Постанова

від 02.12.2020 по справі 569/2535/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/2535/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі - Рибачик О.А.,

за участю представника позивача - адвоката Кононенко О.С.,

представника відповідача - Андрусенка Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Поліської митниці Державної митної служби України від 06.02.2020 року у справі про порушення митних правил № 0587/20400/19, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Поліської митниці Держмитслужби від 06 лютого 2020 року у справі про порушення митних правил № 0587/20400/19, а справу про порушення митних правил № 0587/20400/19 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог вказує те, що Поліською митницею Держмитслужби України щодо нього як водія ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил за ознаками ч. 4 ст. 470 Митного кодексу України (далі - МК України ), за результатами розгляду якого в.о.начальника Поліської митниці Держмитслужби винесено оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил. Вважає його притягнення до відповідальності незаконним, а постанову протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з підстав відсутності як самої події, так і складу адміністративного правопорушення.

Водій ФОП ОСОБА_2 , громадянин України ОСОБА_1 , виконував вантажне перевезення товарів з Республіки Польща транспортним засобом з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Перевезення здійснювалось на підставі наступних товаросупровідних документів: міжнародні автомобільні накладні б/н від 22.10.2019 року, інвойси від 14.10.10 року № 2081, від 15.10.19 року № 2104, CARNET TIR № ХН82767837 від 22.10.2019 року в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю БАВАРІЯ МОТОРС ЛТД (код ЄДРПОУ 41751143) та Товариства з обмеженою відповідальністю АМАРКОРД КОМПАНІ ( код ЄДРПОУ 40326501).

28.10.2019 року працівниками Львівської митниці ДФС на підставі спрацювання автоматичної системи аналізу та управління ризиками було проведено частковий митний огляд товару, що переміщувався у вантажному відсіку транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

У ході митного огляду працівниками Львівської митниці ДФС встановлено, що у вантажному відсіку транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 знаходяться товари, заявлені у графах 31 митних декларацій типу ІМ 40 ЕЕ № UA204000000/2019/911297 та № UA204000000/2019/911298 від 26.10.2019 року.

Зазначений факт було засвідчено Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.10.2019 року. Строк доставки до митниці призначення був встановлений до 05.11.2019 року.

04.11.2019 року у строки, встановлені Львівською митницею ДФС, водієм ОСОБА_1 товар було доставлено в зону митного контролю митного поста Рівне Рівненської митниці ДФС.

Враховуючи, що до зони діяльності Рівненської митниці ДФС митного поста Рівне товари та транспортний засіб були доставлені в строк, визначений ст. 95 МК України без порушень термінів доставки: 28.10.2019 року транспортний засіб покинув пункт пропуску Краківець Львівської митниці ДФС, а 04.11.2019 року - прибув до зони митного контролю Рівненської митниці ДФС (на 7-й день), даний факт доводить відсутність в діях громадянина України ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України та взагалі самої події - втрати вантажу, який доставлено з порушенням строків, передбачених ст. 95 МК України . Це підтверджує і відсутність ознак як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України. Справу розглянуто без участі позивача - ОСОБА_1 , без жодних пояснень щодо неврахування прохання особи, що притягується до відповідальності з боку посадової особи Поліської митниці Держмитслужби щодо обов`язкового розгляду справи за його участі. В постанові допущено помилки щодо інформації про особу, яка притягується до відповідальності (невірно зазначено його ідентифікаційний код). Під час розгляду справи про порушення митних правил в.о. начальника Поліської митниці Держмитслужби Мужевим О.О. не було надано слово захиснику ОСОБА_1 , адвокату ОСОБА_3 . В постанові в справі про порушення митних правил № 0587/20400/19 зовсім не спростовано доводи, зазначені адвокатом Кононенко О.С. в письмових поясненнях, наданих під час розгляду справи про порушення митних правил 06.02.2020 року.

Ухвалою суду від 03 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову повністю. У відзиві зазначається, що матеріалами справи доведено як факт вчинення позивачем порушення митних правил, так і факт постановлення рішення про притягнення до адміністративної відповідальності з врахуванням всіх наявних у справі доказів, постановлення рішення в межах санкції частини 4 статті 470 МК України. За таких обставин відсутні визначені законом підстави для скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0587/20400/19 від 06.02.2020 року.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Кононенко О.С. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала з підстав викладених у позові, просить їх задоволити. Наполягала на відсутності в діях водія ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб, а так само втрата цих товарів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів , а саме: об`єктивної сторони. Відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов`язаний з його вчиненням психічний стан особи. До ознак, властивих суб`єктивній стороні, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення. Вина - це психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно шкідливого діяння та його наслідків, яке виявляється у формі умислу або необережності. Водій не є власником товару, здійснює лиш вантажне перевезення, відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року (Україна приєдналась до Конвенції на підставі Закону N 57-V ( 57-16 ) від 01.08.2006, ВВР, 2006, N 39, ст.341), відповідає виключно за кількість місць, а не за вміст вантажних місць, тому умислу на втрату товару у нього бути не може, як і не може бути форми вини у виді необережності, так як в обов`язки водія входить доставка транспортного засобу до митниці призначення та відповідність вантажних місць, які доставлені фактично до даних, заявлених в товаросупровідних документах. Також матеріалами справи не встановлено та не доведено ким та де саме було втрачено вантаж: це не зазначено ні в протоколі про порушення митних правил, ні в постанові по справі, ні в документах, що містяться у справі.

Також відсутня сама подія адміністративного правопорушення, так як транспортний засіб з вантажем в зону митного контролю митного поста Рівне Рівненської митниці ДФС було доставлено 04.11.2019 року (на 7-й день після випуску транспортного засобу з товаром з пункту пропуску Краківець ). А отже факту прострочення доставки транспортного засобу з вантажем більше ніж на двадцять діб, не було. Цей факт підтверджує невірну кваліфікацію дій позивача, адже втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, кваліфікується за іншою статтею Митного кодексу України (ч. 3 ст. 469 МК України). Також матеріалами справи не встановлено де саме відбулась втрата вантажу: під час слідування до митниці призначення чи в зоні діяльності Рівненської митниці Держмитслужби. В матеріалах справи наявна лише експертиза, яка була проведена вже після закінчення провадження по справі про порушення митних правил - а саме: 28.02.2020 (постанову по справі про порушення митних правил № 0587/20400/19 винесено 06.02.2020). Відповідно до ч.2 п.2 ст. 77 КАС, суб`єкт владних повноважень у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Такі докази є недопустимими. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача - Андрусенко Ю.С. позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи та оцінивши представлені у справі докази, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що 06.02.2020 року в.о. начальника Поліської митниці Держмитслужби України Мужев Олексій Олександрович за результатами розгляду матеріалів справи виніс постанову у справі про порушення митних правил № 0587/20400/19, якою визнано винним громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 4 ст. 470 МК України та накладено на громадянина ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 17 000,00 грн.

Частина 4 ст. 470 МК України передбачає відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб, а так само втрата цих товарів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Об`єктивна сторона даного діяння характеризується в наступних активних діях особи: перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб (цей факт відсутній в діях громадянина ОСОБА_1 ); втрата цих товарів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів (тобто втрата саме тих товарів, по яким відбулось перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів більше ніж на 20 діб ).

Отже, як видно з самого протоколу про порушення митних правил № 0587/20400/19, так і матеріалів справи, товари, що переміщувались через митний кордон України транспортним засобом з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на підставі наступних товаросупровідних документів: міжнародні автомобільні накладні б/н від 22.10.2019 року, інвойси від 14.10.10 року № 2081, від 15.10.19 року № 2104, CARNET TIR № ХН82767837 від 22.10.2019 року, до зони діяльності Рівненської митниці ДФС митного поста Рівне були доставлені в строк, визначений ст. 95 МК України без порушень термінів доставки: 28.10.2019 транспортний засіб покинув пункт пропуску Краківець Львівської митниці ДФС, а 04.11.2019 року - прибув до зони митного контролю Рівненської митниці ДФС (на 7-й день).

Факт невідповідності вантажу, доставленого до митниці призначення було встановлено лише 10 грудня 2019, тобто більше місяця транспортний засіб з товаром перебував в зоні митного контролю, однак в матеріалах справи немає доказів та фактів, які вказують на місце втрати вантажу, є лише припущення, що це сталося з вини водія, під час слідування до митниці призначення. Немає жодних доказів того, що втратив вантаж саме водій під час слідування до митниці призначення. Не доведено матеріалами справи, що водій відповідає за вміст вантажних місць, натомість в матеріалах справи є дані що підтверджують, що водій відповідає виключно за кількість вантажних місць, а не за вміст таких місць (ст. 8 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року).

Згідно із ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена відповідальність.

Вказана норма дає загальне визначення такому правопорушенню як порушення митних правил, які можуть вчинятись як з умислу, так і з необережності. Однак, її зміст не свідчить про те, що будь-яке порушення митних правил, визначене в МК України , є проступком незалежно від форми вини. Форма вини в конкретному виді порушення митних правил, визначається диспозицією статті, що передбачає відповідальність за конкретне порушення.

За таких обставин, суд вважає, що факт доставки транспортного засобу з вантажем без порушення термінів доставки, передбачених ст. 95 МК України вже доводить відсутність в діях громадянина України ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України та взагалі самої події - втрати вантажу, який доставлено з порушенням строків, передбачених ст. 95 МК України . Так як кваліфікація дій щодо втрати вантажу, що перебуває під митним контролем передбачена ч. 3 ст. 469 МК України.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок про виявлення факту порушення митних правил, який відповідно до ст.491 МК України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення.

Оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ч. 3 ст. 2 КАС України прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбачено ч. 4 ст. 470 МК України, дійшовши передчасного висновку про доведеність його вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, обов`язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб`єкта владних повноважень, яким є Поліська митниця Держмитслужби.

Також відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на докази, які не були покладені в основу для прийняття постанови по справі про порушення митних правил № 0587/20400/19, що суперечить вимогам ч.2 п.2 ст. 77 КАС (так як висновок експертного дослідження датований 28.02.2020 і до даного провадження по даній справі не має жодного стосунку. Дана експертиза проводилась в рамках іншого провадження по справі про порушення митних правил № 0595/20400/19). Даний висновок є недопустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС.

Суд встановив, що відзив до позовної заяви не містить фактів, які підтверджують наявність події адміністративного правопорушення та складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 470 МК України в діях громадянина ОСОБА_1 . У відзиві на позовну заяву чітко підтверджено, що транспортний засіб з товаром прибув до зони діяльності Рівненської митниці ДФС митного поста Рівне в строк, визначений ст. 95 МК України без порушень термінів доставки: 28.10.2019 року транспортний засіб покинув пункт пропуску Краківець Львівської митниці ДФС, а 04.11.2019 року - прибув до зони митного контролю Рівненської митниці ДФС (на 7-й день).

Даний факт вже доводить відсутність в діях громадянина України ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України та взагалі самої події - втрати вантажу, який доставлено з порушенням строків, передбачених ст. 95 МК України .

Відзив на позовну заяву не містить жодного доводу та доказу, що правопорушення було вчинено у той спосіб, який вважає митниця, а саме: втрати вантажу, який доставлено з порушенням строків, передбачених ст. 95 МК України .

Судом встановлено, що справу про порушення митних правил керівником Поліської митниці Держмитслужби було розглянуто без участі позивача - ОСОБА_1 . Дана обставина не була спростована відповідачем.

Відповідно до ст. 268 КУпАП Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи .

Відповідно до ст. 526 МК України: 1. Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

2. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил .

4. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

В судовому засіданні було встановлено, що листом № 7.13-20/12-20/125 від 08.01.2020 року Поліською митницею було повідомлено адвоката ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення митних правил об 11.00 06.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 .

06.02.2020 було подано до митниці лист (вхідний 1282/10-20 від 06.02.2020 року) від громадянина ОСОБА_1 , в якому він надавав пояснення по обставинам даної справи, а також висловив прохання про розгляд справи за його участі. Натомість, справу було розглянуто 06 лютого 2020 року, без присутності ОСОБА_1 , без жодних пояснень щодо неврахування прохання особи, що притягується до відповідальності з боку посадової особи Поліської митниці Держмитслужби. Даним поясненням в Постанові по справі про порушення митних правил № 0587/20400/19 не надано жодної оцінки.

Судом встановлено, що в постанові невірно зазначено дані особи, яка притягується до відповідальності: в порушення вимог ст. 283 КУпАП у вступній частині постанови зазначено ідентифікаційний код зовсім іншого громадянина - ОСОБА_4 , а саме: НОМЕР_3 , хоча дійсний індивідуальний податковий номер громадянина ОСОБА_1 - НОМЕР_4 . Дана обставина жодним чином не спростовується відповідачем, а отже ним визнається.

Суд погоджується з твердженнями в позовній заяві, що під час розгляду справи про порушення митних правил в.о. начальника Поліської митниці Держмитслужби Мужевим О.О. не було надано слово захиснику ОСОБА_1 , адвокату Кононенко О.С.

Всупереч вимог ст. 279 КУпАП, вже після оголошення прийнятої постанови по справі, визнання ОСОБА_1 винним та накладення на нього штрафу у розмірі 17 000 грн., адвокату було запропоновано надати свої пояснення по суті справи. Відповідно до вимог даної статті, спочатку досліджуються всі матеріали справи, а вже потім оголошується постанова по справі. В даному випадку спочатку було оголошено постанову по справі (в тому числі її резолютивну частину), а вже потім запропоновано надати пояснення адвокату ОСОБА_3 .

Такі дії посадової особи при розгляді справи, свідчать про упереджене ставлення до Позивача та його адвоката, намір не враховувати його доводи і аргументи під час прийняття постанови по справі.

Судом встановлено, що в постанові в справі про порушення митних правил № 0587/20400/19 не спростовано доводи, зазначені адвокатом Кононенко О.С. в поясненнях, наданих під час розгляду справи про порушення митних правил 06.02.2020 року. В постанову було перенесено зміст самих пояснень адвоката, але не заперечено та не спростовано матеріалами справи, що в діях громадянина ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України, а також сама подія даного правопорушення, не заперечено, що кількість місць доставленого товару відповідає заявленому і що водій відповідає саме за відповідність кількості вантажних місць з даними, зазначеними в товаросупровідних документах на вантаж, а не за вміст вантажних місць.

Судом встановлено відсутність вини у будь-якій формі на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України в діях Позивача, адже водій не є власником товару, здійснює лиш вантажне перевезення, відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року (Україна приєдналась до Конвенції на підставі Закону N 57-V ( 57-16 ) від 01.08.2006, ВВР, 2006, N 39, ст.341), відповідає виключно за кількість місць, а не за вміст вантажних місць, тому умислу на втрату товару у нього бути не може, як і не може бути форми вини у виді необережності, так як в обов`язки водія входить доставка транспортного засобу до митниці призначення та відповідність вантажних місць, які доставлені фактично, до даних, заявлених в товаросупровідних документах. Також матеріалами справи не встановлено та не доведено ким та де саме було втрачено вантаж: це не зазначено ні в протоколі про порушення митних правил, ні в постанові по справі, ні в документах, що містяться у справі. Матеріалами справи про порушення митних правил не доведено наявність вини у будь-якій формі саме в діях ОСОБА_1 .

Дана обставина свідчить про порушення презумпції невинуватості, адже обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідна позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Зокрема, у рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі Аллене де Рібемон проти Франції , Європейський Суд зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Отже, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в діях водія ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб, а так само втрата цих товарів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів , а саме: об`єктивної сторони. Відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення.

Це свідчить про суб`єктивне, однобічне та упереджене дослідження обставин справи під час її розгляду 06.02.2020 року з порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі).

Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, передбаченими ч.1 ст. 531 МК України , є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, передбачений ч. 4 ст. 470 МК України, постанова про притягнення позивача до відповідальності є необґрунтованою, розгляд справи був необ`єктивним, постанова прийнята з помилками щодо даних Позивача, без участі самого позивача при наявності клопотання про здійснення розгляду справи виключно за участі позивача, всупереч вимогам законодавства, передбаченим ст. 279 КУпАП, захиснику ОСОБА_1 , адвокату Кононенко О.С. не надано можливості надати пояснення під час розгляду справи, постанова Поліської митниці Державної митної служби України від 06 лютого 2020 року у справі про порушення митних правил № 0587/20400/19 підлягає скасуванню, а справа про порушення митних правил - закриттю.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання вказаної постанови протиправною до задоволення не підлягають, оскільки при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд обмежений повноваженнями, визначеними ч.3 ст.286 КАС України .

На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 29, 269, 489, 491, 498, 530, 531 МК України, ст. ст. 9, 90, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Поліської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0587/20400/19 від 06.02.2020 - задовольнити частково.

Скасувати постанову Поліської митниці Державної митної служби України від 06.02.2020 року у справі про порушення митних правил № 0587/20400/19.

Справу про порушення митних правил № 0587/20400/19 за ознаками вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 Митного кодексу України - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 03 грудня 2020 року.

Суддя Рівненського

міського суду Тимощук О.Я.