Постанова

від 08.12.2020 по справі 420/1354/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1354/20 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В. , Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року по справі № 420/1354/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИОМЕД-2005" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000005/2 від 10.02.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИОМЕД-2005" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000005/2 від 10.02.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що під час митного оформлення, митний орган поставив під сумнів заявлену декларантом митну вартість товару, хоча будь-які неточності та розбіжності були відсутні і витребував додаткові документи, які були надані в повному обсязі, однак незважаючи на отримання всіх документів, які підтверджують складові митної вартості товару, митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач з позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що ТОВ "ДИОМЕД-2005" разом з митною декларацією №UA500030/2020/201436 від 05.02.2020 року надано документи у яких містяться розбіжності, та не має всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданому до митного оформлення інвойсі від 26.12.2019 року №8356 не зазначено умови оплати за товар, проте відповідно до р.6 зовнішньоекономічного контракту від 11.01.2012 року №04/2012-3 передбачено різні умови оплати товару, що викликає сумніви щодо автентичності поданого контракту, інвойсу та може свідчити про наявні ознаки підробки; декларантом до митного оформлення не надавалися документи, що підтверджують витрати на транспортування чи документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію декларації країни відправлення №681120190148526402 надано без перекладу на державну мову, оскільки відомості, що у ній містяться є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, зазначених у митній декларації та доданих до неї документів; декларантом не надано документів, що містять відомості про страхування вантажу, хоча умови поставки FOB, згідно з Міжнародними правилами інтерпретації міжнародних термінів Інкотермс, передбачають страхування вантажу; у наданих документах відсутня інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; висновок експерта від 04.02.2020 року №187/20 констатує ціну товару, зазначу у документах, поданих до митного оформлення (зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.01.2012 року №04/2012-3, рахунок-фактура (інвойс) від 26.12.2019 року №8356), та до нього не долучено джерела інформації щодо аналізу ринку аналогічної (подібної) продукції, на які посилається експерт. За наслідками запитуваних додаткових документів та відомостей, ТОВ "ДИОМЕД-2005" 10.02.2020 року листом №37 повідомлено про неможливість надання документів, які були витребувані митницею, та за наслідками проведених консультацій між органом доходів та зборів та декларантом обрано додатковий метод визначення митної вартості товарів - щодо подібних (аналогічних) товарів, за яким скориговано митну вартість товару до рівня 58247,40 доларів США, а тому прийнято Рішення №UA500030/2020/000005/2 від 10.02.2020 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2020/00016 від 10.02.2020 року. Товар, який надійшов на адресу ТОВ "ДИОМЕД-2005" випущено у вільний обіг за митною декларацією №UA500030/2020/201651 від 10.02.2020 року, що забезпечено фінансовою гарантією внесеною на рахунок органу доходів і зборів у розмірі 221437,78 грн. та додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів ТОВ ДИОМЕД-2005 більше не надавало.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 р. по справі № 420/1354/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИОМЕД-2005" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000005/2 від 10.02.2020 року.

Задовольняючи адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИОМЕД-2005" суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість визначення ним митної вартості товару позивача за основним методом, а наявність в його базах даних інформації про аналогічні товари з іншою митною вартістю, не є свідченням помилкового визначення її позивачем.

Не погодившись з вищеозначеним рішенням суду Одеською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що судом першої інстанції допущено невідповідність висновків обставинам справи, у зв`язку з чим неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги Одеською митницею Держмитслужби зазначено, що в поданих ТОВ "ДИОМЕД-2005" до митного органу документах містилися розбіжності, а надані документи не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Також, декларантом не надано витребуваних митним органом додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів, у зв`язку з чим дані обставини, з урахуванням п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Крім того, на думку відповідача, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000005/2 від 10.02.2020 року Одеською митницею Держмитслужби наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначено джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Скориставшись, наданим приписами чинного процесуального законодавства, правом ТОВ "ДИОМЕД-2005" до суду подано письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у рішенні від 27.04.2020р., у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу Одеською митницею Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2020р. - без змін.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Зокрема, колегією суддів установлено, що 11.01.2012 року між ТОВ ДИОМЕД-2005 та Компанією GUANGZHOU YASU TRADING CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено контракт на поставку товару №04/2012-3, відповідно до п.1.1., 1.2., 2.1. якого, Продавець зобов`язаний поставити на адресу Покупця товари, а Покупець зобов`язаний прийняти дані товари та оплатити їх вартість, в порядку і на умовах вказаних в даному контракті. Поставка товару здійснюється протягом всього періоду дії даного контракту відповідно з інвойсами Продавця чи специфікаціями. Асортимент товару, який поставляється відповідно до п.1 контракту, вказується в інвойсах до даного контракту або специфікаціях.

З метою виконання умов вищевказаного контракту №04/2012-3 від 11.01.2012 року Компанією GUANGZHOU YASU TRADING CO., LTD поставлено на користь ТОВ ДИОМЕД-2005 на умовах поставки FOB Одеса товар в асортименті відповідно до комерційного інвойсу (Commercial invoice) №8356 від 26.12.2019 року на загальну суму 19079,17 USD (доларів США), а саме: набір каструль з нержавіючої сталі (10,057 USD за 1 набір: 6 каструль, в комплекті зі скляними кришками), в асортименті - 626 наборів; набір посуду з нержавіючої сталі (9,705 USD за 1 набір: 5 каструль, 1 ківш, в комплекті зі скляними кришками), в асортименті - 778 наборів; посуд в наборі з нержавіючої сталі (10,466 USD за 1 набір: 4 каструлі, 1 ківш, 1 сковорода, в комплекті зі скляними кришками), в асортименті - 500 наборів.

При цьому, ціну за один набір визначено відповідно до прайс-листа Компанії GUANGZHOU YASU TRADING CO., LTD від 26.12.2019 року, складеного відповідно до контракту №04/2012-3 від 11.01.2012 року за умови поставки FOB Одеса.

27.12.2019 року 952 одиниці товару, вагою брутто 15800 кг, вагою нетто 14107,50 кг, оформлено в Китаї у митному режимі експорт, що вбачається з експортної декларації №681120190148526402.

У подальшому вантаж доставлено з Китаю на MAERSK HUACHO V.4/W у контейнері TGВU5778356 в коробках (952 одиниці), за коносаментом (Bill of Lading) S0119120619 від 27.12.2019 року, з пакувальним листом від 26.12.2019 року.

03.02.2019 року ТОВ ДИОМЕД-2005 до Одеської митниці Держмитслужби, для подальшого здійснення митного оформлення товарів, подано попередню митну декларацію №UA500000/2020/901726, у якій вказано вагу відповідно до пакувального листа.

Як убачається з Акту №БН від 05.02.2020 року про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного оформлення, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату, ТОВ ДИОМЕД-2005 та посадовою особою митниці проведено огляд товару, що поставлявся, за наслідками якого виявлено невідповідність вагових характеристик, вага нетто збільшилася на 982.5 кг та становить 15090 кг.

З метою здійснення митного оформлення товару ТОВ ДИОМЕД-2005 до Одеської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA500030/2020/201436 від 05.02.2020 року, в якій митну вартість товару визначено за ціною договору в розмірі 19079,17 доларів США, та вказано вагу брутто 15800 кг, вага нетто 15090 кг.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення ТОВ ДИОМЕД-2005 до Одеської митниці Держмитслужби, разом з декларацією, подано наступні документи: пакувальний лист від 04.02.2020 року; комерційний інвойс №8356 від 26.12.2019 року; коносамент (Bill of Lading) S0119120619 від 27.12.2019 року; автотранспортну накладну від 04.02.2020 року; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №8356 від 26.12.2019 року; довідку про транспортні витрати від 05.02.2020 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №187/20 від 04.04.2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) №04/2012-3 від 11.01.2012 року разом з доповненнями до нього; звіт про зважування №346317 від 01.02.2020 року; Акт №БН від 05.02.2020 року про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного оформлення, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату; копію митної декларації країни відправлення №681120190148526402, тощо.

Під час перевірки Одеською митницею Держмитслужби наданих декларантом на підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу установлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданому до митного оформлення інвойсі від 26.12.2019р. №8356 не зазначено умови оплати товару, проте відповідно до р.6 зовнішньоекономічного контракту від 11.01.2012р. №04/2012-3 передбачено різні умови оплати товару; декларантом до митного оформлення не надано документи, що підтверджують витрати на транспортування чи документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію декларації країни відправлення №681120190148526402 надано без перекладу на державну мову; не надано документів, що містять відомості про страхування вантажу; у наданих документах відсутня інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; висновок експерта від 04.02.2020 року №187/20 констатує ціну товару, зазначу у документах, поданих до митного оформлення, однак не містить джерел інформації щодо аналізу ринку аналогічної (подібної) продукції, на які посилається експерт.

З урахуванням чого, та з метою підтвердження митної вартості товару, заявленої у митних деклараціях, митним органом на підставі вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, було зобов`язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; переклад на державну мову відповідно до статті 254 Митного кодексу України митної декларації країни відправлення.

10.02.2020р. ТОВ ДИОМЕД-2005 на адресу Одеської митниці Держмитслужби надіслано лист №37, яким митний орган повідомлено про неможливість надання витребуваних документів.

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митних деклараціях, товару, Одеською митницею Держмитслужби прийнято спірне Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000005/2 від 10.02.2020 року, а також Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2020/00016.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно із ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів убачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які уможливлюють пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зокрема, як з`ясовано колегією суддів, та зазначено вище, під час перевірки Одеською митницею Держмитслужби наданих ТОВ "ДИОМЕД-2005" для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу установлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданому до митного оформлення інвойсі від 26.12.2019р. №8356 не зазначено умови оплати товару, проте відповідно до р.6 зовнішньоекономічного контракту від 11.01.2012р. №04/2012-3 передбачено різні умови оплати товару; декларантом до митного оформлення не надано документи, що підтверджують витрати на транспортування чи документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію декларації країни відправлення №681120190148526402 надано без перекладу на державну мову; не надано документів, що містять відомості про страхування вантажу; у наданих документах відсутня інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; висновок експерта від 04.02.2020 року №187/20 констатує ціну товару, зазначу у документах, поданих до митного оформлення, однак не містить джерел інформації щодо аналізу ринку аналогічної (подібної) продукції, на які посилається експерт.

Між тим, суд не погоджується з означеною позицію митного органу, виходячи з наступного.

11.01.2012 року між ТОВ ДИОМЕД-2005 та Компанією GUANGZHOU YASU TRADING CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено контракт на поставку товару №04/2012-3, відповідно до пунктів 6.1, 6.3, 6.4 розділу 6 якого розрахунок за товар, який поставляється відповідно до даного контракту повинен здійснюватися покупцем в китайських юанях чи доларах США, шляхом перерахування грошових коштів простим банківський переказом за реквізитами, вказаним продавцем. Оплата здійснюється покупцем протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару відповідно до базису поставка на підставі інвойсу, виставленого на партію товару. У випадку письмового прохання продавця на дострокове отримання коштів (передоплати), і за згоди покупця, за товар може бути внесена передоплата від 30 до 100% від загальної вартості товару.

Отже, з урахуванням системного аналізу істотних умов контракту на поставку товару №04/2012-3 від 11.01.2012 року можливо дійти висновку, що п.6.4 контракту застосовується у виключних випадках і лише за наявності письмового прохання продавця на отримання передоплати за поставлений товар та за наявності згоди на це покупця. Водночас, у матеріалах справи відсутні відомості щодо здійснення передоплати за поставлений товар відповідно до інвойсу №8356 від 26.12.2019 року, тобто здійснення розрахунку за поставлений товар на основі п.6.4. контракту (прохання продавця та згода покупця). Отже, в межах даних правовідносин розрахунок за товар здійснювався за основним правилом закріпленим контрактом - протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару на підставі інвойсу (п.6.1. контракту), у зв`язку з чим, сумніви митного органу щодо автентичності поданого декларантом контракту та інвойсу жодним чином документально не підтверджено, а ознаки їх підробки - відсутні.

Відносно твердження митного органу щодо ненадання декларантом документів, які підтверджують витрати на транспортування чи документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, під час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000005/2 від 10.02.2020 року Одеською митницею Держмитслужби не враховано, що вартість перевезення була включена ТОВ ДИОМЕД-2005 до митної вартості товару.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ ДИОМЕД-2005 до митного органу подано довідку про транспортні витрати від 05.02.2020 року вих.№27-20, видану ТОВ Морський сервіс України ЛТД , відповідно до якої транспортно-експедиторські витрати на доставку вантажу з порту Шекоу, Китай до митного кордону України - Одеса, в контейнері TGВU5778356 за коносаментом S0119120619, складають 4159,43 доларів США, а також окремо зазначено, що страхування не надавалося.

Означена сума вказувалася ТОВ ДИОМЕД-2005 у митній декларації та в подальшому відображена у Рішенні про коригування митної вартості товарів, як складова митної вартості нарахування до ціни договору.

Довідка вих.№27-20 від 05.02.2020 року є документом, який містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та враховувалася Одеською митницею Держмитслужби під час прийняття Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2020/00016 від 10.02.2020 року, у зв`язку з чим є необґрунтованим твердження митного органу про не надання до митного оформлення разом з митною декларацією документів, що підтверджують витрати на транспортування чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Крім того, відповідно до п.3.1. договору транспортного експедирування №27/11-19 від 27.11.2019 року, укладеного між ТОВ Морський сервіс України ЛТД та ТОВ ДИОМЕД-2005 , оплата послуг/робіт експедитора здійснюється клієнтом на підставі виставленого рахунку. Рахунок на оплату №5, на загальну суму 101588,25 грн. (4159,43 доларів США) за транспортно-експедиційні послуги з доставки вантажу до митного кордону України, відповідно до вказаного договору №27/11-19 від 27.11.2019 року, виставлено лише 12.02.2020 року та оплата ТОВ ДИОМЕД-2005 здійснена 13.02.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №10, Акт надання транспортно-експедиційних послуг №2 складено сторонами 13.02.2020 року, а тому вказані документи не могли бути надані додатково митному органу на його вимогу, оскільки були складені вже після прийняття 10.02.2020 року Рішення про коригування митної вартості товару №UA500030/2020/000005/2.

Також, відповідно до контракту №04/2012-3 від 11.01.2012 року, інвойсу №8356 від 26.12.2019 року поставка товару здійснювалася на умовах FOB Одеса.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) визначено, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

При цьому, ризик втрати чи пошкодження товару на пряму не пов`язано зі страхуванням такого товару, а лише означає, що з моменту завантаження товару на борт судна в порті відвантаження у випадку втрати чи пошкодження товару покупець не може пред`являти претензії до постачальника. Умови поставки FOB не передбачають обов`язкового страхування товару, а відтак воно може здійснюватися лише за волевиявлення покупця.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 05.02.2020 року вих.№27-20, виданої ТОВ Морський сервіс України ЛТД , страхування транспортним експедитором (перевізником) не надавалося.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що страхування товару не здійснювалося, декларант, у даному випадку, не повинен доводити факт такого страхування, а повинен підтвердити лише ті обставини, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів.

Якщо ж, на думку митного органу, страхування здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то контролюючий орган повинен довести наявність такого страхування, що в мажах розгляду даної справи відповідачем не здійснено.

Також, пунктами 9, 5.2 контракту №04/2012-3 від 11.01.2012 року передбачено, що товар, який постачається відповідно до п.1 даного контракту, повинен бути упакований таким чином, щоб упаковка захищала товар від пошкодження і псування. Продавець несе відповідальність за пошкодження товару, які стали наслідком неналежного упакування. Кінцева ціна на товари, які постачаються за умовами даного контракту, вказується в інвойсах чи специфікаціях по курсу, узгодженому і зафіксованому сторонами на день видання інвойсу.

Тобто, ціна упакування вже включена у вартість товару та відображена у інвойсі у розмірі 19079,17 USD та як вбачається з коносаменту (Bill of Lading) S0119120619 від 27.12.2019 року, весь товар в асортименті, що постачався ТОВ ДИОМЕД-2005 упакований у 952 коробках.

Окрім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного адміністративного суду про те, що експертний висновок №187/20 від 04.04.2020 року лише констатує ціну товару, зазначу у документах, поданих до митного оформлення (контракті та інвойсі), та не містить джерела інформації щодо аналізу ринку аналогічної (подібної) продукції, на які посилається експерт, оскільки означений висновок експерта містить відомості щодо інформаційних джерел використаних при проведенні дослідження.

Відносно подання декларантом до митного органу копії декларації країни відправлення №681120190148526402 без перекладу на державну мову, колегія суддів зазначає, що з урахуванням приписів ст.53 Митного кодексу України, митна декларація країни відправлення, не міститься в переліку основних документів, на підставі яких визначається митна вартість товару, а лише відноситься до додаткових документів. Копію митної декларації країни походження, декларант має надати лише за умови, що визначені у ч.2 ст.53 Митного кодексу України документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або полягає сплаті за ці товари - за умовою її наявності.

До того ж, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000005/2 від 10.02.2020 року Одеською митницею Держмитслужби не обґрунтовано, які саме відомості необхідно перекласти, як і не обґрунтовано необхідність здійснення такого перекладу. Водночас, відповідно до наявної у матеріалах справи декларації країни відправлення №681120190148526402, остання містить відомості щодо особи, яка отримує товар, вартість поставленого товару, номер інвойсу, комплектність та інше.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, колегією суддів установлено, що ТОВ "ДИОМЕД-2005", з метою підтвердження митної вартості товару, до Одеської митниці Держмитслужби надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Обов`язок доведення митної вартості товару покладено на декларанта. Орган доходів і зборів має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, у тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Зокрема, як убачається із матеріалів справи, з метою забезпечення повноти оподаткування Одеською митницею Держмитслужби проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та установлено, що по товару №1 рівень митної вартості за подібними (аналогічними) товарами, митне оформлення яких уже здійснено є більшим - 3,86 дол.США/кг. нетто (митна декларація №UA500030/2020/201071 від 29.01.2020р. та митна декларація №UA500050/2020/205080 від 04.02.2020р.), ніж заявлено декларантом - 1,54дол.США/кг. нетто.

Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить відомостей, які саме товари були використані в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

До того ж, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару, та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що відомості, котрі містяться в інформаційних базах АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, мають суто допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором в контексті вчинення відповідних дій.

Також, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність Одеською митницею Держмитслужби належними доказами, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні чи неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, враховуючи, що декларантом - ТОВ "ДИОМЕД-2005" до Одеської митниці Держмитслужби за вказаним зовнішньоекономічним договором надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

До того ж, Одеською митницею Держмитслужби не доведено, та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до заявленої ТОВ "ДИОМЕД-2005" у митних деклараціях митної вартості саме другорядного методу визначення митної вартості резервного, та послідовного вибору методів, як того вимагають положення ч.3 ст.57 Митного кодексу України.

Крім того, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей, та недоліків у поданих документах, не конкретизуючи, у чому саме такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару, та чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, на думку суду, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції, в системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, та не впливають на висновки суду, викладені в рішенні суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи відповідача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано усіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року по справі № 420/1354/20 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.