Постанова

від 26.11.2020 по справі 632/790/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 632/790/20 Головуючий суддя І інстанції Росоха А. В.

Провадження № 22-ц/818/3700/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають з договорів оренди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Яковлева Андрія Сергійовича на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2020 року, постановлену у складі судді Росохи А.В., по цивільній справі за позовною заявою керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Яковлева Андрія Сергійовича, який здійснює пред ставництво інтересів держави в особі позивачів Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Найкращі врожаї про розірвання договорів оренди, припинення державної реєстрації речового права та повернення земельних ділянок у відання держави,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2020 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області звернувся з позовною заявою керівник Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Яковлев А.С., який здійснює представництво інтересів держави в особі позивачів Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Хар ківській області до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Найкращі врожаї про розірвання договорів оренди, припинення державної реєстрації речового права та повернення земельних ділянок у відання держави.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Яковлева А.С., який здійснює представництво інтересів держави в особі позивачів Первомайської РДА Харківської області, ГУ Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , ФГ Найкращі врожаї про розірвання договорів оренди, припинення державної реєстрації речового права та повернення земельних ділянок у відання держави.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу районного суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування скарги зазначено, що, відмовляючи у відкритті провадження, суд дійшов неправомірного висновку, що даний спір з урахуванням положень спи 19 ЦПК України не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції господарських судів.

Послався на те, що спірний договір оренди землі б/н від 21.12.2012 укладено між Первомайською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 як фізичною особою. Водночас, будь які додаткові угоди щодо зміни орендаря по спірному договору не укладалися, згода орендодавця на їх передачу третім особам не надавалася. У зв`язку з чим спірний договір у цей час є чинним, стороною якого є саме ОСОБА_1 як фізична особа.

Вказав, що предметом спору є саме розірвання договору оренди землі, сторонами якого є Первомайська районна державна адміністрація та фізична особа - ОСОБА_1 .

Зауважив, що створення ОСОБА_1 фермерських господарств як до чи після отримання спірних земельних ділянок не має значення для вирішення судом справи по суті, оскільки предметом в даному спорі є саме розірвання договору оренди землі через недотримання його умов ОСОБА_1 як фізичною особою та стороною договору, а не законність їх подальшого отримання фермерським господарством.

Прокурором зазначено фермерське господарство у якості відповідача у справі, оскільки останній на теперішній час є фактичним користувачем спірними земельними ділянками, засновником та керівником якого ОСОБА_2 , в не ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на фактичні обставини справи, суб`єктний склад його учасників, вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Послався на необхідність врахування у цій справі правових висновків, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 357/1180/17 від 12.05.2020.

ФГ Найкращі врожаї суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить останню залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

На обґрунтування відзиву зазначено, що спір стосується прав користування земельними ділянками, що наразі належать саме ФГ Найкращі Врожаї , а сам позов по суті спрямований на повернення земельних ділянок з користування саме ФГ Найкращі врожаї у відання держави, а тому є господарсько-правовим.

Послались на правовий висновок Великої Палати Верховного суду у постанові від 15 травня 2019 року по справі № 693/267/18-ц. Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/ 16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі №606/2032/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 628/776/18.

Зазначено, що посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 357/1180/17 від 12.05.2020 є необґрунтованим, оскільки за фактичними обставинами вказаної справи вона не є релевантною.

Інші учасники справи не скористались правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до норми ч. 3 ст. 360 ЦПК України.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників судового засідання, належним чином повідомлених про розгляд справи, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності згідно положень ст. 372 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлено, що позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 21.12.2012 укладений між Первомайською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6324584200:01:000:0022, площею 69,5923 га, розташованої в територіальних межах Картамиської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Відповідач по справі ОСОБА_3 є засновником фермерського господарства ВАТКІН , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У справі, яка розглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з цивільним позовом до фізичної особи ОСОБА_3 та ФГ Найкращі врожаї про розірвання договорів оренди земельних ділянок, наданих для ведення фермерського господарства, укладених між відповідачем ОСОБА_3 та Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області, припинення державної реєстрації речового права та повернення земельних ділянок у відання держави.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції свої висновки обґрунтував тим, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За приписами ч. 1 ст.1 ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Статтею 20 ЦПК України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Особливості участі прокурора в розгляді справ визначено статтею 56 ЦПК України, статтею 53 ГПК України, за змістом положень яких у разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про фермерське господарство Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом. Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України Про фермерське господарство ). Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 згаданого Закону). Тобто, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Зі змісту положень статті 12 Закону України Про фермерське господарство вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство можна зробити висновок, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи (або фізичної особи - підприємця). З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

У цій справі відсутні докази того, що після отримання в оренду земельних ділянок ОСОБА_4 було створене ФГ Нові врожаї , що свідчить про те, що у суду першої інстанції не було підстав відмовляти у відкритті провадження у справ з огляду на відсутність доказів, що обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка неодноразово висловлювалась у постановах від 15 травня 2019 року по справі № 693/267/18-ц, від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/ 16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі №606/2032/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 628/776/18.

Правовий висновок, викладений упостанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 357/1180/17 від 12.05.2020, на який посилається апелянт, не може бути врахований у цій справ, оскільки вона є відмінною від справи, яка була переглянута судом касаційної інстанції.

Помилковим є посилання районного суду на те, що ОСОБА_1 було створено ФГ ВАТКІН 10.02.2011, оскільки реєстрація господарства відбулась до передачі в оренду спірних земельних ділянок, а тому не може бути підставою для висновку про належність спору до господарського судочинства.

З огляду на те, що при ухваленні рішення районним судом було порушено норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, доводи скарги висновки суду спростовують, колегія суддів на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу, скасовує оскаржувану ухвалу та направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Яковлева Андрія Сергійовича - задовольнити.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 15 травня 2020 року - скасувати.

Справу за позовною заявою керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області Яковлева Андрія Сергійовича, який здійснює представництво інтересів держави в особі позивачів Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Повний текст судового рішення складено 04 грудня 2020 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії І.В. Бурлака.

О.М. Хорошевський.