Рішення

від 27.11.2020 по справі 904/1780/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2020м. ДніпроСправа № 904/1780/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕНІКА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 34 545,14 грн. за кредитним договором № б/н від 01.09.2015 року.

Представники:

від позивача: Романовський Д.С., довіреність №2261-К-О від 29.05.2020 року, адвокат.

від відповідача-1: Ямковий В.І., ордер АЕ № 1031863 від 18.08.2020 року, адвокат.

від відповідача-2: Ямковий В.І., ордер АЕ № 1031853 від 17.08.2020 року, адвокат;

ПРОЦЕДУРА:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕНІКА" та до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 51 287,66 грн. за кредитним договором № б/н від 01.09.2015 року, з яких: 45 149,05 грн. - заборгованість за кредитом; 3 852,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 285,90 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Дослідивши позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишено без руху та запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 року усунути недоліки позовної заяви, а саме надати виписки по рахунках відповідача з моменту надання йому кредитних коштів, які містять інформацію про надання кредиту в читабельному вигляді (розмір шрифту не менше 12-14); розрахунок суми позову в читабельному вигляді (розмір шрифту не менше 12-14).

30.04.2020 року від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 20200409/1501 від 13.04.2020 року про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу - у строк до 08.06.2020 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу - у строк до 25.05.2020 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Законом України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020 року внесено зміни у Господарський процесуальний кодекс України, а саме розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2020 року сторонам продовжено строки для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу у порядку, передбаченому ст. ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, на 5 днів від дня, наступного за днем закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019); відповіді на відзив на позов - на 5 днів з дня отримання відзиву на позов, з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України; заперечень на відповідь на відзив на 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України.

З метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції

Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1780/20 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, у зв`язку зі складністю цього спору, необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів, та надати сторонам час для вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1780/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 31.08.2020 року о 12:00 год.

19.08.2020 року електронною поштою від представника відповідачів-1, 2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 18.08.2020 року.

У підготовче судове засідання 31.08.2020 року представник позивача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 30.09.2020 року о 11:00 год.

16.09.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу "EasyСon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2020 року заяву представника позивача АТ КБ "ПРИВАТБАНК" вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу "EasyСon" задоволено та підготовче судове засідання, яке призначено на 30.09.2020 року о 11:00 год. проводити в режимі відеоконференції із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу "EasyСon".

29.09.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № б/н.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 21.10.2020 року о 11:00 год.

06.10.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 25.08.2020 року про зменшення розміру позовних вимог.

12.10.2020 року електронною поштою від представника відповідачів-1, 2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 11.10.2020 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу "EasyСon".

Відповідно до частин першої та другої статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

У Господарському суді Дніпропетровської області наявна технічна можливість для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням системи "EasyCon".

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 року, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним для роботи з обраною для проведення відеоконференції Системою. У разі, якщо учасник не має електронного підпису (або Система не дозволяє реєстрацію з використанням електронного підпису), то він повинен попередньо зареєструватись в Системі з використанням логіну та паролю чи за допомогою інших передбачених обраною Системою засобів реєстрації. При цьому, в своїй заяві про участь у судовому засіданні, поданій відповідно до пункту 3 цього розділу, учасник справи повинен вказати про наявність або відсутність у нього електронного підпису.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2020 року клопотання представника відповідачів-1, 2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу "EasyСon" задоволено та підготовче судове засідання, яке призначено на 21.10.2020 року о 11:00 год. проводити в режимі відеоконференції із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу "EasyСon".

20.10.2020 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У підготовчому судовому засіданні 21.10.2020 року в режимі відеоконференції із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу "EasyСon" оголошено перерву до 29.10.2020 року о 15:30 год.

28.10.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про проведення підготовчого судового засідання без участі представника.

29.10.2020 року від представника відповідачів-1, 2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення вих. № б/н від 28.10.2020 року про проведення підготовчого судового засідання без участі представника.

У підготовче судове засідання 29.10.2020 року в режимі відеоконференції із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу "EasyСon" представники сторін не з`явились.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 29.10.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2020 року о 15:30 год.

25.11.2020 представник позивача надіслав на електронну адресу суду клопотання про відкладення судового засідання.

26.11.2020 представник відповідача-1, відповідача-2 подав до суду заяву про розподіл судових витрат.

В судовому засіданні 26.11.2020 було оголошено перерву до 27.11.20р. о 11:30 год.

27.11.2020 представник відповідача-1, відповідача-2 подав до суду клопотання про долучення доказів.

27.11.2020 представник позивача подав до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 27.11.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наявністю невиконаних відповідачем своїх грошових зобов`язань за Кредитним договором № б/н від 01.09.2015 року, який укладено відповідачем-1 шляхом приєднання до Умов і правил надання банківських послуг розміщених на сайті Банка у мережі інтернет.

За змістом п. 3.5.136. Умов банк надає послугу гарантованих платежів за господарськими договорами, які укладаються між клієнтами банку. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

У разі необхідності отримання послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування шляхом заповнення всіх необхідних реквізитів, створює заявку (платіжне доручення) за формою розміщеної в Приват24. Заявка містить в собі реквізити платежу за господарським договором і доручення платника на здійснення банком списання грошових коштів в дату виконання платежу (п. 3.5.137. Умов).

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.5.138. Умов).

Пунктом 3.5.139.2. Умов передбачено, що якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок покриття одержувача грошових коштів. Порядок надання банком кредиту та порядок його погашення платником здійснюється згідно з розділом 3.31. Умов.

Відповідно до п. 3.31.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заяві, якою клієнт приєднується до цих Умов, в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за платіжними дорученнями з датою виконання у майбутньому за господарськими договорами, шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунки покриття одержувачів грошей за господарськими договорами, з подальшим перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, рахунки яких відкриті у банку.

Пунктом 3.31.2. Умов визначено, що термін повернення кредиту зазначений у заяві (платіжному дорученні). Згідно із ст. 212, 651 ЦК України у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цих умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У випадку непогашення клієнтом заборгованості за цими умовами у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення ЗО днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заяві (платіжному доручені).

Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, вказаного в платіжному доручені клієнта. Погашення заборгованості можуть проводитися банком у порядку договірного списання коштів з поточного рахунку клієнта (в тому числі за рахунок "кредитного ліміту на поточний рахунок", відносини за якими регламентовано розділом 3.18 цих умов) або за рахунок кредиту із сплатою процентів у розмірі 28% на суму, зазначену в платіжному доручені позичальника, заборгованість за яким клієнт погашає у термін до ЗО днів з дати виконання платежу. У випадку непогашення заборгованості клієнтом за таким кредитом у цей термін, на 31-й день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 56% річних за кожен день прострочення платежу.

Усі істотні умови кредитування наведені у заяві (платіжному доручені).

Відповідно до п. 3.31.5.2. Умов банк зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі виставлених клієнтом платіжних доручень з датою виконання у майбутньому, на цілі, відмінні від сплати страхових та/або інших платежів, у межах суми, обумовленої в заяві, а також за умови виконання клієнтом зобов`язань, передбачених пунктами 3.31.6.1., 3.31.6.12. цього договору.

Зобов`язання з видачі кредиту або його частини згідно з умовами цього договору виникають у банка зі дня надання клієнтом платіжних доручень з датою виконання у майбутньому у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п. 3.31.8.2. та з урахуванням п. 3.31.1. цього договору.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525-526, 530, 611 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг;

- витяг з "Умов та правил надання банківських послуг".

Позиція відповідача-1 та відповідача-2, викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідачі не погоджуються із викладеними вимогами у позовній заяві, просять суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Як вбачається із відзиву, по-перше, у заяві про відкриття поточного рахунку не міститься умов щодо розміру кредитного ліміту, строку кредитування, процентної ставки, тощо.

По-друге, викладаючи в позовній заяві пункт 3.31.2. Умов і Правил, позивач зазначає, що ним передбачено сплату процентів у розмірі 28% на суму, зазначену в платіжному доручені позичальника, заборгованість за яким клієнт погашає у термін до 30 днів з дати виконання платежу, а у випадку непогашення заборгованості клієнтом за таким кредитом у цей термін, на 31-й день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 56% річних за кожен день прострочення платежу.

Разом з тим, відповідно до наданого Банком Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01-09-2015 , укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ПП „ГАЛЕНІКА", станом на 04.02.2020 вказано зовсім інші процентні ставки, а саме 64%, 48%, 24%.

Крім того, умови, за які поручився відповідач-2, за спірними зобов`язаннями в договору поруки є неузгодженими та не погодженими, ані з боржником, ані з поручителем.

Позиція відповідача-1 та відповідача-2, викладена у запереченнях

Відповідач-1 не погоджується із стягненням заборгованості, посилаючись на відсутність узгодження розміру відсотків та виплати за кредитом в розмірі, що перевищує суму отриманих коштів від банку, а саме ним сплачено 1 684 028,84 грн. на погашення наданих кредитних коштів за період з 04.05.2016 по 06.12.2018, тоді як отримано 1 314 328,45 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.09.2015 Приватним підприємством „ГАЛЕНІКА" (далі - позичальник, відповідач-1) була підписана заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підставі поданих до банку заявок на гарантований платіж (платіжних доручень), які були надані банку через систему інтернет-банкінгу Приват24 та підписані позичальником із використанням електронного цифрового підпису, банк здійснив кредитування Відповідача-1 шляхом проведення відповідних платежів за рахунок кредитних коштів у межах встановлених для Відповідача-1 лімітів.

04.05.2017 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі-позивач, кредитор) та та ОСОБА_1 (далі-відповідач-2, поручитель) було укладено договір поруки № Р1493900387626598363, предметом якого є надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань позичальника, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 3.31.6.1. Умов клієнт зобов`язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому пунктом 3.31.1. цього договору.

Пунктами 3.31.6.2. та 3.31.6.3. Умов на позичальника було покладено обов`язок сплатити проценти та винагороди за користування кредитом відповідно до пунктів 3.31.9., 3.31.10., а також повернути кредит у терміни, встановлені в заяві.

Відповідач належним чином умови договору № б/н банківського обслуговування від 01.09.2015 не виконав, у зв`язку з чим позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість за кредитом у сумі 34 522,13 грн., 23,01 грн. - заборгованість за відсотками.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту, сплати відсотків, регулювання яких здійснюється на підставі ГК України, ЦК України.

Щодо суми заборгованості за кредитом

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору № б/н банківського обслуговування від 01.09.2015 в частині своєчасного повернення кредиту.

Згідно зі ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім клієнтам, споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема проценти за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг із "Тарифів банку" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщених в мережі Інтернет: сайті https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: https://privatbank, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: визнання кредитного ліміту, умови припинення оплати банком розрахункових документів, зміна ліміту, відповідальність у разі невиконання таких умов, зокрема пільговий період користування лімітом, права та обов`язки сторін, забезпечення зобов`язань, порядок розрахунків, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку від 01.09.2015 та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 01.09.2015, які містили посилання на Тарифи та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені за порушення грошових зобов`язань.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази погодження всіх істотних умов договору, зокрема, щодо погодження розміру та порядку сплати пені за порушення грошових зобов`язань з повернення кредитних коштів. Доказів повідомлення клієнта про розмір ліміту матеріали справи також не містять.

Господарський суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 статті 634 Цивільного кодексу України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (01.09.2015) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (31.03.2020), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та погодженого розміру ліміту кредитування, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. А тому посилання банку на те, що заяву ПП Галеніка не можна вважати договором приєднання, відхиляються судом як необґрунтовані.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку (у наданій позивачем редакції), оскільки вони не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього відсутній погоджений сторонами розмір процентів, пені, штрафу, тощо, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

Господарський суд вважає, що Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 01.09.2015 шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність відповідача, яка встановлена у формі сплати пені за порушення зобов`язань з повернення кредитних коштів.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з пені у розмірі 6 529,93 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом 1 474,34 грн., заборгованість по комісії 3 351,77 грн.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 Цивільного кодексу України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ПП Шуліка І.В. позивач дотримався вимог таких принципів цивільного судочинства як справедливість, добросовісність та розумність, що передбачені п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами договір у формі у вигляді заяви від 01.09.2015, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредитних коштів (користування ним).

Факт надання та часткового погашення кредитних коштів підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача.

А тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача фактично отриманої суми кредитних коштів є правомірними.

Доказів погашення заборгованості за кредитом у повному обсязі сторонами суду не надано.

Доводи відповідача-1 щодо сплати ним суми, яка перевищує розмір отриманого кредиту, що є підставою для відмови у позові, суд вважає їх безпідставними. Як вбачається з виписки про рух коштів, наданої позивачем до матеріалів справи, частина коштів сплачена відповідачем-1 зарахована як сплата відсотків за користування кредитом. При цьому питання неправомірності утримання (стягнення, списання, отримання) коштів не є предметом спору у цій справі та підлягає розгляду в окремому позові, який (як зустрічний) не був поданий у встановленому порядку.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом підлягає задоволенню у розмірі 34 522,13 грн.

Щодо суми заборгованості за відсотками

Згідно з статтею 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, за несвоєчасне повернення кредиту, позивачем нараховані відсотки у розмірі 23,01 грн.

За змістом п. 3.31.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 3.31.2., 3.31.6.3., 3.31.6.16, 3.31.6.17., 3.31.7.2., 3.31.8.1. цього договору клієнт сплачує проценти та винагороди у розмірі, зазначеному у заявці.

Відповідно до п. 3.91.9.2. Умов та ст. 212 ЦК України у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.31.2., 3.31.6.3., 3.31.6.16., 3.31.6.17., 3.31.7.2., 3.31.8.1. цього договору, клієнт сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. 3.31.2.

Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.31.9.1., 3.31.9.2. Умов, здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в заявці (п. 3.31.9.3. Умов).

Пунктом 3.31.9.10. Умов визначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.

Заява Відповідача-1 на відкриття рахунка від 01.09.2015, заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 01.09.2015, Заявки на гарантований платіж не містять даних про процентну ставку та умов договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги і частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна Універсальна, 30 днів пільгового періоду та Витяг з Умов та правил на банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських по розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна Універсали днів пільгового періоду та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визнач тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-я грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовна давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

Отже, за відсутності підпису уповноваженого представника Відповідача-1 на Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутності доказів підписання з використанням електронного цифрового підпису Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/, на дату оформлення відповідної заявки, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку, Заяви приєднання до умов та правил банківських послуг, Заявок на гарантований платіж.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, а тому в цій частині позовних вимог відмовити.

Щодо вимог до поручителя - відповідача-2

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України).

У підтвердження забезпечення виконання зобов`язань за договором банківського обслуговування № б/н від 01.09.2015, позивачем наданий договір поруки № Р1493900387626598363 від 04.05.2017, між позивачем та ОСОБА_1 .

Предметом вказаного договору, згідно з пунктом 1.1 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП „ГАЛЕНІКА" (боржник) зобов`язань за угодами приєднання: розділ 3.2.1 "Кредитний ліміт" (далі - Угода 1) та розділ 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" (далі - Угода 2) Умов та правил надання банківських послуг.

Враховуючи, заява про відкриття рахунку не містить згоди ПП „ГАЛЕНІКА" на приєднання до умов та правил надання банківських послуг, договір поруки не є забезпеченням виконання відповідачем-1 зобов`язань, що виникли з повернення отриманих за такою заявою коштів.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 , як солідарного відповідача, заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 01.09.2015.

Щодо звернення позивачем до господарського суду із позовною заявою де одним відповідачів є фізична особа, суд зазначає наступне.

З аналізу змісту та підстав поданого позову вбачається, що позивач, як кредитор, подав до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов`язання відповідача - 1.

За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, позивач дійшов обґрунтованого висновку, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо витрат на правничу допомогу

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Що стосується витрат на послуги адвоката, то вони не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з.п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Договір про надання правничої допомоги від 17.08.2020 укладено між ФОП Ямковий В.І. (далі-адвокат) та ПП „ГАЛЕНІКА" (далі-відповідач-1).

При цьому, договір про надання правничої допомоги між ФОП Ямковий В.І. (адвокат) та ОСОБА_1 (відповідач-2) не укладався.

Слід зазначити, що в адвокат Ямковий В.І. приймав участь у справі представляючи інтереси ПП „ГАЛЕНІКА" та ОСОБА_1 , подавав відзив, заперечення, докази, заяви від відповідача-1 та відповідача-2, але договір про надання адвокатських послуг між останньою та адвокатом укладено не було.

Вимога про стягнення витрат на оплату послуг адвоката має бути документально обґрунтована.

Також, позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката не надано доказів понесених відповідачем-2 витрат на оплату послуг адвоката (або обов`язок здійснити таку оплату) а саме акт приймання-передача наданих послуг відповідачу-2, на підставі чого стягуються витрати по оплаті на правничу допомогу, які є частиною судових витрат.

За таких обставин, в задоволенні вимог позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 15 000,00 грн. слід відмовити.

Щодо судового збору

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1 у розмірі 2 100,60 грн., пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „ГАЛЕНІКА" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Адмірала Головка, буд. 45, прим. 1,2, код ЄДРПОУ 39958536) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) - 34 522,13 грн. - заборгованість за кредитом та 2 100,60 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020

Суддя В.Г. Бєлік