Постанова

від 01.12.2020 по справі 243/3849/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/3849/17

Номер провадження 22-ц/804/3005/20

Єдиний унікальний номер 243/3849/17

Номер провадження 22-ц/804/3005/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого - судді: Халаджи О. В.

суддів: Космачевської Т.В., Никифоряка Л.П.,

секретар Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Маяківської сільської ради Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_2 , треті особа - Слов`янська районна державна адміністрація Донецької області, Друга Слов`янська нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок по спадщині за заповітом та скасування запису в реєстрі права власності на нерухоме майно (суддя першої інстанції Мірошниченко Л.Є.),

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіальної громади Маяківської сільської ради Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_2 , за участю третіх осіб Відділу державної реєстрації Слов`янської райдержадміністрації Донецької області, відділу з питань надання адміністративних послуг, Другої Слов`янської нотаріальної контори про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом та скасування запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину будинку у спільній частковій власності на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1198, виданий 27.12.2007 року Другою Cлов`янськю державною нотаріальною конторою.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіти, зареєстровані в реєстрі № 60 та 61 на своїх доньок: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Відповідно до заповіту від 25.09.2001 року, посвідченого секретарем Маяківської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області Меркуловою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 60, за життя ОСОБА_3 заповідала у власність - ОСОБА_1 - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 - земельну частку (пай) землі, посвідчений сертифікатом серії ДН № 0087273, виданий розпорядженням голови Слов`янської райдержадміністрації від 17.12.1996 року за № 807.

До того ж спадкоємицею майна після померлої ОСОБА_3 є її онука - ОСОБА_2 , яка є спадкоємницею за законом після свого померлого батька - сина спадкодавця (право представлення).

Усі три спадкоємця - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вчаєсно, у встановлений законом шестимісячний строк прийняли спадщину, шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори.

На момент видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітами виникла проблема у ОСОБА_4 з отриманням права на спадщину на земельну ділянку, оскільки у заповіті було зазначено право на земельний пай, однак ще за життя ОСОБА_3 отримала державний акт на земельну ділянку, що унеможливлювало отримання донькою свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Так, державним нотаріусом було запропановано всім спадкоємцям прийняти спадщину за законом по 1/3 частині на відповідне майно, після чого укласти договір про поділ спадкового майна , з чим вони і погодились, надавши до нотаріальної контори відповідні заяви та отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом.

27.12.2007 року сторони уклали договір про розподіл спадкового майна, за яким кожна із сторін отримала в порядку спадкування те майно, яке відповідало волі спадкодавця ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_4 - земельна ділянка, ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а ОСОБА_2 грошові вклади у відповідних банківських установах.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину 3479, від 27.12.2007 року та договору про розподіл спадкового майна 3491, від 27.12.2007 року, посвідчений Другою Слов`янською державною нотаріальною конторою, зареєструвала своє право на спадщину.

З годом ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договіру про розподіл спадкового майна.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 29.04.2011 року договір про розподіл спадкового майна визнано недійсним.

На звернення позивача ОСОБА_1 до нотаріуса, остання отримала відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки свідоцтва про право на спадщину за законом не скасовані.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 11.05.2012 року за позовом ОСОБА_1 визнано недійсними свідоцтва про право власності на спадщину за законом, які видані на спадкоємців ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2

15.03.2013 року позивач отримала відмову від нотаріусу на свою заяву у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, з причин пропуску строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 07.10.2013 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.04.2014 року.

08.09.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Однак державний реєстратор прав на нерухоме майно Кубеко О.О. виніс рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 15637481 від 08 вересня 2014 року у зв`язку з відсутністю відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

16 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до державного нотаріуса другої Слов`янської нотаріальної контори Донецької області Грецької Т.П. за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою державного нотаріуса відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 у зв`язку з неможливістю отримати інформацію про майно належне померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 до реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 15.09.2014 року про надання витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , стало відомо, що відповідно дублікату свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1198, виданий 27.12.2007 року, видавник: друга Слов`янська державна нотаріальна контора державний нотаріус Грецька Т.П.: власником 1/3 частки нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зазначена ОСОБА_2 ,

Позивач вважає, що ОСОБА_2 не може бути власником 1/3 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на підставі раніше винесених судових рішень, тому просила суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом, який посвідчений 25 вересня 2001 року секретарем Маяківської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області Меркуловою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №60, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування на спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходиться у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Маяківської сільської ради та скасувати запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Маяківської сільської ради.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіальної громади Маяківської сільської ради Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_2 , треті особа - Слов`янська районна державна адміністрація Донецької області, Друга Слов`янська нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом та скасування запису в реєстрі права власності на нерухоме майно відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 , та подала апеляційну скаргу, вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, необ`єктивним, необгрнутованим та ухвалене із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідач ОСОБА_2 з самого початку чинила їй перешкоди в отриманні спадкування за заповітом. Що відповідно до рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11.05.2012 року з урахуванням ухвали Апеляційного суду Донецької області від 24.09.2012 року визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, відповідач ОСОБА_2 16.04.2013 року відповідно до запису державного реєстру ОСОБА_5 , реєстраційна служба Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області на підставі дубліката свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1198, виданий 27.12.2007 року, видавник Друга Слов`янська нотаріальна контора, державний нотаріус Грецька Т.П., незаконно так як свідоцтва визнані недійсними, здійснила реєстрацію права власності на своє ім`я 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Наголошує на тому, що в реєстрі права власності не скасована реєстрація права власності за ОСОБА_2 на 1/3 частки спірного майна, ОСОБА_1 , не має змоги зареєструвати свої право вланості та вільно володіти, користуватись та ропоряджатися спадковим майном, а саме житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Маяківської сільської ради.

Крім того, вказує, що вона має право на спадкування після померлої матері та неодноразово зверталась із заявами про прийняття спадщини за заповітом, однак не може оформити спадщину в нотаріальній конторі у зв`язку з відмовою нотаріусу.

ОСОБА_1 , просила рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року скасувати, та ухвалите нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Апеляційного суду Донецької області вді 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Постановою Верховного Суду від 12 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено, постанову апеляційного суду Донецької області від 27 лютого 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

31 серпня 2020 року цивільна справа № 243/3849/17 надійшла до Донецького апеляційного суду (м. Бахмут).

02 вересня 2020 року справа призначена до розгляду Донецьким апеляційним судом.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що в справі є належні повідомлення.

Згідно із частиною 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Тетянівка Слов`янського району померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.9 т.1).

За життя ОСОБА_3 склала заповіти, зареєстровані в реєстрі № 60 та 61 на своїх доньок: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Відповідно до заповіту від 25.09.2001 року, посвідченого секретарем Маяківської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області Меркуловою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 60 (а.с.8 т.1), за життя ОСОБА_3 заповідала у власність - ОСОБА_1 - житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору про розподіл спадкового майна від 27.12.2007 року (а.с.10 т.1), ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали договір про розподіл спадкового майна ОСОБА_3 наступним чином:

ОСОБА_1 - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 . На земельній ділянці Маяківської сільської ради знаходиться один житловий будинок, саманний, обкладений цеглою, позначений в плані літерою А -1 житловою площею -18,3 кв. м. загальною площею - 37,3 кв. м. і такі господарсько-побутові будівлі та споруди: льох Б, сарай В, паркан N 1;

ОСОБА_4 - доньці померлої, земельна ділянка, площею 6,440 гектарів, в тому числі рілля - 6,22 гектарів, сіножаті - 0,22 гектару, розташованої на території Маяківської сільської ради Слов`янського району, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер земельної ділянки - 1424284600:01:000:0310; 1424284600:07:000:0664;

ОСОБА_2 , онуці померлої, вклади з нарахованими відсотками, спеціальними та компенсаційними рахунками до них, що знаходяться на охороні у філії відділення Слов`янського Ощадбанку № 2868/045.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.04.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , за участю третьої особи: державного нотаріусу другої Слов`янської нотаріальної контори Грецької Т.П. про визнання недійсним договору про розподіл спадкового майна - задоволено договір про розподіл спадкового майна від 27.12.2007 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано недійним та повернуто сторони в початкове положення (а.с.11-13 т.1).

На звернення позивача до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.10.2013 року, від нотаріуса отримано відмову, оскільки свідоцтва про право на спадщину не скасовані.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа державний нотаріус Грецька Т.П., про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права на спадкування за заповітом, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю.

Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом:

-серії ВКВ №718152 від 27.12.2007, зареєстрованого в реєстрі за №3479;

-серії ВКВ №718153 від 27.12.2007, зареєстрованого в реєстрі за №3481;

-серії ВКВ №718155 від 27.12.2007, зареєстрованого в реєстрі за №3483;

-серії ВКВ №718156 від 27.12.2007, зареєстрованого в реєстрі за №3485;

-серії ВКВ №718158 від 27.12.2007, зареєстрованого в реєстрі за №3487;

-серії ВКВ №718158 від 27.12.2007, зареєстрованого в реєстрі за №3489;

Визнана недійсною відмова ОСОБА_1 від 27.12.2007 року за №2073, 2078 у реєстрі від прийняття спадщини за заповітом спадкодавця ОСОБА_3 .

Відновлено право ОСОБА_1 на спадкування за заповітом спадкодавця ОСОБА_3 , яким й зареєстровано в реєстрі за № №2073, 2078 від 27.12.2007 року

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2012 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2012 року скасоване в частині визнання недійсною відмови від прийняття спадщини за заповітом та відновлення права ОСОБА_1 на спадкування за заповітом; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині судом апеляційної інстанції відмовлено (а.с.14.15 т.1).

Постановою державного нотаріуса Другої Слов`янської нотаріальної контори від 12.02.2013 року, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв`язку з пропущенням строку згідно п. 1 ст. 1270 ЦК України (а.с.30 т.1).

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області суду від 07.10.2013 року по цивільній справі № 243/3063/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Маяківської сільської ради Слов`янського району, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про продовження строку для прийняття спадщини, позовні вимоги задоволені - ОСОБА_1 визнано строк для прийняття спадщини за заповітом, який посвідчений 25.09.2001 року секретарем Маяківської сільскої ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області Меркуловою Л.М. зареєстрованого в реєстрі за №60, після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2013 року рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову (а.с.16-17 т.1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02 квітня 2014 року, рішення апеляційного суду Донецької області від 11.11.2013 року скасовано, а рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07.10.2013 року залишено в силі (а.с. 18-20 т.1).

08.09.2014 року ОСОБА_1 звернулася до Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області для проведення державної реєстрації

права власності форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Кубеко О.О. за № 15637481 від 08 вересня 2014 року (а.с.27 т.1) відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку з відсутністю відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

При зверненні ОСОБА_1 16.09.2014 року до державного нотаріуса другої Слов`янської нотаріальної контори Донецької області Т.П. Грецької з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , постановою від 16.09.2014 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з неможливістю отримати інформацію про майно належне померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав ОСОБА_3 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 не реалізувала своє право на прийняття спадщини за заповітом у встановлений рішенням суду додатковий строк, вона вважається такою, що не прийняла спадщину за заповітом, а тому позовні вимоги про визнання права власності на житловий будинок по спадщини за заповітом та, відповідно, про скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2 на 1/3 частин нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню, оскільки останні позовні вимоги є похідними від решти частини заявлених вимог.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Встановлено, що спадкоємцями ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (дочки) за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (онука), яка є спадкоємцем за законом за правом представлення після смерті свого батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_3 .

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з листом Другої слов`янської державної нотаріальної контори від 18 травня 2017 року № 442/02-17 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу 304/2007 за заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (доньок ОСОБА_3 ), яка надійшла 20 вересня 2007 року за № 468 та за заявою, яка надійшла 15 листопада 2007 року за № 624 про прийняття спадщини за законом за правом представлення ОСОБА_2 (онуки), у зв`язку з тим, що її батько - син спадкодавця ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

27 грудня 2007 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 видано кожній: свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частини земельної ділянки, площею 6,440 га, розташованої на території Маяківської сільської ради Слов`янського району, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частини вкладів, що знаходяться у ПАТ Державний ощадний банк України .

Встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 травня 2012 року визнано недійсними указані свідоцтва про право на спадщину за законом.

Також встановлено, що за життя ОСОБА_3 склала нотаріально посвідчені заповіти, зареєстровані в реєстрі № 60 та 61 на своїх дочок: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідно до статті 1223 ЦК України вона має право на спадкування за заповітом, відповідно до якого її мати заповіла їй житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами до нього, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_3 за життя склала заповіт на доньку ОСОБА_1 , відмовив у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не реалізувала своє право на прийняття спадщини за заповітом у встановлений рішенням суду додатковий строк, та вона вважається такою, що не прийняла спадщину за заповітом.

Проте, судом не прийнято до уваги, що підставою відмови у вчиненні нотаріальної дії є неможливість отримання інформації про майно, належне померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав, а не відмова у прийнятті заяви позивача про прийняття спадщини за заповітом у зв`язку з пропуском строку для подання такої заяви.

Для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна (квартири), спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість (квартира).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною другою статті 1223 ЦК України визначено, що в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом не відмовлялась.

Проте, судом першої інстанції не перевірено, не встановлено та не з`ясовано обставини прийняття спадщини та не витребувано матеріали спадкової справи для вирішення спору.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіти, зареєстровані в реєстрі № 60 та 61 на своїх доньок: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Відповідно до заповіту від 25.09.2001 року, посвідченого секретарем Маяківської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області Меркуловою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 60, за життя ОСОБА_3 заповідала у власність - ОСОБА_1 - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 - земельну частку (пай) землі, посвідчений сертифікатом серії ДН № 0087273, виданий розпорядженням голови Слов`янської райдержадміністрації від 17.12.1996 року за № 807.

До того ж спадкоємицею майна після померлої ОСОБА_3 є її онука - ОСОБА_2 , яка є спадкоємицею за законом після свого померлого батька - сина спадкодавця (право представлення). У власність ОСОБА_2 померла заповіла вклади з нарахованими відсотками, спеціальними та компенсаційними рахунками до них, що знаходяться на охороні у філії відділення Слов`янського Ощадбанку № 2868/045.

Усі три спадкоємця - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вчасно, у встановлений законом шестимісячний строк прийняли спадщину, шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори.

На момент видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітами виникла проблема у ОСОБА_4 з отриманням права на спадщину на земельну ділянку, оскільки у заповіті було зазначено право на земельний пай, однак ще за життя ОСОБА_3 отримала державний акт на земельну ділянку, що унеможливлювало отримання донькою свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Так, державним нотаріусом було запропановано всім спадкоємцям прийняти спадщину за законом по 1/3 частині на відповідне майно, після чого укласти договір про поділ спадкового майна , з чим вони і погодились, надавши до нотаріальної контори відповідні заяви та отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом.

27.12.2007 року сторони уклали договір про розподіл спадкового майна, за яким кожна із сторін отримала в порядку спадкування те майно, яке відповідало волі спадкодавця ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_4 - земельна ділянка, ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а ОСОБА_2 грошові вклади у відповідних банківських установах.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину 3479, від 27.12.2007 року та договору про розподіл спадкового майна 3491, від 27.12.2007 року, посвідчений Другою Слов`янською державною нотаріальною конторою, зареєструвала своє право на спадщину.

З годом ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договіру про розподіл спадкового майна.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 29.04.2011 року договір про розподіл спадкового майна визнано недійсним.

На звернення позивача ОСОБА_1 до нотаріуса, остання отримала відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом та отримала відмову, оскільки свідоцтва про право на спадщину за законом не скасовані.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду суду від 11.05.2012 року за позовом ОСОБА_1 визнано недійсними свідоцтва про право власності на спадщину за законом, які видані на спадкоємців ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2

15.03.2013 року позивач отримала відмову від нотаріусу на свою заяву у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, з причин пропуску строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду суду від 07.10.2013 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.04.2014 року.

08.09.2014 року ОСОБА_1 звернулась до Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Однак державний реєстратор прав на нерухоме майно Кубеко О.О. виніс рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 15637481 від 08 вересня 2014 року у зв`язку з відсутністю відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

16 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася з заявою до державного нотаріуса другої Слов`янської нотаріальної контори Донецької області Грецької Т.П. за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою державного нотаріуса відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 у зв`язку з неможливістю отримати інформації про майно належне померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав ОСОБА_3 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав.

Згідно відомостей, зазначених у витязі з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1198, виданого 27.12.2007 року, видавник: друга Слов`янська державна нотаріальна контора державний нотаріус Грецька Т.П.: власником 1/3 частки нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зазначена ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 225).

Так, відомості, зазначені у витязі з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Маяківської сільської ради, не відповідають дійсності, оскільки свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Маяківської сільської ради, видане ОСОБА_2 скасовано за рішенням суду і відомості внесені до реєстру після набрання цим рішенням суду законної сили.

Згідно матеріалів спадкової справи ОСОБА_3 на час смерті володіла на праві особистої приватної власності нерухомим майном - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Маяківської сільської ради, а саме: один житловий будинок, саманний, обкладений цеглою, позначений в плані літерою А-1, житловою площею - 18,3 кв.м., загальною площею - 37, 3 кв. м і такі господарські будівлі та споруди: льох Б, сарай В, паркан №1 (а.с. 191-194).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що після скасування за рішенням суду свідоцтв про право на спадкування за законом, жодний із спадкоємців не оформив своє право на спадкування та не отримав свідоцтва про право власності в порядку спадкування.

Так, відповідно до ст.ст. 1217 -1219 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та припинились внаслідок його смерті, крім прав та обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності,, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення у особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Позивач має право на спадкування після померлої матері та звернулась з заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак не може оформити спадщину в нотаріальній конторі, у зв`язку з відмовою нотаріуса у зв`язку з неможливістю отримання інформації про майно, належне померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав.

Так, згідно з ст. 1 "Конвенції про захист прав людини та основних свобод" кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкоду здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В свою чергу на теперішній час наявні судові рішення, що набули законної сили, також і в частині скасування свідоцтва про право на спадщину за законом.

Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про обєкти та субєктів цих прав.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року та Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснюють суб`єкти державної реєстрації.

Згідно ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до положень ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно до п.2 ст.9 Закону, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до вимог ст.19 Закону, підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно і обмежень цих прав, що набрали законної сили.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію права, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація

про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Частина 1 статті 27 Закону передбачає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, в тому числі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Так, діючим законодавством закріплено, що скасування запису про реєстрацію права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності. Відтак, для скасування запису про реєстрацію права власності в будь-якому випадку необхідно звертатися з окремим позовом до суду.

Враховуючи, що в реєстрі прав власності не скасована реєстрація права власності за ОСОБА_2 на 1/3 частки спірного майна, позивач не має змоги зареєструвати своє право власності та вільно володіти, користуватися та розпоряджатися спадковим майном, тому позовні вимоги в частині скасування реєстрації підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК Украни є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеногоправа.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернуласть до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Після скасування спадкового договору та свідоцтва про права власності в порядку спадкування за законом ОСОБА_1 звернулась до суду за наданням їй додаткового строку для прийняття спадщини та згідно рішення суду від 07.10.2013 року ОСОБА_1 було визначено додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.04.2014 року.

Постановою державного нотаріуса вже втретє було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 у зв`язку з неможливістю отримати інформацію про майно належне померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав ОСОБА_3 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та державного реєстру речових прав.

Так у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги Закону, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позову, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади Маяківської сільської ради Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок та скасування запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , що мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 25 вересня 2001 року секретарем Маяківської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області Меркуловою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №60, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами до нього, що знаходиться у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Маяківської сільської ради знаходиться один житловий будинок, саманний, обкладений цеглою, позначений в плані літерою А-1, житловою площею - 18,3 кв.м., загальною площею - 37, 3 кв. м і такі господарсько-побутові будівлі та споруди: льох Б, сарай В, паркан №1.

Скасувати запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці Маяківської сільської ради знаходиться один житловий будинок, саманний, обкладений цеглою, позначений в плані літерою А-1, житловою площею - 18,3 кв.м., загальною площею - 37, 3 кв.м. і такі господарські будівлі та споруди: льох Б, сарай В, паркан №1.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 в дохід держави судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку в сумі 960 (дев`ятьсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.В. Халаджи

Т.В. Космачевська

Л.П.Никифоряк

Повний текст судового рішення складено 7 грудня 2020 року.

Суддя-доповідач О. В. Халаджи