Рішення

від 04.12.2020 по справі 640/16512/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року м. Київ № 640/16512/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Універсал-Спец-Монтаж до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Універсал-Спец-Монтаж (далі - позивач, ТОВ Універсал-Спец-Монтаж ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.06.2019 № Ю-263409-17, від 03.07.2019 № Ю-263409-17, від 09.08.2019 № Ю-297698-17; визнати протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві щодо нарахування штрафів, пені та недоїмок позивачу та зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві привести дані інформаційної системи органу доходів і зборів по платнику TOB Універсал-Спец-Монтаж (код ЄДРПОУ 39536122) у відповідність до фактичних даних, які містяться у первинних документах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та ним своєчасно та в повному обсязі сплачувався нарахований єдиний внесок протягом травня - вересня 2018 року. Однак дані інформаційної системи контролюючого органу містять перекручення (викривлення) показників, а саме несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи відомостей щодо сплати ним єдиного внеску, що призвело до незаконного нарахування йому пені та штрафних санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позиція.

Представником ГУ ДФС у м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що платіжні доручення про сплату позивачем єдиного внеску зараховані в інтегровану картку платника податку та у відповідності до пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 спірні вимоги від 04.06.2019 № Ю-263409-17, від 03.07.2019 № Ю-263409-17, від 09.08.2019 № Ю-297698-17 є відкликаними та не можуть бути скасованими. З урахуванням зазначеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій виклав свої заперечення проти доводів відповідача, та просив позов задовольнити повністю.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів сформувало вимоги про сплату боргу (недоїмки):

від 04.06.2019 № Ю-263409-17, згідно якої станом 31.05.2019 обліковується заборгованість за позивачем зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 79 001,87 грн., з яких штраф - 65 116,16 грн. та пеня - 13 885,71 грн.;

від 03.07.2019 № Ю-263409-17, згідно якої станом 30.06.2019 обліковується заборгованість за позивачем зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 77 102,10 грн., з яких недоїмка - 77 102,10 грн.;

від 09.08.2019 № Ю-297698-17, згідно якої станом 31.07.2019 обліковується заборгованість за позивачем зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 75 371,68 грн., з яких штраф - 61 480,86 грн. та пеня - 13 890,82 грн.

Також, відповідач направив ТОВ Універсал-Спец-Монтаж рішення від 09.07.2019 №0205641309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22.05.2018 до 27.09.2018.

Не погоджуючись з вимогами відповідача, в порядку, визначеному частинами 4 та 14 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування , позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргами на вказані вище рішення та вимоги.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 08.08.2019 №38142/6/99-99-11-05-02-25 залишені без змін вимоги від 04.06.2019 № Ю-263409-17 та від 03.07.2019 № Ю-263409-17, а скарги позивача - без задоволення.

Відповідно до рішенням Державної фіскальної служби України від 02.09.2019 №244/6/99-00-08-06-01, прийнятого за результатами скарги позивача на рішення від 09.07.2019 №0205641309, ДФС України зазначила, що питання порушене у скарзі позивача уже вирішено в порядку пункту 7 розділу І Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2015 №1124, а тому скарга ТОВ Універсал-Спец-Монтаж не підлягає розгляду.

Позивач, вважаючи, що відповідачем порушено чинне законодавство при формуванні вимог про сплату боргу, звернувся за захистом порушених прав та інтересів з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; а недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статті 2 Закону №2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Приписами пунктів 2, 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Статтею 25 Закону № 2464-VI встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).

Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Відповідачем винесено оскаржувані вимоги про сплату боргу у зв`язку з тим, що позивач мав на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, зокрема, станом 31.05.2019 обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 79 001,87 грн., станом 30.06.2019 - 77 102,10 грн., станом 31.07.2019 - 75 371,68 грн.

Вказана заборгованість виникла у зв`язку з із несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиний внесок за квітень 2018 року у розмірі 23 291,06 грн. позивачем сплачено 16.05.2018 згідно платіжного доручення №12; за травень 2018 року на загальну суму 44 439,28 грн. сплачено згідно платіжних доручень від 18.05.2018 №21, від 05.06.2018 №53, від 12.06.2018 №66 та за червень 2018 року у розмірі 127 232,28 грн. сплачено згідно платіжного доручення від 13.07.2018 №115. Копії вказаних платіжних доручень мстяться в матеріалах справи.

Водночас, вказані платіжні доручення внесено до інтегрованої картки платника податків лише 12.10.2018, що не заперечується відповідачем.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що у відповідності до пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 оскаржувані вимоги від 04.06.2019 № Ю-263409-17, від 03.07.2019 № Ю-263409-17, від 09.08.2019 № Ю-297698-17 є відкликаними та не можуть бути скасованими.

Надаючи оцінку вищезазначеним доводам відповідача суд зазначає наступне.

Згідно пункту 6 розділу VI Інструкції № 449 про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в порядку, визначеному пунктами 911 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, обов`язковою підставою для відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є відповідне рішення контролюючого органу про скасування зазначеної суми боргу (недоїмки).

Однак, будь-яких належних та допустимих доказів щодо відкликання оскаржуваних вимог від 04.06.2019 № Ю-263409-17, від 03.07.2019 № Ю-263409-17, від 09.08.2019 № Ю-297698-17 про сплату боргу відносно позивача відповідачем не надано.

При цьому, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2015 №1124 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308 (далі - Порядок №1124) скарга на вимоги та на рішення контролюючих органів у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об`єднаних чи спеціалізованих про нарахування пені та накладення штрафу подається відповідно до головних управлінь ДФС в областях, місті Києві в письмовій формі разом з документами, що підтверджують неправильність рішення. Про подання скарги скаржник зобов`язаний одночасно повідомити територіальний контролюючий орган, вимога або рішення якого оскаржуються.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 1124 контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

За змістом пункту 4 розділу IV Порядку № 1124 контролюючий орган при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

залишає вимогу або рішення, що оскаржується, без змін, а скаргу - без задоволення;

скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржується, не задовольняє скаргу в певній частині;

скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржується, і задовольняє скаргу;

направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального контролюючого органу;

залишає скаргу без розгляду.

З аналізу наведених норм вбачається, що повноваження щодо скасування вимоги/рішення надано виключно контролюючому органу, який розглядає скаргу на таку вимогу або рішення.

Судом встановлено, що за результатами розгляду скарг позивача від 09.07.2019 №54 та від 17.07.2019 №55 Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 08.08.2019 №38142/6/99-99-11-05-02-25, яким скарги позивача залишено без задоволення, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.06.2019 № Ю-263409-17 та від 03.07.2019 № Ю-263409-17 залишені без змін.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наявні докази у справі, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.06.2019 № Ю-263409-17 та від 03.07.2019 № Ю-263409-17 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування залишаються не відкликаними, оскільки відсутні рішення контролюючого органу про скасування вказаних сум боргу (недоїмки) чи рішення про скасування самих вимог про сплату боргу (недоїмки), а також відсутні дані в інтегрованій картці платника щодо відкликання оскаржуваних вимог.

Посилання відповідача стосовно погашення платником боргу (недоїмки) та внесення відомостей до інтегрованої картки платника податків як на підставу про відкликання оскаржуваних вимог суд не бере до уваги, оскільки в Інструкції № 449 відсутня така підстава для відкликання вимоги про сплату боргу як приведення у відповідність до вимог чинного законодавства дані інтегрованої картки платника.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем здійснювалась сплата єдиного соціального внеску своєчасно, у межах граничних строків такої сплати, що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи.

Отже, з огляду на своєчасність сплати позивачем єдиного соціального внеску, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування позивачу штрафу, пені та недоїмки, а вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.06.2019 № Ю-263409-17, від 03.07.2019 № Ю-263409-17, від 09.08.2019 № Ю-297698-17 є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас, суд зазначає, що скасування рішення контролюючого органу самостійно відображається контролюючим органом у інтегрованій картці платника податків.

За таких обставин, суд вважає, що порушене право позивача у обраний ним спосіб не потребує додаткового захисту, оскільки скасування судом вимог про сплату боргу (недоїмки) є ефективним способом захисту права останнього.

Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що дані по платіжним дорученням про сплату єдиного соціального внеску за період квітень-червень 2018 року внесені до інтегрованої картки платника.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині вимог про зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві привести дані інформаційної системи органу доходів і зборів по платнику TOB Універсал-Спец-Монтаж (код ЄДРПОУ 39536122) у відповідність до фактичних даних, які містяться у первинних документах.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності винесення оскаржуваних вимог.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, здійсненні позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Універсал-Спец-Монтаж (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 13, код ЄДРПОУ 39536122) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю Універсал-Спец-Монтаж штрафу, пені та недоїмки по єдиному внеску згідно вимог про сплату боргу (недоїмки) від 04.06.2019 № Ю-263409-17 та від 03.07.2019 № Ю-263409-17.

Визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 04.06.2019 № Ю-263409-17 та від 03.07.2019 № Ю-263409-17.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Універсал-Спец-Монтаж (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 13, код ЄДРПОУ 39536122 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5393,13 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко