Рішення

від 28.08.2006 по справі 20-3/055-9/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-3/055-9/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"28" серпня 2006 р. справа № 20-3/055-9/117

За позовом  Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства Закритого акціонерного товариства “Україна” (73000, м. Херсон, вул.. 9 Січня,  15, к. 403)

До  Товариства з обмеженою відповідальністю  “ТРАНС-ТРЕЙД” (99043, м. Севастополь,  вул. Часника, 34)

про  стягнення заборгованності  в розмірі 400000,00 грн. та визнання договору недійсним.

За позовом     Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства Закритого акціонерного товариства “Україна”      

До  Товариства з обмеженою відповідальністю  “ТРАНС-ТРЕЙД”

про стягнення 23011,23 грн.  

За позовом Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства Закритого акціонерного товариства “Україна”      

До  Товариства з обмеженою відповідальністю  “ТРАНС-ТРЕЙД”

про стягнення 124816,87 грн.      

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністью “ТРАНС-ТРЕЙД”

До Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства Закритого акціонерного товариства “Україна”

про визнання заборгованності та припинення зобов'язання               

                                                                                                              суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

позивача  –Пасека Володимир Іванович, довіреність № 1 від 04.04.06;

відповідача –  Афонічев Олег  Станіславович, довіреність б/н від 10.06.04.

Суть спору.

Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство Закрите акціонерне товариство „Україна” (далі –СНВП ЗАТ „Україна”) звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Трейд” (далі –ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД”) про стягнення 400000,0 грн. заборгованості.

Керуючись правами, які надані позивачу ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач неодноразово змінював позовні вимоги та підстави їх виникнення.

Крім того, протягом розгляду спору судом були прийняті до провадження та об'єднані із даною справою два інших позови СНВП ЗАТ „Україна”.

Таким чином, на момент винесення рішення позовні вимоги СНВП ЗАТ „Україна” мають такий вигляд:

- стягнути з ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” 400000,0 грн. в якості боргу за кредитним договором № 041009-02 від 28.01.2002 та договором поруки від 15.02.2002;

- визнати договір про залік зустрічних однорідних вимог від 16.05.2003 між СНВП ЗАТ „Україна” та  ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” недійсним з моменту його укладання;

- стягнути з ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” 124816,87 грн. основного боргу за кредитною угодою        № 230 від 23.10.2000;

- стягнути з ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” заборгованість в розмірі 23011,23 грн. за договором купівлі-продажу б/н від 02.04.2003.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договорів та порушенням норм діючого законодавства при укладенні угоди. Обґрунтування та доводи позивача викладені у позовних заявах, доповненнях та уточненнях до них. (а.с. 2-4, 128-132 т.1, 42-43 т.4)

Позивач неодноразово звертався до суду із заявами про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що заборгованість в розмірі 400000,0 грн. ним погашена шляхом підписання між сторонами угоди про залік зустрічних однорідних вимог, яка  повністю відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 89 т.1).

При розгляді спору по суті ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” звернувся із зустрічним позовом, в якому просить припинити зобов'язання ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” перед СНВП ЗАТ „Україна” щодо повернення внесеного у Статутний фонд СНВП ЗАТ „Україна” внеску в розмірі 400000,0 грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог та стягнути на користь ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” 75223,0 грн. –залишок вартості майна, яке було внесено позивачем за зустрічним позовом у Статутний фонд  відповідача за зустрічним позовом (а.с. 8-9 т. 2).

У відзиві на зустрічний позов СНВП ЗАТ „Україна” вказує, що позовні вимоги не визнає, так як у нього відсутні докази, що позивач виконав свої зобов'язання та передав відповідачеві майно на суму 475223,0 грн. у Статутний фонд підприємства. Крім того, відповідач вважає, що в зв'язку із порушенням стосовно нього справи про банкрутство позивач мав право звернутися з даними вимогами як конкурсний кредитор. Відсутність такого звернення позбавляє його права вимагати погашення суми боргу за майно в межах позовного провадження. Крім того, відповідач заявив клопотання про застосування щодо вимог позивача терміну позовної давності  (а.с.26-31, 65 т. 2, 69-74, 79-84 т. 4)

Протягом розгляду спору по суті ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” також неодноразово змінювало та уточнювало зустрічні позовні вимоги. Остаточно просить припинити зобов'язання ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” перед СНВП ЗАТ „Україна” на суму 483826,0 грн., з яких 359009,130 грн. –заборгованість за договорами купівлі-продажу від 02.04.2003, 124816,87 грн. –заборгованість за договором поруки № 230 від 31.03.2003 шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” до СНВП ЗАТ „Україна” на таку ж суму, яка склалася з 8603,0 грн. –борг за сою, 475223,0 грн. –відшкодування вартості майна, яке підлягає поверненню позивачу (млиновий комплекс, внесений до Статутного фонду відповідача). Обґрунтування викладено у зустрічному позові, запереченнях проти доводів та клопотань СНВП ЗАТ „Україна”, уточненнях заявлених зустрічних позовних вимог    (а.с.49-52, 86-87 т. 2, 96-97, 113-115  т. 325-28 т. 4).

Уточнені зустрічні позовні вимоги СНВП ЗАТ „Україна” також не визнає, вважає, що зустрічний позов не пов'язаний з первинним, позовні вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що позивач не звертався до виконавчої служби за примусовим поверненням майна, тому стягнення його вартості є неправомірним. Крім того, відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” фактично є конкурсними, тому вважаються погашеними у відповідності до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Обґрунтування викладено у відзиві  та доповненнях до нього (а.с.70-74 т. 2,  105-107, 120-127 т. 3).  

Згідно  ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 07 серпня 2006 року по 28 серпня             2006 року.

Строк розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд встановив:

15.02.2002 року між СНВП ЗАТ “Україна” та Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль” був укладений договір поруки відповідно до умов якого Позивач взяв на себе зобов'язання           відповідати перед банком по зобов'язанням ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”, які виникли по  кредитному договору № 04/009-02 від 28.01.2002.

          Згідно умов кредитного договору № 04/009-02 від 28.01.2002 року ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД” отримав від АППБ “Аваль” кредит у розмірі 400000,00 грн. строком до 28.01.2003 року.

          На виконання договору поруки від 15.02.2002 року СНВП ЗАТ “Україна” платіжним дорученням № 1 від 24.03.2003 року перерахувало ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД” 400 000,00 грн., зазначивши в платіжному документі: погашення кредиту по договору поруки від 15.02.2002 року.

          Відповідно до п. 1.2 договору поруки  від 15.02.2002 року СНВП ЗАТ “Україна” добровільно взяло на себе зобов'язання відповідати перед кредитором (АППБ “Аваль”) по зобов'язаннях ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД” за кредитним договором № 04/009-02 від 28.01.2002 року.

          Згідно умов кредитного договору № 04/009-02 погашення кредиту необхідно було проводити на рахунок АППБ “Аваль”.

          Перерахувавши грошові кошти у розмірі 400000,00 грн. на рахунок ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”, а не на рахунок банку, СНВП ЗАТ “Україна” не виконало свої зобов'язання перед АППБ “Аваль” за договором поруки від 15.02.2002 року і, таким чином, не набуло права зворотної вимоги по кредитному договору № 04/009-02 від 28.01.2002 року.

           В подальшому  06.02.2003 Відділ державної виконавчої служби Горонстаївського районного управління юстиції Херсонської області відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого надпису на договорі застави № 230 від 15.02.2002 про стягнення з СНВП ЗАТ “Україна” на користь АППБ “Аваль” в особі Севастопольської філії             419484,16 грн.

30.04.2003 АППБ “Аваль” в особі Севастопольської філії звернулася  до Відділу державної виконавчої служби Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області з клопотанням про закриття виконавчого провадження від 06.02.2003  у зв'язку з відсутністю майнових претензій до підприємства.

          СНВП ЗАТ “Україна” вважає, що ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД” безпідставно отримало  вказані грошові кошти у розмірі 400000,00 грн. від Позивача, а тому повинно їх повернути.

Протягом розгляду спору по суті позивач змінив підстави позову та просить стягнути дану суму як зобов'язання за договором № 04/009-2 від 28.01.2002, у зв'язку з тим, що до нього перейшли права кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2001 між СНВП ЗАТ „Україна” та ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” був укладений договір № 56 постачання сої, згідно якого ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” отримав від позивача сою на суму 400000,0 грн. Саме для оплати цього товару і був укладений кредитний договір, який вказаний вище.

04.11.2002 та 04.04.2003 ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” повернуло СНВП ЗАТ „Україна” партію сої на суму 418603,5 грн.

16 травня 2003 року між сторонами спору було підписано угоду про залік зустрічних позовних вимог, згідно якої ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” визнало заборгованість за договором поруки від 15.02.2002 на суму 400000,0 грн., а СНВП ЗАТ „Україна” визнало наявність у нього передплати за договором поставки № 56 від 26.12.2001 на таку ж суму, після чого сторони домовилися припинити зобов'язання шляхом взаємозаліку однорідних зустрічних вимог.

Відповідач вважає, що визначена позивачем заборгованість в 400000,0 грн. погашена сторонами шляхом зустрічного заліку однорідних вимог з вищевикладених підстав.

Позивач заперечує, вважає, що повернення сої не пов'язано із договором поставки сої № 56 від 26.12.2001 та у позивача відсутній грошовий обов'язок перед відповідачем. Тому додатково заявляє вимоги щодо визнання даної угоди недійсною.

Суд вважає, що позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають на підставі наступного.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного  кодексу України в редакції від 16.01.2003,  Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.04.           

Вищевизначені правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, фактично припинені відповідно до вимог статей 216-223 Цивільного кодексу України до 01.01.2004, тому судом при розгляді даного спору застосовуються положення Цивільного кодексу України в редакції 1963 року.

З вищевикладеного вбачається, що ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” на виконання умов договору № 56 від 26.12.2001 отримало від позивача –СНВП ЗАТ „Україна” сою на суму 400000,0 грн., вартість якої була нам сплачена в повному обсязі за рахунок кредитних коштів, які в подальшому були стягнути з СНВП ЗАТ „Україна”.

Протягом певного часу (листопад 2002 - квітень 2003 року) позивач отримував від відповідача сою на суму 418603,5 грн. з позначкою „повернення”. На вимогу суду сторони не надали доказів наявності між ними будь-яких інших, крім перелічених вище, стосунків з постачання сої, тому суд вважає, що відповідачем була повернута саме та соя, що отримана за договором постачання № 56 від 26.12.2001.

З пояснень позивача – СНВП ЗАТ „Україна” - випливає, що наявність даної заборгованості в розмірі 418603,5 грн. не може бути ним ні підтверджена, ні спростована у зв'язку із відсутністю документів.

Дослідивши надані відповідачем докази, в тому числі розрахунки корегування показників до податкової накладної № 969 від 26.12.2001 (а.с. 54-56 т. 2), суд встановив, що прийнявши повернення сої та скорегувавши вартісні показники у податковій накладній, позивач за первісним позовом –СНВП ЗАТ „Україна” - фактично припустився невиконання  зобов'язання кредитора за договором постачання № 56. Згідно вимог статей 215, 231 Цивільного кодексу України (аналогійна норма міститься у статті 693 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003) у випадку прострочення виконання  зобов'язання продавцем покупець має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, в тому числі повернення вже сплаченої вартості продукції.

Враховуючи, що вартість сої в розмірі 400000,0 грн. фактично була сплачена відповідачем, соя ним повернута позивачу та знов не отримувалася, у СНВП ЗАТ „Україна” виникло грошове зобов'язання  щодо повернення отриманої від ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” суми 400000,0 грн.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що зустрічні вимоги в угоді від 16 травня 2003 року є однорідними.

Згідно ст. 217 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування досить заяви однієї сторони.

Випадки, в яких залік є неприпустимим, встановлені у статті 218 Цивільного кодексу України:

1) по яких минув строк позовної давності;

2) про відшкодування шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті;

3) про довічне утримання (стаття 425 цього Кодексу);

4) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 48 Цивільного кодексу України недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Обґрунтовуючи порушення сторонами вимог чинного законодавства при укладенні угоди, позивач посилається на невиконання сторонами норм бухгалтерського обліку при відображенні даних операції та посилається на те, що дані вимоги не є однорідними.

Суд, розглянувши доводи сторін, встановив, що вимоги угоди є однорідними, а порушення норм бухгалтерського обліку не відповідає вимогам статті 48 Цивільного кодексу України та не є підставою для визнання угоди недійсною.

Доводи СНВП ЗАТ „Україна” про знаходження підприємства в процедурі банкрутства не можуть бути прийняті судом з тих підстав, що угода, яка оскаржується позивачем, укладена сторонами 16.05.2003, а провадження по справі про банкрутство СНВП ЗАТ „Україна” порушено тільки 08.07.2004.

Розглянувши інші вимоги СНВП ЗАТ „Україна” суд встановив наступне.

За договором кредитної лінії № 230 від 23.10.2000 ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД” отримав кредит від СФ АКБ “Укрсоцбанк” в розмірі 590000,00 грн. строком до 23.10.2001 під 30 % річних.

За договором поруки № 230 від 31.03.2003 СНВП ЗАТ „Україна” виступило поручителем перед кредитором - СФ АКБ “Укрсоцбанк” за зобов'язанням  ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД” за договором кредитної лінії № 230 від 23.10.2000 на суму 125703,23 грн.

На виконання умов договору поруки № 230 від 31.03.2003  14.12.2004 з рахунку СНВП ЗАТ „Україна” списано грошові кошти в розмірі 124816,87 грн. (платіжні доручення, а.с. 134-137 т. 2).

За період з 14.04.2003 по 14.12.2004 на рахунки СНВП ЗАТ „Україна” грошові кошти в розмірі 124816,87 грн. від ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”  не надходили.

09.11.2004 СНВП ЗАТ „Україна” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, в якості ліквідаційного рахунку в порядку пункту  7 статті 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” залишено рахунок № 26003221468001 в Херсонській філії КБ “ПриватБанк” м. Херсон.

Відповідно до статті 556 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

На підставі викладеного позивач просить стягнути на його користь 124816,87 грн.

02.04.2003 між СНВП ЗАТ „Україна” та ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”  був укладений договір купівлі –продажу  майна № 941623. Вартість майна складає 147828,10 грн. (пункт 1.4 Договору від 02.04.2003 № 941623).

На виконання пункту 2 Договору № 941623 ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”  перерахував СНВП ЗАТ „Україна” 124816,87 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку від 14.04.2003, платіжною вимогою № 160 від 14.04.2004 на суму 60500,00 грн. (а.с. 24-25, т. 3).

Грошові кошти в розмірі 23011,23 грн. ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”   зобов'язався сплатити до 08.06.2003 на поточний рахунок СНВП ЗАТ „Україна” №  26007945036711 в СФ АКБСР “Укрсоцбанк”.

Відповідно до пункту 3 Договору № 941623 право власності на майно виникло у ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”   після зарахування на поточний рахунок  СНВП ЗАТ „Україна”  грошових коштів в розмірі 124816,87 грн.

Як зазначено вище, 09.11.2004 СНВП ЗАТ „Україна” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Пасеку Т. В.

Згідно листа СФ АКБ “Укрсоцбанк”  № 02-05/27-304 від 26.01.2005 про рух грошових коштів за період з 01.01.2003 по 14.12.2004 на поточному рахунку №  26007945036711, грошові кошти в розмірі 23011,23 грн. за Договором від  02.04.2003 № 941623 від  ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”  не надходили.

В добровільному порядку   ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”  заборгованість в розмірі 23011,23 грн. не сплатив.

Суд вважає позов в цієї частині таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04.  

Вищезазначені правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, не припинені в порядку, встановленому  ст. 216-223 Цивільного кодексу України в редакції  1963 року,  тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідач у поясненнях к заяві про зменшення зустрічних позовних вимог вказує, що дані вимоги ним фактично визнані, однак в односторонньому порядку ним припинені шляхом заліку зустрічних позовних вимог.

Дані доводи не можуть бути прийняті судом з тих підстав, що Цивільний кодекс України (статті 202, 601) визначає, що припинення зобов'язання є двосторонньою угодою. При цьому, ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” не враховує, що у визначеному ним заліку існують вимоги обох сторін одна до одної, тому їх погашення вимагає згоди іншої сторони.

Крім того, порядок заліку однорідних вимог стосовно підприємства, яке знаходиться в процедурі банкрутства, має певні особливості та може проводитися виключно в межах Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Таким чином, вимоги СНВП ЗАТ „Україна” щодо стягнення з ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” 124816,87 грн. за договором поруки № 230 від 31.03.2003 та 23011,23 грн. за договором купівлі-продажу від 02.04.2003 суд визнає такими, що підлягають задоволенню.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” (згідно уточнень від 01.06.2006) суд визнає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З викладеного вище вбачається, що судом встановлений розмір заборгованості ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” перед СНВП ЗАТ „Україна” в розмірі 147828,10 грн., в тому числі  

-124816,87 грн. за договором поруки № 230 від 31.03.2003,

- 23011,23 грн. за договором купівлі-продажу від 02.04.2003.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що заборгованість СНВП ЗАТ „Україна” перед ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” складає 483826,00 грн., з яких:

- 8603,00 грн. (частина загальної суми в розмірі 18603,5 грн.) –бог за сою, яку  ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” отримало від СНВП ЗАТ „Україна” та сплатило за договором поставки сої від 29.12.2001 та яку ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” повернуло СНВП ЗАТ „Україна”, а  СНВП ЗАТ „Україна” після проведення заліку 16.05.2003 не перерахувало ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД”,

- 475223,00 грн. відшкодування вартості майна (млинного комплексу)  який підлягає поверненню ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД”  та яке у  СНВП ЗАТ „Україна” відсутнє.

Вимоги щодо 18603,5 грн. позивач за зустрічним позовом обґрунтовує різницею  між врахованим в угоді від 16.05.2003 про залік однорідних зустрічних вимог боргом та фактичною вартістю повернутої сої (згідно накладних № 370 від 04.11.2002 та № 5 від 04.04.2003 - а.с. 56 т.2).

Дані вимоги не можуть бути визнані судом з таких підстав.

Ухвалою від 08.07.2004 року господарським судом  Херсонської області порушено справу № 12/149Б про банкрутство Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства  ЗАТ “ Україна”.

27.07.2004 року в газеті “ Урядовий кур'єр”  № 138 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ “ Україна”.

До позовної заяви позивача за первісним позовом була надана копія постанови господарського суду Херсонської області від 09.11.2004 року у справі № 12/149-Б про визнання СНВП ЗАТ “ Україна” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури,  в порядку ст.ст. 22, 23 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

З пояснень сторін по справі випливає, що ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” не заявлялося як конкурсний кредитор із цими вимогами в межах справи про банкрутство СНВП ЗАТ „Україна”.

Таким чином, ці зобов'язання виникли у боржника до порушення справи про банкрутство та не були заявлені позивачем в якості конкурсних.

Згідно вимог статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” щодо заборгованості у розмірі 18603,5 грн. погашеними.

Стосовно вимог ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” щодо відшкодування майна (млинового комплексу) вартістю 475223,0 грн., суд встановив наступне.

06.03.2001 року ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД” зробило внесок у статутний фонд СНВП ЗАТ “Україна” своїм майном на суму 475223,00 грн. (майновий комплекс).

          Внесок ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД” у статутний фонд СНВП ЗАТ “Україна” було оформлено наступними документами:

-         протоколом № 5 загальних зборів акціонерів СНВП ЗАТ “Україна”від 02.03. 2001 року;

-          статутом СНВП ЗАТ “Україна” у новій редакції, зареєстрованому Горностаївською  районною адміністрацією  Херсонської області 11.03.2001 року під № 99/15зм;

-          договором про продовження діяльності СНВП  ЗАТ “Україна”з новим складом акціонерів,  зареєстрованому Горностаївською районною адміністрацією 11.03.2001 року під № 15зм./99.

          Замість свого майна ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД” одержало акції СНВП ЗАТ “Україна” на загальну суму 475 223,00 грн.

Додаткова емісія акцій СНВП ЗАТ “Україна”, яка була здійснена в зв'язку зі збільшенням статутного фонду за рахунок додаткових внесків у статутний фонд, була зареєстрована Херсонським територіальним відділенням державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, про що  видане посвідчення про реєстрацію випуску акцій   за                   № 14/21/1/01 від 15.06. 2001 року.

          13.11. 2002 року Рішенням місцевого Суворівського районного суду міста Херсона  були визнані недійсними:

-          протокол  № 5 загальних зборів акціонерів СНВП  ЗАТ “Україна”від 02.03.2001;

-          статут СНВП ЗАТ “Україна” у новій редакції, зареєстрований Горностаївською районною адміністрацією 11.03.2001 року під № 99/15зм.;

-          договір про продовження діяльності СНВП ЗАТ “Україна”з новим складом акціонерів,  зареєстрований Горностаївською районною адміністрацією 11.03.2001 року під № 15зм./99;

-          посвідчення про реєстрацію випуску акцій   № 14/21/1/01 від 15.06.2001 року.

21.10.2004 року  Апеляційним судом Херсонської області рішення Суворівського районного суду від 13.11.2002 року залишено в силі.

14.01.2005 року ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ Верховного суду України в задоволенні касаційної скарги ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”на рішення Суворівського районного суду від 13.11. 2002 року і ухвалу  Апеляційного суду Херсонської області від 21.10. 2004 року  було відмовлено.

Таким чином,  рішенням Суворівського районного суду від 13.11.2002 року, яке набрало чинності 21.10.2004 року,  Угода (правочин) по внесенню майна ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД” на суму 475 223,00 грн. у статутний фонд СНВП  ЗАТ “Україна” визнана недійсної.

У відповідності зі ст. 216 Цивільного кодексу  України у випадку недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій стороні в натурі все, що вона одержала у виконання даного правочину, а у випадку неможливості такого повернення –відшкодувати вартість того, що отримано (у відношенні СНВП ЗАТ “Україна”: повернути майновий комплекс).

Позивач за зустрічним позовом вказує, що майно, яке підлягає поверненню йому у відповідача відсутнє, тому він вважає, що відповідач має перед ним зобов'язання щодо сплати його вартості в розмірі 475223,0 грн.

 Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів неможливості виконання рішення Суворівського районного суду від 13.11.2002, яке набрало законної сили 21.10.2004. З наданих  ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” доказів випливає, що воно не зверталося до органів виконавчої служби за примусовим поверненням майна, не зверталося до суду із заявою про зміну способу виконання рішення або з іншим позовом щодо даного майна.

Таким чином, вимоги ТОВ „ТРАНС-ТРЕЙД” щодо майна (млинового комплексу) вартістю 475223,0 грн. мають речово-правовий характер, тому не можуть бути визнані однорідними відносно встановлених вище вимог СНВП ЗАТ „Україна”, а тому не можуть бути припинені шляхом заліку зустрічних вимог.

На підставі вищевикладеного суд визнає первісний позов таким, що підлягає задоволенню частково, зустрічний позов таким, що задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача щодо вжиття заходів щодо забезпечення позову  суд відхилив з тих підстав, що майно ТОВ “ТРАНС-ТРЕЙД”  не є предметом розгляду в даному спорі, крім того, позивачем не надані суду докази того, що неприйняття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства Закритого акціонерного товариства “Україна”   задовольнити частково.

1. Відмовити в позові Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства Закритого акціонерного товариства “Україна”  до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС-ТРЕЙД” про стягнення 400000,00 грн. за договором поруки від 15.02. 2002 року.

2. Відмовити в позові Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства Закритого акціонерного товариства “Україна”  до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС-ТРЕЙД” про визнання недійсним договору заліку однорідних зустрічних вимог від 16.05. 2003 року.

3.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС-ТРЕЙД” (99043, м. Севастополь, вул. Частника 34, р/р 26006301767 в СД УСБ, МФО 324195, код 22282045) на користь Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства Закритого акціонерного товариства “Україна” (Херсонська область, Горностаївський район, с. Ольгіно, вул. Леніна 14, корп. 1, р/р 26003221468001 в ХФ КБ “Приватбанк”, МФО 352479, код 24108200) суму основного боргу за договором поруки № 230 від 31.03. 2003 року в розмірі 124 816,87 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 248,17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

      Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС-ТРЕЙД” (99043, м. Севастополь, вул. Частника 34, р/р 26006301767 в СД УСБ, МФО 324195, код 22282045) на користь Сільськогосподарського науково-виробничого підприємства Закритого акціонерного товариства “Україна” (Херсонська область, Горностаївський район, с. Ольгіно, вул. Леніна 14, корп. 1, р/р 26003221468001 в ХФ КБ “Приватбанк”, МФО 352479, код 24108200) суму основного боргу за договором купівлі-продажу  від 02.04.2003 року в розмірі 23011,23 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі  230,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

         Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову  Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС-ТРЕЙД” відмовити.

Суддя                                                                                                                            С.А. Рибіна

Розсилка:

Сільськогосподарського науково-ворибничого підприємства Закритонго акціонерного товариства “Україна” (73000, м. Херсон, вул.. 9 Січня,  15, к. 403)

Товариства з обмеженою відповідальністю  “ТРАНС-ТРЕЙД” (99043, м. Севастополь,  вул. Часника, 34)