Рішення

від 25.11.2020 по справі 927/997/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/997/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар судового засідання Скороход А.О. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи - підприємця Ботвиної Тетяни Валеріївни,

АДРЕСА_1 , адреса для листування АДРЕСА_2

до відповідача: Приватного підприємства Мельник І С ,

вул. Енергетиків, 8, кв. 2, м. Чернігів, 14023

про стягнення 304 599, 53 грн

За участю представників:

позивача: Гутник В.П.;

відповідача: Купрієнко О.В., Мельник В.П.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фізичною особою - підприємцем Ботвиною Тетяною Валеріївною подано позов до Приватного підприємства Мельник І С про стягнення 295 815,72 грн боргу, 2977,97 грн індексу інфляції та 5 805,84 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару по видатковим накладним №№ Б19-000287 від 19.03.2019, Б19-000298 від 20.03.2019, Б19-000299 від 20.03.2019, Б19-000340 від 25.03.2019, Б19-000341 від 25.03.2019, Б19-000215 від 26.03.2019, Б19-000366 від 27.03.2019, Б19-000367 від 27.03.2019, Б19-000415 від 29.03.2019, Б19-000422 від 01.04.2019, Б19-000423 від 01.04.2019, Б19-000424 від 01.04.2019, Б19-000440 від 02.04.2019, Б19-000443 від 02.04.2019, Б19-000218 від 03.04.2019, Б19-000216 від 26.04.2019, Б19-000184 від 03.05.2019, Б19-000244 від 11.05.2019, Б19-000287 від 13.05.2019, Б19-000496 від 30.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/997/19, підготовче засідання призначено на 02.01.2020

Відповідачем до початку підготовчого засідання 23.12.2019 подано відзив на позов , в якому наголошується, що відповідач не мав жодних відносин з позивачем, а в заявлений період відповідач співпрацював з ПП ВКФ Оптіма . Накладні, які додані до позову співпадають з реальними накладними виписаними ПП ВКФ Оптіма . накладна від 29 березня № Б19-000415 повністю копіює реальну накладну Оптіми від того ж 29 березня № 019/300007; накладна від 27 березня № Б19-000366 повністю копіює реальну накладну Оптіми від 26 березня № 019/300005;накладна від 20 березня № Б19-000299 повністю копіює реальну накладну "Оптіми" від 19 березня № 019/300003 Накладна від 29 березня № Б19-000415 повністю копіює реальну накладну "Оптіми" від того ж 29 березня № 019/30007; накладна від 25 березня № Б19-000340 повністю копіює реальну накладну "Оптіми" від 20 березня № 019/30004. В даному випадку надані накладні не містять таких даних. Є графа "відвантажив" та "виписав". Навпроти стоять два однакові підписи, причому, згідно примітки той, що виписав і є, на думку відповідача, відповідальним за здійснення господарської операції та правильність її оформлення. Відсутні посади і прізвища осіб, що унеможливлює їх ідентифікацію. В позовні заяві зазначено, що Ботвина Т.В. займається підприємницькою діяльністю з 21 січня 2014 року хоча згідно реєстру вона зареєстрована тільки 31 січня 2014 року. Вважає, що користуючись доступом до комп`ютера Оптіми та використовуючи простоту особистого підпису ОСОБА_2 , хтось підробив накладні. Позивач є дружиною директора Оптіми , а текст та зовнішній вигляд наданих позивачем накладних співпадають з текстами накладних Оптіми . Вид тексту, підкреслення, зафарбування рядків, розміри колонтитулу - все однакове. Навіть зверху на наданих копіях є напис "всі товари на нашому сайті www.optimavkf.соm". В додатках до позову є копія платіжного доручення на сплату судового збору. На ній є підпис Ботвиної Т.В . Навіть без проведення графологічної експертизи очевидно, що накладні надані до позову підписані іншою особою, можливо найманим працівником ФОП Ботвина Т.В., який (після встановлення особи) може бути викликаний в суд в якості спеціаліста для надання пояснень. Відповідач стверджує, що господарських операцій згідно наданих позивачем документів не відбувалось і відбуватись не могло так як ніяких договорів усних чи письмових на реальні поставки товарів не укладалось.Додано копії накладних, договору, копії актів здачі-приймання, докази направлення позивачу.

Позивачем до початку підготовчого засідання 24.12.2019 подано клопотання № 24.12.2019 про долучення копій документів, що підтверджують витрати на правову допомогу.

Господарським судом Чернігівської області 02.01.2020 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі № 927/997/19 до 14.01.2020 на 10:15 год., про що повідомлено сторін під розписку.

Позивачем 08.01.2020 подано відповідь на відзив від 08.01.2020, повідомлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань адресою здійснення підприємницької діяльності позивача зазначена адреса: АДРЕСА_1 , однак для вказаних цілей Ботвина Т.В. також орендує офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . За вказаною адресою здійснюють господарську діяльність ряд інших підприємств, в тому числі і ПП ВКФ ОПТІМА . З названим підприємство позивач активно співпрацює, зокрема здійснює реалізацію його продукції, перелік якої розміщений на сайті (сайті www.optimavkf.соm), що і пояснює наявність посилань на зазначений веб-сайт на накладних позивача. Видаткові накладні підписані особисто позивачем та відповідачем. Наявність підписів позивача навпроти реквізитів "Відвантажив(ла)" та "Виписав(а)" жодним чином не спростовує факт отримання відповідачем товарів та його обов`язок оплатити їх вартість, оскільки за приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України обов`язок оплати товару виникає після його прийняття. Щодо схожості видаткових накладних позивача та ПП ВКФ Оптіма , то це може свідчити про використання даними суб`єктами господарювання однакового програмного забезпечення для їх обліку та виготовлення, а не про їх підробку. Стосовно різних підписів позивача на видаткових накладних та платіжному дорученні про сплату судового збору, то слід зазначити, що на останньому міститься підпис не позивача, а працівника банку. Щодо дати початку здійснення господарської діяльності позивачем (в позові помилково вказано з 21 січня 2014 року, хоча за даними реєстру з 31 січня 2014 року), то це не впливає на обґрунтованість позовних вимог, оскільки правовідносини з відповідачем виникли у період з 19.03.2019 по 30.05.2019. Позивачем подано копію договору оренди, докази надання копії відповіді на відзив відповідачу.

В підготовчому засідання відповідачем подано клопотання від 14.01.2020 про витребування у Чернігівського управління Головного управління ДФС у Чернігівській області копій щомісячних звітів з ЄСВ за найманих працівників та копії щоквартальних звітів форми № 1 ДФФОП Ботвина Т.В. за перше півріччя 2019 року.

Суд зобов`язав позивача надати письмову позицію стосовно поданого відповідачем клопотання про витребування доказів та відклав розгляд клопотання відповідача про витребування доказів до отримання позиції позивача по заявленому клопотанню.

Представник відповідача в підготовчому засіданні заявив про можливість подання клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та виклик фахівця.

14.01.2020 Господарським судом Чернігівської області в підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.01.2020 на 09:30 год., про що повідомлено представників сторін під розписку.

В підготовчому засіданні 23.01.2020 позивачем подано довідку від 14.01.2020, якою повідомлено, що з 01.04.2014 по сьогодні позивачем здійснюється підприємницька діяльністю за спрощеною системою оподаткування (2 група платників єдиного податку) без наявності найманих працівників. Повідомлено про звітування один раз на рік. Додано копію довідки ДФС про систему оподаткування.

Представник відповідача не заперечував проти залучення цієї довідки та доданої копії довідки ДФС до матеріалів справи.

Здійснивши обговорення клопотання відповідача про витребування у Чернігівського управління Головного управління ДФС у Чернігівській області копій щомісячних звітів з ЄСВ за найманих працівників та копії щоквартальних звітів форми № 1 ДФФОП Ботвина Т.В. за перше півріччя 2019 року, відповідачем заявлено, що знімає заявлене клопотання про витребування доказів.

З огляду на таку позицію відповідача, право на відмову від заявленого клопотання, клопотання відповідача про витребування доказів судом не розглядалось.

В підготовчому засіданні 23.01.2020 представником відповідача подано клопотання від 23.01.2020:

1/ про залучення третьої особи на стороні відповідача Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма ОПТІМА ,

2/ витребування у ПП ВКФ Оптіма договорів оренди майна з ПП Мельник і С за перше півріччя 2019 року,

3/ витребування у ПП ВКФ Оптіма список спеціалістів, що раніше працювали у ПП Мельник і С та були прийняті на роботу до ПП ВКФ Оптіма в першому кварталі 2019 року,

4/ витребування у ПП ВКФ Оптіма даних про наявність трудових відносин між ПП ВКФ Оптіма та громадянином ОСОБА_2 з початку 2019 року до 23 вересня 2019 року, зокрема наказ про прийняття на роботу, посадові обов`язки, відомості про отримання заробітної плати,

5/ викликання в якості спеціаліста головного бухгалтера ПП ВКФ Оптіма Балакшу Сергія Володимировича (явку забезпечить відповідач),

6/ вирішення питання призначення почеркознавчої експертизи на вирішення якої поставити питання "Чи Ботвиною Тетяною Валеріївною та ОСОБА_2 поставлено відповідні підписи на оригіналах накладних, копії яких додані до позову",

7/ витребування у позивача первинних документів на підтвердження придбання матеріалів, які вказані в доданих до позову накладних,

8/ витребування у позивача Книги обліку доходів та витрат фізичної особи - підприємця.

До клопотання додано копію наказу про звільнення ОСОБА_2 з ПП ВКФ Оптіма , оригінали накладних з підписом ОСОБА_2 за березень 2019 року.

Представник позивача по першому питанню клопотання заперечував, в зв`язку з необґрунтованістю та зазначив що воно є таким, що не підлягає задоволенню, по другому-четвертому - заперечував з посиланням на ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), по п`ятому - заперечував з посиланням на ст. 71 ГПК України, по шостому - в частині питання, яке стосується ОСОБА_2 залишає на розсуд суду, в частині питання, яке стосується Ботвиної Т.В. зазначив, що не підлягає задоволенню та не має значення для справи, по сьомому - вважає необґрунтованим та порушує вимоги ст. 83 ГПК України, по восьмому питанню повідомив про необґрунтованість клопотання.

Господарським судом Чернігівської області 23.01.2020 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.01.2020 на 10:00 год. Розгляд клопотань відповідача відкладено до 27.01.2020.

До початку підготовчого засідання позивачем подано клопотання б/н від 24.01.2020 про долучення до матеріалів справи оригіналів документів - видаткових накладних: № Б19-000287 від 19 березня 2019 року на 1 арк., № Б19-000298 від 20 березня 2019 року 1 арк., № Б19-000299 від 20 березня 2019 року 1 арк., № Б19-000340 від 25 березня 2019 року 1 арк., № Б19-000341 від 25 березня 2019 року 1 арк., № Б19-000215 від 26 березня 2019 року 1 арк., № Б19-000366 від 27 березня 2019 року 1 арк., № Б19-000367 від 27 березня 2019 року 1 арк., № Б19-000415 від 29 березня 2019 року 1 арк., № Б19-000422 від 1 квітня 2019 року 1 арк., № Б19-000423 від 1 квітня 2019 року 1 арк., № Б19-000424 від 1 квітня 2019 року 1 арк., № Б19-000440 від 2 квітня 2019 року 1 арк., № Б19-000443 від 2 квітня 2019 року 1 арк., № Б19-00218 від 3 квітня 2019 року 1 арк., № Б19-00216 від 26 квітня 2019 року 1 арк., № Б19-00184 від 3 травня 2019 року 1 арк., № Б19-00244 від 11 травня 2019 року 1 арк., № Б19-000287 від 13 травня 2019 року 1 арк., № Б19-00496 від 30 травня 2019 року 1 арк. Після проведення експертизи або у разі відмови в задоволенні клопотання про її призначення просить повернути оригінали документів.

В підготовче засідання 27.01.2020 з`явились повноважні представники сторін та особисто позивач Ботвина Т.В., директор відповідача Мельник В.П.

В підготовчому засіданні представником відповідача подано клопотання б/н б/д про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання: 1. Ботвиною Тетяною Валеріївною чи іншою особою поставлено відповідні підписи на оригіналах накладних, копії яких додано до позову. 2. ОСОБА_2 чи іншою особою, поставлено відповідні підписи на оригіналах накладних, копії яких додано до позову. Просить проведення експертизи доручити експертам Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. Додано документи зі зразками підписів Мельник В.П. - договір № 23 від 17.05.2019, договір № 24/04/01 від 24.04.2018, наказ № 7 від 19.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2020 у справі № 927/997/19 за позовом Фізичної особи - підприємця Ботвиної Тетяни Валеріївни до Приватного підприємства Мельник І С про стягнення 304599,53 грн призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Чернігівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України та підготовче провадження у справі № 927/997/19 зупинено.

На адресу суду 05.03.2020 від Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України надійшов супровідний лист від 04.03.2020 № 19/128/4/7-2908-2020 з клопотанням експерта та повернуто матеріали справи.

Ухвалою суду від 11.03.2020, поновлено підготовче провадження у справі № 927/997/19, постановлено про витребування у Приватного підприємства Мельник І С вільні зразків підпису ОСОБА_2 , виконаних у кількості не менше 15 підписів, які повинні відноситися до того ж часу чи із незначним розривом у часі, як і підписи у досліджуваних документах, а саме виконані у період з 2016 по 2019 роки та не пов`язані з будь-якими справами (які він виконував у звичайному житті (оригінали квитанцій, довіреностей, заяв, анкет, довідок, нотаріальних документів, договорів, інших документів); вільні зразки почерку Мельника Валерія Петровича, виконаних у кількості не менше ніж у 15 документах, у яких би містилися заголовні літери М , В , та прописні літери е та л ; встановлено Приватному підприємству Мельник І С строк до 19.03.2020 року для надання суду витребуваних документів по клопотанню експерта; підготовче провадження у справі № 927/997/19 зупинено.

У відсутності матеріалів справи розпорядженням Господарського суду Чернігівської області №02-01/55/20 від 14.08.20 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2020 справа №927/997/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Частиною 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

18.09.2020 від Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України повернулись матеріали справи разом з супровідним листом (10.06.20 №19/125/4/7-7280-2020) та висновком експерта від 29.05.2020 №293, які судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 22.09.2020 (суддя Фесюра М.В.) справу прийнято до провадження, постановлено розпочати розгляд справи спочатку, зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2020.

У підготовчому засіданні 07.10.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 06.11.2020, про що сторони було повідомлено під розписку.

В судовому засіданні 06.11.2020 судом задоволено клопотання відповідача, розгляд справи по суті відкладено на 20.11.2020.

20.11.2020 від відповідача надійшли письмові пояснення у яких відповідач наголошує на тому, що позивачем не надано суду первинних документів, підтверджуючих здійснення спірних господарських операцій, наявності у позивача потужностей та засобів для їх здійснення та зв`язок між фактом придбання і подальшою господарською діяльністю. Також відповідач звертає увагу суду на неподання доказів щодо переміщення позивачем товарів в рамках договірних правовідносин з іншими юридичними особами, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Разом із письмовими поясненнями 20.11.2020 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаної справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства. В якості підтверджуючих обставини документів до клопотання додано не завірену копію талона повідомлення єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.11.2020.

Пояснення відповідача та клопотання про зупинення провадження долучено судом до матеріалів справи.

Пункт 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України закріплює обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Статтею 185 ГПК України передбачено обов`язок суду вирішити заяви та клопотання учасників справи у підготовчому засіданні.

Оскільки підготовче провадження було закрито 07.10.2020 а 06.11.2020 розпочато розгляд справи по суті, клопотання про зупинення провадження у справі подано з порушенням встановленого строку його подання, враховуючи також неподання відповідачем належних та допустимих доказів відкриття кримінального судового провадження, суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 20.11.2020 оголошено перерву до 25.11.2020 в порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

24.11.2020 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Клопотання мотивоване тим, що неподання таких доказів у встановлений ГПК строк обумовлено їх відсутністю у паперовій формі у відповідача, а тому для їх отримання відповідачем було здійснено багато звернень до різних юридичних осіб. В якості додатку до клопотання відповідачем додано не завірені фотокопії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та накладних на внутрішнє переміщення товару.

Положеннями ч.1, 4 ст. 91 ГПК України встановлено - письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. опії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Додані до клопотання копії вищенаведених реквізитів не містять.

Відповідно до положень ст.165 ГПК України докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, подаються відповідачем разом із відзивом на позов в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень ч.4 ст.80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК України)

Обґрунтування неможливості подання доказів у встановлений строк клопотанні не наведено, а тому суд не приймає такі докази до розгляду.

Позивачем 25.11.2020, на виконання вимог суду, подано додаткові пояснення та рахунок фактуру у якій відображено весь товар, який відповідач мав намір придбати. Разом з тим позивач пояснює, що позов пред`явлено до відповідача на меншу суму, оскільки частина видаткових накладних не була повернута відповідачем, а частина товару не була відвантажена.

Додаткові пояснення та додані документи долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.11.2020 позивач підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до ст. 509. Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в .якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір поставки є двостороннім правочином, за яким обов`язку продавця (постачальника) з поставки товару кореспондує обов`язок покупця з його оплати.

Матеріали справи містять видаткові накладні №№ Б19-000287 від 19.03.2019, Б19-000298 від 20.03.2019, Б19-000299 від 20.03.2019, Б19-000340 від 25.03.2019, Б19-000341 від 25.03.2019, Б19-000215 від 26.03.2019, Б19-000366 від 27.03.2019, Б19-000367 від 27.03.2019, Б19-000415 від 29.03.2019, Б19-000422 від 01.04.2019, Б19-000423 від 01.04.2019, Б19-000424 від 01.04.2019, Б19-000440 від 02.04.2019, Б19-000443 від 02.04.2019, Б19-000218 від 03.04.2019, Б19-000216 від 26.04.2019, Б19-000184 від 03.05.2019, Б19-000244 від 11.05.2019, Б19-000287 від 13.05.2019, Б19-000496 від 30.05.2019.

Позивач стверджує, що між сторонами у спрощений спосіб був укладений договір поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України, документальне оформлення правовідносин було здійснено шляхом оформлення видаткових накладних на загальну суму 295 815,72 грн, яку відповідачем за отриманий товар не сплачено.

Відповідач в свою чергу отримання товару за спірними накладними заперечує.

Висновком експерта Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 293 від 29.05.2020 встановлено, що підпис у графі Отримав (ла) у видаткових накладних Б19-000287 від 19.03.2019, Б19-000298 від 20.03.2019, Б19-000299 від 20.03.2019, Б19-000340 від 25.03.2019, Б19-000341 від 25.03.2019, Б19-000215 від 26.03.2019, Б19-000366 від 27.03.2019, Б19-000367 від 27.03.2019, Б19-000415 від 29.03.2019, Б19-000422 від 01.04.2019, Б19-000423 від 01.04.2019, Б19-000424 від 01.04.2019, Б19-000440 від 02.04.2019, Б19-000443 від 02.04.2019, Б19-000218 від 03.04.2019, Б19-000216 від 26.04.2019, Б19-000184 від 03.05.2019, Б19-000244 від 11.05.2019, Б19-000287 від 13.05.2019, Б19-000496 від 30.05.2019 виконано ОСОБА_2 .

Положеннями статті 104 Господарського процесуального кодексу України унормовано - висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Одночасно з наведеним, вказані накладні мають особливості що викликають у суду обґрунтований сумнів у фактичному здійсненні операцій.

Так, Приватне підприємство Мельник і С здійснювало надання послуг з розпилювання деревини Приватному підприємству Виробничо-комерційна фірма Оптіма (яка знаходиться за адресою вул. Ціолковського, 11-А, оф.101) за договором про надання послуг з розпилювання деревини замовника №0-024 від 15.03.2019, і як вбачається з наказу №41-К від 16.09.2019 (а.с. 71) ОСОБА_2 , будучи директором ПП Мельник і С до 23.09.2019 був одночасно працівником Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Оптіма і в силу укладеного договору та характеру господарських відносин між ними був підписантом накладних на внутрішнє переміщення лісоматеріалів (а.с.72-74)

Відповідно до частини першої статті 1, частин першої, другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зазначити, що форма видаткової накладної не затверджена будь-яким нормативним актом.

Спірні накладні за місцем розташування реквізитів, розміру літер, типу штрифту та колонтитулів є ідентичними до накладних Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Оптіма . Про виготовлення спірних накладних за допомогою програмно-апаратного комплексу Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Оптіма свідчить той факт, що першою строкою кожної спірної накладної міститься рекламний рядок всі товари на нашому сайті www.optimavkf.com який закладається на вимогу фірми-замовника у програмний комплекс як повторюваний колонтитул, що друкується на кожному видатковому документі.

Суд відхиляє твердження позивача про використання однакового програмного забезпечення для обліку та виготовлення накладних, оскільки таке програмне забезпечення, хоч і є тотожним при його постачанні, проте у процесі його налагодження і встановлення, налаштування здійснюється фаховими спеціалістами під потреби кожного конкретного користувача та не містить в собі рекламу сторонніх фірм.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання товару і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18).

З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, на позивача, у даному випадку, покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, факту поставки відповідачу на виконання умов укладеного у спрощений спосіб договору (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 18.03.2020 у справі № 927/986/17)

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП Ботвина Тетяна Валеріївна за даними органів державної статистики про основний вид економічної діяльності особи здійснює за кодом 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням , здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування і відноситься 2 групи платників єдиного податку (довідки від 14.01.2020 та 26.03.2014, а.с. 68-69) і згідно наданих суду пояснень - подає фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності передбачену ч.3 ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до п.п. 291.2., 291.3 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до абзацу 1 пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Таким чином, до документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару, належать документи щодо походження товару, наприклад: накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні.

Так, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів (далі - Книга), порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі - Порядок № 579).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 5 Порядку № 579).

Відповідно до п. 6 Порядку № 579, платник податку заносить до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графах 2 - 6 щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари , виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі;

4) у графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати;

5) у графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати та розраховується як різниця граф 2 і 3;

6) у графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

7) у графі 6 відображається загальна сума доходу як сума граф 4 і 5;

8) у графах 7 і 8 відображаються відповідно вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15 % відповідно до підпунктів 1 - 5 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п. 8 Порядку № 579).

Разом із тим, Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 202 від 27.06.2012 Про затвердження тимчасової інструкції з електронного обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Державного агентства лісових ресурсів України , а саме, розділу 3.1, яким передбачено, що суворо забороняється відпуск неприйнятої від лісорубів не маркованої, не клеймованої і не переданої у підзвіт матеріально-відповідальній особі лісопродукції, а також іншим посадовим особам, які не несуть за неї матеріальної відповідальності; розділу 3.2, яким встановлено, що вивезення лісопродукції на кінцеві склади підприємства (нижні, проміжні склади, цехи переробки деревини та ніші підрозділи) власним автотранспортом здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Переліку документів, необхідних дляздійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні № 207 від 25.02.2009 а підставі спеціалізованої Товарно-транспортної накладної (форма 1-ТТН (ліс)),затвердженої наказом Держлісагентства України,

Відпуск лісопродукції відбувається на підставі договорів постачання, інформація про які завантажується з електронної бази даних підприємства до КПК відповідного складу, на підставі Наряда на відпуск лісопродукції (форма ЛГ-11), де вказується назва Покупця, місце реалізації, строк вивозки, порода, сортимент, сорт, довжина, група діаметрів, ціна та кількість лісопродукції (хворост реалізується без нарядів). Реалізація лісопродукції на період до затвердження в Мін`юсті спеціалізованої галузевої форми Товарно-транспортної накладної 1-ТТН (ліс) здійснюється на підставі Товарно-транспортної накладної (типова форма 1-ТН), що затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346 та відповідної довіреності, наданою особою, що отримує вантаж. Формування даних до Товарно-транспортної накладної (типова форма 1-ТН), здійснюється шляхом створення в КПК Специфікації - накладної на деревину відпущенуї (СН), яка створюється аналогічно порядку наведеному в п.3.2. Товарно-транспортна накладна типової форми № 1-ТН виписується у чотирьох примірниках: - перший примірник (з підписами про отриману продукцію) залишається у вантажовідправника (лісництво чи інші підрозділи держлісгоспу) і є підставою для списання лісопродукції; Другий, третій і четвертий примірники, завірені підписами і печаткою (штампами) вантажовідправника, передають водію; - другий примірник водій здає вантажоодержувачу, він є підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей; - третій і четвертий примірники водій передає перевізнику. Якщо перевізником є саме лісогосподарське підприємство, то третій і четвертий примірники залишаються в бухгалтерії підприємства. Зазначений порядок реалізації застосовується незалежно від місця відвантаження (з лісу, проміжних складів, нижніх складів, інших підрозділів) та покупця (юридична чи фізична особа).

Як зазначалось вище згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою здійснення підприємницької діяльності позивача зазначена адреса: вул. Бєлова, 18, кв. 33 м. Чернігів, 14032, однак для вказаних цілей Ботвина Т.В. також орендує офісне приміщення площею 10,9 кв.м за адресою: вул. Ціолковського, 11-А, м. Чернігів (договір оренди №01/19 від 31.12.2018 а.с. 60), що об`єктивно унеможливлює у вказаних приміщеннях здійснювати обробку, зберігання і відвантаження оптових партій деревини.

З наведеного вбачається, що для здійснення оптової торгівлі деревиною за кодом 46.73 позивачу в обов`язковому порядку на кожну партію поставлених на її замовлення лісоматеріалів надано примірник спеціалізованої Товарно-транспортної накладної (форма 1-ТТН (ліс), при тому, що кожна операція в силу положень 1 пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України мала бути відображена у Книзі обліку доходів і витрат із збереженням документів щодо походження товару.

Таким же чином, у вказаній книзі обліку мали б бути відображені за відповідні дати записи про здійснення операцій з продажу (поставки) відповідачу товарів за спрними видатковими накладними.

Належних та допустимих доказів купівлі лісоматеріалу, належного оформлення господарських операцій наявність технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій із прийняття, зберігання обробки та відвантаження оптових партій деревини суду не надано.

Надана суду копія рахуноку-фактури № Б19-000284 від 19.03.2019, виставлений за твердженням позивача на здійснене відповідачем замовлення, містить дані щодо обрахованої кількості всіх пиломатеріалів у графах Од. (м.куб.) і Кількість. Точне зазначення позицій 1, 2, 10-12, 16-18 до тисячних м.куб мало б свідчити про фактичну наявність у позивача такого товару, тоді як за спірними накладними 19.03.2019 (в той же день) зазначено значно менший обсяг товару, що свідчить про його фактучну відсутність у відповідача.

Також суд не вбачає зв`язку між фактом придбання товару відповідачем і його подальшою господарською діяльністю, оскільки Приватне підприємство Мельник і С за укладеними договорами власне здійснює обробку лісоматеріалу, в результаті якої отримує пиломатеріали за харктеристиками вказаними у спірних накладних, а більшість позицій у рахуноку-фактурі № Б19-000284 від 19.03.2019 не є засобами, що могли б використовуватись у виробничому процесі відповідача.

З огляду на викладене, встановивши, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення ним поставки товару, у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення 295 815,72 грн боргу, а відповідно і у стягненні з відповідача на 2977,97 грн індексу інфляції та 5 805,84 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вищенаведених положень судові витрати понесені позивачем, у зв`язку із розглядом справи покладаються на останнього у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Решта доводів сторін, в тому числі викладених у відзиві на позов, заявах, поданих до матеріалів справи документах ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/