Ухвала

від 08.12.2020 по справі 906/1350/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" грудня 2020 р. Справа № 906/1350/20.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Кудряшової Ю.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачальна транспортна компанія" (вх. №02-44/1991/20 від 08.12.2020) про забезпечення позову у справі №906/1350/20 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачальна транспортна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-сервіс"

про стягнення 54500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 54500,00 грн. попередньої оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору №55 від 01.09.2020 ним було перераховано 54500,00 грн. часткової оплати (передоплати). Проте відповідач не виконав, покладені на нього обов`язки з поставки товару.

08.12.2020 до суду надійшла заява ТОВ "Постачальна транспортна компанія" (вх. №02-44/1991/20 від 08.12.2020) про забезпечення позову, відповідно до якої просить накласти арешт на кошти в сумі - 57602,00 грн. (ціна позову + сума сплаченого судового збору), які знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , що відкритий Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Сервіс" (ід. код 41348169) в Райффайзен банк "Аваль", МФО 380805.

В доведення зазначеного клопотання позивач зазначив, що відповідач - ТОВ "Елеватор-сервіс" порушує вимоги ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов`язків передбачених поговором поставки.

Позивач наголошує, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Елеватор-сервіс" має місцезнаходження за адресою: 10020, м. Житомир, вул. Тараса Бульби- Боровця, 40, офіс 3. До подання позовної заяви, з метою досудового врегулювання спору, на вище зазначену адресу представником позивача направлено претензію. Підтвердження поштового відправлення додані до позовної заяви. Однак, претензія не отримана ТОВ "Елеватор-сервіс".

Разом з тим, позивач зазначив, що аналогічна ситуація склалась і з відправлення позовної заяви з додатками відповідачеві, адже відправлення з трек-номером 1000600133679 станом на 20 листопада 2020 року не вручено та повернуто відправнику.

Водночас, за даними позивача на деякий сайтах розміщена інша адреса відповідача, а саме: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Тараса Бульби-Боровця, 12. Тобто адреси збігаються за назвами вулиць та різняться містами заходження відповідача.

За таких обставин, позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові суми, що належать ТОВ "Елеватор-Сервіс" може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Одночасно, чинним законодавством України передбачено, що вжиття заходів забезпечення позову можливе, якщо заявником буде доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти, заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

З поданої заяви вбачається, що позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу, вказавши лише те, що позивач на виконання умов договору №55 від 01.09.2020 перерахував 54500,00 грн. часткової оплати (передоплати). Проте відповідач не виконав, покладені на нього обов`язки з поставки товару. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 54500,00 грн. попередньої оплати.

Проте, ТОВ "Постачальна транспортна компанія" не подано доказів які б свідчили, що відповідач вчиняє будь-які дії з метою уникнення виконання рішення суду в разі його задоволення.

Посилання позивача на те, що відповідач не отримує поштову кореспонденцію та зазначення на деяких сайтах адреси в м. м. Кіровоград, вул. Тараса Бульби-Боровця, 12, не може свідчити про ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у даній справі в разі невжиття судом заходів до забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства (ст. ст. 13, 74 ГПК України), обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення. Втім, суд приходить до висновку, що у даному випадку цей тягар доказування позивачем не витриманий.

Наведені в заяві про забезпечення позову доводи позивача ґрунтуються лише на припущеннях останнього. Однак такі припущення щодо можливості вчинення дій відповідачем з метою уникнення відповідальності за невиконання договірних зобов`язань відповідачем документально не підтверджені. А серед доданих до заяви про забезпечення позову документів відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Господарський суд, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, дійшов висновку, що на даній стадії судового процесу відсутні достатні підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Враховуючи наведене, у задоволенні заяви ТОВ "Постачальна транспортна компанія" (вх. №02-44/1991/20 від 08.12.2020) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача суд відмовляє.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 140 ГПК України).

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачальна транспортна компанія" (вх. №02-44/1991/20 від 08.12.2020) про забезпечення позову у справі №906/1350/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду підписано: 08.12.2020.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)