Постанова

від 30.11.2020 по справі 440/851/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 р.Справа № 440/851/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, повний текст складено 19.06.20 року по справі № 440/851/20

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області

до Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" третя особа Миколаївський коледж бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", третя особа - Миколаївський коледж бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", в якому просило суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" за адресою: проспект Миру, 20, м. Миколаїв, Миколаївська область, ЄДРПОУ 36984710, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 по справі № 440/851/20 задоволено адміністративний позов.

Застосовано до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" за адресою: проспект Миру, 20, м. Миколаїв, Миколаївська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Встановлено порядок і спосіб виконання рішення суду шляхом заборони відповідачу користуватись за призначенням будівлею Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" за адресою: проспект Миру, 20, м. Миколаїв, Миколаївська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Вищий навчальний заклад Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити з задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Зокрема, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції не досліджено, які саме недоліки виявлено за результатами перевірки та зафіксовано у приписі № 223 від 17.12.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і в акті № 623 від 17.12.2019, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також не враховано комплекс заходів, які вже здійснено відповідачем та Миколаївським коледжем бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" для усунення виявлених недоліків.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 без змін.

Сторони по справі в розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу начальника Головного управління ДСНС України в Миколаївській області № 612 від 12.12.2019 та відповідно до посвідчення на проведення перевірки № 610 від 16.12.2019 уповноваженою особою Інгульського РВ ГУ ДСНС України в Миколаївській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання Миколаївським коледжем бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки (а.с. 14-16).

За результатами перевірки складено акт від 17.12.2019 № 623, яким зафіксовано низку порушень відповідачем вимог нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації будівлі Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" за адресою: проспект Миру, 20, м. Миколаїв, Миколаївська область (а.с. 17-23).

Акт перевірки підписано директором Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" без зауважень та застережень (а.с. 23).

Вважаючи виявлені порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, беручи до уваги створення потенційної небезпеки заподіяння шкоди життю і здоров`ю людей, та з метою недопущення спричинення такої шкоди з огляду на відсутність у суду доказів повного усунення відповідачем порушень, виявлених в ході проведення позапланової перевірки, дійшов висновку про необхідність застосування до Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення експлуатації будівлі Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" за адресою: проспект Миру, 20, м. Миколаїв, Миколаївська область, - до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 № 33 Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Частинами 2, 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з п. 4 розд. І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Крім того, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава його застосування.

Застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки направлено на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей і можливо тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Поняття загроза життю та здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За своїм змістом і суттю заходи реагування застосовуються до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 2240/2768/18, від 19.09.2019 у справі № 420/6512/18.

За змістом акту перевірки № 623 від 17.12.2019 на території та у будівлях Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" за адресою: проспект Миру, 20, м. Миколаїв, Миколаївська область, позивачем встановлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у навчальному корпусі та гуртожитку здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (порушено п. 1.6 гл. 1 розд. IV Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ);

електрощити, групові електрощити не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (порушено п. 1.16 гл. 1 розд. IV ГІПБУ);

допускається у підвальному приміщенні гуртожитку використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (порушено п. 1.18 гл. 1 розд. IV ППБУ);

клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди у підвальному приміщенні гуртожитку менший, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди. У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів (порушено п. 2.4 гл. 2 розд. 111 ППБУ);

не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушено п. 1.21 гл. 1 розд. IV ППБУ);

навчальний корпус не в повній мірі забезпечено евакуаційним освітленням, коридори, проходи та інші шляхи евакуації. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (порушено п. 2.31 гл. 2 розд. III ПГІБУ);

під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема усі приміщення навчального корпусу та гуртожитку не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , з підписанням актів (акт прийняття монтажних робіт, акт введення в експлуатацію та перевірки, акт прийняття) (порушено п. 1.2 гл. 1 розд. V ППБУ);

дерев`яні елементи горищних покриттів навчального корпусу (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують і групу вогнезахисної ефективності (порушено п. 2.5 гл. 2 розд. ПІ ППБУ);

наявні пожежні кран-комплекти у гуртожитку не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметром та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля (порушено пп. 2 п. 2.2 гл. 2 розд. V ППБУ);

не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (не рідше 1 разу на 1 рік). Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання (порушено пп. 9 п. 2.2 гл. 2 розд. V ППБУ);

під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: горищне приміщення навчального корпусу не відокремлено від приміщень іншого призначення протипожежним люком (порушено п. 2.3 гл. 2 розд. III ППБУ);

у житлових кімнатах гуртожитку не вивішано на видимих місцях план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даної кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі (порушено п. 5.1 гл. 5 розд. VI ППБУ).

Колегія суддів зауважує, що порушення, визначені актом № 623 від 17.12.2019, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Наявність встановлених порушень відповідачем не спростована.

При цьому, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що частина порушень, визначених у акті перевірки, є усунутими, зокрема:

керівником Коледжу розроблено інструкцію, шо визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників (виправлено п. 1 припису);

клас вогнестійкості проходок кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди у підвальному приміщенні гуртожитку виконано не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди. У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію виконано з негорючих матеріалів (виконано п. 3 припису);

навчальний корпус в повній мірі забезпечено евакуаційним освітленням, коридори, проходи та інші шляхи евакуації. Світильники евакуаційного освітлення вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (виконано п. 5 припису);

з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у навчальному корпусі та гуртожитку здійснити за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (виконано п. 6 припису);

електрощити, групові електрощити оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

у підвальному приміщені гуртожитку забезпечено використання світильників із захисним суцільним склом (ковпаки) (виконано п. 8 припису);

наявні пожежні кран-комплекти у гуртожитку укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметром та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля (виконано п. 11 припису);

проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (у подальшому не рідше 1 разу на рік). Забезпечено постійну справність та доступність для використання пожежних кран-комплектів (виконано п. 12 припису);

наявні пожежні щити забезпечено комплектом засобів пожежогасіння згідно норм належності, саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., сокири - 2 шт. ( з розрахунку 1 щит на 5000 м2 захищуваної площі). Забезпечено постійну справність та доступність для використання пожежних кранкомплектів (виконано п. 13 припису);

у житлових кімнатах гуртожитку вивішено на видимих місця план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даної кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі (виконано п. 14 припису);

черговий персонал гуртожитку з кількістю місць для проживання 50 осіб і більше, а також мешканці цих об`єктів забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі (виконано п. 15 припису);

керівником Коледжу, що за характером своєї діяльності не належить до небезпечного об`єкту, але за прогнозом може опинитись у зоні надзвичайної ситуації, враховано можливу небезпеку, що може виникнути на його території у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на небезпечних об`єктах і територіях, та вжито заходів щодо забезпечення безпеки працівників об`єкту (виконано п. 16 припису);

відповідно до Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 Забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту працівників забезпечено придатними до застосування засобами індивідуального захисту органів дихання (виконано п. 17 припису).

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач розпочав вживати заходи щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, свідчать про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним робіт по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів, проте такі документи не спростовують факту порушень, виявлених за результатами проведення вищезазначеної перевірки, які створюють реальну і невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем не усунуто в повному обсязі.

Доказів усунення всіх порушень, визначених актом № 623 від 17.12.2019, до матеріалів справи відповідачем не надано.

Відносно інших встановлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що виправлення вказаних порушень вимагають значних фінансових затрат та часу для завершення необхідних робіт, проте Коледжем здійснено наступні дії:

на виконання п. 10 припису, укладено із ФОП ОСОБА_1 договір № 04 від 10.03.2020, предметом якого є: розробка проектної документації: 1. Поточний ремонт автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення в приміщеннях Навчального корпусу Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру 20 ; 2. Поточний ремонт автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення в приміщеннях гуртожитку Миколаївського коледжу бізнесу і права Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру 20 ;

на виконання п. 2 припису, замовлено у TOB Іскобар люк протипожежний 2 шт. з метою відокремлення приміщення горища навчального корпусу від приміщень іншого призначення;

на виконання п. 4 припису, укладено з ТОВ Іскобар договір № 4/о від 10.03.2020 щодо оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів навчального корпусу (крокви, лати) засобам вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

на виконання п. 9 припису, укладено з ТОВ Іскобар договір № 5/з від 10.03.2020 щодо розробки проектної документації по улаштуванню системи блискавкозахисту та виконання монтажних робіт в Миколаївському коледжі бізнесу і права.

Колегія суддів зазначає, що відсутність належного фінансування не може бути підставою для відмови в застосуванні заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки життя та здоров`я людей є найвищою соціальною цінністю.

Крім того, суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених позивачем, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Таким чином, у разі усунення відповідачем порушень, які слугували підставою для звернення позивача до суду, він повинен звернутися до позивача з проханням провести повторну перевірку на предмет усунення порушень, та під час перевірки надати інспектору всі підтверджуючі документи, обов`язок надання яких передбачено абз. 4, ст. 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

При цьому, під час проведення перевірки інспектор, який є спеціалістом у галузі забезпечення пожежної безпеки безпосередньо оглядає об`єкт і зазначає в акті перевірки відповідність його вимогам пожежної безпеки.

Тобто, добросовісне усунення порушень відповідачем може підтверджуватися лише актом перевірки, складеним уповноваженою особою органу державного нагляду (контролю) за процедурою, встановленою спеціальним законом про Державний нагляд.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в рішеннях від 07.10.2019 по справі № 810/3472/17, від 07.10.2019 по справі № 815/140/18, від 10.06.2019 по справі № 0240/3614/18-а, від 05.12.2018 по справі № 826/13896/16 та від 13.08.2019 по справі № 2340/2816/18, де вказано, що питання щодо перевірки та встановлення факту усунення всіх наявних в акті перевірки порушень врегульовано положеннями Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За обставинами справи, відповідачем до суду не надано акту перевірки, проведеної з питань усунення раніше виявлених порушень вимог пожежної безпеки, тому на думку суду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на користь усунення всіх виявлених порушень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що порушення, зазначені в акті № 623 від 17.12.2019, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, і, як наслідок, можуть спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, не усунуті.

У Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Принцип пропорційності означає, що мета процесуальних дій має бути суспільно вагомою, для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, а засіб досягнення суспільно вагомої мети має бути найменш обтяжливим для людини в конкретних умовах.

Колегія суддів, застосовуючи принцип пропорційності, вважає, що вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та, як наслідок, можуть спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливість її ефективної ліквідації та рятування людей, а тому зупинення експлуатації будівель відповідача є, передусім, заходом, направленим на захист життя і здоров`я людей.

Таким чином, оскільки на час розгляду спірних правовідносин встановлено, що неусунуті відповідачем порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.

Колегія суддів вважає, що застосування до відповідача такого заходу реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

За цим, доводи апеляційної скарги про здійснення комплексу дій щодо усунення встановлених перевіркою порушень, не є достатніми, оскільки підставою вважати, що загрозу життю та здоров`ю людей усунуто, може бути лише повне усунення порушень.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2).

Так, частиною 1 зазначеної статті встановлено загальне правило, відповідно до якого обов`язок доказування покладається на обидві сторони, а ч. 2 цієї статті містить спеціальне правило, яке застосовується виключно в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, де обов`язок доказування покладено на суб`єкта владних повноважень (відповідача).

В даній справі позивач надав суду першої інстанції акт перевірки, в якому встановлено наявність порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей на об`єкті відповідача та обґрунтував у позові до яких саме негативних наслідків можуть призвести дані порушення по кожному з них.

Тобто, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України позивач виконав свій обов`язок щодо доказування в повному обсязі.

Натомість, відповідач заперечуючи проти позову, повинен був довести факт усунення порушень, чого ним зроблено не було.

Крім того, відповідач не спростовує встановлені перевіркою порушення, а лише посилається на ніби то усунення ним порушень, встановлених в акті перевірки.

Тобто, такі доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах діючого процесуального закону, оскільки обов`язок доказування в цій справі встановлено саме ч. 1, ст. 77 КАС України і покладається на кожну зі сторін спору.

Аналогічного висновку в подібних відносинах, щодо обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (у справі про застосування заходів реагування) в постанові від 24.07.2018 по справі № 813/5461/15.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові по справі № 160/1903/19 від 29.07.2020, в якій судом зазначено, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, у зв`язку з чим наявність не усунутими доволі значних порушень у сфері пожежної небезпеки у приміщенні школи свідчить про співмірність заходу реагування, обраного позивачем.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції в повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року по справі № 440/851/20 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) І.С. Чалий А.М. Григоров Повний текст постанови складено 07.12.2020 року