Рішення

від 07.12.2020 по справі 640/16132/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 року м. Київ № 640/16132/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Учбово-методичний центр служба охорони Стелс до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Учбово-методичний центр служба охорони Стелс (далі - позивач, ТОВ УМЦ СОС ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 травня 2019 року:

№ 0424401213, форми Ш , за яким до позивача застосовано штраф 10% у сумі 3940,53 грн.;

№ 0424261213, форми Ш , за яким до позивача застосовано штраф в розмірі штраф 20% у сумі 22449,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає акт камеральної перевірки №8533/26-15-12-13-20 від 19.04.2019 таким, що складений з порушеннями податкового законодавства, який містить неправдиві дані щодо розподілу та обліку платежів позивача та не є належним доказом правомірності застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 50.1, ст. 50, п.57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Позивач стверджує, що станом на дату подачі адміністративного позову, податкові зобов`язання, в тому числі узгоджені, за якими нараховано штрафні санкції, у позивача відсутні, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначив, що під час камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету встановлено порушення позивачем вимог п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме порушено граничні строки сплати узгоджених грошових зобов`язань по ПДВ, що свідчить про обґрунтованість висновків акту перевірки та правомірність, прийнятих на підставі нього, податкових повідомлень-рішень, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ УМЦ СОС (код ЄДРПОУ 25660921), за результатами якої складено акт від 19.04.2019 № 8533/26-15-12-13-20.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ УМЦ СОС граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме

податкова декларація з ПДВ від 16.06.2016 №9100103393, граничний строк сплати - 30.06.2016, фактично сплачено - 29.07.2016, кількість днів затримки - 29;

податкова декларація з ПДВ від 18.01.2018 №9296070649, граничний строк сплати - 30.01.2018, фактично сплачено - 26.03.2018, кількість днів затримки - 55;

податкова декларація з ПДВ від 18.01.2018 №9296070649, граничний строк сплати - 30.01.2018, фактично сплачено - 30.03.2018, кількість днів затримки - 59;

податкова декларація з ПДВ від 19.03.2018 №9047330569, граничний строк сплати - 30.03.2018, фактично сплачено - 10.04.2018, кількість днів затримки - 11;

податкова декларація з ПДВ від 19.03.2018 №9047330569, граничний строк сплати - 30.03.2018, фактично сплачено - 13.04.2018, кількість днів затримки - 14;

податкова декларація з ПДВ від 19.03.2018 №9047330569, граничний строк сплати - 30.03.2018, фактично сплачено - 23.04.2018, кількість днів затримки - 24;

податкова декларація з ПДВ від 20.04.2018 №9073177496, граничний строк сплати - 30.04.2018, фактично сплачено - 15.05.2018, кількість днів затримки - 15;

податкова декларація з ПДВ від 20.04.2018 №9073177496, граничний строк сплати - 30.04.2018, фактично сплачено - 24.05.2018, кількість днів затримки - 24;

податкова декларація з ПДВ від 18.05.2018 №9097077775, граничний строк сплати - 30.05.2018, фактично сплачено - 15.06.2018, кількість днів затримки - 16;

податкова декларація з ПДВ від 18.05.2018 №9097077775, граничний строк сплати - 30.05.2018, фактично сплачено - 23.06.2018, кількість днів затримки - 24;

податкова декларація з ПДВ від 20.06.2018 №9124054448, граничний строк сплати - 30.06.2018, фактично сплачено - 23.07.2018, кількість днів затримки - 23;

податкова декларація з ПДВ від 20.07.2018 №9149756835, граничний строк сплати - 30.07.2018, фактично сплачено - 15.08.2018, кількість днів затримки - 16;

податкова декларація з ПДВ від 20.07.2018 №9149756835, граничний строк сплати - 30.07.2018, фактично сплачено - 17.08.2018, кількість днів затримки - 18;

податкова декларація з ПДВ від 20.07.2018 №9149756835, граничний строк сплати - 30.07.2018, фактично сплачено - 27.08.2018, кількість днів затримки - 28;

податкова декларація з ПДВ від 20.08.2018 №9175579385, граничний строк сплати - 30.08.2018, фактично сплачено - 14.09.2018, кількість днів затримки - 15;

податкова декларація з ПДВ від 20.08.2018 №9175579385, граничний строк сплати - 30.08.2018, фактично сплачено - 27.09.2018, кількість днів затримки - 28;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 27.09.2018, кількість днів затримки - 2;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 28.09.2018, кількість днів затримки - 3;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 30.10.2018, кількість днів затримки - 35;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 30.10.2018, кількість днів затримки - 35;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 30.10.2018, кількість днів затримки - 35;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 30.11.2018, кількість днів затримки - 66;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 30.11.2018, кількість днів затримки - 66;

податкова декларація з ПДВ від 20.11.2018 №9257161683, граничний строк сплати - 30.11.2018, фактично сплачено - 27.12.2018, кількість днів затримки - 27;

податкова декларація з ПДВ від 17.12.2018 №9281992991, граничний строк сплати - 30.12.2018, фактично сплачено - 15.01.2019, кількість днів затримки - 16;

податкова декларація з ПДВ від 17.12.2018 №9281992991, граничний строк сплати - 30.12.2018, фактично сплачено - 24.01.2019, кількість днів затримки - 25;

податкова декларація з ПДВ від 20.01.2019 №9307931128, граничний строк сплати - 30.01.2019, фактично сплачено - 25.02.2019, кількість днів затримки - 26;

податкова декларація з ПДВ від 20.02.2019 №9026547230, граничний строк сплати - 01.03.2019, фактично сплачено - 20.03.2019, кількість днів затримки - 19;

податкова декларація з ПДВ від 20.02.2019 №9026547230, граничний строк сплати - 01.03.2019, фактично сплачено - 25.03.2019, кількість днів затримки - 24.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач 10.05.2019 подав до ГУ ДФС у м. Києві заперечення, які були частково задоволені та скасовані розраховані автоматично суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату в розмірі 71 728,86 грн., про що зазначено у листі на скаргу ГУ ДФС у м. Києві від 22.05.2019 №95900/10/26-15-12-13-18.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019:

№0424401213, форми Ш , яким за затримку 29, 28, 28, 24, 24, 24, 23, 18, 16, 16, 15, 15, 14, 11 календарних днів сплати грошового зобов`язання до позивача застосовано штраф 10% у сумі 3940,53 грн.;

№0424261213, форми Ш , яким за затримку 59, 55 календарних днів сплати грошового зобов`язання до позивача застосовано штраф в розмірі штраф 20% у сумі 22 449,60 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 12.08.2019 №38689/6/99-99-11-06-01-25 залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0424401213 та №0424261213, скарга позивача - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Статтею 67 Податкового кодексу України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У той же час, згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної сплати, зокрема, узгодженої суми грошового зобов`язання, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

Згідно розрахунків штрафних санкцій, складених до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.05.2019 № 0424401213 та №0424261213, контролюючим органом нараховано штраф за порушення граничних строків сплати податкових зобов`язань з ПДВ, визначених у податкових деклараціях від 16.06.2016 №9100103393, від 18.01.2018 №9296070649, від 19.03.2018 №9047330569, від 20.04.2018 №9073177496, від 18.05.2018 №9097077775, від 20.06.2018 №9124054448, від 20.07.2018 №9149756835, від 20.08.2018 №9175579385.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 16.06.2016 за №9100103393. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 48 061,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.06.2016.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за травень 2016 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 22.06.2016 №3376 на суму 5600,00 грн., від 30.06.2016 №3389 на суму 42 461,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 18.01.2018 за №9296070649. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 452 984,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.01.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за грудень 2017 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 12.01.2018 №5301 на суму 240 000,00 грн., від 30.01.2018 №5356 на суму 84 997,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 19.03.2018 за №9047330569. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 112 388,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.03.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за лютий 2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 15.03.2018 №5558 на суму 1 000,00 грн., від 15.03.2018 №5565 на суму 500,00 грн., від 19.03.2018 №5573 на суму 17500,00 грн., від 30.03.2018 № 5614 на суму 93 388,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 20.04.2018 за №9073177496. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 144 020,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.04.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за березень 2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 13.04.2018 №5675 на суму 30 000,00 грн., від 27.04.2018 №5729 на суму 114 020,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 18.05.2018 за №9097077775. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 213 859,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.05.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за квітень 2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 15.05.2018 №5815 на суму 74 000,00 грн., від 30.05.2018 № 5865 на суму 139 859,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 20.06.2018 за №9124054448. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 74 342,00 грн. грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.06.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за травень 2018 року, що підтверджується копією платіжного доручення від 15.06.2018 №5943 на суму 115 000,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 20.07.2018 за №9149756835. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 122 554,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.07.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за червень 2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 13.07.2018 №6041 на суму 100 000,00 грн., від 30.07.2018 № 6090 на суму 22 554,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 20.08.2018 за №9175579385. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 288 581,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.08.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за липень 2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 15.08.2018 №6156 на суму 125 000,00 грн., від 30.08.2018 № 6198 на суму 163 581,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наявні докази у справі, судом встановлено, що позивачем самостійно обчислено суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у зазначених вище податкових деклараціях та сплачено відповідні податкові зобов`язання з ПДВ у строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень з відповідним призначенням платежу.

Згідно матеріалів справи вбачається, що позивач повідомляв контролюючий орган про сплату ним узгоджених податкових зобовязань з ПДВ за вказаний період, зокрема, подавав відповідні документи до контролюючого органу разом із запереченнями на акт від 10.05.2019 вих.№9, також зі скаргою від 10.06.2019 на податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 0424401213 та №0424261213.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, ГУ ДФС у м. Києві було винесено податкові повідомлення-рішення:

від 22.09.2017 №0048711404, яким донараховано основного платежу в розмірі 173829,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 86914,50 грн.;

від 12.04.2018 № 0221161213, яким застосовано штраф у сумі 52045,00 грн.;

від 12.04.2018 № 0221181213, яким застосовано штраф у сумі 40364,22 грн.;

від 20.06.2018 № 3022615147, яким донараховано основного платежу в розмірі 488291,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 244146,00 грн.

Таким чином, як пояснив відповідач, кошти, що сплачувались TOB УМЦ СОС в погашення зазначених податкових зобов`язань зараховувались у автоматичному режимі в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Суд критично ставиться до наведених доводів відповідача, оскільки жодних належних та достатніх доказів на підтвердження наявності у позивача податкового боргу не надано.

З приводу таких тверджень відповідача суд зазначає, що у силу приписів норм пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В свою чергу, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що позивачем оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 22.09.2017 №0048711404, яким донараховано основного платежу в розмірі 173829,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 86914,50 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 в адміністративній справі №826/2819/18 відкрито провадження у справі. Станом на момент розгляду даної справи, рішення по справі №826/2819/18 не прийнято, тобто грошові зобов`язання, нараховані контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 22.09.2017 №0048711404 є неузгодженими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0221161213 та №0221181213. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 в адміністративній справі №826/10962/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, позов ТОВ УМЦ СОС задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0221161213 та №0221181213.

Також, позивачем оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 № 3022615147, яким донараховано основного платежу в розмірі 488291,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 244146,00 грн.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 в адміністративній справі №640/19890/18 позов ТОВ УМЦ СОС задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, у тому числі від 20.06.2018 № 3022615147. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві повернуто.

Таким чином, грошові зобов`язання, визначені згідно податкових повідомлень-рішень від 22.09.2017 №0048711404, від 12.04.2018 № 0221161213, від 12.04.2018 № 0221181213, від 20.06.2018 № 3022615147 статусу узгоджених не набули в силу того, що оскаржені позивачем в судовому порядку, а відтак, відповідачем протиправно враховувались суми сплачені позивачем по звітним податковим деклараціям з податку на додану вартість в рахунок погашення зобов`язань по вказаним податковим повідомленням-рішенням. Зазначене, в свою чергу, призвело до виникнення у позивача суми недоїмки, на яку нараховано відповідні штрафні санкції.

З огляду на викладене, у контролюючого органу відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за статтею 126 Податкового кодексу України, а також беручи до уваги те, що в матеріалах справи містять копії платіжних доручень про сплату ТОВ УМЦ СОС самостійно узгоджених грошових зобов`язань, суд приходить до висновку про протиправність винесення податкових повідомлень-рішень від 23.05.2019 № 0424401213 та №0424261213 та наявність підстав для їх скасування.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірність прийняття ним спірних рішень.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Учбово-методичний центр служба охорони Стелс (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 7, код ЄДРПОУ 25660921) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.05.2019 № 0424401213 та від 23.05.2019 №0424261213.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Учбово-методичний центр служба охорони Стелс (код ЄДРПОУ 25660921) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко