Постанова

від 24.11.2020 по справі 0418/1459/2012

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1389/20 Справа № 0418/1459/2012 Суддя у 1-й інстанції - Підберезний Г. А. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., за участі ОСОБА_1 - особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, її адвоката - Трайдук Н.А., представника Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби - Козія І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 - особи, що притягнута до адміністративної відповідальності і клопотання останньої про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2014 року, -

встановив:

17 квітня 2014 року постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська задоволено заяву Дніпропетровської митниці Міністерства доходів і зборів України та змінено спосіб і порядок виконання постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 352 Митного кодексу України, шляхом заміни адміністративного стягнення у виді конфіскації предметів - дзеркала та скло у листах, вагою брутто 4 170 523 кг, загальною вартістю 10 974 612,46 грн. на стягнення вартості товару на користь держави у сумі 10 974 612,46 грн.

23 жовтня 2020 року до суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 - особи, що притягнута до адміністративної відповідальності з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.

В обґрунтування своїх доводів остання посилається на те, що про існування оскаржуваної постанови стало випадково відомо 17 жовтня 2020 року.

Вказує, що готуючись до процесу щодо розірвання шлюбу та поділу майна, звернулась за правовою допомогою до адвоката Трайдук Н.А., яка під час правового аналізу ситуації, здійснила перевірку через ресурси «Судова влада» та Єдиний державний реєстр судових рішень на предмет існуючих судових процесів та рішень щодо неї. Власне, 17 жовтня 2020 року адвокатом було встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься оскаржувана постанова. 19 жовтня 2020 року адвокатом Трайдук Н.А. було подано заяву до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська про ознайомлення з матеріалами справи.

Стверджує, що її не повідомляли про призначення судового засідання з розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2012 року, і копія постанови їй не направлялася.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її адвокат Трайдук Н.А. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2014 року, підтримали та просили його задовольнити.

Представник Дніпровської митниці Козій І.М. заперечував проти клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

В клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 не наведено мотивів, які свідчать про те, що вона саме з поважних причин не мала можливості своєчасно оскаржити постанову суду. Доводи стосовно того, що вона не була повідомлена належним чином про дату та час розгляду справи є неспроможними з огляду на таке.

Для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.

Також, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал Судова влада України та Єдиний державний реєстр судових рішень за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі Смірнов проти України зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту його винесення.

Матеріали справи не містять даних про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не наведено таких причин і в апеляційній скарзі.

При цьому апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, у рішеннях у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008 року) та у справі «Устименко проти України» (заява №32053/13, п. 47, остаточне від 29 січня 2016 року), Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що доводи ОСОБА_1 про те, що їй взагалі не було відомо про розгляд справи в суді, не ґрунтуються на матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а також враховуючи тривалість строку між постановленням рішення у справі і зверненням до суду з апеляційною скаргою (понад 6 років), приходжу до висновку, що ті обставини, якими обґрунтовано клопотання, не є доведеними, отже не можуть бути визнані поважними причинами пропущення строку на апеляційне оскарження постанови судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2014 року, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити, а апеляційну скаргу - повернути апелянту.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 - особі, що притягнута до адміністративної відповідальності в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2014 року у зв`язку з відсутністю поважних причин, а апеляційну скаргу останньої повернути особі, яка її подала.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Ю. Іванченко