Постанова

від 08.12.2020 по справі 910/13385/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2020 р. Справа№ 910/13385/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ АГРО"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2020

у справі № 910/13385/20 (суддя - Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ АГРО"

до 1. Приватного підприємства АГРОФІРМА "ЖУРАВКА"

2. ОСОБА_1

про стягнення 452 705,68 грн,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 269 , 270, 271 Господарського процесуального кодексу України , Північний апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ АГРО" (далі - позивач, ТОВ "КОВЧЕГ АГРО") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заяво № б/н від 02.09.2020 (далі - позовна заява від 02.09.2020) до Приватного підприємства АГРОФІРМА "ЖУРАВКА" (далі - відповідач-1, ПП АГРОФІРМА "ЖУРАВКА"), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, ОСОБА_1 ) з вимогами про:

- стягнення з відповідача-1, як солідарного боржника з Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛЄМЄНТІНО", на користь позивача заборгованість за Договором поставки № 2702/2020-кз від 27.02.2020 станом на 02.09.2020 в розмірі 452 705,68 грн, з них: основний борг - 307 618,71 грн, пеня - 100 419,25 грн, 3% річних - 18 796,35 грн, інфляційні - 25 871, 37 грн;

- стягнення з відповідача-2, як солідарного боржника з Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛЄМЄНТІНО", на користь позивача заборгованість за Договором поставки № 2702/2020-кз від 27.02.2020 станом на 02.09.2020 в розмірі 452 705,68 грн, з них: основний борг - 307 618,71 грн, пеня - 100 419,25 грн, 3% річних - 18 796,35 грн, інфляційні - 25 871, 37 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ АГРО" вирішено вважати неподаною та повернуто заявникові.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ АГРО" 21.10.2019 (згідно відомостей відділення поштового зв`язку на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2020.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 справу № 910/13385/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Одночасно, при зверненні з апеляційною скаргою, апелянтом було порушено клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги у даній справі, оскільки копію оскаржуваної ухвали позивач отримав поштовим зв`язком лише 13.10.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 було, зокрема, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ АГРО" пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі № 910/13385/20; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; призначено до розгляду апеляційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників; зобов`язано апелянта надати суду оригінал позовної заяви з усіма додатками.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу , розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 09.11.2020 скаржником було надано оригінал позовної заяви з додатками.

Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 отримали позивач та відповідач 1. Копія ухвали надіслана на адресу відповідача 2: АДРЕСА_1 повернулася до суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою . Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання від 01.10.2020 № 53804497, наданої на запит суду, ОСОБА_1 з 23.12.2016 проживає за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 9, 10 (за якою надсилалася поштова кореспонденція). А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про належне повідомлення учасників справи про апеляційний перегляд справи в розумінні ст. 242 ГПК України та можливість розгляду справи.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування.

Апелянт, зокрема, зазначає, що на виконання вимог ухвали від 14.09.2020 позивачем у межах визначеного судом п`ятиденного строку направлено уточнену позовну заяву, в якій усунуто всі недоліки, зазначені в ухвалі, зокрема: визначено ціну позову та сплачено судовий збір, виходячи із солідарного обов`язку боржників, який на час виправлення недоліків позовної заяви зменшився у зв`язку з частковим погашанням основного боргу боржником у період із часу звернення до суду і до виконання вимог ухвали суду від 14.09.2020 та становить на сьогодні 145 086,68 грн (судовий збір становить 2176, 30 грн, виходячи із ставки 1,5 % від ціни позову); зазначено посилання на докази, які підтверджують всі обставини справи, в т. ч. і виконання продавцем вимог основного договору поставки, направлення поручителям вимог про погашення боргу; наведено нормативне обґрунтування вимог до поручителів про стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на умови договорів поруки та законодавство; зазначено розрахунок зміненої суми боргу із долученням підтверджуючих документів та їх направлення учасникам справи. Таким чином, за доводами апелянта, він виконав всі вимоги суду і уточнююча позовна заява повністю відповідає вимогам ч. 3 ст. 162 ГПК України.

А тому скаржник просив апеляційну скаргу у даній справі задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

5. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "КОВЧЕГ АГРО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заяво № б/н від 02.09.2020 до ПП АГРОФІРМА "ЖУРАВКА", ОСОБА_1 з вимогами про стягнення з відповідача-1, як солідарного боржника з ТОВ "КЛЄМЄНТІНО", на користь позивача заборгованість за Договором поставки № 2702/2020-кз від 27.02.2020 станом на 02.09.2020 в розмірі 452 705,68 грн, з них: основний борг - 307 618,71 грн, пеня - 100 419,25 грн, 3% річних - 18 796,35 грн, інфляційні - 25 871, 37 грн; стягнення з відповідача-2, як солідарного боржника з ТОВ "КЛЄМЄНТІНО", на користь позивача заборгованість за Договором поставки № 2702/2020-кз від 27.02.2020 станом на 02.09.2020 в розмірі 452 705,68 грн, з них: основний борг - 307 618,71 грн, пеня - 100 419,25 грн, 3% річних - 18 796,35 грн, інфляційні - 25 871, 37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 позовну заяву ТОВ "КОВЧЕГ АГРО" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- визначення вірно ціни позову:

- надання повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів на підтвердження поставки товару ТОВ "КЛЄМЄНТІНО" у загальній сумі 4 426 903,00 грн; пред`явлення позивачем (кредитором) письмових вимог в порядку п. 3.1 Договорів поруки-1, 2 поручителям (відповідачам-1, 2);

- надання пояснень щодо правових підстав стягнення з відповідачів-1, 2 як суми заборгованості боржника по основному договору у розмірі 307 618,71 грн, так і сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, з посиланням при цьому на відповідні умови Договорів поруки-1, 2;

- наведення нормативно-правовового обгрунтування спірних правовідносин;

- надання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Наведеною ухвалою суду встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Заяву про усунення недоліків подано позивачем у строк, встановлений судом.

Однак, проаналізувавши зміст заяви позивача про усунення недоліків і доданої до неї позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ухвали суду від 14.09.2019 з додатками, суд першої інстанції дійшов висновку, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 недоліки позовної заяви позивачем усунуто не в повному обсязі, зазначивши наступне.

На усунення відповідного недоліку позивач у позовній заяві від 23.09.2020 (подана разом із заявою про усунення недоліків) визначив нову ціну позову - 145 086,86 грн. При цьому з прохальної частини позовної заяви від 23.09.2020 також вбачається, що позивач змінив зміст позовних вимог та просив суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача заборгованість за договором поставки № 2702/2020-кз від 27.02.2020 станом на 23.09.2020 в розмірі 145 086,68 грн, з них: основний борг - 39 999,71 грн, пеня - 60 419,25 грн, 3% річних - 18 796,35 грн, інфляційні - 25 871,37 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи спірну ухвалу дійшов висновку, що, врахувавши таку нову ціну позову у позовній заяві від 23.09.2020, позивач фактично визначив інші суми основного боргу та пені до стягнення з відповідачів, ніж ті суми, які були ним визначені у первісно поданій до суду позовній заяві від 02.09.2020. При цьому ні у тексті позовної заяви від 23.09.2020, ні згідно доданих до цієї заяви документів, позивачем не надано суду обґрунтований розрахунку визначених до стягнення з відповідачів суми основного боргу у розмірі 39 999,71 грн та суми пені у розмірі 60 419,25 грн. Тобто, визначивши нову ціну позову, позивач не надав обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (саме це стало підставою для повернення позовної заяви).

Відтак, позивачем не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Суд апеляційної інстанції вважає передчасним такий висновок місцевого господарського суду з урахуванням наступного.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

За приписами ч. 4 ст. 174 ГПК України , якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Положеннями ч. 3 ст. 162 ПК України визначено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як зазначалось раніше, звертаючись з даним позовом до суду, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 452 705,68 грн, з них: основний борг - 307 618,71 грн, пеня - 100 419,25 грн, 3% річних - 18 796,35 грн, інфляційні - 25 871, 37 грн.

В уточнюючій позовній заяві (на виконання ухвали суду про залишення без руху) позивач пояснив, що з урахуванням часткового погашання основного боргу боржником у період із часу звернення до суду і до виконання вимог ухвали суду від 14.09.2020, ціна позову вже становить 145 086,68 грн (з яких: 39 999,71 грн - основний борг, 60 419,25 грн - пеня, 18 796,35 грн - 3% річних, 25 871, 37 грн - інфляційні).

Таким чином, зі змісту поданих позивачем редакцій позовів вбачається, що останнім фактично було зменшено ціну позову (не змінюючи підстав позову).

Відповідно до п. 2 .ч. 2. ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. А згідно з ч. 3 вказаної статті до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

А тому суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про недотримання позивачем норм процесуального права у зв`язку зі зміною предмета позову (що у даному випадку є фактично зменшенням позовних вимог).

Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем до позовної заяви долучено копії первинних документів (згідно наведеного ним переліку додатків до позовної заяви), зокрема, видаткових накладних: договір поставки, видаткові накладні, платіжні доручення, податкові накладні, претензії, вимоги про погашення заборгованості адресовані обом відповідачам із доказами їх направлення та інші докази.

Разом з цим, за змістом оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не дослідив наведені позивачем обґрунтування позовних вимог та долучені до позовної заяви на їх підтвердження документи на предмет їх достатності для відкриття провадження. Водночас, здійснення судом перевірки заявленого позивачем до стягнення розміру заборгованості є наступною процесуальною дією.

Так, на стадії відкриття провадження у справі, місцевий суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України .

У разі необхідності дослідження додаткових доказів на підтвердження або спростовання наявної заборгованості, суд першої інстанції не позбавлений права в підготовчому засіданні відповідно до ст. 182 ГПК України , зокрема: роз`яснити учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясувати, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Так, позивач в позовній заяві від 23.09.2020 наводить на її аркушах 2 - 3 (а. 19 - 20 матеріалів оскарження) розрахунок усіх заявлених сум.

За таких обставин, висновки місцевого господарського суду про повернення позовної заяви через не надання позивачем нового обґрунтованого розрахунку позову, є передчасними.

Так, сторона виконала вимоги ухвали суду про залишення без руху. А нова вимога суду, яка виникла через зменшення позовних вимог не є підставою для повернення позовної заяви в розумінні ст. 6 Конвенції та наведених норм процесуального права.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що можливість отримати судовий захист порушеного чи оспорюваного суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу є одним з найважливіших прав особистості, що суттєво визначає її місце у суспільстві. Тому реалізація права на судовий захист має не тільки юридичне, але й суттєве соціально-політичне значення. Судовий захист надається кожному, хто має на нього право та потребує його. Будь-яка особа, що вважає своє право порушеним, має можливість звернутися за судовим захистом та доводити свою правоту.

Рішенням Конституційного суду України у справі №1-10/2012 (п.2.2) зазначено, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь в судовому процесі, або позбавлений такого права.

Відповідно до ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Водночас, усталеною практикою ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Станев проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява № 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно, всупереч вимог статей 173 , 174 ГПК України , ст. 6 Конвенції повернув позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ АГРО", що є підставою для скасування ухвали.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Положеннями ч. 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За змістом п. 6 ст. 275 ГПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали не можуть бути достатніми підставами для повернення позовної заяви, відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з направленням справи до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

9. Судові витрати

З урахуванням направлення справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватись місцевим судом за результатами розгляду ним справи за загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 164, 174, 255, 269-270, 275, 277, 280-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ АГРО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі № 910/13385/20 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі № 910/13385/20 - скасувати.

3. Направити справу № 910/13385/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України .

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич