Рішення

від 26.11.2020 по справі 547/833/20

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/833/20

Провадження №2/547/478/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді В.Ф. Харченка,

за участі секретаря судового засідання К.А.Вареник,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката В.В.Трембача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області, про визнання поновленим договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року позивач звернувся до Семенівського районного суду Полтавської області з позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5324583200:00:003:0551, площею 13,1054 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Криворудської сільської ради Семенівського районного суду Полтавської області, укладеного 11.07.2014 між ОСОБА_1 і ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.02.2015.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.07.2014 між ОСОБА_1 і ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ), укладено договір оренди землі на строк 5 років, який зареєстровано 03.02.2015.

У встановлений п. 8 договору строк, а саме 18.12.2019 позивач звернулася до ГУ з листом про намір продовжити (поновити) договір оренди землі, додавши до листа проект додаткової угоди. ГУ наказом від 17.01.2020 відмовило у поновленні договору через закінчення 3-місячного терміну дії витягу з ДЗК.

Позивач поновила витяг і знову 27.04.2020 звернулася до ГУ з питання поновлення договору оренди землі, але ГУ наказом від 07.05.2020 відмовило у поновленні договору через відсутність наміру продовжувати орендні відносини.

Позивач належно виконувала договір оренди землі, належно реалізувала своє переважне право на поновлення договору оренди землі. Вимоги і ч.ч. 1-5 і ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивачем виконано.

РУХ СПРАВИ

04.09.2019 позовну заяву прийнято до провадження суду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначене на 28.10.2020, яке надалі змінено на 15.10.2020.

15.10.2020 у підготовче судове засідання відповідачі представників не направили, про яке були повідомлені належним чином. Відзивів не надано. Підготовче провадження закрито і призначено судовий розгляд справи по суті 26.11.2020.

26.11.2020 у судове засідання представники відповідачів не з`явилися, відповідачі належним чином були повідомлені судом про судове засідання.

Відповідач Криворудська сільська рада листом від 19.10.2020 № 311 просила розглянути справу за відсутності її представника, заперечень проти позову не має.

Неявка у судове засідання представників відповідачів, не складення відповідачами відзиву на позов, неповідомлення про причини неявку представників у судове засідання відповідно до ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач у судовому засіданні позов підтримала повністю, наголосила, що бажає поновити орендні відносини, належно склала відповідні документи для ГУ, яке безпідставно не поновлює договір оренди землі. Позивач з червня 2019 року почала дії з поновлення договору оренди землі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала повністю. Наголосив, що позивач належним чином виконувала обов`язки орендаря за договором оренди землі, платила і платить орендну плату, продовжує з 03.02.2020 використання землі. ГУ не ініціювало повернення землі. Підставою для первинної відмови у поновленні договору оренди землі було закінчення строку дії витягу з ДЗК, що було усунуто позивачем. А вже потім ГУ знову відмовило у поновленні договору через відсутність наміру продовжити договірні відносини з позивачем. Відмова у поновленні договору за ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є безпідставною. Також в силу ч. 6 ст. 33 Закону України "Про ренду землі" договір оренди землі поновлений "автоматично" за принципом мовчазної згоди.

Відповідач ГУ відзиву чи пояснень у справі не надавав.

Відповідач Криворудська сільська рада листом від 19.10.2020 № 311 заперечень проти позову не має.

Вказана позиція не є визначальною для суду чи для ГУ, оскільки Криворудська сільська рада не розпоряджається спірною земельною ділянкою.

Вислухавши пояснення позивача і її представника, вивчивши письмові заяви учасників справи, матеріали справи і надані до суду докази, судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Між позивачем, як орендарем, і ГУ, як орендодавцем, 11.07.2014 укладено договір оренди землі б/н щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 5324583200:00:003:0551, площею 13,1054 га, для городництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Криворудської сільської ради Семенівського районного суду Полтавської області. Строк оренди 5 років, орендна плата 5 % нормативної грошової оцінки землі (а.с. 9-15).

Право оренди вказаної землі зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.02.2015 на строк 5 років (а.с. 16).

18.12.2019 ОСОБА_3 , як представник позивача, звернулася до ГУ з листом повідомленням (повторним) про намір продовжити дію (поновити) згаданий договір оренди землі від 11.07.2014. До листа додано низку документів, у т.ч. додаткову угоду № 1 про поновлення договору оренди землі (а.с. 17, 18).

Позивач надала до суду лише копію листа і додаткової угоди № 1.

Суд зауважує, що лист від 18.12.2019 вказує на повторність звернення до ГУ, а проект додаткової угоди № 1 не містить підпису позивача.

ГУ наказом від 17.01.2020 № 1914-СГ відмовило позивачеві у поновленні договору оренди землі посилаючись на закінчення тримісячного терміну дії витягу з ДЗК щодо спірної земельної ділянки (а.с. 19).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, що діяла на момент вказаного листування, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Суд акцентує увагу на відмові відповідача у поновленні договору оренди землі.

Ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, що діяла на момент вказаного листування, вказувала на існування можливих заперечень орендодавця, а не їх підставність чи їх безпідставність.

Воля ГУ, як розпорядника спірної земельної ділянки, про відмову у поновленні договору була висловлена письмово.

27.04.2020 ОСОБА_3 , як представник позивача, звернулася до ГУ з листом повідомленням (повторним) про намір продовжити дію (поновити) згаданий договір оренди землі від 11.07.2014 (а.с. 20). До листа додано низку документів, жоден із яких позивач судові не надав.

ГУ наказом від 07.05.2020 № 12080-СГ відмовило позивачеві у поновленні договору оренди землі посилаючись на відсутність наміру продовження договірних відносин (а.с. 21).

Воля ГУ, як розпорядника спірної земельної ділянки, про відмову у поновленні договору знову була висловлена письмово.

Квитанція КБ "ПриватБанку" від 24.07.2020 на суму 10445,00 грн свідчить про внесення позивачем "бюджетного платежу" і не є достатнім доказом його призначення чи періоду сплати (а.с. 22).

Криворудська сільська рада довідкою від 05.08.202 № 367 ствердила сплату позивачем 22445,00 грн орендної плати за 2020 рік за спірну земельну ділянку (а.с. 23). Посилання на будь-які первинні бухгалтерські документи довідка не містить.

Законом України "Про оренду землі" (у редакції листування сторін щодо поновлення договорів оренди землі) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 зазначеного Закону регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2-5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Отже стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції , а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Згідно ч. 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів:

орендар належно виконує свої обов`язки за договором;

орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Так ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає обов`язок орендодавця розглянути вказану пропозицію протягом місяця з дня її отримання та не встановлює жодних правових наслідків у випадку якщо волевиявлення орендаря надійшло у пізніший термін, однак до закінчення дії договору оренди землі.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі:

на укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;

орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди

і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів:

орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди;

до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом.

Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди, яке підлягає захисту відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, виникає за умови існування одночасно трьох фактів: по-перше, орендар виконав вимоги ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", продовжує користуватися землею і протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди від орендодавця не надійшло заперечень щодо поновлення договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019, справа № 709/433/17, зазначила таке.

За змістом статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV) та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду містяться у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року (провадження № 6-219цс14 та № 6-10цс15) та від 18 березня 2015 року (провадження № 6-3цс15 і № 6-4цс15).

Такий висновок відповідає вимогам абзаців 6-8 статті 33 Закону № 161-XIV, зі змісту яких вбачається, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору, то необхідно у випадку поновлення договору оренди землі в обов`язковому порядку укласти протягом місяця додаткову угоду із уповноваженим керівником органу виконавчої влади без прийняття органом виконавчої влади рішення про поновлення договору оренди землі щодо земель державної власності.

Тобто, за будь-яких обставин, в обов`язковому порядку продовження чи поновлення договору оренди землі відбувається за укладення сторонами додаткової угоди.

Слід наголосити, що відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Тобто повинна щонайменше існувати інша особа, яка також претендує на оренду відповідної земельної ділянки (окрім позивача).

У цій справі такої особи (іншого орендаря) стосовно якого позивач можливо володіє переважним правом, немає .

Відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону Украі?ни "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про и?ого поновлення має бути укладена сторонами у місячнии? строк в обов`язковому порядку.

Укладення додатковоі? угоди між сторонами - єдина підстава для продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеноі? норми.

Згідно зі статтею 13 Конвенціі? про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиі? права та свободи, визнані в ціи? Конвенціі?, було порушено, має право на ефективнии? засіб юридичного захисту в національному органі.

У разі звернення орендаря до суду з позовом у порядку частини шостоі? статті 33 Закону Украі?ни "Про оренду землі" належним способом захисту порушеного права буде вимога про визнання укладеною додатковоі? угоди про поновлення договору оренди землі на тои? самии? строк і на тих же умовах, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити реального захисту порушеного права, адже договір є поновленим з огляду на імперативнии? припис про обов`язкове оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додатковоі? угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Якщо суд установить, що позивач (орендар), звертаючись до суду з такими вимогами, не виклав змісту чи не додав проекту додатковоі? угоди про поновлення договору оренди, це виключає можливість задоволення позову, оскільки такии? спосіб захисту порушених прав буде неналежним та неефективним.

Відповідну правову позицію викладено у постановах КГС ВС: від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17, від 16.01.2019 у справі № 908/127/17, від 11.12.2018 у справі № 921/43/18.

Таким чином позивач після сплину місячного строку відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" мав можливість оскаржити у суді наявне зволікання орендодавця в укладенні додаткової угоди, проте не скористався таким правом.

Договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додатковоі? угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додатковоі? угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Разом з тим, конструкція норми ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону створює підстави для правомірних очікувань сторони договору оренди землі на и?ого поновлення на тои? самии? строк і на тих самих умовах . При цьому, хоча умова про строк також є умовою договору, у ціи? нормі вона виокремлена.

Водночас, якщо сторона договору вимагає поновлення договору оренди на іншии? строк або на інших умовах , це за приписами ч. 6 ст. 33 Закону не створює для іншоі? сторони договору обов`язку прии?няти ці умови та укласти відповідну додаткову угоду або запропонувати у відповідь інші умови . Відповідно відмову задовольнити цю вимогу або зволікання з і?і? розглядом не можна вважати порушенням прав сторони договору, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Судова практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду орієнтує суди на те, що першочергове значення для вирішення даної категорії спорів має не добросовісність дій орендодавця, а виключно наявність/відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди з первинним орендарем. При цьому пояснювати (обґрунтовувати) свою відмову в поновленні договору орендодавець не зобов`язаний (постанова КЦС ВС від 22.05.2019 № 709/1899/17).

Відповідно до закону № 161-XIV укладання договору оренди не може бути примусом і передбачає право, а не обов`язок на переукладання договору оренди. При цьому враховуються положення ст.ст. 6, 627 ЦК щодо свободи договору, укладання його при наявності волевиявлення особи, непорушність права власності та здійснення права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору (постанова КЦС від 27.06.2019 № 312/275/17).

У постанові КЦС ВС від 10.06.2019 № 313/435/17 зазначено, що за положеннями ч. 4 ст. 33 Закону 161-XIV, відсутність досягнення домовленостей щодо умов договору при їх зміні також виключає продовження договору оренди землі з підстав переважного права. Згідно з положеннями, викладеними в абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону 161-XIV, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Отже, у випадку, коли одна зі сторін договору не має наміру досягти домовленості щодо змін орендної плати та інших істотних умов, переважне право припиняється. Відповідно, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін. При цьому зазначена постанова фактично дублює позицію, викладену у постанові об`єднаної палати КЦС ВС від 17.10.2018 № 379/338/16-ц, що свідчить про сталість щодо застосування такого підходу.

За змістом ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Ураховуючи зазначене, оцінивши усі надані учасниками справи докази, з врахуванням вищезазначених норм матеріального права, встановлених судом фактів , суд робить висновок, що: відповідач висловлював свою незгоду з поновленням договору оренди землі; під час первинного та наступного листування сторін спірна земельна ділянка не передавалася в оренду іншому орендареві; запропоновані позивачем зміни до договору оренди землі щодо строку з 5 на 7 років, із орендної плати 5 % на 12 % за 1 га ріллі за рік у грошовій формі від нормативної грошової оцінки землі, не узгоджено відповідачем; поновлення договору ініційовано двічі на умовах, що відмінні від умов укладеного первинного договору оренди землі; належних і допустимих доказів продовження користування позивачем спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі судові не надано; можливе продовження користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі не свідчить про продовження договору оренди на попередніх умовах чи умовах, які пропонував позивач; волевиявлення відповідача на поновлення договору оренди землі з відповідачем відсутнє; відмова в укладенні додаткових угод не оскаржена.

Відтак суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з урахуванням відмови у позові, сплачений позивачем судовий збір (а.с. 6) не покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-83, 158, 174, 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавська область, м. Полтава, вул. Уютна, 23; код ЄДРПОУ 39767930.

Відповідач - Криворудська сільська рада Семенівського району Полтавської області, Полтавська область, Семенівський район, с. Крива Руда, вул. Центральна, 45, код ЄДРПОУ 22530997.

Суддя В.Ф.Харченко

Повний текст рішення складено 07.12.2020.