Постанова

від 19.11.2020 по справі 461/740/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/740/19 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 22-ц/811/261/20 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м.Львів

Справа № 461/740/19

Провадження № 22ц/811/260/20

Провадження № 22ц/811/261/20

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Савуляка Р.В., Шандри М.М.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Смарт Груп на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2019 року та додаткове рішення цього суду від 5 грудня 2019 року, ухвалені у м. Львові у складі судді Стрельбицького В.В.,

у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 до ТзОВ Солар Смарт Груп про стягнення коштів,-

встановив:

1 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернувся з цим позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що з метою задоволення власних потреб у забезпеченні сонячною електроенергією він звернувся до ПАТ Акціонерний банк Укргазбанк для отримання кредитних коштів за програмою енергозбереження для населення Львівщини на 2017-2020 роки. Вказує, що ТзОВ Солар Смарт Груп є партнером банку у програмах кредитування на придбання сонячних електростанцій і теплових насосів. Зазначає, що він (позивач) звернувся до відповідача та отримав рахунок №015 від 26 квітня 2018 року щодо обладнання на загальну вартість 296 948,00 грн. з ПДВ. 31 травня 2018 року між ним ( ОСОБА_4 ) та ТзОВ Солар Смарт Груп укладено договір купівлі-продажу №17, який був наданий банку для оформлення кредиту. Стверджує, що 4 червня 2018 року він (позивач) сплатив на користь відповідача два платежі в сумі 296 948 грн., проте після попереднього погодження банком рахунку №015 від 26 квітня 2018 року, сторони домовились про зміну обладнання і ціна угоди збільшилась. Сторони уклали новий договір, стосовно нової ціни - (425 619,60 грн.). Вказує, що 31 травня 2018 року він ( ОСОБА_4 ) сплатив на користь ТОВ Солар Смарт Груп кошти готівкою в розмірі 4 800 доларів США та 2000 англійських фунтів стерлінгів. Однак, відповідач свого обов`язку за договором не виконав та не поставив йому товар. Зазначає, що 26 листопада 2018 року отримав від відповідача листа, згідно якого останній пропонує розірвати договір купівлі-продажу від 31 травня 2018 року з 26 листопада 2018 року. Надалі, вони (сторони) уклали договір про врегулювання заборгованості. Стверджує, що даним договором сторони визнали зобов`язання відповідача перед позивачем: щодо повернення сплачених коштів за договором купівлі-продажу від 31 травня 2018 року № 17 на загальну суму 425 619,60 грн., щодо сплати частини недоотриманого доходу за сонячну електроенергію (негенеровану за період до 31 жовтня 2018 року) в розмірі 17 000 грн. Просить стягнути з відповідача борг у розмірі - 337 254,04 грн., 3% річних - 4424,12 грн., 12 416, 76 грн. - інфляційних втрат, а також 11 642,19 грн. - відсотків за користування його грошовими коштами.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2019 року стягнуто з ТзОВ Солар Смарт Груп на користь ОСОБА_4 365 737, 11 грн.

Додатковим рішенням суду від 5 грудня 2019 року вказано в резолютивній частині - позов задовольнити.

Рішення та додаткове рішення суду оскаржує ТзОВ Солар Смарт Груп . Зазначає, що оскаржувані рішення є незаконними, необґрунтованими, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду та додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Вказує, щорозрахунок боргу вказаний позивачем є неправильним та необґрунтований належним чином. Зазначає, що договором не встановлено кінцевої дати виконання зобов`язання. Стверджує, що відповідач з власної ініціативи 5 лютого 2019 року повернув позивачу 225 000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційні скарги належить відхилити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Встановлено, що з метою задоволення власних потреб у забезпеченні сонячною електроенергією позивач звернувся до ПАТ Акціонерний банк Укргазбанк для отримання кредитних коштів за Програмою енергозбереження для населення Львівщини на 2017-2020 роки.

ТзОВ Солар Смарт Груп є партнером цього банку у програмах кредитування на придбання сонячних електростанцій і теплових насосів.

31 травня 2018 року між ОСОБА_4 та ТзОВ Солар Смарт Груп укладено договір купівлі-продажу №17 зі специфікацією №1, згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю належний продавцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Предметом договору було обладнання: фотоелектричний модуль Віsol BMU 275W полікристалічний кількістю 45 штук вартістю 171 900 грн., дахова алюмінієва система кріплення Віsol Triangular Hunger Bolt, інвертор мережевий HUAWEI sun 2000-20 КТL 20 кВт, кабель солярний IsoFlex 1x6 - 180 метрів, 16 коннекторів, група безпеки) та послуги (монтаж та запуск станції) на загальну вартість 296 948 грн. з ПДВ.

Рахунок був погоджений банком.

4 червня 2018 року ОСОБА_4 та ПАТ Акціонерний банк Укргазбанк уклали кредитний договір №4616/05/2018/0290.

На виконання умов договору від 31 травня 2018 року, 4 червня 2018 року ОСОБА_4 сплатив на користь ТзОВ Солар Смарт Груп два платежі в сумі 296 948 грн., а саме: 45 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ТR.7216326.23874.11252 та 251 948 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ТR.7208716.34220.11252.

Після попереднього погодження банком рахунку №015 від 26 квітня 2018 року, сторони домовились про зміну обладнання і ціна обладнання збільшилась.

31 травня 2018 року сторони уклали договір №17 зі специфікацією №1, стосовно нової ціни домовленості - 14 088,70 Євро, що станом на дату підписання договору становила 425 619,60 грн.

Предметом нового договору було обладнання: фотоелектричний модуль Віsol BMО 305W монокристалічний кількістю 56 штук сумарною вартістю 300 571,60 грн., дахова система кріплення Віsol Triangular Hunger Bolt, інвертор мережевий HUAWEI sun 2000-20 КТL 20 кВт, кабель солярний IsoFlex 1x6 - 180 метрів, 12 коннекторів, група безпеки) та послуги (монтаж та запуск станції) на загальну вартість 425 619,60 грн. з ПДВ.

Договір укладено з аналогічними реквізитами, що й попередній договір.

Встановлено, що ОСОБА_4 сплатив на користь ТОВ Солар Смарт Груп 4 800 доларів США та 200 англійських фунтів стерлінгів, чого не заперечують сторони.

Згідно п.2.1 договору купівлі-продажу продавець повинен повністю передати товар покупцю протягом 45 днів з моменту 100% оплати загальної вартості товару згідно специфікації №1 до даного договору, яка є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.4.1 договору покупець зобов`язаний вчасно передати покупцю товар у стані, що відповідає умовам договору.

Враховуючи дату проведення позивачем оплати, кінцевою датою виконання договору повинно бути 19 липня 2018 року (п.10 договору).

Листом ТОВ Солар Смарт Груп від 26 листопада 2018 року позивача повідомлено про пропозицію розірвати договір купівлі-продажу з 26 листопада 2018 року.

ТОВ Солар Смарт Груп повідомило позивача, що на даний час немає можливості поставки в Україну фотоелектричних модулів марки Віsol BMО 305W і договір від 31 травня 2018 року пропонується розірвати. Дата розірвання договору 26 листопада 2018 року. Зазначено, що гроші будуть повернуті позивачу протягом 14 робочих днів з виплатою штрафних санкцій, які передбачені в договорі (19 751 грн.). Гроші, які отримані з рахунку в банку в розмірі 296 948 грн., будуть повернуті протягом 7 робочих днів.

Відповідач не надав товар ОСОБА_4 протягом 45 днів з моменту 100% оплати за нього. Обов`язку за договором не виконав, проте відповідач зобов`язався повернути кошти у зв`язку з розірванням договору купівлі-продажу та самостійно встановив строк повернення коштів.

17 грудня 2018 року сторони уклали договір про врегулювання заборгованості, згідно умов якого підтверджують, що правовідносини між ними регулюються договором купівлі-продажу від 31 травня 2018 року № 17 на загальну суму 425 619,60 грн. Сторони підтвердили, що договір купівлі-продажу від 31 травня 2018 року № 17 на загальну суму 296 948,00 грн. є нечинним з моменту підписання іншого договору і вважають договір розірваним з ініціативи відповідача (п.9 Договору).

Згідно п. 15 договору сторони визнали зобов`язання відповідача перед ОСОБА_4 щодо повернення сплачених коштів за договором купівлі-продажу від 31 травня 2018 року № 17 на загальну суму 425 619,60 грн. та щодо сплати частини недоотриманого доходу за сонячну електроенергію (негенеровану за період до 31 жовтня 2018 року) в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до п.18 договору, такий не є домовленістю про новацію боргу чи відстрочення його виконання.

Згідно із п. 13 договору сторони вважають договір купівлі-продажу розірваним з 26 листопада 2018 року з ініціативи ТОВ Солар Смарт Груп .

ТОВ Солар Смарт Груп не виконано свого зобов`язання, а тому зобов`язане повернути отримане за договором купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 цього Кодексу предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Договором про врегулювання заборгованості від 17 листопада 2018 року сторони визнали договір купівлі-продажу розірваним з 26 листопада 2018 року з ініціативи відповідача, а тому договір купівлі-продажу вважається розірваним в односторонньому порядку, у зв`язку з відмовою відповідача від виконання свого обов`язку за договором від 31 травня 2018 року.

Встановлено, що відповідач не повернув боргу в повному розмірі.

Згідно п.15 договору, сторони визнають зобов`язання перед ОСОБА_4 .

Початком перебігу прострочення обов`язку повернення сплачених коштів за договором купівлі-продажу від 31 травня 2018 року є наступний за днем розірвання, тобто 27 листопада 2018 року.

Відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача.

Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач виконав свій обов`язок та провів оплату товару, сплатив відповідачу кошти в розмірі більшому, ніж передбачав договір купівлі-продажу від 31 травня 2018 року - 425 619, 60 грн. Зважаючи на дату укладення договору, станом на 31 травня 2018 року курсу долара США та фунта стерлінга, понад оплата згідно договору становила 3 729,16 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення, певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Встановлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання перед ОСОБА_4 на підставі договору про врегулювання заборгованості від 17 грудня 2018 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 610 цього Кодексу, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.1 договору купівлі-продажу, за порушення термінів передачі товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день затримки до моменту повного виконання зобов`язань щодо поставки але не більше 5% від загальної вартості недопоставленого товару.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим є будь-яке зобов`язання, у якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач має грошове зобов`язання перед позивачем, що підтверджено договором про врегулювання заборгованості від 17 грудня 2018 року, умовами якого було узгоджено повернення відповідачем сплачених коштів за договором купівлі-продажу від 31 травня 2018 року № 17 на загальну суму 425 619,60 грн. та сплати частини недоотриманого доходу за сонячну електроенергію (негенеровану за період до 31 жовтня 2018 року) в розмірі 17 000 грн. (п.15 договору).

ТОВ Солар Смарт Груп повернув позивачу 33 000 грн. Однак, пунктом 14 договору від 17 грудня 2018 року, сторони визнали, що кошти, сплачені в сумі 33 000 грн., є недотриманим доходом за сонячну електроенергію (негенеровану за період до 31 жовтня 2018 року).

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідач порушив грошове зобов`язання перед позивачем, відтак, у позивача виникло право на повернення його коштів, за договором від 31 травня 2018 року, а також застосування наслідків порушення зобов`язання, відповідно до статті 625 ЦК України, і є підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до зазначеної норми.

Згідно з ч. 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

У відповідності до положень ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що стягнення з відповідача 11 642,19 грн. (відображено у висновку експертизи від 10 травня 2019 року) - відсотків за користування чужими грошовими коштами, тобто одночасне стягнення процентів, передбачених ст. 536 ЦК України, відшкодування інфляційних збитків за весь час прострочення, а також сплата трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ст. 625 ЦК, є правомірним.

Законом передбачено право позикодавця на одержання від позичальника суми позики та винагороди (процентів за користування позикою) у разі, якщо інше не встановлено договором або законом. Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, що надається у позику, розмір яких визначається сторонами в договорі позики, або, якщо такий розмір процентів не встановлений, він визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти за користування позикою за період з 6 лютого 2019 року по 16 квітня 2019 року - 11 642,19 грн.

Встановлено, що відповідачем не виконано грошового зобов`язання, тому з відповідача належить стягнути 365 737, 11 грн.

З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Смарт Груп залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2019 року та додаткове рішення цього суду від 5 грудня 2019 року залишити без змін.

Скасувати заходи забезпечення позову, у виді арешту на нерухоме майно або грошові кошти ТзОВ Солар Смарт Груп (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 24, код ЄДРПОУ 40676280) на суму 365 737, 11 грн., застосовані ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 березня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 24 листопада 2020 року.

Головуючий_

Судді: