Рішення

від 26.11.2020 по справі 682/1663/20

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/1663/20

Провадження № 2/682/709/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Шевчука В.В., за участю секретаря судового засідання Придачук Г.Л., представника позивача Тертичного Ю.В., відповідача ОСОБА_1 , представника сільської ради Пансюк Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Крупецької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

10.08.2020 до суду надійшов позов ОСОБА_2 до Крупецької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та зобов`язання вчинити певні дії.

Поданий позов обґрунтовано тим, що 20.03.1996 ОСОБА_3 (батько позивача) отримав у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,33 га., що підтверджується рішенням № 16 виконавчого комітету Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області. Дані земельні ділянки передані ОСОБА_3 на підставі декрету Кабінету Міністрів України Про приватизацію земельних ділянок №15-92 від 26.12.1992 року. У 2017 році на замовлення ОСОБА_3 виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості: на земельну ділянку площею 0,1044 га за кадастровим номером 6823984000:02:002:0052, державну реєстрацію якої проведено 29.06.2017; на земельну ділянку площею 0,0506 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , рішенням державного кадастрового реєстратора ОСОБА_3 безпідставно відмовлено у внесенні відомостей про ділянку до Державного земельного кадастру; на земельну ділянку площею, 0,0666 га. для ведення особистого селянського господарства в с. Стригани, однак рішенням Державного кадастрового реєстратора Алексюку П.Т. безпідставно відмолено у внесенні відомостей до державного земельного кадастру. Позивач вказує, що у рішенні реєстратора зазначено про наявність перетину з земельною ділянкою за кадастровим номером № 682398400:02:002:0006, яка на даний час незаконно, за твердженням позивача, наявна на публічній кадастровій карті та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію на неї визнано незаконною та скасовано рішенням Славутського міськрайонного суду від 06.07.2017, а також внесено запис про скасування державної реєстрації в Державному реєстрі ревучих прав на нерухоме майно; на земельну ділянку площею 0,0684 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Стригани за кадастровим номером 6823984000:02:002:005; на земельну ділянку площею 0,0753 для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 .

Рішенням державного кадастрового реєстратора ОСОБА_3 безпідставно відмолено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки вказано на перетин вказаної земельної ділянки із земельною ділянкою 6823984000:02:002:0045 (на 54,4469%) та 6823984000:002:0049 (на 8,731%). Позивач вказує, що земельна ділянка 6823984000:02:002:045 незаконно наявна на публічній кадастровій карті та земельному кадастрі, оскільки запис про державну реєстрацію визнано незаконним та скасовано за рішенням суду, а також внесено запис про скасування у державний реєстр речових право на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Земельна ділянка 6823984000:002:0049, як вказує позивач, незаконно передана у власність гр. ОСОБА_1 відповідно до рішення Крупецької сільської ради від 09.09.2016, оскільки вона частково накладається на ділянку, вже передану ОСОБА_3 за рішенням Крупецької сільської ради від 20.03.1996 року.

Позивач, ОСОБА_2 , звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 . Однак, 16.07.2020 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,1044 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), на земельну ділянку площею 0,0506 га для ведення особистого селянського господарства, на земельну ділянку площею 0,0666 га для ведення особистого селянського господарства, на земельну ділянку площею 0,0684 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, на земельну ділянку площею 0,0753 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Враховуючи те, що за життя ОСОБА_3 почав процес приватизації земельних ділянок, та деякі із них вже є сформовані та їм присвоєні кадастрові номера, проте завершити процес не встиг у зв`язку із смертю, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог від 28.09.2020 просить: визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті батька - ОСОБА_3 , а саме: на земельну ділянку пл.. 0,1044 га, кадастровий номер 6823984000:02:002:0052; на земельну ділянку площею 0,0684 га кадастровий номер 6823984000:02:002:0055; визнати за позивачем право на завершення процесу приватизації та право на отримання державного акту, права на здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, права не внесенні відомостей до Державного земельного кадастру та публічної кадастрової карти на земельну ділянку площею 0,0506 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 0,0666 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Славутський район, с. Стригани; на земельну ділянку площею 0,0753 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того позивач просила зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та їх уповноважені органи, Крупецьку сільську раду відповідно до їх повноважень скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі та вилучити з публічної кадастрової карти України земельні ділянки: кадастровий номер 6823984000:02:002:0006; кадастровий номер 6823984000:02:002:0045; кадастровий номер 6823984000:02:002:0049. Також позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення Крупецької сільської ради Славутського району № 9 від 09.09.2016 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки 6823984000:02:002:0049. Окрім того, ОСОБА_2 просила зобов`язати Крупецьку сільську раду, Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно до їх повноважень здійснити усі необхідні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також внести відомості до Державного земельного кадастру та публічної кадастрової карти щодо права на спадкове майно.

24.09.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Держеокадастру у Хмельницькій області, в якому відповідач заперечує в повному обсязі проти задоволення позову. Відповідач вказує, що на момент смерті гр. ОСОБА_3 , відповідно до рішення виконавчого комітету Крупецької сільської ради від 20.03.1996 р № 16, належала земельна ділянка площею 0,19 га для ведення особистого підсобного господарства. Разом з тим, ОСОБА_2 має на меті успадкувати земельні ділянки площами 0,0506 га, 0,0666 га, 0,0684 га, які в сумі складають 0,209 га. Будь яких правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності на земельні ділянки, які має намір успадкувати позивач, немає. Відповідач вважає, що позивачем не надано жодних належних доказів, які б підтвердили право власності чи користування спадкодавцем земельними ділянками з цільовим призначення - для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,2309 га.

28.09.2020 Державна служба з геодезії, картографії та кадастру надіслала відзив на позовну заяву, в якій проти задоволення позову заперечує. У відзиві вказано, що на підставі рішення Славутського міськрайонного суду від 06.09.2017 у справі № 682/83/17 вимог, направлених на виконання Держгеокадастру - не встановлено. Також не встановлено вимог щодо скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі та вилучення з публічної кадастрової карти України земельних ділянок з кадастровими номерами 6823984000:02:002:0006, 6823984000:02:0045, 6823984000:02:002:0049. Натомість була встановлена вимога щодо визнання незаконним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0764 га за кадастровим номером 68239840000:02:002:006. Додатково представник відповідача вказує, що процедура державної реєстрації земельної ділянки як об`єкта цивільних прав відокремлена від процедури державної реєстрації речового права на неї. Видача Державного акту про право власності на земельну ділянку як документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку - не здійснюється, реєстр речових прав на нерухоме майно є відокремленим від державного земельного кадастру. Таким чином, скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку 68239840000:02:002:006 не породжує скасування права власності на цю земельну ділянку, оскільки правовстановлюючим є запис у державному реєстрі речових прав на вказану вище земельну ділянку. Окрім того, як вказано у відзиві, Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не належить до повноважень Держгеокадастру та його територіальних органів. Також представник відповідача зазначає, що позивач просить визнати право власності на земельні ділянки, які не є сформованими. Разом з тим у відзиві зазначено, що при винесенні рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру державним реєстратором було дотримано норм чинного законодавства, а винесене рішення є законним.

23.04.2020 відповідач ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. Вказував, що рішенням Крупецької сільської ради від 17.09.2016 № 6 йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у приватну власність площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Стригани Славутського району Хмельницької області. Після наданого дозволу ОСОБА_1 було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1924 га. Померлий ОСОБА_3 погодив відповідачу ОСОБА_1 межі відповідної земельної ділянки. Оскільки проект землеустрою погоджений сесією Крупецької сільської ради та проведена державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 6823984000:02:002:0049. Враховуючи наведене відповідач вважає, що він правомірно набув право власності на вказану вище земельну ділянку, а тому, на його думку, у задоволенні позовної вимоги щодо скасування вказаного рішення Крупецької сільської ради.

В судове засідання з`явились представник позивача, представник Крупецької сільської ради та відповідач ОСОБА_1 .

Від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надійшло клопотання про проведення судового засідання в режиму відеоконференції та відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами та території України. Однак протокольною ухвалою суду у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки відповідачем не обґрунтовано поважності причин неприбуття в судове засідання та не дотримано вимог щодо оформлення клопотання, зокрема не вказано, із яким судом відповідач просить провести відеоконференцію. Крім того, представнику відповідача судом роз`яснювалося право брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що визначено вимогами ч. 4 ст. 212 ЦПК України.

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак надіслала суду письмові пояснення по справі, в яких просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача поданий позов підтримав з викладених у ньому підстав. Вказав, що померлий ОСОБА_3 на підставі Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок отримав у власність земельні ділянки площею 0,33 га, що є підставою для реєстрації права власності спадкоємця. У 2017 році на замовлення ОСОБА_3 була виготовлена технічна документація на земельну ділянку. За життя ОСОБА_3 розпочав процес приватизації земельних ділянок, однак такий завершений не був. Відповідачами безпідставно було відмовлено позивачу у праві на приватизацію та праві на завершення приватизації земельних ділянок належних ОСОБА_3 з надуманих підстав, зокрема через перетин із іншими ділянками, які перетинаються із іншими земельними ділянками, право власності на які скасовано судом та із земельною ділянкою ОСОБА_1 , яку він отримав пізніше. Вказує, що через неправомірні дії відповідачів ОСОБА_2 не може повною мірою реалізувати своє право на спадкування.

Представник Крупецької сільської ради вказувала, що немає заперечень щодо задоволення позовних вимог відносно земельних ділянок 6823984000:02:002:0055, 6823984000:02:002:0052, оскільки такі є зареєстрованими та сформованими. Щодо вимоги про скасування рішення Крупецької сільської ради № 9 від 09.09.2016 представник відповідача заперечувала. Пояснила, що зазначене рішення прийняте у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 отримав земельну ділянку в порядку відведення, оформив технічну документацію та погодив межі із власниками сусідніх земельних ділянок, в тому числі із померлим ОСОБА_3 . Представник відповідача припустила, що наклади земельних ділянок могли виникнути у зв`язку із неправильними замірами меж земельної ділянки позивача або через неправильно складену технічну документацію. Щодо наявної описки в рішенні сільської ради представник вказала, що така носить чисто технічний фактор і на зміст рішення не впливає, оскільки державний реєстратор під час реєстрації земельної ділянки жодних питань до рішення не мав.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову в частині, що стосується земельної ділянки, яка перебуває у його власності, заперечував. Вказував, що при розробці технічної документації у 2016 році, ОСОБА_3 особисто погодив йому межі земельної ділянки, по межі, яка існувала багато років, а тому не розуміє з чого виник спір. Разом із тим зазначив, що під час виготовлення земельної документації для ОСОБА_3 у 2017 році, його для погодження меж земельної ділянки, як власника суміжної земельної ділянки не запрошували, а в самій документації на місці його земельної ділянки зазначено землі сільської ради, що не відповідає дійсності.

Заслухавши учасників судового розгляду, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області від 20.03.1996 № 16, на підставі Декрету КМУ від 26.12.1992 № 16-92 ОСОБА_3 передано у приватну власність та постійне користування земельну ділянку площею 0,33 га, в тому числі: для особистого підсобного господарства - 0,19 га, для обслуговування житлового будинку - 0,12 га, для садівництва 0,02 га (за даними архівних витягів Архівного відділу Славутської РДА від 18.02.2020 та 23.12.2015) (а.с. 8, 9).

За даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Крупецької сільської ради, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 37 (а.с. 16).

На виконання Ухвали Славутського міськрайонного суду від 20.10.2020 приватний нотаріус Артемова Л.Я. надіслала матеріали спадкової справи №8/2019, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

За даними спадкової справи, 21 січня 2019 року ОСОБА_2 , яка є рідною донькою померлого, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

У 2017 році на замовлення ОСОБА_3 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок площею 0,1044 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), за кадастровим номером 6823984000:02:002:0052 (державну реєстрацію земельної ділянки проведено 29.06.2017 згідно витягу з Державного з земельного кадастру), а також на земельну ділянку площею 0,0684 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6823984000:02:002:0055 (державну реєстрацію земельної ділянки проведено 13.07.2017 згідно з витягом з Державного земельного кадастру).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено та не заперечується учасниками справи, що померлий ОСОБА_3 був власником земельних ділянок за кадастровим 6823984000:02:002:0055, 6823984000:02:002:0052, однак через те, що померлий не встиг отримати правовстановлюючий документ на земельні ділянки, які зазначені вище, ОСОБА_2 , яка є законним спадкоємцем, не може оформити свої спадкові права.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позові вимоги про визнання права власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки 6823984000:02:002:0055, 6823984000:02:002:0052 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання за ОСОБА_2 права на завершення процесу приватизації та право на отримання державного акту, права на здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, права не внесенні відомостей до Державного земельного кадастру та публічної кадастрової карти щодо відповідних земельних ділянок, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 перехідних положень Земельного кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (далі - Декрет), є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Кабінет Міністрів України у п 1. Декрету постановив: сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України. Декретом було встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей передбачених п. 1 Декрету, посвідчується Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Статтею 6 Декрету було зупинено дію частини 2 статті 17 і статті 23 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року), яким передбачалося, що право власності виникає лише з дня видачі та державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

Якщо громадянин, який на підставі Декрету, помер, не отримавши державного акта на право власності на земельну ділянку, його спадкоємці мають право оформити право власності на дані земельні ділянки себе в порядку спадкування.

Згідно з п.2 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Матеріалами справи підтверджується, що померлий ОСОБА_3 за життя розпочав процес приватизації на земельні ділянки: площею 0,0506 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0666 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Славутський район, с. Стригани; площею 0,0753 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також була проведена грошова оцінка зазначених земельних ділянок, однак такий процес ОСОБА_3 завершений не був.

Як вказано у Постанові Верховного СудуВС/КЦС у справі № 623/633/17 від 30 червня 2020 р. до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_2 права на завершення процесу приватизації та право на отримання державного акту на зазначені вище земельні ділянки. Разом з тим суд вважає за необхідне вказати, що вимого щодо права на здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, права не внесенні відомостей до Державного земельного кадастру та публічної кадастрової карти щодо відповідних земельних ділянок є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від завершення процесу приватизації земельних ділянок та є передчасними.

Розглядаючи вимогу позивача про визнання незаконним та скасування рішення Крупецької сільської ради № 9 від 09.09.2016 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1924 для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 682398400:02:002:0049, як такої, що фактично пересікається із земельною ділянкою на яку претендує позивач на 8,731%, суд звертає увагу на нижчевикладене.

Згідно з рішенням № РВ-6800202702017, державним кадастровим реєстратором відмовлено ОСОБА_3 у внесенні відомостей до Держаного земельного кадастру, оскільки встановлено перетин з земельною ділянкою 6823984000:02:002:0045 (площа співпадає на 54,45%) та з земельною ділянкою 6823984000:02:002:0049 (площа співпадає на 8,731%), яка належить відповідачу ОСОБА_1 (а.с. 42).

Варто зазначити, що рішенням Славутського міськрайонного суду від 06.09.2017 (справа № 682/83/17) визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію на земельну ділянку 6823984000:02:002:0045 (а.с. 11-14).

Згідно рішення сьомої сесії сьомого скликання Крупецької сільської ради від 17.03.2016 № 6 відповідачу ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у приватну власність орієнтованою площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Стригани Славутського району (а.с.174).

На замовлення ОСОБА_1 МПП Кадастр було виготовлено технічну документацію - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1924 га в с. Стригани (а.с. 170)

За даними протоколу погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та користувачами, померлий ОСОБА_3 погодив межі земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 (а.с. 171).

В той же час варто зазначити, що відповідач ОСОБА_1 межі земельної ділянки ОСОБА_3 не погоджував, а саме погодження меж відбувалося за його відсутності.

Вказаний вище проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1924 за кадастровим номером 6823984000:02:002:0049 був затверджений Крупецькою сільською радою рішенням від 09.09.2016 № 9 (а.с. 175).

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 6823984000:02:002:0049 зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.09.2016 на підставі вказаного вище рішення Крупецької сільської ради № 9 від 09.09.2016 (а.с. 54).

Суд звертає увагу на те, що представник позивача в судовому засіданні вказав, що у рішенні Крупецької сільської ради від 09.09.2016 № 9 вказано на передачу ОСОБА_3 земельної ділянки за кадастровим номером 682398400:02:001:0041, а не на земельну ділянку, право на яку за відповідачем зареєстровано, що, на його думку, свідчить про незаконність прийнятого рішення.

На спростування зазначеного твердження представник Крупецької сільської ради пояснила, що така помилка носить суто технічний характер та не впливає на зміст рішення, оскільки державним кадастровим реєстратором було зареєстровано за відповідачем земельну ділянку за кадастровим номером 682398400:02:002:0049 у відповідності до прийнятого сільською радою рішення, що підтверджується витягом з Протоколу з засідання чотирнадцятої сесії сільської ради сьомого скликання від 09.09.2016, який досліджений у судовому засіданні.

Враховуючи викладені вище обставини, вирішуючи зазначену вище позовну вимогу суд враховує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Як передбачено ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

ОСОБА_1 набув право власності на землю в порядку відведення земельної ділянки, зокрема, на підставі ст. 118 ЗК України щодо безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Відповідачу у встановленому законом порядку надано право на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблено сам проект землеустрою, який затверджений правомірним рішенням Крупецької сільської ради.

Окрім того, в судовому засідання у якості свідка була допитана ОСОБА_4 , представник ТОВ Поділляземінвест , організації, яка займалася розробкою технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, виготовленої на замовлення ОСОБА_3 .

Свідок повідомила, що на земельну ділянку виїжджають працівники товариства, які проводять відповідні заміри на підставі існуючих меж земельної ділянки. Межі зазначеної земельної ділянки показував син померлого ОСОБА_3 , який і брав участь у розроблені технічної документації. Під час розроблення проекту землеустрою ОСОБА_4 повідомляла замовника, що існуватиме накладка із суміжною земельною ділянкою, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , що в подальшому утруднить її реєстрацію, однак син ОСОБА_3 забажав продовження роботи над проектом землеустрою щодо відведення. Свідок вважає, що існуюча накладка могла виникнути внаслідок помилки під час розроблення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 . Разом з тим свідок вказала, що скасовувати реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_1 немає потреби, оскільки накладка може бути усунута шляхом зміни конфігурації земельної ділянки при цьому не змінюючи її площу. Зазначене не впливатиме на рішення сільської ради, оскільки таке жодним чином не зміниться.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи тасвідка, суд не вбачає підстав для скасування рішення Крупецької сільської ради № 9 від 09.09.2016 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1924 для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 682398400:02:002:0049, межі якої узгоджені із суміжним користувачем ОСОБА_3 , та відповідно, позбавлення відповідача ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, яке набути ним у встановленому законом порядку. Неточності у розробленні технічної документації для відповідача ОСОБА_1 не можуть бути підставою для скасування спірного рішення.

Накладення земельних ділянок може бути усунуте у позасудовому порядку відповідачем шляхом звернення до проектної організації з метою зміни конфігурації його земельної ділянки. У разі не досягнення згоди позивача та відповідача з цього питання спір може бути вирішений у судовому порядку шляхом заявлення відповідних позовних вимог не пов`язаних із скасуванням рішення Крупецької сільської ради № 9 від 09.09.2016, яке прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства.

Окрім того позивач просила зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та їх уповноважені органи, Крупецьку сільську раду відповідно до їх повноважень скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі та вилучити з публічної кадастрової карти України земельні ділянки 6823984000:02:002:0006; кадастровий номер 6823984000:02:002:0045; кадастровий номер 6823984000:02:002:0049, суд вважає за необхідне вказати таке.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на ст. 123 ЗК України та загальні положення щодо повноважень вказаних вище органів у сфері земельних відносин. Однак варто зазначити, що права та обов`язки зазначених органів регулюються профільним (спеціальним) законодавством, зокрема, Законом України Про Державний земельний кадастр , постановою КМУ про затвердження положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14 січня 2015 р. № 15, а також законом України Про місцеве самоврядування в Україні . Зазначеними нормативно-правовими актами не передбачено повноважень сільської ради щодо державної реєстрації земельних ділянок та внесення відомостей до Держаного земельного кадастру. Таким чином, відсутні підстави для зобов`язання Крупецької сільської ради вчинити дії, які просить позивач.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги стосовно скасування рішення Крупецької сільської ради щодо надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки 6823984000:02:002:0049, суд не знаходить підстав у зобов`язанні відповідного органу скасувати реєстрацію та вилучити відомості з публічної кадастрової карти відносно даної земельної ділянки.

Разом з тим, рішенням Славутського міськрайонного суду від 06.09.2017 (справа № 682/83/17) визнано незаконним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку, 6823984000:02:002:0006. Визнано незаконним та скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №13809410 від 16.03.2016 про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6823984000:02:002:0045. З відзивів на позовну заяву видно, що дані ділянки не вилучені з Державного реєстру та кадастрової карти з тих підстав, що відсутні законні підстави для цього, зокрема відсутнє рішення суду зобов`язального характеру, яке б вказувало на це.

Згідно ж ст. 19 Основного закону, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В частині 1-2 та 6 статті 16 Закону України Про Державний земельний кадастр зазначено, що: Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера .

Згідно із ч.10 ст. 24 ЗУ Про Державний земельний кадастр (у редакції дійсній на момент розгляду справи) державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у тому числі у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЗУ Про державний земельний кадастр порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону .

На виконання вимог наведеного законодавчого припису Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.10.2012 року №1051, якою затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок №1051).

Приписи п. 29 зазначеного Порядку № 1051 визначають, що кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 49 Порядку №1051 поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку.

Згідно з п.60 Порядку № 1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Враховуючи те, що Славутським міськрайонного суду від 06.09.2017 (справа № 682/83/17) право власності на вказані земельні ділянки скасовано, питання припинення державної реєстрації не вирішувалося оскільки на той час не заявлялося, проте, реєстрація даних земельних ділянок порушує право позивача на набуття у власність земельних ділянок у порядку спадкування, тому суд вважає за можливе позовні вимоги у цій частині задовольнити.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів на користь позивачів судових витрат, суд звертає увагу на таке.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві позивач вказує, що витрати на професійну правничу допомогу по справі складають 13000 грн. До матеріалів справи додано детальний та обґрунтований розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем.

Сума судового збору, сплаченого позивачем, складає 2102 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд приходить до висновку про необхідність зменшення судових витрат пропорційно заявленим позовним вимогам, а саме стягнути з Крупецької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на користь ОСОБА_2 1051 грн. судового збору та 6500 грн. витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1255, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст. 78, 81, 118, 123, 125 ЗК України, ст.ст. 12, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) право власності на спадкове майно після смерті батька - ОСОБА_3 , а саме:

на земельну ділянку площею 0,1044 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6823984000:02:002:0052;

на земельну ділянку площею 0,0684 га для ведення особистого селянського господарства, що розташований за адресою: Хмельницька область, Славутський район, с. Стригани, кадастровий номер 6823984000:02:002:0055.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) право на завершення процесу приватизації та право на отримання державного акту, а саме:

на земельну ділянку площею 0,0506 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

на земельну ділянку площею 0,0666 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Славутський район, с. Стригани;

на земельну ділянку площею 0,0753 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (адреса: вул. Інститутська 4/1 м. Хмельницький, код ЄДРПОУ: 39767479) та їх уповноважені органи відповідно до їх повноважень скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі та вилучити з публічної кадастрової карти України земельні ділянки: кадастровий номер 6823984000:02:002:0006; кадастровий номер 6823984000:02:002:0045.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на користь ОСОБА_2 1051 грн. (тисяча п`ятдесят одну гривню) судового збору та 6500 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень) витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчук В. В.

Повний текст рішення складено 07.12.2020