Постанова

від 18.05.2021 по справі 640/16132/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16132/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "07" грудня 2020 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-методичний центр служба охорони Стелс" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Учбово-методичний центр служба охорони Стелс з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 травня 2019 року:

№ 0424401213, форми Ш , за яким до позивача застосовано штраф 10% у сумі 3940,53 грн.;

№ 0424261213, форми Ш , за яким до позивача застосовано штраф в розмірі штраф 20% у сумі 22449,60 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає акт камеральної перевірки №8533/26-15-12-13-20 від 19.04.2019 таким, що складений з порушеннями податкового законодавства, який містить неправдиві дані щодо розподілу та обліку платежів позивача та не є належним доказом правомірності застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 50.1, ст. 50, п.57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Позивач стверджує, що станом на дату подачі адміністративного позову, податкові зобов`язання, в тому числі узгоджені, за якими нараховано штрафні санкції, у позивача відсутні, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "07" грудня 2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Учбово-методичний центр служба охорони Стелс задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що під час камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету встановлено порушення позивачем вимог п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме порушено граничні строки сплати узгоджених грошових зобов`язань по ПДВ, що свідчить про обґрунтованість висновків акту перевірки та правомірність, прийнятих на підставі нього, податкових повідомлень-рішень, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Згідно зі ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови КМУ № 537 від 19 червня 2019 року "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено, у тому числі, Головне управління ДПС у м. Києві та реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Враховуючи наявність підстав для заміни сторони у справі, суд апеляційної інстанції вважає за можливе замінити відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ УМЦ СОС (код ЄДРПОУ 25660921), за результатами якої складено акт від 19.04.2019 № 8533/26-15-12-13-20.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ УМЦ СОС граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме:

податкова декларація з ПДВ від 16.06.2016 №9100103393, граничний строк сплати - 30.06.2016, фактично сплачено - 29.07.2016, кількість днів затримки - 29;

податкова декларація з ПДВ від 18.01.2018 №9296070649, граничний строк сплати - 30.01.2018, фактично сплачено - 26.03.2018, кількість днів затримки - 55;

податкова декларація з ПДВ від 18.01.2018 №9296070649, граничний строк сплати - 30.01.2018, фактично сплачено - 30.03.2018, кількість днів затримки - 59;

податкова декларація з ПДВ від 19.03.2018 №9047330569, граничний строк сплати - 30.03.2018, фактично сплачено - 10.04.2018, кількість днів затримки - 11;

податкова декларація з ПДВ від 19.03.2018 №9047330569, граничний строк сплати - 30.03.2018, фактично сплачено - 13.04.2018, кількість днів затримки - 14;

податкова декларація з ПДВ від 19.03.2018 №9047330569, граничний строк сплати - 30.03.2018, фактично сплачено - 23.04.2018, кількість днів затримки - 24;

податкова декларація з ПДВ від 20.04.2018 №9073177496, граничний строк сплати - 30.04.2018, фактично сплачено - 15.05.2018, кількість днів затримки - 15;

податкова декларація з ПДВ від 20.04.2018 №9073177496, граничний строк сплати - 30.04.2018, фактично сплачено - 24.05.2018, кількість днів затримки - 24;

податкова декларація з ПДВ від 18.05.2018 №9097077775, граничний строк сплати - 30.05.2018, фактично сплачено - 15.06.2018, кількість днів затримки - 16;

податкова декларація з ПДВ від 18.05.2018 №9097077775, граничний строк сплати - 30.05.2018, фактично сплачено - 23.06.2018, кількість днів затримки - 24;

податкова декларація з ПДВ від 20.06.2018 №9124054448, граничний строк сплати - 30.06.2018, фактично сплачено - 23.07.2018, кількість днів затримки - 23;

податкова декларація з ПДВ від 20.07.2018 №9149756835, граничний строк сплати - 30.07.2018, фактично сплачено - 15.08.2018, кількість днів затримки - 16;

податкова декларація з ПДВ від 20.07.2018 №9149756835, граничний строк сплати - 30.07.2018, фактично сплачено - 17.08.2018, кількість днів затримки - 18;

податкова декларація з ПДВ від 20.07.2018 №9149756835, граничний строк сплати - 30.07.2018, фактично сплачено - 27.08.2018, кількість днів затримки - 28;

податкова декларація з ПДВ від 20.08.2018 №9175579385, граничний строк сплати - 30.08.2018, фактично сплачено - 14.09.2018, кількість днів затримки - 15;

податкова декларація з ПДВ від 20.08.2018 №9175579385, граничний строк сплати - 30.08.2018, фактично сплачено - 27.09.2018, кількість днів затримки - 28;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 27.09.2018, кількість днів затримки - 2;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 28.09.2018, кількість днів затримки - 3;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 30.10.2018, кількість днів затримки - 35;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 30.10.2018, кількість днів затримки - 35;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 30.10.2018, кількість днів затримки - 35;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 30.11.2018, кількість днів затримки - 66;

податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 №3022615147, граничний строк сплати - 25.09.2018, фактично сплачено - 30.11.2018, кількість днів затримки - 66;

податкова декларація з ПДВ від 20.11.2018 №9257161683, граничний строк сплати - 30.11.2018, фактично сплачено - 27.12.2018, кількість днів затримки - 27;

податкова декларація з ПДВ від 17.12.2018 №9281992991, граничний строк сплати - 30.12.2018, фактично сплачено - 15.01.2019, кількість днів затримки - 16;

податкова декларація з ПДВ від 17.12.2018 №9281992991, граничний строк сплати - 30.12.2018, фактично сплачено - 24.01.2019, кількість днів затримки - 25;

податкова декларація з ПДВ від 20.01.2019 №9307931128, граничний строк сплати - 30.01.2019, фактично сплачено - 25.02.2019, кількість днів затримки - 26;

податкова декларація з ПДВ від 20.02.2019 №9026547230, граничний строк сплати - 01.03.2019, фактично сплачено - 20.03.2019, кількість днів затримки - 19;

податкова декларація з ПДВ від 20.02.2019 №9026547230, граничний строк сплати - 01.03.2019, фактично сплачено - 25.03.2019, кількість днів затримки - 24.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач 10.05.2019 подав до ГУ ДФС у м. Києві заперечення, які були частково задоволені та скасовані розраховані автоматично суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату в розмірі 71 728,86 грн., про що зазначено у листі на скаргу ГУ ДФС у м. Києві від 22.05.2019 №95900/10/26-15-12-13-18.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019:

№0424401213, форми Ш , яким за затримку 29, 28, 28, 24, 24, 24, 23, 18, 16, 16, 15, 15, 14, 11 календарних днів сплати грошового зобов`язання до позивача застосовано штраф 10% у сумі 3940,53 грн.;

№0424261213, форми Ш , яким за затримку 59, 55 календарних днів сплати грошового зобов`язання до позивача застосовано штраф в розмірі штраф 20% у сумі 22 449,60 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 12.08.2019 №38689/6/99-99-11-06-01-25 залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0424401213 та №0424261213, скарга позивача - без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно норм ст. 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України).

Згідно п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Зокрема, згідно з абз. 2 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Правовий аналіз зазначеної норми ст. 126 Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що об`єктом застосування штрафу за вказаною статтею Кодексу є несвоєчасно сплачена сума саме узгодженого грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року по справі №818/1507/17.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Також у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу).

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у силу приписів норм п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У свою чергу, п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зі змісту наведених норм Кодексу можна дійти правових висновків, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.06.2018 року у справі №805/3284/17-а, від 31.08.2018 року у справі № 821/381/17.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунків штрафних санкцій, складених до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.05.2019 № 0424401213 та №0424261213, контролюючим органом нараховано штраф за порушення граничних строків сплати податкових зобов`язань з ПДВ, визначених у податкових деклараціях від 16.06.2016 №9100103393, від 18.01.2018 №9296070649, від 19.03.2018 №9047330569, від 20.04.2018 №9073177496, від 18.05.2018 №9097077775, від 20.06.2018 №9124054448, від 20.07.2018 №9149756835, від 20.08.2018 №9175579385.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 16.06.2016 за №9100103393. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 48 061,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.06.2016.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за травень 2016 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 22.06.2016 №3376 на суму 5600,00 грн., від 30.06.2016 №3389 на суму 42 461,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 18.01.2018 за №9296070649. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 452 984,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.01.2018.

Позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за грудень 2017 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 12.01.2018 №5301 на суму 240 000,00 грн., від 30.01.2018 №5356 на суму 84 997,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 19.03.2018 за №9047330569. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 112 388,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.03.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за лютий 2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 15.03.2018 №5558 на суму 1 000,00 грн., від 15.03.2018 №5565 на суму 500,00 грн., від 19.03.2018 №5573 на суму 17500,00 грн., від 30.03.2018 № 5614 на суму 93 388,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 20.04.2018 за №9073177496. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 144 020,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.04.2018.

Також судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за березень 2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 13.04.2018 №5675 на суму 30 000,00 грн., від 27.04.2018 №5729 на суму 114 020,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 18.05.2018 за №9097077775. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 213 859,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.05.2018.

Позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за квітень 2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 15.05.2018 №5815 на суму 74 000,00 грн., від 30.05.2018 № 5865 на суму 139 859,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 20.06.2018 за №9124054448. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 74 342,00 грн. грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.06.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за травень 2018 року, що підтверджується копією платіжного доручення від 15.06.2018 №5943 на суму 115 000,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 20.07.2018 за №9149756835. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 122 554,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.07.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за червень 2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 13.07.2018 №6041 на суму 100 000,00 грн., від 30.07.2018 № 6090 на суму 22 554,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року, яка згідно квитанції №2 зареєстрована 20.08.2018 за №9175579385. Сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті згідно цієї податкової декларації, становить 288 581,00 грн. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання, визначеного платником у декларації - 30.08.2018.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму податку на додану вартість до бюджету за липень 2018 року, що підтверджується копіями платіжних доручень від 15.08.2018 №6156 на суму 125 000,00 грн., від 30.08.2018 № 6198 на суму 163 581,00 грн., тобто у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наявні докази у справі, судом встановлено, що позивачем самостійно обчислено суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у зазначених вище податкових деклараціях та сплачено відповідні податкові зобов`язання з ПДВ у строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень з відповідним призначенням платежу.

Згідно матеріалів справи вбачається, що позивач повідомляв контролюючий орган про сплату ним узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за вказаний період, зокрема, подавав відповідні документи до контролюючого органу разом із запереченнями на акт від 10.05.2019 вих.№9, також зі скаргою від 10.06.2019 на податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 0424401213 та №0424261213.

Як вже зазначалось, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, позивачем оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 22.09.2017 №0048711404, яким донараховано основного платежу в розмірі 173829,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 86914,50 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 в адміністративній справі №826/2819/18 відкрито провадження у справі. Станом на момент розгляду даної справи, рішення по справі №826/2819/18 не прийнято, тобто грошові зобов`язання, нараховані контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 22.09.2017 №0048711404 є неузгодженими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0221161213 та №0221181213. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 в адміністративній справі №826/10962/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, позов ТОВ УМЦ СОС задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0221161213 та №0221181213.

Також, позивачем оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 20.06.2018 № 3022615147, яким донараховано основного платежу в розмірі 488291,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 244146,00 грн.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 в адміністративній справі №640/19890/18 позов ТОВ УМЦ СОС задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, у тому числі від 20.06.2018 № 3022615147. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві повернуто.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що грошові зобов`язання, визначені згідно податкових повідомлень-рішень від 22.09.2017 №0048711404, від 12.04.2018 № 0221161213, від 12.04.2018 № 0221181213, від 20.06.2018 № 3022615147 статусу узгоджених не набули, так як оскаржені позивачем в судовому порядку.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 0424401213 та №0424261213 підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволених позовних вимог позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з положеннями ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст 241, 242, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків