Рішення

від 04.12.2020 по справі 911/1710/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2020Справа № 911/1710/20

Господарський суд міста Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №911/1710/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вул. Івана Федорова, буд. 32 літ. А, м. Київ 38, 03038)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс сумка та аксесуари" (вул. Миколи Шепелєва, буд. 6, м. Київ 61, 03061)

Про стягнення 16 262, 20 грн страхового відшкодування

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Транс - Континент" (далі - відповідач) про стягнення 16262, 20 грн страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача, як страховика, який здійснив виплату страхового відшкодування за генеральним договором добровільного страхування вантажів № 40-1411-17-00010/00019 від 10.03.2017 перейшло в порядку регресу право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

18.06.2020 Господарський суд Київської області постановив ухвалу, якою залишив позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" без руху та надав строк на усунення недоліків, з тих підстав, що згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом відповідача значиться інша юридична особа, ніж вказано позивачем, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс сумка та аксесуари".

03.07.2020 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви до якої позивач додав позовну заяву із зазначенням правильного найменування відповідача, зазначивши при цьому відповідачем у справі - ТОВ Люкс сумка та аксесуари та докази направлення такої позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

08.07.2020 Господарський суд Київської області постановив ухвалу про передачу позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" разом з доданими до неї документами за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки місцезнаходженням відповідача є адреса: вул. Миколи Шепелєва, буд. 6, м. Київ 61, 03061.

12.08.2020 до Господарського суду надійшли матеріали справи №911/1710/20. За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду міста Києва, матеріали зазначеної позовної заяви передані для розгляду судді Бондаренко-Легких Г. П.

19.08.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою залишив позовну заяву без руху та надав позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення цієї ухвали.

09.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 19.08.2020.

11.09.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи №911/1710/20 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.09.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, а саме: 03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 6 (поштовий конверт (відправлення №0105475106462) повернувся "за закінченням терміну зберігання".

У даному випадку судом враховано, що за приписами ч. 1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2020 у справі №911/1710/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 14.09.2020.

Однак, у строк, встановлений ухвалою суду від 11.09.2020 відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву або заяву про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, і за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи встановлено, що 10.03.2017 між ТОВ ТК ТРАНС-КОНТИНЕНТ (експедитор) та ТОВ ГУАЛАПАК УКРАЇНА (клієнт) укладено Договір № 60 транспортного експедирування (далі також - Договір № 60), згідно умов п. 1.1. якого експедитор надає послуги транспортного експедирування з організації і забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта.

15.03.2017 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Українська страхова група (надалі - позивач, страховик) та ТОВ ГУАЛАПАК Україна (страхувальник) укладено Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-1411-17-00010/00019 (надалі також - договір страхування), згідно умов п.1.1. якого страховик надає послуги добровільного страхування вантажів і у разі настання страхового випадку, зобов`язується виплатити страхове відшкодування на умовах і обсягах, передбачених договором.

Застрахованим вантажем згідно Додатку №1 до договору страхування є обладнання: друкарський модуль для дооснащення друкарської машини ROTEMEC 4003 MP 1200/400/С, часткова поставка 1/3 (перша з трьох), що складається з: друкарська секція (3 шт), частина 1 і 2 (7 місць), сушильна камера (3 шт), частина 1 і 2 (1 місце).

Суд встановив, що згідно Додатку №1 до договору страхування значиться, що експедитором є ТОВ ТК ТРАНС-Континент . Позивач стверджує, що ТОВ ТК ТРАНС-Континент від 16.04.2020 змінило найменування на ТОВ Люкс сумка та аксесуари .

З приводу чого суд зазначає, що на запит судді Господарського суду Київської області Сокуренко Л. В. 15.06.2020 сформовано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що 15.04.2020 були внесені зміни до відомостей про юридичну особу відповідача по справі, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме: зміна повного найменування, місцезнаходження, видів діяльності, додаткової інформації, керівника та складу підписантів.

Окрім того, зазначене підкріплюється роздруківками позивача із сервісу моніторингу Opendatabot , згідно яких з 16.04.2020 змінилось найменування ТОВ ТК ТРАНС-КОНТИНЕНТ на ТОВ ЛЮКС СУМКА ТА АКСЕСУРИ , код ЄДРПОУ зберігається: 37563882.

На переконання суду, сама лише зміна найменування юридичної особи, видів діяльності, керівника та місцезнаходження - не означає припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора в зобов`язанні чи заміни особи у відносинах, які породжують правонаступництво, оскільки такі зміни не пов`язані зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи, а відтак, оскільки, відповідачем по справі жодним чином не спростовано доводів позивача, суд з огляду на вірогідність доказів вважає, що ТОВ Люкс сумка та аксесуари є належною стороною по справі та відповідає за своїми зобов`язаннями в повному обсязі, в тому числі за зобов`язаннями, що випливають з Договору № 60 транспортного експедирування.

15.03.2017 на виконання Договору № 60 експедитором ТОВ ТК ТРАНС-Континент було організовано перевезення вантажу клієнта - друкарський модуль для дооснащення друкарської машини ROTEMEC 4003 MP 1200/400/С, в підтвердження чого позивач подає міжнародну товарно-транспортну накладну №003751.

Як стверджує позивач, 05.04.2017 під час приймання вантажу в кінцевому пункті призначення (м. Суми), ним було виявлено пошкодження вантажу, а саме друкарської секції друкарського модуля (пакувальні місця №03/108 та №04/108), зокрема виявлено подряпини на кнопочній панелі друкарського секції №3 та дверці електрошафи пакувальне місце №4. За твердженням позивача, пошкодження отримані внаслідок (при) транспортування вантажу через тертя незакріплених дверцят електрошафи №4 і корпусу кнопочної панелі №3.

В підтвердження пошкодження вантажу позивач подає копію Акту про пошкодження вантажу від 05.04.2017 та Акт про візуальну перевірку обладнання на наявність пошкоджень від 31.03.2017.

ТОВ ГУАЛАПАК Україна звернулось до позивача як до страховика згідно договору страхування, із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, у зв`язку з механічним пошкодженням частин обладнання під час перевезення вантажу, що застрахований.

04.07.2017 позивачем, на підставі договору страхування та Страхового акту № ДКЦВ-14024 від 27.06.2017 було сплачено на рахунок ТОВ ГУАЛАПАК Україна (страхувальника) суму страхового відшкодування у розмірі 16 262, 20 грн.

Позивач стверджує, що у зв`язку з виплатою суми страхового відшкодування до нього, як до страховика за договором майнового страхування, в порядку ст. 933 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування перейшло право вимоги, яке страхувальник (ТОВ ГУАЛАПАК Україна ) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 16 262, 20 грн. в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПРАТ СК Страхова компанія підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Аналогічна норма міститься в ст. 316 ГК України та ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

За порушення зобов`язання за договором транспортно-експедиційного обслуговування, відповідно до норм статті 934 ЦК України, експедитор несе відповідальність перед клієнтом відповідно до глави 51 ЦК України.

Частиною 3 ст. 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Як встановлено судом вище, 10.03.2017 між ТОВ ТК ТРАНС-КОНТИНЕНТ (експедитор) та ТОВ ГУАЛАПАК УКРАЇНА (клієнт) укладено Договір № 60 транспортного експедирування (далі також - Договір № 60), згідно умов п. 1.1. якого експедитор надає послуги транспортного експедирування з організації і забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів клієнта.

Згідно умов підпункту 2.2.1 п. 2. Договору №60 слідує, що експедитор має право залучати для виконання своїх обов`язків третіх осіб, залишаючись при цьому відповідальним перед клієнтом за виконання умов цього Договору.

Так, з метою виконання умов Договору №60 між експедитором - ТОВ ТК ТРАНС-КОНТИНЕНТ та перевізником - ФОП Бабюк Я. В. укладено Договір доручення на перевезення вантажів.

Згідно з ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно наявної в матеріалах справи міжнародної товарно-транспортної накладної №003751 вбачається, що 15.03.2017 перевізником було прийнято вантаж до перевезення за місцем розвантажування товару в м. Суми, відправник: Bobst Italia s.p.a., одержувач: ТОВ ГУАЛАПАК Україна . Предметом перевезення є модуль ROTEMEC 4003 MP 1200/400/С.

Згідно ст.ст. 610, 614 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

05.04.2017 ТОВ ГУАЛАПАК Україна , як клієнтом експедитора, було складено Акт про пошкодження вантажу.

Судом вище встановлювалась, що 15.03.2017 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Українська страхова група (надалі - позивач, страховик) та ТОВ ГУАЛАПАК Україна (страхувальник) укладено Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 40-1411-17-00010/00019 (надалі також - договір страхування), згідно умов п.1.1. якого страховик надає послуги добровільного страхування вантажів і у разі настання страхового випадку, зобов`язується виплатити страхове відшкодування на умовах і обсягах, передбачених договором.

Застрахованим вантажем згідно Страхового сертифікату №19 до договору страхування є обладнання: друкарський модуль для дооснащення друкарської машини ROTEMEC 4003 MP 1200/400/С, часткова поставка 1/3 (перша з трьох), що складається з: друкарська секція (3 шт), частина 1 і 2 (7 місць), сушильна камера (3 шт), частина 1 і 2 (1 місце).

Згідно зазначеного Страхового сертифікату, також вбачається, що відправником є BOBST Italia s.p.a., експедитором є ТОВ ТК ТРАНС-КОНТИНЕНТ (найменування відповідача по справі, що було до квітня 2020 року та в подальшому було змінено на ТОВ "Люкс сумка та аксесуари").

За таких обставин, ТОВ ГУАЛАПАК України як страхувальник на підставі складеного Акту про пошкодження вантажу від 05.04.2017, звернулось до позивача як страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На підставі заяви ТОВ ГУАЛАПАК України та фактично наявних документів на підтвердження страхового випадку, позивачем визнано вказану подію страховим випадком та складено страховий акт № ДКЦВ-14024 від 27.06.2017, сума страхового відшкодування склала 16 262, 20 грн.

04.07.2017 позивачем сплачено на рахунок ТОВ ГУАЛАПАК Україна страхове відшкодування в розмірі 16 262, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12442 наявним в матеріалах справи.

При цьому, приписами ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України Про страхування передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зважаючи на виплату позивачем страхового відшкодування за договором майнового страхування, суд погоджується з висновками позивача про те, що до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди (особи, відповідальної за заподіяні збитки) у межах виплаченого страхового відшкодування.

Разом з тим, статтею 13 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази підтвердження правового статусу відповідача, як особи, яка застрахувала цивільну відповідальність перед третіми особами під час здйснення нею транспортно-експедиторської діяльності та таких доказів відповідачем не надано, а з урахуванням засади змагальності сторін та того, що згідно ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, суд погоджується з доводами позивача в частині того, що саме відповідач є особою, яка відповідальна за завдані збитки.

Враховуючи те, що сума страхового відшкодування, яка склала 16 262, 20 грн., підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження відшкодування вказаної суми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування є обґрунтованими достатньою кількістю доказів, які вірогідно свідчать про нанесення відповідачем збитків та його обов`язок відшкодувати ці збитки позивачеві в порядку регресу.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група до Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс сумка та аксесуари про стягнення 16 262, 20 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс сумка та аксесуари" (вул. Миколи Шепелєва, буд. 6, м. Київ 61, 03061, код ЄДРПОУ: 37563882) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вул. Івана Федорова, буд. 32 літ. А, м. Київ 38, 03038, код ЄДРПОУ: 30859524) 16 262 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 20 коп. - страхового відшкодування, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких