Рішення

від 08.12.2020 по справі 910/14575/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2020Справа № 910/14575/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський завод Трібо

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Променерго ЛТД

про стягнення 142 010, 62 грн.

Без повідомлення учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 142 010, 62 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

30.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Променерго ЛТД надійшов відзив на позовну заяву.

06.11.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський завод Трібо надійшла відповідь на відзив.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

11.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Білоцерківський завод Трібо (далі - позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Променерго ЛТД (далі - відповідач/покупець) укладено договір поставки № 31/060-19 (далі - договір).

У відповідності до п. 1.1- 1.2 договору позивач прийняв на себе зобов`язання щодо постачання базальтової сітки (далі - товар), а відповідач зобов`язався приймати та оплачувати товар згідно по встановлених договором умовах та відповідно до видаткових накладних. У видаткових накладних на відповідну партію товару погоджуються найменування (номенклалтура), кількість, ціна товару, а також відомості про стадарти, тенічні умови та інші нормативні документи, відповідно до яких виготовлений товар.

Так, на виконання вказаного вище договору, постачальником поставлено покупцю товар, а саме: сітка базальтова на суму 363 698,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №1190 від 10.05.2019 та сітка базальтова на суму 180 393,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №3173 від 27.11.2019, яка була прийнята відповідачем за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 27.11.2019 року 0000000004.

Згідно з п.5.2. договору, відвантаження Товару здійснюється після 100% оплати його повної вартості або за інших умов оплати за згодою сторін. Покупець здійснює оплату виключно на підставі рахунку Постачальника, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

04.07.2020 між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду №1 до Договору, якою змінено порядок оплати за поставлений Товар(п. 5.2 Договору), а саме: Оплата партії Товару здійснюється Покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки партії товару, якщо інші строки оплати не погоджено Сторонами додатково .

Відповідно до п.4.2 Договору, поставка партій Товару Покупцю відбувається на умовах FCA, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 95, згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту погодження Замовлення Покупця.

Поставка Товару згідно видаткової накладної №3173 від 27.11.2019 року відбулась 27.11.2019, що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р3173 та здійснювалась автомобільним транспортом перевізника ТОВ Сантранс Київ на замовлення Покупця.

Також, поставка товару згідно видаткової накладної №1190 від 10.05.2019 року відбулась 10.05.2019 та здійснювалась власним транспортом Покупця, що підтверджується службовою запискою про в`їзд транспорту на територію позивача від 10.05.2019 року і видатковим ордером на товари №998 від 10.05.2019.

На виконання умов договору поставки №31/060-19 від 11.04.2019, Постачальником виставлено Покупцю два рахунки для оплати поставленого Товару, а саме: рахунок № 1314 від 10.05.2019 та рахунок №3244 від 26.11.2019, які були частково сплачені відповідачем.

Як зазначає позивач, відповідачем в повному обсязі не сплачено грошові кошти на загальну суму 115 785, 00 грн., а саме 29 000,00 грн. згідно видаткової накладної №1190 від 10.05.2019 та 86 785, 00 грн. згідно видаткової накладної №3173 від 27.11.2019 року.

Таким чином, відповідач порушив умови Договору поставки щодо оплати за товар, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 115 785, 00 грн.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Таким чином, у позивача виникла вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 142 010, 62 грн., з яких 115 785, 00 грн. - основний борг, 14 647, 12 грн. - пеня, 11 578, 50 грн. - штраф.

Однак, зі змісту відповіді на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський завод Трібо вбачається, що у зв`язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 109 140, 82 грн. з яких 80 785, 00 грн. - основний борг, 14 647, 12 грн. - пеня, 11 578, 50 грн. - штраф.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.

За таких обставин, оскільки відповідачем частково сплачено позивачеві суму заборгованості у розмірі 35 000, 00 грн, провадження у справі в частині стягнення 35 000, 00 грн заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

30.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Променерго ЛТД надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач про посилається на п.п.7.1-7.2 Договору, відповідно до яких сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків за Договором у випадку настання обставин непереборної сили, однак в матеріалах справи відсутні докази наявності висновку Торгово-промислової палати України щодо визнання форс-мажорними обставин на які посилається у своєму відзиві на позовну заяву відповідач.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 14 647, 12 грн. - пені, 11 578, 50 грн. - штрафу.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.2. Договору, при простроченні оплати поставленого Товару Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості Товару, по оплаті якого допущено прострочення, за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 14 647, 12 грн. пені.

Враховуючи викладене, Господарський суд, здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку пені, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, у розмірі 14 647, 12 грн.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11 578, 50 грн. штрафу.

Так, згідно п. 6.3. Договору в разі прострочення оплати поставленого Товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості поставленого Товару, за яким допущено прострочення оплати більше ніж на 30 календарних днів.

Враховуючи викладене, суд визнає заявлені вимоги про стягнення 14 647, 12 грн. пені та 11 578, 50 грн. штрафу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі № 910/14575/20 в частині стягнення 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. закрити.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОМПАНІЯ ПРОМЕНЕРГО ЛТД (Україна, 03113, місто Київ, ВУЛ. ПОЛКОВНИКА ШУТОВА, будинок 9/А; код : 38271726) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ТРІБО (Україна, 09108, Київська обл., місто Біла Церква, ВУЛИЦЯ ЛЕВАНЕВСЬКОГО, будинок 95; код : 35046274) основний борг у розмірі 80 785 (вісімдесят тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн. 00 коп., 14 647 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 12 коп. - пені, 11 578 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 2 130 (дві тисячі сто тридцять) 16 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва