Ухвала

від 18.03.2021 по справі 906/1350/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"18" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1350/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Кудряшової Ю.В.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачальна транспортна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-сервіс"

про стягнення 54500,00 грн.

Присутні:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 54500,00 грн. попередньої оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було переховано часткову оплату згідно усної домовленості, проте замовлений товар так і не був поставлений відповідачем.

Позивач також зазначив, що 12.10.2020 ним направлено претензію про повернення часткової оплатив сумі 54500,00 грн., але відповідач належним чином не відреагував, кошти не повернув.

16.03.2021 на електронну адресу суду та 18.03.2021 через загальний відділ суду надійшла заява позивача за вх. 02-44/451/21 в якій повідомлено, що 29.01.2021 відповідач - ТОВ " Елеватор-сервіс" повернув часткову оплату за транспортер у розмірі 54500,00 грн., у зв`язку з чим предмет спору відсутній. За наведених обставин, позивач просить закрити провадження у справі №906/1350/20 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Крім того, позивач просить при постановленні ухвали про закриття провадження у справі стягнути з відповідача суму судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.

Щодо клопотання позивача про закриття провадження у справі, суд вважає зазначити наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2021 відповідач повернув позивачу 54500,00 грн., сплачених як часткова оплата за транспортер.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Як зазначалося раніше представник позивача просив стягнути з відповідача 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи клопотання в цій частині представник позивача відзначив, що в період вересня 2020 року позивач намагався врегулювати дані відносини самостійно, без використання правничої допомоги та судового захисту, що залишилось без результату.

12.10.2020 з метою досудового врегулювання спору, представником позивача направлено претензію про повернення часткової оплати, що також залишилась без відповіді.

14.11.2020 до суду та до відповідача направлено позовну заяву.

20.11.2020 постановлено ухвалу, якою відкрито провадження у справі.

У зв`язку з вище викладеним, позивач поніс витрати по сплаті судового збору та професійної правничої допомоги.

Враховуючи, що позивач намагався вирішити даний спір в позасудовому порядку, суд дійшов висновку, що витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оцінюючи клопотання в частині стягнення витрат по сплаті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником позивача подано лише акт від 10.02.2020 приймання-передачі наданих послуг №10 до договору №0001/20UO про надання правової допомоги від 02.01.2020.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами.

Суд зауважує, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Проте, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано ні договору №0001/20UO від 02.01.2020, ні доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (додаткових угод, детального опису робіт.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що заявлені при звернені до суду витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів понесення таких витрат у справі.

Керуючись ст.ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №906/1350/20 у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-сервіс" (10020, м. Житомир, вул. Тараса Бульби-Боровця, 40 офіс 3, ід. код 41348169)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачальна транспортна компанія" 12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Горького, 68, ід. код 43260134) 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні клопотання представника позивача адвоката Войтенка С.В. в частині стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255 ГПК України та п. 17.5) Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду підписано: 23.03.2021.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)