Рішення

від 20.11.2020 по справі 520/3796/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 р. № 520/3796/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Жукової О.С.,

представника позивача - Підлісної К.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис (в частині п. 1) № 1055/49-1319-Пр про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.12.2019 виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з оскаржуваного припису не вбачається, якими заходами повинні бути усунуті порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, шо виключає можливість Департаменту містобудування надати звіт про результати такого усунення. Окремо зазначив, що частина виданих будівельних паспортів забудови земельної ділянки втратили свою дію фактом їх виконання - внаслідок реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а частина виданих містобудівних умов та обмежень - втратили чинність шляхом введення об`єктів до експлуатації. В зв`язку з цим, припис про усунення допущених порушень в будівельних паспортах забудови земельної ділянки та містобудівних умовах та обмеженнях щодо об`єктів будівництва введених в експлуатацію на час проведення перевірки не є належним та доцільним способом усунення виявленого порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Вважає його таким, що прийнятий за відсутності підстав визначених законом, без дотримання передбачених заходів нагляду та контролю, а тому припис має бути скасований, як протиправний.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року відкрито спрощене провадження по справі.

Ухвалою суду від 04.06.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги безпідставними та помилковими, а позов відповідно таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач вважає, що припис містить конкретизовану інформацію щодо виявлених порушень, з зазначенням норм законодавства, а відтак позивача зобов`язаний привести у відповідність до вимог чинного законодавства рішення, прийняті з порушенням, а також, в подальшій роботі під час надання замовникам містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів та паспортів прив`язки тимчасових споруд дотримуватись установленого законом порядку їх надання.

Протокольною ухвалою суду від 10.09.2020 закрито підготовче засідання та прийнято рішення про розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов, з доводів викладених ньому.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, відповідно до наказу № 1055 від 24.09.2019 Державної архітектурно - будівельної інспекції України Про затвердження плану перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на IV квартал 2019 року та № 1319 від 25.11.2019 Про продовження строку планової перевірки , на підставі направлення на проведення планової перевірки № 1055/49-Н від 04.11.2019 та № 1319-Н від 29.11.2019, у період з 04.11.2019 по 13.12.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 1055/49-1319-А від 13.12.2019 з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та видано припис № 1055/49-1319-Пр, зокрема про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з вимогою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства рішень, прийнятих Департаментом містобудування з порушеннями вимог містобудівного законодавства та усунення допущених порушень у термін до 13.03.2020.

Судом також встановлено, що спірним приписом встановлено, що Департаментом містобудування були видані сто тридцять п`ять будівельних паспортів та сорок чотири містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Департамент містобудування направив пояснення стосовно перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил листом від 27.12.2019 № 7190/0/605-19 в частині зауважень складених за результатами перевірки.

Не погоджуючись із приписом відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (зі змінами та доповненнями), котрий спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон № 3038).

Відповідно до ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурного - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно -будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

-безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

-складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

-у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

-проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

В свою чергу, згідно пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

- виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Статтею 41 Закону № 3038 та пунктами 16 - 18, 20, 21 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно - будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Згідно частини дев`ятої статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Саме замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина десята статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушень з боку Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області прав та інтересів позивача при прийнятті оскаржуваного припису.

Суд також відхиляє твердження позивача про те, що у приписі не конкретизовано як саме позивач має усунути порушення, оскільки як в акті перевірки від 13.12.2019 № 1055/49-1319-А так і в приписі від 13.12.2019 зазначено детальний опис виявлених порушень по кожному із наданих на перевірку документів, в яких такі порушення виявлені.

Отже, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області під час здійснення планової перевірки, за наслідками якої складено припис, дотримано вимоги діючого законодавства, не порушуючи прав позивача.

Доказів своєчасного виконання припису, а саме в строк до 13.03.2020, позивачем не надано.

Посилання представника позивача в обгрунтування правової позиції на втрату чинності більшої частини містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів через початок будівельних робіт та введення в експлуатацію об`єктів замовників не може бути прийнято судом до уваги, як неможливість виконання припису, через те, що вказані питання можуть вирішуватись в межах кожної окремої справи за самостійними позовами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи вказане вище, перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи його діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 грудня 2020 року.

Суддя Севастьяненко К.О.