Рішення

від 01.12.2020 по справі 522/14180/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Одеса Справа № 522/14180/20

Провадження № 2/522/5907/20

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кузнецової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП (м.Одеса, вул. Рішельєвська, 33, оф. 9110, третя особа: Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (м.Київ, вул. Лєскова, 9), про визнання правовідносин за кредитом припиненими,-

ВСТАНОВИВ:

26.08.2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП , за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про визнання правовідносин за кредитним договором № 014/0029/85/88597 укладеним 25.02.2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 припиненими.

В обґрунтування позову зазначає, що 25.02.2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/0029/85/88597 за умовами якого, позичальниці був наданий кредит у розмірі 86478 доларів США на строк з 25 лютого 2008 року по 25 лютого 2028 року. Також 25 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Гурською В.С. за реєстровим номером 469. Згідно вказаного договору в іпотеку банку було надано нерухоме майно. В подальшому право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки було відступлено до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП . 13.04.2017 року новим кредитором було звернуто стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки згідно іпотечного договору укладеному 25 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 .

Позивач посилається, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними. Враховуючи недійсність наступних вимог ТОВ ОДЕСА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП за основним зобов`язанням (кредитним договором), вказане зумовлює відсутність її подальшого обов`язку перед кредитором.

Ухвалою суду від 31.08.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху.

11.09.2020 року позивач надала суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 14.09.2020 року було відкрите провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 27.10.2020 року.

27.10.2020 року у зв`язку з неявкою відповідача та третьої особи судове засідання відкладено на 01.12.2020 року.

У судове засідання 01.12.2020 року сторони не з`явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву, згідно якої просив розглядати справу у їх відсутності, заявлені вимоги підтримав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, з огляду на обмежені процесуальні строки розгляду справи, ухвалив слухати справу у відсутності учасників по справі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 25.02.2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль в особі начальника та заступника начальника Таїровського відділення Одеської обласної дирекції ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/0029/85/88597 за умовами якого, позичальниці був наданий кредит у розмірі 86478 доларів США на строк з 25 лютого 2008 року по 25 лютого 2028 року, а позичальниця зобов`язалась повертати кредит щомісячними платежами, а також сплачувати проценти за користування кредитом. Кредит надавався для придбання земельної ділянки площею 0,0447 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123755800:01:003:2023.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитом, 25 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Гурською В.С. за реєстровим номером 469. Згідно вказаного договору в іпотеку банку було надано нерухоме майно: земельну ділянку загальною площею 0.0447 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5123755800:01:003:2023, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2010 року по справі № 2-1415/2010 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто зі ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 014/0029/85/88597 у розмірі 820 201 (вісімсот двадцять тисяч двісті одна) гривня 51 копійка, а також судові витрати у розмірі 1950 гривень.

22 квітня 2010 року Малиновським районним судом м. Одеси видано позивачу виконавчий лист № 2-1415/10.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 2-1415/10 було пред`явлено позивачем для примусового виконання до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

12 жовтня 2016 року заступником начальника Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Захаровою Брігітою Юріївною було відкрито виконавче провадження ВП № 52644127.

20 грудня 2016 року на підставі укладеного договору відступлення права вимоги між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Публічним акціонерним товариством Вектор Банк , право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ПАТ Вектор Банк .

Крім того, 20 грудня 2016 року на підставі укладеного договору відступлення права вимоги між Публічним акціонерним товариством Вектор Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Стандарт Фінанс Груп право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ Стандарт Фінанс Груп .

Також, 20 грудня 2016 року на підставі укладеного договору відступлення права вимоги між Товариством з обмеженою відповідальністю Стандарт Фінанс Груп та Товариством з обмеженою відповідальністю Одеса Девелопмент Груп право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ Одеса Девелопмент Груп .

23 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Одеса Девелопмент Груп направило на адресу ОСОБА_3 вимогу (повідомлення) згідно якої повідомило останню про звернення стягнення на предмет іпотеки та запропонувало в 30-денний строк виконати умови основного зобов`язання.

06.03.2017 постановою Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області повернуто виконавчий лист стягувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 квітня 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Кравцом О.В. внесено запис про право власності № 20036396, з якого вбачається, що на підставі договору іпотеки, серія та номер: 469, виданий 25.02.2008, видавник Гурська В.С., приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області; договору відступлення права вимоги, серія та номер: 2491, 2488, 2485, виданий 19.12.2016, видавник Немм О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, повідомлення, серія та номер: 6512501403159, виданий 23.01.2017, видавник укрпошта; вимоги, серія та номер: -, видавник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОДЕСА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП , кредитором було звернуто стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки згідно іпотечного договору укладеному 25 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 , посвідченому приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Гурською В.С. за реєстровим номером 469.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 36 Закону України Про іпотеку передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Отже, позасудове врегулювання шляхом набуття іпотекодержателем у власність предмета іпотеки за вартістю, визначеною на момент звернення стягнення на предмет іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, має наслідком припинення іпотечного зобов`язання на підставі абзацу 4 частини 1 статті 17 Закону України Про іпотеку з моменту державної реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем та зумовлює недійсність будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання (кредитного договору) в порядку частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку .

Наведена правова позиція викладена у Постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 927/84/16 та від 03.04.2018 у справі № 911/2798/16, від 26.02.2019 року у справі № 914/355/17, а також у Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №756/31271/15-ц, від 13.02.2019 року у справі № 759/6703/16-ц, від 17.04.2019 року у справі № 204/7148/16-ц, від 27.02.2019 року у справі № 263/3809/17, від 27.02.2019 року у справі № 643/18466/15-ц у подібних правовідносинах. Суд не вбачає підстав для відступлення від зазначеної усталеної судової практики застосування частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку при розгляді даної справи.

Враховуючи задоволення вимог кредитора ТОВ Одеса Девелопмент Груп в позасудовому порядку за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, що забезпечував виконання за основним зобов`язанням (кредитним договором) та подальша недійсність наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання, зумовлює відсутність подальшого обов`язку боржника перед кредитором.

За таких обставин позовна вимога про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором № 014/0029/85/88597 укладеним 25.02.2008 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії встановлено: Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті , тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами .

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 76 , 77 , 141 , 259 , 263 - 265 , 268 , 273, 352, 354 ЦПК України , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП (ЄДРПОУ: 410014816, адреса: м.Одеса, вул. Рішельєвська, 33, оф. 911), третя особа: Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (ЄДРПОУ: 14305909, адреса: м.Київ, вул. Лєскова, 9), про визнання правовідносин за кредитом припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими правовідносини за кредитним договором №014/0029/85/88597 укладеним 25 лютого 2008 року між ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ВАТ Райффайзен Банк Аваль (ЄДРПОУ: 14305909, адреса: м.Київ, вул. Лєскова, 9), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП (ЄДРПОУ: 410014816, адреса: м.Одеса, вул. Рішельєвська, 33, оф. 911).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 04.12.2020 року.

Суддя В.В. Кузнецова