Рішення

від 25.11.2020 по справі 300/2099/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2020 р. справа № 300/2099/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Хорта А.Р.,

представника позивача - Лейбюка Б.Б.,

представника відповідача - Яремака Т.І.,

представники третіх осіб - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради

до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коломийська районна рада та Коломийська районна державна адміністрація,

про визнання протиправним та скасування рішення № 0079275233 від 21.12.2019, -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) , в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Коломийського управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 0079275233 від 21.12.2019 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) єдиного внеску в сумі 2699328,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Коломийське управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області протиправно прийняло рішення № 0079275233 від 21.12.2019 про застосування до позивача штрафу та про нарахування пені за несплату (перерахування) єдиного внеску на загальну суму 2699328,27 грн. Позивач вважає, що контролюючий орган не врахував відсутність вини Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради у вчиненні правопорушення, оскільки позивач вчиняв всі залежні від нього дії щодо своєчасного та в повному обсязі сплати єдиного внеску. Так, позивач зазначив, що фінансування Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради здійснюється за рахунок субвенцій із Державного бюджету України, головним розпорядником коштів є Коломийська районна державна адміністрація. Таким чином, сплата єдиного соціального внеску позивачем проводиться щомісячно в терміни поступлення медичної субвенції на казначейські рахунки. За відсутності коштів на рахунках Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради виникла недоїмка з єдиного внеску. За вказаних обставин, несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску за період з 21.09.2018 до 16.12.2019 без будь-яких умисних дій позивача, виключно через те, що кошти з Державного бюджету України надійшли до районного бюджету із запізненням. При цьому, представник позивача звернув увагу на відсутність фактів виплати підприємством заробітної плати працівникам без одночасного перерахування єдиного внеску, а тому кошти з єдиного внеску Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради перераховувало та виплачувало згідно з частиною 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , під час кожної виплати заробітної плати.

Ухвалою суду від 25.08.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання зазначеної ухвали від 25.08.2020 Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради 04.09.2020 подало до суду клопотання від 02.09.2020 № 814/01-05/06 про усунення недоліків позовної заяви, до якого долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 18918,00 грн.

Ухвалою від 08.09.2020 суд продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви до 18 вересня 2020 року та зобов`язав позивача виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду пояснення з обґрунтуванням щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та залучено до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коломийську районну раду та Коломийську районну державну адміністрацію.

06.10.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нарахувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки не пізніше 20 числа наступного місяця. У випадку несвоєчасного самостійного нарахування та/або не сплати у встановлені строки суми зобов`язань, така сума вважається недоїмкою. При цьому, вказує відповідач, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. У зв`язку із несвоєчасною сплатою задекларованих сум єдиного внеску, відповідач прийняв рішення № 0079275233 від 21.12.2019 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) єдиного внеску в сумі 2699328,27 грн. Також відповідач вважає, що позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду з цим позовом (том 1, а.с.158-161).

23.10.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло пояснення Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 19.10.2020 № 1721/01-013/062. В поясненні вказана третя особа зазначила, що фінансування Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради протягом 2018-2019 років здійснювалось за рахунок коштів медичної субвенції, яка передбачалася районному бюджету Коломийського району та об`єднаним територіальним громадам Коломийського району відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік. З 2018 року розпорядником коштів медичної субвенції визначено Коломийську районну раду, через розподільчі рахунки якої здійснювали видатки на утримання позивача. В зв`язку з тим, що обсяг виділеної медичної субвенції в 2018-2019 роках не забезпечував стовідсоткової потреби у видатках на заробітну плату та нарахування на неї, щомісячно виникала заборгованість по сплаті заробітної плати працівникам та відповідно по сплаті платежів до відповідних бюджетів. Таким чином, на думку Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, в діях Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради відсутня протиправна бездіяльність з невчасної сплати єдиного соціального внеску та її заборгованості. Просить задовольнити позов (том 1, а.с. 182-184).

23.10.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло пояснення Коломийської районної ради від 16.10.2020 № 141/1-56/06. Надано пояснення про те, що з 2018 року розпорядником коштів медичної субвенції визначено Коломийську районну раду, через розподільчі рахунки якої здійснювали видатки на утримання позивача. Обсяг виділеної медичної субвенції в 2018-2019 роках не забезпечував в повному обсязі видатки на заробітну плату та нарахування на неї. Звертає увагу на те, що Коломийська районна рада неодноразово зверталась до Коломийської районної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства фінансів України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо виділення додаткових коштів на заробітну плату працівникам Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради. За вказаних обставин Коломийська районна рада просить суд задовольнити позов (том 1, а.с. 203-205).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 визнано поважними причини пропуску Комунальним некомерційним підприємством «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради строку звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з цим позовом та поновлено позивачу строк звернення до суду з цим позовом. Також цією ухвалою закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 300/2099/20 та розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коломийська районна рада та Коломийська районна державна адміністрація, явку своїх представників в судовому засіданні 25.11.2020 не забезпечили. 24.11.2020 на електронну пошту Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли заяви Коломийської районної ради за № 160/1-56/06 та Коломийської районної державної адміністрації за № 2112/01-013/008 про розгляд справи № 300/2099/20 без їхніх представників.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради відповідно до статуту є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги населенню Коломийського району та міста Коломиї та громадянам інших населених пантів, згідно з укладеними юридичними чи особистими договорами на медичне обслуговування. Засновником, власником позивача є Коломийська районна рада. Представником власника є Уповноважений орган управління, визначений рішенням власника - Коломийська районна державна адміністрація, в межах делегованих повноважень. Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (том 1, а.с. 29-39).

21.12.2019 Коломийське управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняло рішення за № 0079275233 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) єдиного внеску за період з 21.09.2018 до 16.12.2019 в сумі 2699328,27 грн., з яких штраф у розмірі 2542827,21 грн. та пеня в розмірі 156501,06 грн., на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 36).

Вважаючи рішення Коломийського управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 0079275233 від 21.12.2019 протиправним, Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради звернувся з цим адміністративним позовом до суду, в якому просить скасувати таке рішення.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з підпунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Частиною 5 статті 7 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлений статтею статті 9 Закону № 2464-VI. Так, згідно з частиною 5 статті 9 Закону № 2464-VІ сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Відповідно до частини 7 статті 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VІ визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно з частиною 10 статті 9 Закону № 2464-VІ днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464-VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464-VІ).

Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради надало довідки про фонд заробітної плати щодо сум нарахованої, профінансованої та виплаченої заробітної плати за 2018-2019 роки (а.с. 39-40).

Згідно вказаних довідок та пояснень позивача, викладених в позовній заяві та представника позивача в судовому засіданні, в Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» у період з серпня 2018 по грудень 2019 щомісячно була наявна заборгованість по заробітній платі внаслідок неповного перерахування з відповідного бюджету коштів на оплату нарахованої підприємством заробітної плати працівникам.

З огляду на зміст вказаних положень Закону № 2464-VІ, суд звертає увагу на те, що роботодавці несуть обов`язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що нараховується за календарний місяць та сплачується не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому, у разі наявності у платника єдиного внеску несплаченої суми недоїмки, штрафів та пені, контролюючий орган здійснює зарахування сплаченого єдиного внеску в порядку календарної черговості їх виникнення. Водночас, у разі несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску, платник єдиного внеску притягається до фінансової відповідальності у вигляді штрафу, а на суму несвоєчасно сплаченого єдиного внеску нараховується пеня.

Питання підстав та порядку притягнення платника єдиного внеску до фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску регламентовано статтею 25 Закону № 2464-VІ.

Так, згідно з частиною 1 статті 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до частин 2-3 статті 25 Закону № 2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 6 статті 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 2 частини 11 Закону № 2464-VІ податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 13 статті 25 Закону № 2464-VІ нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з частиною 14 статті 25 Закону № 2464-VІ про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Частиною 15 статті 25 Закону № 2464-VІ суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Як встановлено судом вище з даних картки особового рахунку платника єдиного внеску за 2018-2019 роки, позивачем несвоєчасно сплачувався єдиний внесок в період з вересня 2018 по грудень 2019 (том 1, а.с. 11-27, 41-119).

За таких обставин, у відповідача були правові підстави, які передбачені частиною 10 та пунктом 2 частини 11 Закону № 2464-VІ для нарахування штрафу в розмірі 20% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску та для нарахування пені з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу за період з 21.09.2018 до 16.12.2019.

Позивач в позовній заяві не оспорює правильність розрахунку штрафних санкцій та пені в рішенні від 21.12.2019.

Окрім цього, вказане рішення прийнято відповідачем в межах його повноважень та у спосіб, що передбачені частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 12, частинами 10, 13, пунктом 2 частини 11, абзацу 1 частини 14 статті 25 Закону № 2464-VІ, підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України.

Щодо доводів представника позивача про те, що відповідач, при прийнятті рішення не врахував відсутність вини Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради у вчиненні правопорушення, оскільки позивач вчиняв всі залежні від нього дії щодо своєчасного та в повному обсязі сплати єдиного внеску, а недоїмка з єдиного внеску виникла за відсутності медичної субвенції на рахунках Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради, а також пояснень третіх осіб на стороні позивача, то суд вказує на таке.

Суд вважає помилковим посилання позивача на статтю 109 ПК України, оскільки в силу положень пункту 1.3 статті цього Кодексу, його положення не врегульовують питання погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В даному випадку правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, а також від повільність за порушення порядку сплати єдиного внеску, визначає спеціальний закон - Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

В свою чергу, в силу положень частини 12 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника . Отже, законодавець передбачив, що за вчинення правопорушення, що полягали у несплаті (неперерахуванні) або несвоєчасній сплаті (несвоєчасному перерахуванні) єдиного внеску платники єдиного внеску несуть відповідальність незалежно від їх вини через відсутність коштів на сплату єдиного внеску.

Жодних обставин, які можуть слугувати підставами для відстрочення сплати єдиного внеску або звільнення платника від нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, чинним законодавством не передбачено.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 06.05.2020 в справі № 804/1290/16.

З огляду на вказане, суд відхиляє доводи позивача щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску через неповне та невчасне фінансування та вжиття ним заходів щодо отримання додаткових бюджетних коштів, та подані позивачем в підтвердження таких доводів докази.

Що стосується доводів позивача про те, що єдиний внесок сплачувався під час кожної виплати заробітної плати, не зважаючи на те, що вона нараховувалася та виплачувалася несвоєчасно, то суд вказує на таке.

Положеннями частини 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлений пріоритет виплат із заробітної плати, проте вказаною норма не містить приписів стосовно звільнення особи від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Окрім цього, відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" фінансовий стан платника єдиного внеску не впливає на виплату єдиного внеску, а наявність у позивача заборгованості по заробітній платі не звільняє його від обов`язку сплати єдиного внеску у строки, визначені частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Таким чином безпідставними є доводи представника позивача про те, що сплата єдиного внеску повинна відбуватись виключно разом із виплатою заробітної плати, оскільки зазначеними вище приписами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено правило, що дійсно така сплата повинна відбуватись разом із виплатою заробітної плати, проте в будь-якому випадку не пізніше 20 числа місяця, що слідує за тим, в якому нарахований цей внесок.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постановах від 22.03.2018 в справі № 804/2371/16 та від 14.08.2018 в справі № 804/3704/17.

За вказаних обставин, суд вважає, що рішення Коломийського управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 0079275233 від 21.12.2019 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) єдиного внеску в сумі 2699328,27 грн. є правомірним, оскільки суд не встановив обставин, які свідчать про його незаконність, та невідповідність іншим критеріям, передбаченим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які б в своїй сукупності давали суду підстави для висновку про те, що такий індивідуальний акт контролюючого органу не забезпечив мінімальних стандартів прав позивача при його прийнятті.

Підсумовуючи вказане, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коломийська районна рада та Коломийська районна державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування рішення № 0079275233 від 21.12.2019, - належить відмовити.

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коломийська районна рада та Коломийська районна державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування рішення № 0079275233 від 21.12.2019.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської районної ради, ідентифікаційний код - 25596594, вулиця І.Мазепи, 134, місто Коломия, Івано-Франківська область, 78200.

Відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 43142559, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коломийська районна рада, ідентифікаційний код - 04054412, вулиця Верещинського, 17, місто Коломия, Івано-Франківська область, 78200.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коломийська районна державна адміністрація, ідентифікаційний код - 23806257, вулиця Верещинського, 17, місто Коломия, Івано-Франківська область, 78200.

Суддя Боршовський Т.І.

Рішення складене в повному обсязі 07 грудня 2020 р.