Постанова

від 08.12.2020 по справі 910/8946/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. Справа№ 910/8946/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Нагулко А.Л.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019

у справі №910/8946/19 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс"

про стягнення 47 934, 21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" про стягнення 47 934, 21 грн. заборгованості за договором підряду, з якої 44 150,43 грн. боргу, 2 245,01 грн. пені, 381,00 грн. 3 % річних та 1 157,77 грн. інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору підряду №08/05-18-98 від 08.05.2018 щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/8946/19 в позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що п.8.2 договору передбачено порядок та строки передачі акту виконаних робіт та строки розгляду такого акту відповідачем, і не встановлено інших обставин, з якими передбачено настання строку оплати виконаних робіт, а саме з дати підписання актів за формою КБ-2в та довідок за формою КБ-3.

Оскільки акти форми КБ-3 між сторонами не підписані, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання не настав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповним встановленням обставин, що мають значення для справи, неправильним дослідженням та оцінкою доказів.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд дійшов неправильних висновків, що сторони на свій розсуд погодили умови договору щодо оплати виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість робіт за формою КБ-3 і вважає, що зазначені умови є обов`язковими для виконання сторонами, з огляду на що вбачаються необґрунтованими доводи позивача, що акти виконаних робіт є достатніми доказами виконання робіт позивачем, прийняття їх відповідачем та підставою для оплати робіт.

Акти КБ-2в були підписані відповідачем, роботи були прийняті, зауважень щодо відсутності довідок КБ-3 не було, а тому виконані роботи підлягають оплаті у визначений договором термін, протягом 15 банківських днів з дня підписання актів.

- суд неправильно дослідив докази та не надав їм належну оцінку, помилково вважаючи, що позивач не позбавлений можливості надати довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та надіслати відповідачеві для підписання з метою належного виконання умов договору в цій частині та настання строку остаточного перерахування грошових коштів.

- суд не врахував той факт, що акти вже підписані та відповідні довідки не можуть бути визнані підставою для оплати робіт, так як єдиним документом, визнаним та підписаним відповідачем, є акти виконаних робіт.

- суд помилково вважає, що надіслання позивачем довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 змінить ситуацію та вплине на остаточні розрахунки відповідача. У відзиві на позовну заяву відповідач намагається будь-яким способом визнати роботи неякісними, а після подання позову до суду, склав неправомірні дефектні акти та претензії. Претензія щодо якості робіт направлена відповідачем 05.07.2019, в той час як провадження у справі порушено 03.07.2019.

- суд позбавив позивача права щодо захисту його інтересів в суді, порушивши ст. 2 ГПК України, відповідно до якої основними засадами господарського судочинства є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом та судом.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на надіслання 05.07.2019 на адресу позивача претензії від 25.06.2019 з доданим до неї дефектним актом та фотофіксацією дефектів, в порядку п.7.5 договору. Вказані дефекти позивачем не усунуто, у зв`язку з чим відповідач позбавлений можливості користуватися виконаними позивачем роботами, та у відповідності до п.9.4 договору має право призупинити виплату платежів по договору.

Одночасно посилається на збільшення позивачем вартості робіт в односторонньому порядку на 34 300, 51 грн., без підписання додаткової угоди та погодження додаткових робіт.

Всупереч умовам договору позивач довідки КБ-3 на склав, а відтак у відповідача недостатньо підстав для оплати вартості робіт, визначених актами №11, №12, №30 приймання виконаних робіт від 28.02.2019.

Сторони не спрощували умови договору та не відмовлялись від обов`язкового одночасного складання та підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3. Саме ці довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 обов`язково додаються до актів виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Чорногуз М.Г., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

08.05.2018 між ТОВ "Просперітатіс" (замовник) та ТОВ "Металева Покрівля Груп" (підрядник) був укладений договір підряду на виконання будівельних робіт №08/05-18-98 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами, виконати та здати замовнику відповідно до умов даного договору та проектної документації, комплекс основних будівельних робіт, та супутні загально будівельні роботи, безпосередньо пов`язані з основними роботами, та роботи з поліпшення об`єкту будівництва після вводу його в експлуатацію в межах ліцензії підрядника, що визначаються в додатках до даного договору, а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, забезпечити підрядника проектною документацією, здійснити приймання виконаних підрядником робіт та сплатити їх вартість та вартість використаних підрядником матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання,за винятком тих, що були надані замовником, відповідно до умов договору.

Згідно з п. 9.1 договору оплата за даним договором здійснюється наступним чином: замовник перераховує підряднику 10 травня 2018 - 500 000,00 грн.; замовник перераховує підряднику 18 травня 2018 - 500 000,00 грн.; замовник перераховує підряднику 18 червня 2018 - 600 000,00 грн.;

Відповідно до п.9.1.4 договору остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі підписаних з обох сторін актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 протягом 15 банківських днів з дати підписання актів за формою КБ-2в та довідок за формою КБ-3.

На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 1 584 150,43 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами №№ 11, 12 та 30 приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.2019, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств без будь-яких зауважень щодо якості та вартості виконаних робіт.

В свою чергу, відповідачем сплачено позивачу за виконані на підставі Договору роботи 1 539 999,90 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних на підставі Договору робіт, у зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 44 150,43 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 ЦК України та Глави 33 ГК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 3.1 договору підряду ціна договору є твердою та визначена сторонами в договірній ціні, загальна сума договору буде визначатися шляхом підсумку усіх договірних цін та додаткових угод до цього договору, після завершення робіт, згідно фактичного обсягу виконаних робіт.

Замовник зобов`язаний сплатити підряднику вартість виконаних належним чином робіт, у порядку та обсягах, передбачених даним договором (п. 4.2.2 договору).

Відповідно до п. 4.2.6 договору замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів підписати пред`явлені підрядником акти виконаних робіт або в той же термін пред`явити свої заперечення. Якщо в зазначений термін не пред`явлено заперечення і акти не підписані, то виконані роботи вважаються такими, що прийняті без зауважень.

Згідно з п. п. 8.1, 8.2 договору передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником проводиться згідно діючих норм і правил і оформлюється актом виконаних робіт. Підрядник не пізніше 5 числа звітного місяця готує два примірники акта виконаних робіт, підписує їх і надає замовнику, крім того надсилає їх замовнику в електронному вигляді, шляхом направлення на адресу електронної пошти. Замовник за результатами прийому робіт протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт направляє підряднику або підписаний акт виконаних робіт, або мотивовану відмову від прийняття робіт.

У відповідності до п. 8.8 договору підписання сторонами остаточного акту виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між ними.

Як передбачено п. 9.1.4 договору, остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі підписаних з обох сторін актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 протягом (п`ятнадцяти) банківських днів з дати підписання актів.

Договір набуває чинності з дня підписання обома сторонами і припиняється після виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором (п.14.1 договору).

На виконання умов п. 1.1 та розділу 8 договору підряду, ТОВ "Металева Покрівля Груп" виконало для відповідача роботи, що підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг):

- акт №11 приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.2019 на суму 1 511 169, 42 грн. (а.с. 42-50);

- акт №12 приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.2019 на суму 8 246,12 грн. (а.с. 51-52);

- акт №30 приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.2019 на суму 64 734,89 грн. (а.с. 53-55).

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до договірної ціни, яка є додатком №1 до договору підряду на виконання будівельних робіт №08/05-18-98 від 08.05.2018, підписаної уповноваженими представниками сторін та скріпленої печатками підприємств, сторони узгодили виконання робіт (з їх детальним найменуванням) по 3-м секціях будинку, на загальну суму 1 733 152, 04 грн. з ПДВ (а.с.33-41).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна договору є твердою та визначена сторонами у договірній ціні (додаток №1 до договору). Загальна сума договору буде визначатися шляхом підсумку усіх договірних цін та додаткових угод до даного договору, після завершення робіт, згідно фактичного обсягу виконаних робіт.

У разі необхідності виконання додаткових робіт, не передбачених договором, сторони обговорюють їх вартість (а також обсяг, порядок виконання і оплати) в додаткових угодах, які після підписання їх сторонами стають невід`ємними частинами даного договору (п.3.2 договору).

Матеріалами справи підтверджується (акти приймання виконаних будівельних робіт №11, №12 та №30 від 28.02.2019) виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт згідно Договору на загальну суму 1 584 150,43 грн.(виконання робіт з влаштування покрівлі та інш.)

В свою чергу, із наданих позивачем банківських виписок вбачається сплата відповідачем 1 539 999,90 грн. авансових платежів у період з 10.05.2018 по 09.11.2018 за виконання на підставі спірного Договору робіт, що не заперечується сторонами.

Щодо висновків суду першої інстанції, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження складання та надання відповідачу довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, що свідчить про не настання строку оплати виконаних на підставі Договору робіт, слід зазначити наступне.

Підписання актів здачі - приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново - господарських зобов`язань.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Акти приймання виконаних будівельних робіт №11, №12 та №30 по договору №08/05-18-98 від 08.05.2018 були підписані 28.02.2019 уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень щодо якості, об`ємів та вартості виконаних робіт.

Виходячи з відсутності заперечень щодо якості, об`ємів та вартості виконаних робіт та факту підписання актів форми КБ-2в, виконані роботи на суму 1 584 150, 43 грн. є прийнятими відповідачем.

У разі незгоди з якістю, об`ємами та вартістю виконаних робіт, відповідач повинен був заявити про невідповідність форми акту КБ-2в та відсутність довідок про вартість робіт КБ-3, та підписати акти з такими зауваженнями або не підписувати їх.

Крім того, оскільки замовник не є державною організацією та будівельні роботи виконувалися не за державні кошти, їх приймання - передачу було оформлено відповідними актами, зміст яких відповідає вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Доводи відповідача про те, що позивач всупереч умовам укладеного договору безпідставно збільшив вартість робіт на 34 300,51 грн. колегія вважає необґрунтованими, оскільки, підписуючи акти приймання виконаних будівельних робіт №11, №12 та №30 від 28.02.2019 на загальну суму 1 584 150,43 грн., відповідач погодився з вказаною ціною, кошторисна вартість цих будівельних робіт не є твердою.

Згідно з п. 4.2.6 договору замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів підписати пред`явлені акти виконаних робіт або в той же термін пред`явити свої заперечення. Якщо в зазначений термін не пред`явлено заперечення і акти не підписані, то виконані роботи вважаються такими, що прийняті без зауважень.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази пред`явлення відповідачем заперечень щодо актів виконаних будівельних робіт у строки, передбачені умовами укладеного договору, тому виконані роботи, зазначені в цих актах, вважаються такими, що прийняті без зауважень.

Згідно з п. 5.2.7 договору підрядник зобов`язаний забезпечити належну якість виконаних робіт, матеріалів, пристроїв, конструкцій і т.п., що використовуються для виконання робіт, відповідність їх специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам і вимогам замовника.

Відповідно до п. 5.2.8 договору виконавець зобов`язується нести повну відповідальність перед замовником за якість виконаних робіт.

Як передбачено п. 7.1 договору, підрядник гарантує замовнику якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, їх відповідність проектній документації та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

05.07.2019 відповідач надіслав на адресу позивача претензію № 120/06 від 25.06.2019 з доданими до неї складеним дефектним актом та фотофіксацією дефектів, в порядку п. 7.5 договору.

Відповідно до п. 7.5 укладеного договору перелік недоліків визначається дефектним актом, складеним сторонами. Для складання дефектного акту підрядник зобов`язаний надіслати свого уповноваженого представника протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення Замовника.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази надсилання такого письмового повідомлення від замовника підряднику, що суперечить умовам укладеного договору.

Залучена до претензії копія дефектного акту містить істотні недоліки, при цьому неможливо встановити з приводу яких робіт та до якого договору складався даний дефектний акт. Також, даний документ не містить ні номеру, ні дати, ні наказу, на підставі якого була утворена комісія, та саме які об`єкти досліджувалися.

Надісланий дефектний акт не є достовірним документом, що підтверджує недоліки у виконаних роботах, які виникли в результаті вини підрядника, та не є належним доказом в розумінні норм чинного законодавства.

Суд першої інстанції неправильно дослідив докази та не надав їм належної оцінки, зазначаючи в оскаржуваному рішенні, що позивач не позбавлений можливості надати довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та надіслати відповідачеві для підписання з метою належного виконання умов договору в цій частині та настання строку остаточного перерахування грошових коштів.

Місцевим господарським судом не було враховано той факт, що акти вже підписані та відповідні довідки не можуть бути визнані підставою для оплати робіт, оскільки єдиним документом, визнаним та підписаним відповідачем, є акти виконаних робіт.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для призупинення оплат по спірному договору за виконані позивачем роботи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду на виконання будівельних робіт № 08/05-18-98 від 08.05.2018 у розмірі 44 150,43 грн.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2 245,01 грн. пені за період з 20.03.2019 по 03.07.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.5 договору підряду передбачено, що за порушення термінів оплати виконаних робіт замовник сплачує за кожен день прострочення (неустойку) пеню, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, діючої за період, за який сплачується неустойка, але не більше 10 (десять) % від договірної ціни на дату виникнення заборгованості по оплаті.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статті 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України обмежують граничний розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів зазначає, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення, а саме з 20.03.2019, тоді, як вірним періодом є з 25.03.2019 по 03.07.2019, оскільки акти були підписані 28.02.2019, а 15 банківських днів, враховуючи п. 9.1.4, збігають 24.03.2019 (з урахуванням вихідних та святкових днів).

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 25.03.2019 по 03.07.2019 на суму заборгованості 44 150,43 грн., колегією суддів встановлено, що вірна сума є більшою, ніж заявлена до стягнення позивачем, тому вимоги про стягнення з відповідача 2 245,01 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, враховуючи, що суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог.

Також, за неналежне виконання умов укладеного договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 381,00 грн. 3% річних та 1157,77 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи встановлений апеляційним судом вірний період прострочення з 25.03.2019 по 03.07.2019 на суму заборгованості 44 150,43 грн., колегією суддів встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 366,51 грн. 3 % річних та 529,12 грн. інфляційних втрат. Відповідно в решті вимог позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Натомість доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, спростовуються матеріалами справи.

За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля Груп" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/8946/19 підлягає частковому скасуванню з вищевикладених підстав, з викладенням резолютивної частини в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, судові витрати за розгляд апеляційної скарги позивача у зв`язку з частковим її задоволенням, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/8946/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/8946/19 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 39706861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля Груп" (03146, м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 39192216) 44 150,43 грн. боргу, 2 245,01 грн. пені, 366,51 грн. 3 % річних, 529,13 грн. інфляційних втрат та 1770,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

3. В решті позову відмовити .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 39706861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля Груп" (03146, м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 39192216) 2650,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи №910/8946/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

М.Г. Чорногуз