Рішення

від 30.11.2020 по справі 380/5298/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року справа №380/5298/20

зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М.,

представника позивача Пащинської А.О.,

представника відповідача Кухар Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» код ЄДРПОУ 42991458, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Боткіна, буд. 36Г до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, в якому позивач, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 26.08.2020, 05.10.2020, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001620402; №002100402; №002190402;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» за березень - травень 2020 року.

Ухвалою від 22.07.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 02.09.2020 суд прийняв до провадження заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 12.10.2020 суд прийняв до провадження заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 26.10.2020 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу, викладених в актах перевірки від 11.06.2020 № 93/04/2-16/42991458, від 17.07.2020 №122/04.2-16/42991458, від 14.08.2020 №133/04.2-16/42991458 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Зета плюс з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь у бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за березень, квітень, травень 2020 року. Позивач стверджує, що в ході проведення перевірки ним було надано всі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність проведення господарських операцій, за результатами яких сформовано податковий кредит, що вплинув на формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Позивач звертає увагу на те, що перевіркою не встановлено розбіжностей між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за березень, квітень, травень 2020 року. Єдиним порушенням, виявленим під час перевірки, є те, що платіжні доручення не підписані керівником позивача, не завірені банком, в якому обслуговується суб`єкт господарювання, не мають підписів та печаток. Позивач зазначає, що вказані платіжні доручення містять усі реквізити електронного розрахункового документа, підписані електронним цифровим підписом директора ТОВ Зета плюс , факт списання коштів з рахунків позивача, як і факт їх надходження до контрагентів в акті перевірки не заперечується.

21.08.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірок та оформленні їх результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Відповідач стверджує, що у ході перевірки позивача виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень - травень 2020 року, а тому у бюджетному відшкодуванні було відмовлено шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкові повідомлення-рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у Львівській області провело документальну позапланову перевірку ТзОВ Зета плюс (ЄДРПОУ 42991458) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по деклараціях з ПДВ за березень 2020 року, за результатами якої складено акт від 11.06.2020 №93/04.2-16/42991458 (далі - Акт перевірки від 11.06.2020 №93/04.2-16/42991458).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.14 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим ТзОВ Зета плюс не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 17067689грн за березень 2020 року.

На підставі Акта перевірки від 11.06.2020 №93/04.2-16/42991458 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.06.2020 №0001620402, яким встановлено відсутність в позивача права на бюджетне відшкодування на суму 17067689грн.

ГУ ДПС у Львівській області провело документальну позапланову перевірку ТзОВ Зета плюс (ЄДРПОУ 42991458) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка бере участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по деклараціях з ПДВ за квітень 2020 року, за результатами якої складено акт від 17.07.2020 №122/04.2-16/42991458 (далі - Акт перевірки від 17.07.2020 №122/04.2-16/42991458).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.14 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим ТзОВ Зета плюс не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 197199995грн за квітень 2020 року.

На підставі Акта перевірки від 17.07.2020 №122/04.2-16/42991458 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.08.2020 №002100402, яким встановлено відсутність в позивача права на бюджетне відшкодування на суму 197199995грн.

ГУ ДПС у Львівській області провело документальну позапланову перевірку ТзОВ Зета плюс (ЄДРПОУ 42991458) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка бере участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по деклараціях з ПДВ за травень 2020 року, за результатами якої складено акт від 14.08.2020 №133/04.2-16/42991458 (далі - Акт перевірки від 14.08.2020 №133/04.2-16/42991458).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.14 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим ТзОВ Зета плюс не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3957233грн за травень 2020 року.

На підставі Акта перевірки від 14.08.2020 №133/04.2-16/42991458 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 26.08.2020 №002190402, яким встановлено відсутність в позивача права на бюджетне відшкодування на суму 3957233грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленням-рішеннями позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 Податкового кодексу України

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Щодо господарських відносин позивача з контрагентами суд встановив таке.

Позивач уклав договори з такими контрагентами:

- з ТОВ Верлан Південь Трейд (код ЄДРПОУ 41595475) укладено договір №01/02/20 поставки сільськогосподарської продукції;

з Західною регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (код ЄДРПОУ 00485983) укладено договір №060/86 від 13.03.2020 про надання послуг державного та/або ветеринарно-санітарного контролю;

- з ТзОВ Бінборо (код ЄДРПОУ 38992492) укладено договір №12-2020 від 07.04.2020 про надання послуг з декларування товарів;

- з ТзОВ Консорціум Меридіан (код ЄДРПОУ 38992492) укладено договір 02.07.2020 про надання транспортних послуг;

- з ФОП ОСОБА_1 укладено договір №120320 від 12.03.2020 про надання послуг з декларування товарів;

- з Дунаєвською районною державною лікарнею ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00711563) укладено договір №19 від 13.03.2020 про надання ветеринарних послуг;

- з Хмельницькою торгово-промисловою палатою (код ЄДРПОУ 02944774) укладено договір №118 від 03.03.2020 про надання послуг;

- з ТзОВ Міртрансагро (код ЄДРПОУ 39152409) укладено договір №МТА-204/С від 23.07.2019 про виконання послуг з організації сертифікації вантажу;

- з ТзОВ ПРОМВАГОНТРАНС (код ЄДРПОУ 00711563) укладено договір №16/03/2020-ПВТ/ЗП від 16.03.2020 про надання послуг з транспортного експедирування;

- з СП ТзОВ Трансбалктермінал (код ЄДРПОУ 24528065) укладено договір №1920/442 від 23.07.2019 про надання послуг по декларуванню товару (вантажу);

- з ТзОВ Дніпрянське ХПП (код ЄДРПОУ 38669824) укладено договір №24012020-3 від 24.01.2020;

- з ТОВ Миколаївське підприємство Термінал - Укрхарчозбутсировина від 24.02.20202 №240420 про надання послуг з митного оформлення товарів.

На підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами позивач надав суду копії вантажних митних декларацій (Т.1 а.с. 224 - 250, Т.2 а.с.1-174, Т.4 а.с.148 - 250, Т.5 а.с.1 - 32), контрактів з іноземними покупцями (Т.2 а.с.175 - 250, Т.3 а.с.1-71, 134 - 172, 175 - 221), актів надання послуг та виконання робіт (Т.4 а.с.14 - 73), видаткових накладних (Т.4 а.с. 74 - 147), товарно-транспортних накладних (Т.5 а.с. 36 - 250, Т.6 а.с. 1 - 17).

Суд встановив, що позивач орендує нежитлове приміщення у м.Львові по вул. Боткіна, 36Г, що підтверджується договором оренди від 01.06.2019.

На підтвердження розрахунків за договорами з контрагентами ТОВ Верлан Південь Трейд , ТзОВ Дніпрянсмьке ХПП, ТзОВ Міртрансагро , ТзОВ Промвагонтранс , ТзОВ Юнікор Мерітайм позивач надав суду копії платіжних доручень №№1, 2, 3, 4 від 27.03.2020, №4 від 10.02.2020, №10 від 13.02.2020, №№25, 26, 27 від 05.03.2020, №65 від 24.03.2020, №95, 96, 97 від 30.03.2020, №15 від 24.02.2020, №29 від 11.03.2020, №33 від 17.03.2020, №34 від 18.03.2020, №№39 - 43, 46 від 19.03.2020, №№47 - 52 від 23.03.2020, №53 від 20.03.2020, №№56 - 64 від 24.03.2020, №№66 -73 від 25.03.2020, №№82 - 87 від 27.03.2020, №№88 - 94 від 30.03.2020, №17 від 27.02.2020, №18 від 04.02.2020, №18 від 27.02.2020, №24 від 05.03.2020, №35 від 19.03.2020, №36 від 19.02.2020, №54 від 23.03.2020, №77 від 25.03.2020, №78 від 25.03.2020, №100 від 30.03.2020, №111 від 03.04.2020, №112 від 03.04.2020, №135 від 10.04.2020, №9 від 01.04.2020, №8 від 01.04.2020, №7 від 01.04.2020, №5 від 01.04.2020, №6 від 01.04.2020, №№104 - 110 від 01.04.2020, №№117 -120 від 06.04.2020, №№126 - 130 від 09.04.2020, №№144 - 154 від 14.04.2020, №№159 - 170 від 15.04.2020, №№175 - 184 від 21.04.2020, №187, №188 від 22.04.2020, №№200 - 205 від 23.04.2020, №№208 - 210 від 28.04.2020, №215 від 30.04.2020, №139 від 13.04.2020, №174 від 21.04.2020, №207 від 27.04.2200, №214 від 28.04.2020, №138 від 10.04.2020, №204 від 23.04.2020, №№216 - 220 від 04.05.2020, №222, №223 від 06.05.2020, №№240 - 244 від 08.05.2020, №17 від 27.02.2020, №18 від 04.02.2020, №237 від 07.05.2020, №14 від 21.02.2020.

Зі змісту актів перевірок вбачається, що фактичною підставою для відмови позивачу в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ за березень - травень 2020 року слугувало надання позивачем під час перевірки копій платіжних доручень, що не підписані керівником ТОВ Зета плюс , не завірені банком, в якому обслуговується суб`єкт господарювання, не скріплені підписом та печаткою банку.

Досліджуючи вказані платіжні доручення суд з`ясував, що останні сформовані за допомогою системи дистанційного обслуговування Клієнт-Банк .

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція №22) безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 10.1 Інструкції №22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем клієнт - банк , клієнт - Інтернет - банк , телефонний банкінг , платіжний застосунок та інших систем дистанційного обслуговування.

Відповідно до 10.5 Інструкції № 22 під час здійснення розрахунків за допомогою систем клієнт - банк , клієнт - Інтернет - банк тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах клієнт - банк , клієнт - Інтернет - банк , визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; найменування, код одержувача та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі Допоміжні реквізити .

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22.05.2003 № 851-IV(далі - Закон № 851-IV) оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги .

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 851-IV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Отже, чинним законодавством визначено, що електронний документ при наявності всіх необхідних реквізитів, підтверджує здійснення операцій на підставі такого документу. Підтвердження відповідності електронної форми платіжного доручення оригіналу, який розміщений в системі Клієнт-Банк не потребує його скріплення печаткою та підписом банку.

Суд встановив, що подані позивачем платіжні доручення містять обов`язкові реквізити, такі як дата оформлення документа, його номер, відомості про платника та отримувача платежу, призначення платежу, код банку, відмітка про виконання тощо.

Вказане свідчить, що позивач надав належні первинні документи, які підтверджують факт оплати робіт/послуг за договорами з контрагентами.

При цьому факт здійснення оплати також підтверджено доданими позивачем до матеріалів справи платіжними дорученнями із печатками банку.

Суд зазначає, що у відповідності до підпункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Разом з цим, відповідачем не було реалізовано наданого йому права на отримання від платника податків копій первинних документів на підтвердження здійснення оплати за договорами з контрагентами. Так само, як і не було конкретизовано, у якому саме вигляді та формі мають бути надані до перевірки означені документи.

Таким чином, висновки контролюючого органу про те, що у ході проведення перевірки платником податку не було надано належним чином засвідчених документів по взаєморозрахунках із зазначеним вище контрагентом, а саме, що підтверджують факт оплати товару, є необґрунтованими та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

У зв`язку з цим суд констатує, що судом за результатами вчинених процесуальних дій у межах своєї компетенції не отримано, а відповідачем не надано жодного належного доказу фіктивності ТОВ Зета полюс .

З урахуванням наведеного, викладений в актах перевірки висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4, пункту 200.14 статті 200 ПК України, є необґрунтованим.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 23.06.2020 №0001620402; від 11.08.2020 №002100402; від 26.08.2020 №002190402 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» , суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами а , г і ґ цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок), який набрав чинності 01.04.2017.

Відповідно до пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку (пункту 7 Порядку).

Пунктом 12 Порядку передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Таким чином, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачає його інформаційне наповнення контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про узгоджену за результатом судового оскарження суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

Отже, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДПС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Аналіз вказаних норм свідчить на користь того, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення, і в такому випадку інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, необхідною передумовою для внесення контролюючим органом до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму є визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення, яким контролюючий орган зменшив суму бюджетного відшкодування.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, суд виходить із критерію ефективності.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення КСУ від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 та від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та у постанові Верховного Суду від 03.10.2020 у справі № 855/61/20.

Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Тобто, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, можу здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Серед повноважень суду відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено також, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0001620402 від 23.06.2020; №002100402 від 11.08.2020; №002190402 від 26.08.2020 про зменшення ТОВ Зета плюс суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень - травень 2020 року та беручи до уваги фактичне позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування вказаної суми ПДВ відповідно до вимог Податкового кодексу України, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд, керуючись наведеними вище процесуальними нормами, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача, оскільки це є єдиним за своєю суттю способом відновлення порушених прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, що відповідатиме принципу ідеї верховенства права.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» за березень 2020 року у розмірі 17067689,00грн, за квітень 2020 року у розмірі 19719995,00грн, за травень 2020 року у розмірі 3957233,00грн.

На переконання суду, задоволення позовної вимоги у заявлений позивачем спосіб є належним способом захисту порушеного права позивача, оскільки вказане є дотриманням судом гарантії, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України необхідно стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» код ЄДРПОУ 42991458, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Боткіна, буд. 36Г судовий збір в розмірі 23122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжних доручені від 10.07.2020 №13, від 16.07.2020 №14.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0001620402 від 23.06.2020; №002100402 від 11.08.2020; №002190402 від 26.08.2020

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» за березень 2020 року у розмірі 17067689 (сімнадцять мільйонів шістдесят сім тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 00коп, за квітень 2020 року у розмірі 19719995 (дев`ятнадцять мільйонів сімсот дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 00коп, за травень 2020 року у розмірі 3957233(три мільйони дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч двісті тридцять три),00грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зета плюс» код ЄДРПОУ 42991458, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Боткіна, буд. 36Г судовий збір в розмірі 23122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або при зняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 07 грудня 2020 року.

Суддя А.Г.Гулик