Ухвала

від 12.11.2020 по справі 505/847/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/937/20

Номер справи місцевого суду: 505/847/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуюча суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ІМПЕРІАЛ» - ОСОБА_7 на вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19.11.2019 у кримінальному провадженні №12017160180001062, внесеному до ЄРДР 21.07.2017, яким:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Первомайськ Миколаївської обл., громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працює водієм ТОВ «Імперіал», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

-16.04.2015 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1ст. 263 КК Українидо 3 років позбавлення волі, на підставіст. 75 КК Українизвільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

визнано винуватим у вчиненні у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Відповідно до ст. ст.75,76 КК Українизвільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо обвинувачений на протязі 3 (трьох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов`язки, а саме:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту скінчився 27.04.2019.

Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_9 з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої життю і здоров`ю, грошову суму у розмірі 28286 (двадцять вісім тисяч двісті вісімсот шість) грн. 91 коп., та у якості відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 1414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн. 34 коп.

Стягнуто на користь ОСОБА_9 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Імперіал» у якості відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 198585 (сто дев`яносто вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 66 коп.

В інших позовних вимогах відмовлено.

Вироком також вирішено питання щодо арешту майна, процесуальних витрат, речових доказів,-

встановив:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлених судами обставин.

Обвинувачений ОСОБА_8 20.07.2017, точний час встановити не надалося можливим, перебуваючи на посаді водія експедитора ТОВ «Корпорація «Імперіал»», не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, приступив до керування вантажним автопоїздом у складі сідельного тягача «DAF», р/н НОМЕР_1 , з напівпричепом-цистерною «TRAILOR S38EL1C», р/н НОМЕР_2 , який згідно договору позички транспортних засобів належав ТОВ «Корпорація «Імперіал»», чим допустив порушення вимог п/п «а» п. 2.1. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 року відповідно допостанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року), що зобов`язують водія:

п. 2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії».

У подальшому, приблизно о 19 год. 40 хв., у денний час доби та в умовах необмеженої видимості ОСОБА_8 здійснював рух по асфальтобетонному сухому дорожньому покриттю вул. Соборна в м. Подільську Одеської області на якій організований двосторонній, двохрядний рух у кожному напрямку, дорожньої розмітки не має, з боку вул . Михайлівська у напрямку вул. Гетьманська та перед регульованим перехрестям вулиць Соборна - Успенська зупинився на червоний сигнал світлофора у лівій смузі з покажчиком лівого повороту.

Після включення зеленого сигналу світлофора, що дозволяє рух, перед початком руху та зміною напрямку, ОСОБА_8 , у порушення вимог п. п. 1.5., п/п «б» п. 2.3., п. 10.1. зазначених Правил, якими передбачено:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: п/п б) бути важним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», вкрай уважним не був, за дорожньою обстановкою не стежив, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

У той самий час по вул. Соборна в м. Подільську Одеської області , з боку вул. Гетьманська у напрямку вул. Михайлівська, рухався мотоцикл «ММВЗ-З-1121 Мінськ», р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який здійснював рух у зустрічному прямому напрямку зі швидкістю приблизно 50 км/год. та на зелений сигнал світлофора виїхав на перехрестя вулиць Соборна - Успенська. Проявивши злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, маючи об`єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної події, обвинувачений ОСОБА_8 не переконався, що своїми діями може створити небезпеку іншим учасникам руху, та на зелений сигнал світлофора почав виїжджати на зазначене перехрестя, виконуючи маневр ліворуч, у порушення вимог п. п. 12.1., 12.3. вказаних Правил, що зобов`язують водія:

п. 16.6. «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч...»

п. 12.1. «При виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об 'їзду перешкоди»;

не вжив заходів, що виключають подальший розвиток аварійної ситуації, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру не переконався у безпеці свого маневру для інших учасників дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного напрямку, не надав перевагу у русі мотоцикл «ММВЗ-З-1121 Мінськ» та скоїв з ним зіткнення.

У результаті зіткнення, водій мотоциклу «ММВЗ-З-1121 Мінськ», а саме потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток мозкового та лицевого черепу (перелом лівої скроневої кістки, лівої виличної кістки, передньої та зовнішньої стінок лівої верхньощелепної пазухи, зовнішніх стінок орбіт), забою головного мозку, субарахноїдальний крововилив, гематоми та садна голови; переломів поперечного відростку 7-го шийного хребця, переломів 1,2-го ребра справа та 2-го ребра зліва, закритого внутрішньо суглобового багатоуламкового перелому лівого стегна в нижній третині, відкритого перелому кісток лівої гомілки в верхній третині садна області правого колінного суглобу, які супроводжувалися травматичним шоком 3-го ступеня і згідно з п. 2.1.3 «б», «м», «о» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затвердженихНаказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В умовах даної події, при здійсненні лівого повороту на перехресті, належні дії водія автопоїзда регламентуються вимогами п. 10.1 та 16.6Правил дорожнього руху, які вимагають від водія у цьому випадку переконатися, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху та надати дорогу зустрічним транспортним засобам, яким може бути створена перешкода для руху.

Водій автопоїзда в умовах даної події, згідно заданих вихідних даних, мав технічну можливість належним виконанням вимог п.10.1 та 16.6Правил дорожнього рухузапобігти настанню дорожньо-транспортної пригоди - контактуванню свого автопоїзда з мотоциклом. Фактичні дії водія автопоїзду, що не відповідають п. 10.1 та 16.6Правил дорожнього рухуз технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з фактом настання даної події - ДТП.

Таким чином, ОСОБА_8 , у сукупності допустив порушення вимог п.1.5., п/п «а» п. 2.1., п/п «б» п. 2.3., п.п. 10.1., 12.1., 12.3., 16.6. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 року відповідно допостанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року).

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Представник цивільного відповідача ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ІМПЕРІАЛ» - ОСОБА_7 подав на даний вирок апеляційну скаргу в якій просить оскаржений вирок змінити в частині стягнення з ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ІМПЕРІАЛ» у якості відшкодування моральної шкоди грошової суми у розмірі 198585 (сто дев`яносто вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 66 коп. та встановити менший розмір відшкодування, в межах платоспроможності, в розмірі, що не перевищує 30000 грн.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що районний суд ухвалюючи рішення в частині задоволення цивільного позову не звернув уваги, що позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів моральної шкоди у розмірі 500000 грн. та районним судом не обґрунтовано рішення щодо часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_9 в розмірі 200000 грн. Також, на думку апелянта, районний суд не прийняв до уваги матеріальний стан цивільного відповідача, а саме фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва (Баланс) та звіт про фінансові результати ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ІМПЕРІАЛ», відповідно до яких прибуток останнього є незначним і стягнення значної суми з останнього може призвести до блокування роботи підприємства, припинення його роботи та неможливості виконання вироку суду в цій частині.

Позиції учасників судового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких одне з завдань - це забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався вищевказаних вимог закону при ухваленні оскарженого вироку в частині вирішення цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_9 .

Згідно з матеріалами справи, потерпілий ОСОБА_9 звернувся до районного суду з цивільним позовом, згідно якого просив стягнути солідарно з ПрАТ "СК "Провідна" та ТОВ "Корпорація "Імперіал" на його користь майнову шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 259458 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн. 78 коп., та моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп.

Свої вимоги мотивував тим, що на теперішній час, шкода пов`язана з його лікуванням відповідно до чеків та квитанцій, що збереглися, складає 29258 (двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн. 78 коп. Також на теперішній час відсутня точна інформація щодо розміру шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності, так наприклад у разі встановлення І групи інвалідності вона буде складати 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку, що станом на 20.07.2017 року становить 3200 грн. помножити на 36, що складає 115200 (сто п`ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. Отже загальна сума можливого відшкодування завданої здоров`ю потерпілого шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ПрАТ "СК "Провідна" відповідно до діючого законодавства з урахуванням конкретного випадку може складати 144458 (сто сорок чотири тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн. 78 коп. Також у найближчий час очікується операція, пов`язана з вставленням імпланту та лікуванням, орієнтовний розмір витрат, пов`язаних з якими складає 100000 (сто) тисяч грн.

Крім того, вартість пошкодженого транспортного засобу мотоциклу «ММВЗ-З- 1121 Мінськ», орієнтовно складає 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Після дорожньо-транспортної пригоди, він переніс фізичний біль та страждання внаслідок отриманих травм. На теперішній час, через обмеження рухової активності він потребує постійної сторонньої допомоги, через професійну непридатність невідомо чи зможе він працювати та утримувати свою сім`ю. Дотепер, він відчуває душевні страждання із-за свого немічного стану, неможливості допомагати своїй родині та жити у звичайному ритмі життя, він не може продовжувати активне громадське життя та займатися професійною діяльністю. Відсутні будь-які грошові кошти, які б могли компенсувати ці страждання, однак компенсація у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) грн. якоюсь мірою пом`якшила б їх наслідки. Визначаючи розмір моральної шкоди він, як потерпілий - цивільний позивач, виходив з принципів справедливості, розумності та достатності.

Представник ТОВ "Корпорація "Імперіал" надав відзив на цивільний позов, згідно якого позовні вимоги визнає частково, а саме: у частині витрат на відшкодування матеріальної шкоди, але в межах суми, яка належним чином документально підтверджена та обґрунтована, та на відшкодування моральної шкоди в межах платоспроможності і в розмірі, що не перевищує 30000,00 грн.

Стверджував, що значна частина майнових вимог позивача не є належним чином документально підтвердженими, оскільки: позивачем не враховані 15000,00 грн., які водій ОСОБА_8 вже самостійно та добровільно сплатив у якості компенсації; необхідність придбання лікарських засобів (вартість яких заявлено до стягнення) не підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я; частина майнових вимог про стягнення вартості лікування взагалі не підтверджується; позивачем надано значну кількість дублікатів (копій) фіскальних чеків з метою необґрунтованого збільшення майнових вимог; частина наданих фіскальних чеків взагалі не стосуються предмету даної справи (благодійні внески, участь у кредитній програмі, продукти харчування та ін.); розмір деяких майнових вимог взагалі визначений позивачем самостійно та орієнтовно, про що ним прямо вказується; відсутній детальний розрахунок заявлених майнових вимог, а також наявні інші порушення.

Крім цього представник цивільного відповідача визнав, що водій ОСОБА_8 на момент дорожньо-транспортної пригоди, перебував на посаді водія експедитора ТОВ "Корпорація "Імперіал", та в цей час виконував свої безпосередні обов`язки; транспортний засіб, яким керував ОСОБА_8 , на момент дорожньо-транспортної пригоди належав ТОВ "Корпорація "Імперіал"; на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована ПрАТ "СК "Провідна" згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК 6263178.

Районним судом, відповідно до положень ст. 127, ч. 1 ст. 128, ст. 129 КПК України, частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 .

Стягнуто на користь ОСОБА_9 з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої життю і здоров`ю, грошову суму у розмірі28286 (двадцять вісім тисяч двісті вісімсот шість) грн. 91коп., та у якості відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі1414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн. 34 коп.

Стягнуто на користь ОСОБА_9 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Імперіал» у якості відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 198585 (сто дев`яносто вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 66 коп.

В інших позовних вимогах відмовлено.

Апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про те, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166, ст. 1167, ч. 1 ст. 1172 ЦК УКраїни, відповідальність за завдану працівником ОСОБА_8 матеріальну та моральну шкоду потерпілому ОСОБА_9 має нести ТОВ "Корпорація "Імперіал".

Згідно з оскарженого вироку, 20 липня 2017 року на момент вчинення злочину ОСОБА_8 перебував в службових відносинах з ТОВ "Корпорація "Імперіал",перебував на посаді водія експедитора, керував вантажним автопоїздом у складі сідельного тягача «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом-цистерною «TRAILOR S38EL1С», державний номерний знак НОМЕР_2 , який згідно договору позички транспортних засобів належав ТОВ "Корпорація "Імперіал".

Враховуючи вищевикладене, висновок районного суду про стягнення на користь ОСОБА_9 з ТОВ «Корпорація «Імперіал» у якості відшкодування моральної шкоди грошової суми в розмірі 198585 грн. 66 коп. є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Зазначений висновок районного суду також відповідає роз`ясненням п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, згідно з якими визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Згідно з вироком районного суду встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника вантажного автопоїзду у складі сідельного тягача «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом-цистерною «TRAILOR S38EL1С», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у ПрАТ "СК "Провідна", згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК 6263178.

Апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про те, що до правовідносин, пов`язаних з вирішенням позовних вимоги про стягнення на користь потерпілого матеріальної та моральної шкоди з ПрАТ "СК "Провідна" та з ТОВ "Корпорація "Імперіал" солідарно, не застосовується солідарна цивільно-правова відповідальність.

За результатами судового розгляду районним судом вірно враховано, що на придбання медикаментів та лікарських препаратів позивачем було витрачено кошти у сумі 28286,91 грн., розмір яких підтверджується наданими позивачем копіями квитанцій та чеків на придбання ліків, які містяться в матеріалах справи та долучені до позовної заяви, а вказана грошова сума не виходить за ліміт відповідальності ПрАТ "СК "Провідна" за шкоду заподіяну життю та здоров`ю.

Також районний суд вірно не взяв до уваги надані позивачем докази: квитанції та фіскальні чеки, копії яких містяться на сторінках Тому І справи - 39, 42, 45, 46, 47, 48, 49, 60, 61,69,70 про купівлю продуктів харчування; квитанції про купівлю котла та промислових товарів, які містяться на сторінках Тому І справи 40, 41, 52; квитанції про благодійні внески, які містяться на сторінках Тому І справи 38, 55; квитанції без призначення платежу, які містяться на сторінках Тому І справи 41, 52, 55; квитанції та фіскальні чеки, які неможливо прочитати та містяться на сторінках Тому І справи 40,53,54,58,61,62,63. Також районним судом вірно не прийнято до уваги квитанції та фіскальні чеки, копії яких дублюються.

Районним судом правильно встановлено, що внаслідок спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, він зазнав великого фізичного болю як безпосередньо під час травмування, так і під час численних оперативних втручань та лікувальних процедур і маніпуляцій, моральних страждань та переживань через неможливість відновити попередній звичний спосіб його життя, з урахуванням суттєвості змін у житті потерпілого, тяжкості та серйозності наслідків, які настали для нього, постійний характер моральних страждань, їх обсяг та тривалість, а тому вірно дійшов висновку, що компенсації підлягає завдана моральна шкода потерпілому в розмірі 200000,00 грн., оскільки саме такий розмір відповідає принципу розумності, справедливості, інтенсивності та тривалості моральних страждань потерпілого.

Висновок районного суду про те, що на користь позивача у якості відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню грошова сума: з ПрАТ "СК "Провідна" у розмірі 1414,34 грн. (5% х 28286,91 грн.), та з ТОВ "Корпорація "Імперіал" непокрита страховим відшкодуванням сума у розмірі 198585,66 грн. (10000,00 грн. - 1414,34 грн.), на думку апеляційного суду, є законним, вмотивованим та обґрунтованим.

Зазначений висновок районного суду відповідає вимогам ч. 1 ст. 1194 УК України, а також ст. 261 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Різницю між сумою відшкодування, визначену судом, та сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в скоєнні дорожньо - транспортної пригоди.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що районним судом повністю дотримано вимоги закону стосовно мотивування судового рішення в частині вирішення цивільного позову.

Районний суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Висновки районного суду щодо часткового задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 та стягнення на його користь з ТОВ «Корпорація «Імперіал» у якості відшкодування моральної шкоди грошової суми у розмірі 198585 (сто дев`яносто вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 66 коп. є обґрунтованими та вмотивованими.

Інших доказів апеляційному суду надано не було.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування або зміни оскарженого вироку, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу представника цивільного відповідача залишити без задоволення, а вирок районного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, Одеський апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ІМПЕРІАЛ» - ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19.11.2019 у кримінальному провадженні №12017160180001062, внесеному до ЄРДР 21.07.2017, відносно ОСОБА_8 засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її оголошення.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4