Рішення

від 22.08.2006 по справі 17/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "22" серпня 2006 р.Справа №  17/233

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №17/233

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград  

до відповідача: Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги, м.Кіровоград     

про стягнення 17296,63 грн.   

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача – Коваленко К.А., довіреність №355  від 22.02.2006 р.;

від відповідача – Кривонос А.Т., довіреність №14  від 06.01.2006 р.

Подано позов про стягнення з Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги на користь дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" заборгованості в сумі 17396,63 грн., з яких 16843,97 грн. основного боргу, 353,46 грн. інфляційних збитків, 199,2 грн. 3 % річних.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу визнав повністю, при цьому звернув увагу суду на те, що ним вживаються всі заходи щодо найшвидшого погашення заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" («постачальник») та Кіровоградською станцією швидкої медичної допомоги («споживач») укладено договір №264 від 05.10.2005 р. (далі - договір).

При укладанні даного договору сторони керувалися Законом України «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією від 06.12.1981 р. (в редакції від 21.01.2003 р.).

На підставі зазначеного договору постачальник надавав споживачеві (Кіровоградській станції швидкої медичної допомоги) теплову енергію  з метою центрального опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних цілей об»єктів споживача.

Споживач, згідно п. 4.2 договору, зобов'язаний щомісячно, не пізніше ніж 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем, оплачувати вартість фактично поставленої постачальником теплової енергії.

Відповідач за період з жовтня 2005 р по квітень 2006 року розрахунки за отриману теплову енергію провів частково, внаслідок чого утворився борг в сумі 16843,97грн., що підтверджено матеріалами справи.

Згідно частини 1 ст. 193 Господарського кодексу суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.  

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарського суду - не подані, а тому позовні вимоги в частині стягнення 16843,97 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і повністю підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 353,46 грн. за період з листопада 2005 р. по червень 2006 року, а також 3 % річних в сумі 199,2 грн. за той самий період.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних повністю, а саме: інфляційні збитки в сумі 353,46 грн.  за період з листопада 2005 р. по червень 2006 року; 3 % річних в сумі 199,2 грн. за період з  листопада 2005 р. по червень 2006 року. Зазначена майнова відповідальність боржника, який допустив прострочення сплати боргу, встановлена законом.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги, 25009, м.Кіровоград, вул. Комарова,56, р/р №35413003001446 в УДК Кіровоградської області, МФО 823016, ідентифікаційний код 13746215, на користь дочірнього підриємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м.Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, р/р №26002052903161 в КФ КБ «Приватбанк» м.Кіровограда, МФО 323583, ідентифікаційний код 33142568:  16843,97 грн. суму основного боргу; 353,46 грн.  інфляційних збитків, 199,2 грн. трьох процентів річних, а також судові витрати на державне мито в сумі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя   С.В. Таран