Постанова

від 03.12.2020 по справі 738/2225/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

іменем України

03 грудня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 738/2225/19

Головуючий у першій інстанції - Слісар А.В.

Апеляційне провадження № 22-з/4823/47/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього на його користь передоплати в розмірі 3 700 грн 00 коп., 3 % річних в сумі 113 грн 00 коп., інфляційних втрат в сумі 188 грн 56 коп., пені в сумі 1 305 грн 03 коп. Просив також покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 02.07.2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 26.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 02.07.2020 скасовано.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 передоплату в рахунок виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу в сумі 3 700 грн, 3 % річних в сумі 113 грн, інфляційні втрати в сумі 188,56 грн, а всього 4 001,56 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Витрати в розмірі 1 440,75 грн, понесені на оплату судового збору в суді першої та апеляційної інстанцій компенсовано ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

04.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій просив стягнути із ОСОБА_2 на його користь судові витрати на правову допомогу в розмірі 4 900 грн та витрати на пересилання поштової кореспонденції.

У заяві вказав, що правова допомога надавалась йому АО Ест Лекс на підставі відповідного договору, в межах розгляду справи судом першої інстанції ним за рахунком-актом було сплачено 4 900 грн за надання правової допомоги та витрати на надсилання поштової кореспонденції у розмірі, що вбачається із фіскальних чеків.

Одночасно у заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строків на подання уточненого розрахунку судових витрат та доказів понесення витрат на оплату правової допомоги, з посиланням на те, що справа розглядалась судом апеляційної інстанції у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, постанова апеляційного суду від 26.10.2020 на даний час ним не отримана та про її існування позивач дізнався лише 29.10.2020 з інформації веб-сайту Судова влада України.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За ч. 1, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 02.07.2020 була розглянута апеляційним судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику учасників справи.

Копія постанови Чернігівського апеляційного суду від 26.10.2020 була направлена сторонам 27.10.2020 (а.с. 159).

Достовірні дана про дату отримання копії постанови апеляційного суду ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження без виклику учасників справи, повний текст постанови апеляційного суду у день його складення позивачу не було вручено та дані про дату його отримання останнім у матеріалах справі відсутні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості надати докази понесених судових витрат відповідно до приписів ч. 8 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає причини пропуску строку на подання доказів на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу поважним, у зв`язку з чим строк на їх подання підлягає поновленню.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 26.10.2020 питання розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката під час апеляційного перегляду справи не вирішувалось.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, у якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи (розділ ІV апеляційної скарги, а.с. 128-134). Зокрема позивачем зазначено, що загальна сума коштів, які він правомірно очікує сплатити за надання йому професійної правничої допомоги становить 4 900 грн, розрахунок якої наведений у таблиці.

Правова допомога ОСОБА_1 надавалась АО ЕСТ ЛЕКС на підставі укладеного між ними договору про надання правової допомоги № 01/12 від 01.12.2019 та додаткової угоди до цього договору від 01.12.2019.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.2, 4.7 вказаного договору розмір гонорару за надання правової допомоги за цим договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін.

Суми гонорару зазначаються АО в актах, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами електронного поштового зв`язку з наступним відправленням поштовим зв`язком за його місцезнаходженням.

Пунктами 1, 2 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги гонорар АО обчислюється як добуток кількості годин надання правової допомоги клієнту та годинної ставки АО за договором.

Вартість однієї години надання правової допомоги (годинна ставка) становить 700 грн.

29.10.2020 ОСОБА_1 та АО ЕСТ ЛЕКС складено та підписано рахунок-акт на оплату № 1 про те, що клієнт сплачує АО ЕСТ ЛЕКС та приймає надану ним правову допомогу в межах договору про надання правової допомоги № 01/12 від 01.12.2019:

1) ознайомлення та аналіз рішення Менського районного суду Чернігівської області від 02.07.2020 у справі № 738/2225/19, формування правової позиції для направлення апеляційної скарги, підготовка апеляційної скарги та документів, що до неї додаються до суду та для відповідача - 5 год, ціна 700 грн/год, вартість 3 500 грн;

2) підготовка та подання до суду заяви з доказами про постановлення додаткового рішення суду у справі № 738/2225/19 - 2 год, ціна 700 грн/год, ціна 1 400 грн;

Всього на суму 4 900 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано дублікат квитанції № 0.0.188780886.1 від 31.10.2020 про сплату ним на рахунок АО ЕСТ ЛЕКС 4 900 грн згідно договору № 01/12 від 01.12.2019, а також фіскальний чек АТ Укрпошта ПН 215600426655 про сплату 29 грн за пересилання поштового відправлення ОСОБА_2 , а саме копії заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками згідно опису вкладення.

Розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному заявником розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Оскільки за даними трекінгу поштових відправлень АТ Укрпошта поштове відправлення № 0318902625763 із заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з ОСОБА_2 не було вручене останньому під час доставки із зазначенням інші причини , що позбавило його можливості доводити неспівмірність цих витрат, колегія суддів самостійно визначає їх розмір, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумності та необхідності.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (аналіз рішення суду першої інстанції, підготовка і направлення апеляційної скарги і документів до неї, підготовка і подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення), принци співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи (підготовка апеляційної скарги на 7 сторінках та заяви про ухвалення додаткового рішення на 4 сторінках вочевидь не вимагали від адвоката витрат часу у вказаному обсязі - 5 год. і 2 год. відповідно), критерію необхідності подання таких процесуальних документів та значимості таких дій у справі, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

Не підлягають відшкодуванню витрати на пересилання поштової кореспонденції в сумі 29 грн, оскільки такі витрати не належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, які передбачені ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

За викладених обставин, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 000 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 268, 270, 368 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2 000 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: