Постанова

від 30.11.2020 по справі 910/2700/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. Справа№ 910/2700/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 30.11.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 (повний текст складено 31.07.2020)

за скаргою Акціонерного товариства "Київгаз" на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макаревич Я.А. з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2019

у справі №910/2700/19 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Косміної Олени Олегівни

про включення вимог у сумі 643821,38 грн до передавального акту,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/2700/20 задоволено скаргу Акціонерного товариства "Київгаз" на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макаревич Я.А. з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/2700/19. Визнано неправомірною та скасовано постанову заступника начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. про закінчення виконавчого провадження №60960105 від 30.06.2020. Зобов`язано заступника начальника відділу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. відновити виконавче провадження №60960105 з примусового виконання наказу №910/2700/19 Господарського суду міста Києва від 10.06.2019.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Київгаз" на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макаревич Я.А. з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/2700/19.

В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини щодо руху виконавчого провадження №ВП60960105, зазначено про те, що 30.06.2020 державним виконавцем направлено подання про вчинення боржником кримінального правопорушення та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №ВП60960105, у відповідності до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/2700/19; призначено до розгляду апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях стягувач просить ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви, зазначені в ній щодо скасування ухвали суду є безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судове засідання апеляційної інстанції 30.11.2020 представник боржника не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення позивачу, відповідачу, органу виконання судових рішень.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника боржника.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник органу виконання судових рішень підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Київгаз" на дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макаревич Я.А. з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/2700/19.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник стягувача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/2700/10 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (після зміни найменування - Акціонерне товариство "Київгаз"; надалі - Товариство) до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Косміної Олени Олегівни (надалі - Підприєство) про включення вимог у розмірі 643821,38 грн до передавального акту; зобов`язано Підприємство в особі голови комісії з реорганізації Косміної О.О. включити грошові вимоги Товариства у сумі 643821,38 грн до передавального акта; стягнуто з Підприємства в особі голови комісії з реорганізації Косміної О.О. на користь Товариства 1921 грн судового збору.

10.06.2019 на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.

06.03.2020 виконуючою обов`язки начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП60960105 про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/2700/19, виданого 10.06.2019 про зобов`язання Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Косміної Олени Олегівни включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" у розмірі 643821,38 грн до передавального акту.

30.06.2020 заступником начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №ВП60960105, на підставі п.11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

20.07.2020 до місцевого господарського суду від Акціонерного товариства "Київгаз" надійшла скарга №2010/09 від 16.07.2020 на дії заступника начальника Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макаревич Я.А. у справі №910/2700/19, в якій заявник просив суд:

- визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника відділу Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макаревич Я.А. про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2020;

- зобов`язати заступника начальника Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макаревич Я.А. відновити виконавче провадження №60960105 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2019.

Обґрунтовуючи подану скаргу, стягувач зазначає, що оскаржувана постанова заступника начальника Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Макаревич Я.А. не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, є передчасною та неправомірною, посилаючись на невжиття всіх заходів, спрямованих на виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії, бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.06.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва відвід 17.05.2019 у справі №910/2700/10, місцевий господарський суд видав наказ про зобов`язання Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Косміної Олени Олегівни включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" у розмірі 643821,38 грн до передавального акту.

28.12.2019 Акціонерне товариство "Київгаз" звернулось до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - Святошинський РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ) із заявами про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання рішення суду №910/2700/19 від 17.05.2019, яку отримано Святошинським РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ 02.01.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення № 0303913783460.

14.01.2020 заступник начальника Святошинського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ Макаревич Яна Анатоліївна за результатом розгляду заяв стягувача про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання рішення суду №910/2700/19 від 17.05.2019 винесла повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

10.02.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/2700/19 визнано неправомірними та скасовано повідомлення заступника начальника відділу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. від 14.01.2020 №60960025 та від 14.01.2020 №60960105 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Визнано неправомірними дії заступника начальника відділу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у справі №910/2700/19. Зобов`язано відділ Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрити виконавче провадження на підставі наказу №910/2700/19, виданого 10.06.2019 Господарським судом міста Києва.

06.03.2020 виконуючою обов`язки начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. було винесено постанову про скасування повідомлень та постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП60960105 про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/2700/19, виданого 10.06.2019 про зобов`язання Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва в особі голови комісії з реорганізації Косміної Олени Олегівни включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" у розмірі 643821,38 грн до передавального акту, з наданням боржнику строку виконання рішення - 10 робочих днів.

У встановлений строк боржником рішення суду не виконано.

07.04.2020 виконуючою обов`язки начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у відповідності до ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" та встановлено боржнику строк виконання рішення - 10 робочих днів.

У встановлений строк боржником рішення суду не виконано.

30.06.2020 заступником начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. винесено постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі; зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

30.06.2020 заступником начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №60960105 з примусового виконання наказу №910/2700/19 від 10.06.2019, на підставі п.11 частини першої статті 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з тим, що рішення боржником не виконано та не може бути виконано без участі останнього.

30.06.2020 заступником начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. направлено до Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За приписами пункту 11 частини першої ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою ст. 63 цього Закону.

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до частин 1-3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно із ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

З аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин слідує, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме:

накладення на боржника штрафу та перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин);

накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин);

звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Водночас Верховний Суд в постанові від 29 січня 2020 року у справі №127/2606/17 зазначив, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року в справі № 826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією накладення штрафів та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 826/14580/16, від 27.03.2019 року у справі № 750/9782/16-а, від 07.08.2019 року у справі № 378/1033/17 та від 04.09.2019 року у справі № 286/1810/17.

Також, як зазначено в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №408/7181/16-а, адміністративне провадження №К/9901/21742/18 та постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №127/2606/17, адміністративне провадження № К/9901/2139/18, здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є підставою для закінчення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена протиправно, передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання; визнано неправомірною та скасовано постанову заступника начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. про закінчення виконавчого провадження №60960105 від 30.06.2020; зобов`язано заступника начальника відділу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у міста Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макаревич Я.А. відновити виконавче провадження №60960105 з примусового виконання наказу №910/2700/19 Господарського суду міста Києва від 10.06.2019.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог ст.ст. 129, 344 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275-276, 281-284, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/2700/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2700/19 повернути Господарському суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.12.2020.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.В. Агрикова

М. Г. Чорногуз