Рішення

від 11.11.2020 по справі 199/10229/19

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/10229/19

(2/199/1338/20)

РІШЕННЯ

іменем України

11.11.2020

м. Дніпро

справа №199/10229/19

провадження № 2/199/1338/20

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1

відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку загального позовного провадження сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , де третя особа ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначивши, що 04.09.2007 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2007-ПМ-100 відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 14500,00 доларів США на термін до 31.08.2009, в свою чергу, відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядок, встановленими кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов`язання за договором №2007-ПМ-100, 04.09.2007 між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №2007-ПМ/100.

Позичальник зобов`язання за кредитним договором не виконує, в зв`язку з чим станом на 31.10.2019 виникла заборгованість в розмірі 61669,37 доларів США, що складається з 5226,18 доларів США - заборгованість за кредитом, 16158,73 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 40284,46 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Утім, кредитодавець на власний розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом.

Таким чином, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5226,18 доларів США, що за курсом 24,99 грн., відповідно до службового розпорядження Національного Банку України від 31.10.2019, складає 130602,24 грн., а також судові витрати (а.с.1-3 т.1).

Ухвалою суду від 11 січня 2020 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.35 т.1).

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2020 року позовні вимоги АТ комерційний банк ПриватБанк задоволено в повному обсязі та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором №2007-ПМ-100 від 04.09.2007, яка виникла станом на 31.10.2019 та складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5226,18 доларів США, що за курсом Національного Банку України від 31.10.2019 складає 130 602 (сто тридцять тисяч шістсот дві) грн. 24 коп., а також стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі по 979 (дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 51 коп. з кожного (а.с.50-51 т.1).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2020 року заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 березня 2020 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.94 т.1)

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2020 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , де третя особа - ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою (а.с.197 т.1)

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2020 року ухвалено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.198 т.1).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2020 року витребувано з Акціонерного товариства КБ ПриватБанк - інформацію про всі рахунки відкриті на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 04.09.2007 по теперішній час; належним чином завірені копії меморіальних ордерів, які підтверджують здійснені банківські операції з розшифруванням призначення платежу по Дебіту та Кредиту по рахункам № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , за період з 04.01.2012 по 31.12.2017 (а.с.248 т.1).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2020 року витребувано з Акціонерного товариства КБ ПриватБанк - інформацію про всі (діючи та закриті) рахунки відкриті Банком на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 04.09.2007 по теперішній час та залишки коштів на відкритих рахунках; завірені належним чином копії первинних документів (в т.ч. квитанції або платіжні доручення з підписом платника, рахунок-фактура №СФ-0002198 від 19.12.2011, рахунок-фактура №СФ-0002202 від 19.12.2011), на підставі яких здійснювалися платежі з рахунку НОМЕР_4 згідно меморіальних ордерів: №1 від 06.02.2012, №1 від 06.01.2012, №В05 від 21.08.2012 та В0Т1-6 від 15.09.2014 (а.с.57 т.3).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду (а.с.164 т.3).

11 листопада 2020 року справу розглянуто по суті.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом АТ КБ ПриватБанк не з`явився, зазначивши про розгляд справи за їх відсутності у поданій позовній заяві. Проти зустрічного позову заперечували, надавши письмовий відзив на позов. Крім того, вважали, що строк звернення до суду ними не пропущено (а.с.215-219 т.1, а.с.4-6 т.2).

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Щербина Ю.О. надала заяву щодо розгляду справи за її відсутності, просила суд у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Орловська О.В. просили суд розглянути справу за їх відсутності, підтримавши наданий відзив на первісний позов, а також підтримали поданий зустрічний позов та надавши заяву про застосування строків позовної давності (а.с.147-152, 183-188, 203-207 т.1).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.09.2007 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2007-ПМ-100 відповідно до якого позивач зобов`язався надати останньому кредит у розмірі 14500,00 доларів США, в свою чергу, ОСОБА_2 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядок, встановленими кредитним договором.

Згідно п.1.1 договору про видачу траншу № 2007-ПМ-100/1 від 04.09.2007, Банк зобов`язаний надати позичальнику кредитні кошти в частині загального ліміту встановленого пунктом 1.2 Кредитного договору № 2007-ПМ-100 від 04.09.2007.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору №2007-ПМ-100, строки повернення кредиту та окремих частин Траншу кредиту, встановлюється договорами про видачу Траншів кредиту, а також Графіком погашення кредиту, відсотків та винагороди, які є невід`ємними додатками до договору про видачу Траншів, але не пізніше 31.08.2009. Вказаний строк може бути змінено згідно п.п. 2.3.3., 2.4.1. кредитної угоди № 2007-ПМ-100 від 04 вересня 2007 року.

Пунктом 6.7. кредитного договору №2007-ПМ-100 передбачено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагорода, неустойки - пені, штрафів, за цим договором встановлюється протягом 5 років.

Пунктом 1.3 договору про видачу траншу № 2007-ПМ-100/1 передбачено, що строки повернення Траншу кредиту та відсотків визначаються згідно Графіку погашення кредиту, відсотків та винагороди (Додаток № 1 до цього договору). Вказані строки муть бути змінені згідно п.п.2.3.3., 2.4.1. Кредитного договору № 2007-ПМ-100 від 04.09.2007р.

Відповідно до п. 2.1.1. договору про видачу траншу № 2007-ПМ-100 /1 від 04.09.2007 банк зобов`язується відкрити для надання Траншу кредиту:

- рахунок для зарахування коштів, направлених на погашення заборгованості № НОМЕР_3 ;

- кредитний рахунок № НОМЕР_5 ;

- особовий рахунок по відсоткам № НОМЕР_6 ;

- рахунок для сплати винагороди № НОМЕР_7 .

З виписки по рахунку № НОМЕР_5 за період з 01.01.1999. по 07.05.2020 вбачається, що 04.09.2007 відбулася видача кредитних коштів на суму 14 500,00 дол. США.

Відповідно до п.п. 2.2.3 договору про видачу траншу №2007-ПМ-100/1, позичальник зобов`язаний здійснювати погашення Траншу кредиту та відсотків в порядку та строки згідно графіку погашення кредиту, відсотків та винагороди (Додаток № 1 до цього договору).

Остаточною датою погашення Траншу кредиту, сплати відсотків та винагороди згідно Графіку погашення кредиту, відсотків та винагороди (Додаток № 1 до договору про видачу траншу № 2007-ПМ-100/1 від 04.09.2007) є 04.09.2010.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №2007-ПМ-100 від 04.09.2007 станом на 31.10.2019 відповідач має заборгованість в розмірі 61669,37 доларів США, яка складається з: 5226,18 доларів США - заборгованості за кредитом; 16158,73 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 40284,46 пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

З наданого розрахунку вбачається, що залишок поточної заборгованості за тілом кредиту на 05.08.2009 складає 5343,77 доларів США. В період з 07.09.2009 по 04.09.2010 поточна заборгованість за тілом кредиту набуває статус простроченої заборгованості. Станом на 06.09.2010 прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 5343,77 доларів США.

Відповідно до умов кредитного договору №2007-ПМ-100 від 04.09.2007 сторони встановили як строк дії договору до 31.08.2009, так і строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням заборгованості та відсотків згідно Графіку погашення кредиту до 04.09.2010.

Таким чином, строки сплати чергових платежів визначено місяцями. Тому, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на підставі договору.

Будь-яких додаткових угод про зміну чи продовження строку дії кредитного договору №2007-ПМ-100 від 04.09.2007 або Графіку погашення кредиту позивачем не надано.

Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Орловською О.В. 11 листопада 2020 року через канцелярію суду подано заяву про застосування позовної давності, в якій зазначено, що позичальник, відповідно до умов кредитної угоди, не давав ніяких усних чи письмових розпоряджень на здійснення операцій в 2012, 2017 роках, а відтак вважає, що позов про стягнення заборгованості заявлено за межами як загального трирічного строку позовної давності, так і п`ятирічного строку позовної давності встановленого в договорі (пункт 6.7), що є правовою підставою для відмови у задоволенні позову АТ КБ ПриватБанк про стягнення заборгованості за кредитним договором

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.253 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З тлумачення цієї норми статті 264 ЦК України слідує, що вона пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями зобов`язаного суб`єкта (боржника), що свідчать про визнання боргу.

Банком на виконання ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.07.2020 про витребування доказів, була надана виписка по рахунку № НОМЕР_3 , за період з 04.01.2012 по 31.12.3017 та копії меморіальних ордерів, які підтверджують здійснені банківські операції з розшифруванням призначення платежу (а.с. 30-40 т.3).

Дослідивши копії меморіальних ордерів за 2012 рік судом встановлено, наступне:

- 04.01.2012 з рахунку НОМЕР_8 (платник погаш. заборг. SYBR/PR-48 , код 14360570) на рахунок НОМЕР_3 (одержувач ОСОБА_2 підприємець, код НОМЕР_1 ) здійснено два платежі на суму 1,93 та 0,08 доларів США, призначення платежу: погашення заборгованості по кредиту (з карти НОМЕР_9 );

- 05.01.2012 з рахунку НОМЕР_3 (платник ОСОБА_2 підприємець, код НОМЕР_1 ) здійснюється платіж на рахунок НОМЕР_10 (одержувач Доходи вал.поз. код 14360570) в сумі 1,01 долар США, призначення платежу: сплата пені по кредитному договору № 2007-ПМ-100,

- 05.01.2012 з рахунку НОМЕР_3 (платник ОСОБА_2 підприємець, код НОМЕР_1 ) здійснюється платіж на рахунок НОМЕР_2 (одержувач ОСОБА_2 підприємець, код НОМЕР_1 ) в сумі 1,00 долар США, призначення платежу: погашення заборгованості по кредитному договору 2007-ПМ-100 від 04.09.2007.

З наведеного вбачається, що Банком 04.01.2012 з рахунку № НОМЕР_8 проведено перерахування коштів на загальну суму 2,01 доларів США на рахунок № НОМЕР_3 відкритий на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до п. 2.1.1. договору про видачу траншу № 2007-ПМ-100/1 від 04.09.2007, та за рахунок яких 05.01.2012 здійснюються платежі по погашенню заборгованості.

З огляду на назву та код платника по платежах за 04.01.2012, а саме SYBR/PR-48 , код 14360570, суд приходить до висновку, що погашення заборгованості здійснюються Банком не за рахунок коштів ОСОБА_2 .

Доказів того, що рахунок № НОМЕР_8 відкрито на ім`я ОСОБА_2 , як і згоди ОСОБА_2 на проведення операцій 04 та 05 січня 2012 року позивачем не надано.

Дослідивши копії меморіальних ордерів за 2017 рік, судом встановлено наступне:

- 01.03.2017 з рахунку № НОМЕР_11 (платник ВАЛ.ПОЗИЦІЯ (ВЛАС.КОШ.) код 14360570) здійснюється перерахунок коштів в сумі 19.10 доларів США на рахунок № НОМЕР_3 (одержувач ПАТ КБ ПРИВАТБАНК код 14360570) призначення платежу 28.02.2017, 524,25, погашення заборгованості реф. 78VDNLES04R80, ИНН 2718500614 , час проведення операції 11:29,

- 01.03.2017 з рахунку № НОМЕР_3 (платник ПАТ КБ ПРИВАТБАНК код 14360570) на рахунок № НОМЕР_10 (одержувач ДОХОДИ ВАЛ.ПОЗ. код 14360570) здійснюється платіж в сумі 9,55 доларів США, призначення платежу: сплата пені по кредитному договору 2007-ПМ-100 від 04.09.2007р. , час проведення операції 18:06,

- 01.03.2017 з рахунку № НОМЕР_3 (платник ПАТ КБ ПРИВАТБАНК код 14360570) здійснюється платіж на рахунок НОМЕР_2 (одержувач ОСОБА_2 підприємець, код НОМЕР_1 ) в сумі 9,55 долар США, призначення платежу: погашення заборгованості по кредитному договору 2007-ПМ-100 від 04.09.2007р. , час проведення операції 18:06.

З наведеного також вбачається, що платником по всім операціям є ПАТ КБ ПРИВАТБАНК код 14360570.

Крім того, рахунок № НОМЕР_11 , з якого здійснюється платіж 01.03.2017 об 11:29 на суму 19.10 доларів США, відноситься до рахунків 3 Класу Операції з цінними паперами та інші активи і зобов`язання : 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України , який діяв до 15.09.2017.

Операції проведені Банком по погашенню заборгованості 03.04.2017, 03.05.2017, 01.06.2017, 03.07.2017, 01.08.2017, 01.09.2017, 02.10.2017, 01.11.2017, 01.12.2017 здійснювались аналогічним чином.

Доказів згоди відповідача ОСОБА_2 на проведення операцій по погашенню заборгованості в 2017 році позивачем не надано.

Дослідивши надані позивачем виписки та копії меморіальних ордерів за 2012, 2017 роки суд приходить до висновку, що погашення заборгованості відбувалось за рахунок внутрішньобанківських операцій, без згоди позичальника.

З виписку по рахунку № НОМЕР_3 вбачається, що останній платіж в розмірі 76,04 доларів США, який було внесено відповідачем ОСОБА_2 , особисто через касу позивача, здійснено 05.08.2009, тобто в межах дії кредитного договору №2007-ПМ-100 від 04.09.2007.

У постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 3-269гс16 зроблено висновок, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій .

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Не вважається добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, без його схвалення або за рахунок власних коштів.

Таким чином суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутнє переривання перебігу позовної давності, оскільки перерахування коштів в 2012 та 2017 роках здійснювалось внаслідок самостійних дій банку, без волевиявлення відповідача ОСОБА_2 .

Приймаючи до уваги, що позов до суду було подано 19.12.2019, суд вважає, що позивачем пропущений як загальний трирічний строк позовної давності так і п`ятирічний строк звернення із вимогами про стягнення заборгованості, встановлений в пункті 6.7 кредитного договору №2007-ПМ-100 від 04.09.2007, який сплинув 31.08.2014 (відповідно до п. 1.3 кредитного договору №2007-ПМ-100, строк повернення кредиту не пізніше 31.08.2009).

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову АТ КБ ПриватБанк у позовних вимогах до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2007-ПМ-100 від 04.09.2007.

Стосовно поручителя за кредитним договором відповідача ОСОБА_1 суд, дослідивши матеріали справи, приймаючи рішення, виходить з наступного.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за основним договором строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов`язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов`язання або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Позивачем не надано доказів звернення з вимогою до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Тому, суд вважає за необхідне у позовних вимогах позивача до відповідача ОСОБА_1 також відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою.

Позивач за зустрічним позовом не погоджується з вимогами АТ КБ ПриватБанк до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором №2007-ПМ/100 від 04 вересня 2007 року та вважає поруку припиненою на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України. В зустрічній позовній заяві зазначив, що в вересні 2015 року на її адресу надійшло від ПАТ КБ ПРИВАТБАНК Повідомлення від 25.08.2015 № 30.1.0.0/2-R80, в якому було зазначено, що у зв`язку з порушенням зобов`язань за Кредитним договором №2007-ПМ-100 від 04.09.2007 прострочена заборгованість складає 27137,63 доларів США. Просимо ОСОБА_3 у термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, погасити прострочену заборгованість. Повідомлення від 05.11.2019 № 30.1.0.0/2-78VDNLES04R80, яке додано до позовної заяви від 10.12.2019 та міститься в матеріалах справи, позивачкою не отримувалось.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №2007-ПМ-100, 04.09.2007 між ПриватБанком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №2007-ПМ/100.

Згідно п. 4 договору поруки №2007-ПМ/100, у випадку не виконання Боржником обов`язків за Кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 5 договору поруки №2007-ПМ/100 передбачено, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь обов`язку, передбаченого п.1 цього Договору, кредитор направляє на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов`язку(ів).

Відповідно до п.6 договору поруки №2007-ПМ/100 Поручитель зобов`язаний виконати обов`язок(ки), зазначені в письмовій вимозі Кредитора, в продовж 5(п`яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п.5 цього договору.

Пункт 11 договору поруки №2007-ПМ/100 визначає, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Пунктом 12 договору поруки №2007-ПМ/100 визначено, що сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом у 5 (п`ять) років.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до умов кредитного договору №2007-ПМ-100 від 04.09.2007 сторони встановили як строк дії договору до 31.08.2009, так і строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням заборгованості та відсотків згідно Графіку погашення кредиту.

Таким чином, строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на підставі договору.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Частина четверта статті 559 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги), якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Отже, зобов`язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов`язаним виконати договір поруки виключно в межах строків, установлених у частині четвертій статті 559 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Водночас з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З договору поруки №2007-ПМ/100 вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного припинення усіх зобов`язань боржників за основними договорами не вважається встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов`язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення пред`явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, договором чи законом установлено строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки слід пред`явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами).

У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Зобов`язання поруки також припиняються якщо протягом одного року кредитор не пред`явить позову до поручителя від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлений моментом пред`явлення вимоги).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Наведений правовий висновок щодо припинення поруки на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2014 року у справі № 6-28цс14, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі № 6- 3087цс16, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, не знайшовши підстав для відступу від нього, у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12.

Оскільки вимогу до поручителя ОСОБА_1 про повернення боргових сум кредитор пред`явив більш ніж через шість місяців після настання строку виконання основного зобов`язання, а саме у вересні 2015 року, а з позовними вимогами до суду звернувся 19 грудня 2019 року, тобто після спливу шестимісячного строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України суд приходить до висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, судові витрати за первісним позовом розподілу не підлягають, а за зустрічним позовом з АТ КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12 , 13 , 19 , 141 , 258 , 259 , 263 , 264 , 265 , 268 , 272 , 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, віднести на рахунок позивача.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , де третя особа ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою - задовольнити.

Визнати поруку ОСОБА_1 за договором поруки від 04 вересня 2007 року №2007-ПМ/100, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 , припиненою.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , ЄДРПОУ 14360570, р/ НОМЕР_12 , МФО 305299, місцезнаходження - вулиця Грушевського, 1-Д в м. Києві, 01001.

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .

Суддя О.Б.Подорець