздоровлення, тощо). Мати дитини не працює, не намагається працевлаштуватись, джерел доходів офіційних та неофіційних зі слів не має, у зв`язку з чим у відповідача виникають обґрунтовані сумніви, що позовні вимоги матері дитини спрямовані не на покращення умов утриманні спільної дитини, а створення штучних умов для продовження ухилення від працевлаштування, для здійснення розтрати грошей ОСОБА_8 , оскільки встановлення того, що дитина потребує грошової суми більшої, ніж обговорено між сторонами у договорі, матеріали справи не містять. На час укладення договору та на час звернення до суду майновий стан сторін не змінився. На утриманні відповідача перебуває його матір - пенсіонерка, якій 72 роки, та яка має ряд хронічних захворювань: гіпертонія, цукровий діабет ІІ ст., кардіосклероз.

У судовому засіданні відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, надали пояснення, аналогічні змісту заперечень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів, згідно ст. 182 СК України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

Згідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Участь батьків у додаткових витратах на дитину регламентована ст. 185 СК України, згідно якої той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Згідно ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов`язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , стаття 183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , стаття 184 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).

Згідно ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенції про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції).

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 17.09.2019 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 залишено прізвище ОСОБА_9 .

07.07.2010 року було укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ; після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_11 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)).

09.08.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 було укладено договір про сплату аліментів на дитину, посвідчений 09.08.2019 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Машковою Світланою Михайлівною, зареєстровано в реєстрі за №761. За домовленістю батьків, даним договором встановлено обов`язок батька сплачувати на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 2000 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Крім сплати суми аліментів, за умовами договору, батько зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).

Факт виконання відповідачем умов договору про сплату аліментів сторонами не оспорюється.

Відповідно до з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Визначений договором про сплату аліментів від 09.08.2020 року розмір аліментів у сумі 2000 гривень, є меншим мінімально рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, встановленого ч. 2 ст. 182 СК України.

Знецінення коштів внаслідок інфляції, постійного подорожчання усіх груп товарів для дітей, постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності свідчить про те, що матеріальний стан позивачки погіршився, при цьому потреби на дитину зросли, відтак збільшилися видатки на проживання, що значно ускладнює можливість забезпечувати належне та повноцінне утримання дитини з розміру аліментів, визначеному у договорі про сплату аліментів від 09.08.2019 року, який є меншим встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно довідки №14 від 04.03.2020 року відповідач ОСОБА_3 працює у невідокремленому функціональному структурному підрозділі Південь Товариства з обмеженою відповідальністю Шнейдер Електрик Україна на посаді представника торгівельного з посадовим окладом 26 607 гривень 90 копійок; заробітна плата за останні шість місяців склала 219 213 гривень 29 копійок.

Відповідно до виписки від 05.03.2020 року, наданої Пенсійним фондом України (Форма ОК-7) з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ОСОБА_3 після укладення договору про сплату аліментів отримував наступний дохід: серпень 2019 року - 26237 гривень 99 копійок, вересень 2019 року - 46020 гривень 64 копійок, жовтень 2019 року - 28209 гривень 05 копійок, листопад 2019 року - 34762 гривень 25 копійок, грудень 2019 року - 46981 гривень 58 копійок, січень 2020 року - 35107 гривень 74 копійок.

З наведеного встановлено достатність заробітку (доходу) платника аліментів для сплати їх у розмірі ј частини свого заробітку (доходу). При цьому судом враховуються доводи відповідача про перебування на його утриманні матері - пенсіонерки, якій 72 роки, та яка має ряд хронічних захворювань: гіпертонія, цукровий діабет ІІ ст., кардіосклероз.

У пункті 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі Хант проти України від 07.12.2006 року (заява №31111/04) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див., наприклад, рішення від 27 листопада 1992 р. у справі Олсон проти Швеції (№ 2) (Olsson v. Sweden (№ 2)), Series A, № 250, с. 35- 36, п. 90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які у залежності від природи та важливості можуть переважати над інтересами батьків.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги той факт, що з часу укладення між сторонами договору про сплату аліментів вартість та рівень життя зросли, що потребує більших витрат на утримання дитини, зокрема наявність змін та потреб для забезпечення неповнолітньої дитини, які є необхідними для фізичного, розумового, духовного та соціального розвитку дитини, суд, виходячи з найважливіших інтересів дитини, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та зміни розміру аліментів, які сплачуються ОСОБА_3 відповідно до договору про сплату аліментів від 09.08.2019 року, з твердої грошової суми у розмірі 2000 гривень щомісяця на 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Наведені відповідачем заперечення вказаного висновку суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 7, 141, 150, 180-185, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 211, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити розмір аліментів, визначений договором про сплату аліментів від 09.08.2019 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , в розмірі 2000 гривень 00 копійок щомісяця до досягнення дитиною ОСОБА_13 повноліття, який нотаріально посвідчено 09.08.2019 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Машковою Світланою Михайлівною, зареєстровано в реєстрі за №761.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривен 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , працює у невідокремленому функціональному структурному підрозділі Південь Товариства з обмеженою відповідальністю Шнейдер Електрик Україна на посаді представника торгівельного (адреса: 04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, 13-В (літ. А ); ідентифікаційний код 31170127).

Повне судове рішення складено 04.12.2020 року.

Суддя А.О. Темнікова