Постанова

від 25.11.2020 по справі 160/10940/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/10940/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 р. (суддя Сидоренко Д.В.) в адміністративній справі № 160/10940/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Ладушка" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Оздоровчий центр Ладушка звернулось до суду з адміністративни позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0023441404, винесене 09.08.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі Акту №35901/04-36-14-04/34916114 від 01.07.2019, складеного за результами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ТОВ "ОЦ "Ладушка" на підставі укладеного договору оренди землі площею 0,5812 га (кадастровий номер 1210100000:08:834:0012) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю порушень вимог Податкового кодексу України під час визначення та декларування розміру орендної плати за 2017-2018 роки, оскільки позивачем використовувались дані нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначені у витязі від 31.01.2017 №45/310117.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами загального позовного провадження, позов задоволено.

Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Дніпровською міською радою.

Скаржники, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. На думку скаржників, визначена позивачем у податковій декларації з плати за землю за 2017 та 2018 роки сума грошового зобов`язання не відповідає інформації, яка міститься у витязі №75/130718/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованому 23.07.2018 відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Також з 01.01.2017 до земель для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури застосовується коефіцієнт 2,5. Позивачем при заповненні податкової декларації вказаний коефіцієнт не враховувався.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

У судовому засідання представники скаржників підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг. Представник позивача против скасування судового рішення заперечував.

Згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України судом апеляційної інстанції здійснено процесуальне правонаступництво відповідача Головного управління ДФС у Дніпропетровській області правонаступником - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини:

У період з 18.06.2019 по 24.06.2019 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Оздоровчий центр "Ладушка" з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ "Оздоровчий центр "Ладушка" на підставі укладеного договору оренди землі, площею: 0,5812 га (кадастровий номер 1210100000:08:834:0012) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складений Акт від 01.07.2019 №35901/04-36-14-04/34916114. В ході перевірки встановлено порушення позивачем пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1, 286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Новодакацького району за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 на суму 127941,48 грн. На підставі вказаного Акту контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 09.08.2019 №0023441404, яким ТОВ "Оздоровчий центр "Ладушка" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 127941,48 грн. - за податковим зобов`язанням та 31985,37 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки висновки акту перевірки щодо заниження позивачем суми орендної плати за землю у 2017 - 2018 роках є необґрунтованим. Суд також вказав на те, що позивач правомірно застосував у розрахунку розміру орендної плати відомості, які отримав від ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області (витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.01.2017 №45/310117/03-07), при тому що витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.07.2018 №75/130718/03-07 на час подання декларацій не існувало, а тому вони не могли бути враховані позивачем при розрахунку розміру орендної плати за землю.

Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, які регулюються Податковим кодексом України (ПК України).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України). Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п.285.2 ст.285 ПК України). Згідно пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПК України). Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України). Пунктом 286.2 ст.286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. Пунктом 287.3 ст.287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно частини 2 статті 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель ).

Як встановлено судом першої інстанції, між Дніпропетровською міською радою та ТОВ "Оздоровчий центр "Ладушка" 27.10.2010 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ТОВ "Оздоровчий центр "Ладушка"`відповідно до рішення міської ради №270/60 від 27.08.2019 прийнято у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5812 га., що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Новокадацький район, вул. Нарвська, 286, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:08:834:0012. Цільове призначення земельної ділянки - (УКВЦЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність). ТОВ "Оздоровчий центр "Ладушка" надало до перевірки витяг від 31.01.2017 №45/3100117 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки, Новокодацький р-н, вул.Нарвська, 286, площею 0,5812 га. (кадастровий номер 1210100000:08:834:0012) станом на 31.01.2017р. складає 8529431,11 грн.

Колегія суддів дослідила зміст зазначеного договору та встановила, що відповідно до п. 4.3 зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України. Також сторони погодили умову, визначену у п.4.4 Договору, згідно якого орендар повинен щорічно, протягом першого кварталу, надавати до земельного управління Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Як пояснив суду представник позивача під час розгляду апеляційних скарг, у податковій декларації з плати за землю за 2017 рік сума грошового зобов`язання визначалось позивачем на підставі витягу № 45/310117/03-07 від 31.07.2017 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отриманою від Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (т. 1 а.с. 30). Натомість, у 2018 році такий витяг позивачем не отримувався, до земельного управління Дніпропетровської міської ради не подавався. Грошове зобов`язання з плати за землю за 2018 рік визначена позивачем на підставі витягу за 2017 рік.

Колегія суддів звертає увагу, що у 2017 році позивач у відповідності до вимог діючого законодавства визначив суму грошового зобов`язання з плати за орендовану земельну ділянку на підставі витягу № 45/310117/03-07 від 31.07.2017, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена у розмірі 8529431,11 грн., коефіцієнт Кф: 2.

Проте, застосування зазначеного витягу у 2018 році при подачі податкової декларації з плати за землю, на переконання колегії суддів, є безпідставним з огляду на вимогу п. 4.4. Договору.

Відтак, у 2018 році розрахунок плати за землю мав бути здійснений на підставі витягу з нормативної грошової оцінки землі, сформованому у 2018 році.

Як вбачається із витягу № 75/130713/03-07 від 23.07.2018, наданому відповідачем до суду, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, орендованої позивачем, складає 10661788,89 грн., коефіцієнт Кф: 2,5 (т. 1 а.с.126).

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про правомірне нарахування відповідачем грошового зобов`язання з плати за землю за 2018 рік у розмірі 127941,48 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 31985,37 грн.

У 2017 році підстави для нарахування плати за землю на підставі витягу, сформованого у 2018 році - відсутні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції 2398,91 грн. (т. 1 а.с. 3), які підлягають відшкодуванню пропорційно від суми задоволеного позову (50 %) - 1199,45 грн. Також, відшкодуванню підлягає визначена судом першої інстанції сума витрат, понесених позивачем на оплату правничої правової допомоги у розмірі 1921 грн., з якою погодився позивач і проти якої не заперечував відповідач.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Дніпровської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 р. в адміністративній справі № 160/10940/19 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Ладушка" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0023441404, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 09.09.2019, за податковим зобов`язанням з орендної плати з юридичних осіб на суму 63971,40 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкції на суму 15992,73 грн. за 2018 рік.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Ладушка" (код ЄДРПОУ 34916114, вул. Нарвська, 286, м. Дніпро, 49000) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, м. Дніпро, 49005, вул. Сімферопольська, 17 а) судові витрати на суму 3120 (три тисячі сто двадцять) грн. 45 коп.

Постанова суду набирає законної сили 25 листопада 2020 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2020 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий