Ухвала

від 07.12.2020 по справі 160/8363/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 160/8363/19

адміністративне провадження № К/9901/32192/20

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 160/8363/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полекорм до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ДФС України про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕКОРМ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1073483/41710107 від 11 лютого 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 17 жовтня 2018 року, виписаної ТОВ "ПОЛЕКОРМ" на користь ТОВ "Агропідприємство "ПОЛІССЯ";

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 30 від 17 жовтня 2018 року, виписану ТОВ "ПОЛЕКОРМ" на користь ТОВ "Агропідприємство "ПОЛІССЯ", з дати подання її на реєстрацію ТОВ "ПОЛЕКОРМ", а саме: 14 листопада 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1073486/41710107 від 11 лютого 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 39 від 22 жовтня 2018 року, виписаної ТОВ "ПОЛЕКОРМ" на користь ТОВ "Агропідприємство "ПОЛІССЯ";

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 39 від 22 жовтня 2018 року, виписану ТОВ "ПОЛЕКОРМ" на користь ТОВ "Агропідприємство "ПОЛІССЯ", з дати подання її на реєстрацію ТОВ "ПОЛЕКОРМ", а саме: 14 листопада 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1073481/41710107 від 11 лютого 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 40 від 22 жовтня 2018 року, виписаної ТОВ "ПОЛЕКОРМ" на користь ТОВ "Агропідприємство "ПОЛІССЯ";

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 40 від 22 жовтня 2018 року, виписану ТОВ "ПОЛЕКОРМ" на користь ТОВ "Агропідприємство "ПОЛІССЯ", з дати подання її на реєстрацію ТОВ "ПОЛЕКОРМ", а саме: 14 листопада 2018 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у відкритті апеляційного провадження- відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанцій, 26 листопада 2020 року скаржник надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано протягом 10 днів з дня отримання ухвали сплати судовий збір в сумі 8644 гр 50 коп. Ухвала отримана 27 січня 2020 року.

ГУ ДПС в Дніпропетровській області 03 лютого 2020 року подано клопотання про продовження строку для сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року відмовлено в задоволені клопотання про продовження строку для сплати судового збору та апеляційна скарга повернута через не усунення недоліків. Ухвала отримана 10 березня 2020 року.

ГУ ДПС в Дніпропетровській області 19 червня 2020 року знову подана апеляційна скарга.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року апеляційна скарга залишалась без руху та відповідачу пропонувалось протягом 10 днів подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказати причину подачі апеляційної скарги більше ніж через шість місяців після отримання оскаржуваного рішення. Ухвала отримана 28 вересня 2020 року.

В поданому 16 жовтня 2020 року клопотанні, ГУ ДПС в Дніпропетровській області вказує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутись до суду. Неприйняття апеляційної скарги порушить право на доступ до суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у відкритті апеляційного провадження- відмовлено.

Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються п. 6 ч. 3 ст. 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також ст. 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою І розділу 3 КАС України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

У відповідності ж з положеннями ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України).

Водночас ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо належного оформлення апеляційної скарги, окрім іншого, стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, маючи намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, особа повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинна вчиняти усі належні дії й використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з п. 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, якими, крім іншого, визначено, що кошториси бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не було позбавлене можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Окрім цього п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, ч. 1 якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку визнані неповажними.

При цьому за приписами п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За наведеного вище в цій ухвалі, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 160/8363/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов