ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2020 справа № 914/1715/20
Господарський суд Львівської області у складі судді М.М. Петрашка розглянув матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Виробничо-торгове підприємство "Серміш"
до відповідача Акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів"
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни
про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень
за участю представників :
від позивача не з?явився
від відповідача М.М.Вертас
від третьої особи не з?явився
Суть спору : Приватне підприємство "Виробничо-торгове підприємство "Серміш" звернулось із позовом до відповідача Акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень.
Зокрема позивач у прохальній частині позовної заяви просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50529585 від 28.12.2019р. про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством акціонерно - комерційний банк Львів кафе-бару, загальною площею 539,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Буськ, майдан Незалежності,5. (Номер запису про право власності - 34926749. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2001474646206);
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50534972 від 28.12.2019р. про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством акціонерно- комерційний банк Львів об`єкту незавершеного будівництва - магазин, кафе (готовністю - 64%) за адресою: Львівська область, Буський район, с.Ожидів, вул. Головна, 91-б ; земельна ділянка, площею 935,0 кв.м. (Номер запису про право власності: 34930907. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2001678646206);
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідією Миколаївною про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50533536 від 28.12.2019р. про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством акціонерно-комерційний банк Львів на земельну ділянку для обслуговування магазину площею 0,0935 га, що розташована за адресою: Львівська область, Буський район, с.Ожидів, вул. Головна; кадастровий номер 4620684400:23:006:0002 (Номер запису про право власності - 34929537. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2001614646206).
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.
Протокольною ухвалою суду від 29.10.2020р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 26.11.2020р.
В судове засідання з`явився представник відповідача, щодо заявлених вимог заперечив.
Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача участі представників в судове засідання не забезпечили.
На електронну адресу надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з його неможливістю прибути в судове засідання через зайнятість в іншому судовому процесі (вх.№ 33964/20 від 26.11.2020р.).
Суд розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, дійшов висновку, що таке задоволенню не підлягає, оскільки доказів участі в розгляді кримінальної справи № 447/1042/20 представника О.М.Попко до клопотання не долучено.
Разом з тим, неможливість забезпечення іншого представника для розгляду даної справи № 914/1715/20 по суті у клопотанні позивачем не наведена.
В той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, враховуючи доводи, на які посилається позивач, суд бере до уваги те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті, у зв`язку з чим відсутність у судовому засіданні представника позивача не впливає на можливість вирішення спору.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку розглянути справу по суті в судовому засіданні 26.11.2020р. за відсутності представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
25.05.2011р. між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк Львів (іпотекодержатель) та Виробничо-торгівельним підприємством Серміш (іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до пункту 1.1. якого, іпотекою за даним договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з умов генерального договору кредитної лінії № 38 від 24.05.2011р. та додаткових договорів до нього, якщо такі є чи будуть укладені в майбутньому, надалі кредитний договір, укладеного між іпотекодержателем та позичальником - Фермерським господарством "Серміш Агро", відповідно до якого іпотекодержатель зобов`язався в порядку та відповідно до умов кредитного договору, відкрити позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2500000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути отримані відповідно до кредитного договору грошові кошти в строк не пізніше 28.02.2013 р., щомісяця сплачувати суму відсотків за користування кредитом у розмірі та в терміни згідно умов кредитного договору, а також оплатити комісії, неустойки та штрафні санкції, у випадках, передбачених кредитним договором, надалі за текстом "Основне зобов`язання".
15.03.2012р. сторонами укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, відповідно до якого внесено зміни в п.1.1. іпотечного договору від 25.05.2011р. та викладено його в наступній редакції:
1.1 Іпотекою за даним договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з умов генерального договору кредитної лінії № 38 від 24.05.2011р. та додаткових договорів до нього, якщо такі є чи будуть укладені в майбутньому, надалі кредитний договір, укладеного між іпотекодержателем та позичальником - Фермерським господарством "Серміш Агро", відповідно до якого іпотекодержатель зобов`язався в порядку та відповідно до умов кредитного договору, відкрити позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3600000,00 грн. зі сплатою 20,0%, а позичальник зобов`язався повернути отримані відповідно до кредитного договору грошові кошти в строк не пізніше 28.02.2014 р., щомісяця сплачувати суму відсотків за користування кредитом у розмірі та в терміни згідно умов Кредитного договору, а також оплатити комісії, неустойки та штрафні санкції, у випадках, передбачених кредитним договором, надалі за текстом "Основне зобов`язання".
Відповідно до пункту 1.3 договору, іпотекодавець з метою забезпечення своїх зобов`язань перед іпотекодержателем, викладених в основному зобов`язанні, передає в іпотеку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, надалі предмет іпотеки , а саме:
- кафе-бар загальною площею 539,5 кв.м, позначений за планом літерами від 1 по 26 та розташований в підвалі будинку № 5 на майдані Незалежності ( площа Перемоги) в місті Буську Львівської області.
Зазначений кафе-бар належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Буською міською радою 29.04.2011 на підставі рішення Виконкому від 13.04.2011 № 41, право власності зареєстроване обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі - ОКП ЛОР БТІ) 04.05.2011 (витяг про державну реєстрацію прав від 04.05.2011 № 29852457), реєстраційний номер 14731552.
Вартість кафе-бару відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 05.05.2011 року за № 29863600, становить 842087 гривень.
- земельна ділянка площею 0,0935 га, кадастровий номер 4620684400:23:006:0002, що розташована за адресою: Львівська область, Буський район, с. Ожидів; земельна ділянка надана для обслуговування магазину.
Ця земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі державного акта серія ЯА № 206182 на право власності на земельну ділянку, виданого Буським районним відділом земельних ресурсів 18.11.2004 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Буською державною нотаріальною конторою 26.12.2002 за реєстровим № 3390, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 02 04 449 00008.
Відповідно до висновку, виданого Управлінням держкомзему у Буському районі Львівської області 22.04.2011 року за № 436, земельна ділянка має право земельного сервітуту, а саме право прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв`язку, трубопроводу та інших лінійних комунікацій.
- об`єкт незавершеного будівництва - магазин, кафе готовністю 64 %, за адресою: Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вулиця Головна, 91-6 , розташований на вищевказаній земельній ділянці площею 0,0935 га, наданій для обслуговування магазину, кадастровий номер - 4620684400:23:006:0002.
Цей об`єкт незавершеного будівництва належить іпотекодавцю на підставі державного акта серія ЯА № 206182 на право власності на земельну ділянку, виданого Буським районним відділом земельних ресурсів 18.11.2004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 02 04 449 00008, та зареєстрованого ОКП ЛО БТІ в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.07.2009 (витяг про реєстрацію права власності № 23169621 від 01.07.2009), реєстраційний номер 27672522 (далі - предмет іпотеки).
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2 договору іпотеки, у разі порушення іпотекодавцем зобов`язань за основним зобов`язанням та/або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем хоча б однієї з умов основного зобов`язання, вона не буде виконана, а саме при повному або частковому неповерненні у встановлений основним зобов`язанням строк суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені основним зобов`язанням строки сум процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені основним зобов`язанням строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій). Право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває незалежно від настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку початку процедури ліквідації іпотекодавця, а також у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом.
Відповідно до пункту 5.4. договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором на розсуд іпотекодержателя може здійснюватись на підставі:
- рішення суду;
- виконавчого напису нотаріуса;
- згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, викладеним в розділі 6 (пункти 6.1, 6.2, 6.3) цього договору шляхом задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно з пунктом 6.1. договору іпотеки, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя викладене в цьому розділі даного договору, згідно статті 36 Закону України "Про іпотеку", вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України "Про іпотеку".
Пунктом 6.1.1. договору іпотеки сторони погодили, що право іпотекодержателя звернути стягнення па предмет іпотеки позасудовими способами, визначеними цим договором виникає у випадку залишення без задоволення іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя щодо усунення порушень основного зобов`язання або умов цього договору, згідно статті 35 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до пунктів 6.2.1., 6.2.2., 6.2.3., Іпотекодавець дає свою згоду на передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до умов цього Договору. Іпотекодавець передає у власність Іпотекодержателю предмет іпотеки. При цьому підписанням цього договору Іпотекодавець засвідчує, що він надає Іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до Іпотекодержателя за рішенням Іпотекодержателя. Рішення про прийняття у власність предмету іпотеки приймаєгься Іпотекодержателем одноосібно. Іпотекодавець засвідчує, що достатньою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки є цей договір та письмове рішення Іпотекодержателя про прийняття у власність Предмету іпотеки. Сторони дійшли згоди про те, що іпотекодержатель має право набути у власність предмет іпотеки на наступний день після спливу строку усунення порушень основного зобов`язання, вказаного в письмовій вимозі надісланій іпотекодавцю згідно статті 35 Закону України "Про Іпотеку" та пункту 5.1 цього договору, і якщо в цей строк вказані порушення не будуть усунені іпотекодавцем повністю або письмова вимога іпотекодержателя буде залишена іпотекодавцем без задоволення. Про набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель приймає відповідне рішення, в якому зазначається день з якого до іпотекодержателя переходить право власності на предмет іпотеки та вартість за якою предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя, копію якого іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю і жодних додаткових документів або інших умов для набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки не потрібно.
У пункті 6.2.4. договору іпотеки зазначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.
Як стверджує позивач в позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, зокрема з інформаційної довідки № 198692656 від 03.02.2020р. та інформаційної довідки № 201641155 від 25.02.2020р., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідією Миколаївною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстровано за Акціонерним товариством акціонерно-комерційний банк Львів право власності на належні позивачу об`єкти, зокрема:
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50529585 від 28.12.2019р. Номер запису про право власності - 34926749. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2001474646206. Це рішення стосується кафе-бару, загальною площею 539,5 кв.м., позначений літерами від 1 по 26 , що знаходиться за адресою Львівська область, Буський район, місто Буськ, майдан Незалежності, будинок 5.
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50534972 від 28.12.2019р. Номер запису про право власності - 34930907. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2001678646206. Це рішення стосується об`єкту незавершеного будівництва, - магазин, кафе, готовністю 64 %, що знаходиться за адресою Львівська область, Буський район, село Ожидів, вулиця Головна, будинок,91б.
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50533536 від 28.12.2019р. Номер запису про право власності - 34929537. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2001614646206. Це рішення стосується земельної ділянки, площею 0,0935 га, кадастровий номер 4620684400:23:006:0002, що знаходиться за адресою Львівська область, Буський район, село Ожидів, вулиця Головна.
Вказані рішення та дії відповідача, на думку позивача, вчиненні з грубим порушенням чинного законодавства та порушують право власності позивача, що стало підставою для звернення до Господарського суду Львівської області з вимогами про визнання їх протиправними та скасування.
Зокрема, позов обгрунтовано тим, що державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (об`єкти іпотеки), що належить на праві власності позивачу, Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідією Миколаївною здійснено з порушенням приписів статей 35-37 Закону України "Про іпотеку", зокрема позивачем не отримано від відповідача письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, у зв`язку з чим позивачу було не відомо про розмір порушеного зобов`язання, що позбавило його можливості усунути таке порушення. Також, в порушення умов договору та вимог закону не здійснювалась оцінка майна.
Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву.
Зокрема, відповідач зазначає, що у зв`язку з невиконанням позичальником основного зобов`язання та невиконання ним та іпотекодавцем вимог банку про погашення заборгованості за кредитним договором, викладених в листах вимогах від 23.01.2017р. за вих. №27/0-24 та вих.№ 28/0-24, для захисту своїх прав та інтересів у 2017 році банк звернувся до нотаріуса із заявою про державну реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки.
Також відповідач стверджує, що 10.03.2017р. приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. здійснила реєстрацію права власності на предмет іпотеки за банком (рішення № 34206567, № 34207070, №34207345).
Як зазначено у відзиві на позовну заяву, 26.05.2017р. Міністерством юстиції України за скаргою Приватного підприємства Виробничо-торгове підприємство Серміш видано наказ № 1731/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .
Акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк Львів звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування вищезазначеного наказу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2018р. у справі № 813/2320/17 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018р. рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2018р. скасовано, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 26.05.2017р. № 1731/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .
Відповідач зазначає, що з метою виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду і відновлення реєстрації прав на іпотечне майно за банком, банк звернувся у Міністерство юстиції України, однак останнє не виконало постанову апеляційного суду, а видало наказ № 3100/5 від 28.09.2018р. Про скасування пунктів 1,2,4 наказу Міністерства юстиції України від 26.05.2017 № 1731/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , де підставою видачі зазначено постанову апеляційного суду.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.10.2019р. закрито провадження у справі та роз`яснено банку про право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Враховуючи наведене, банк звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 26.05.2017р. № 1731/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .
24.06.2020р. Господарським судом міста Києва у справі № 914/209/20 зазначений позов задоволено повністю.
У відзиві зазначено, що банком в грудні 2019 р. вдруге проведено позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки позивача. Підстави для реєстрації банком права власності на об`єкт іпотеки суттєво не змінювались і були відомі позивачу, оскільки досліджувались як докази в судових процесах по справі № 813/2320/17 та по справі № 914/209/20.
Відповідач також зазначає, що твердження позивача про те, що не неотримання вимоги в порядку статті 35 Закону України Про іпотеку призвело до того, що позивачу невідомо розмір порушеного зобов`язання, що позбавило його можливості усунути таке порушення є безпідставним, надуманим, оскільки для реєстрації права власності на предмет іпотеки за банком, 27.12.2019р. нотаріусу Дерев`янко Л.М. були подані листи вимоги ті ж самі, що і подавались 28.02.2017р. нотаріусу Новосад О.П., а саме:
- лист-вимога від 23.01.2017. за вих.№ 27/0-24 з рекомендованим повідомленням про вручення від 27.01.2020р.;
- лист-вимога від 23.01.2017. за вих.№ 28/0-24 з рекомендованим повідомленням про вручення від 27.01.2020р.
Відтак, відповідач стверджує про наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя підтвердженим належними та безспірними доказами.
Також, відповідач зазначає, що на виконання частини 2 пункту 6.2.3 договору іпотеки, банком було скеровано як іпотекодавцю так і позичальнику вимогу від 15.01.2020р. за вих.№ 95/0-14, а також копію рішення банку про набуття права власності на предмет іпотеки у формі витягу з протоколу № 54/2019 засідання правління АТ АКБ Львів від 23.12.2019р., де чітко зазначено що АТ АКБ Львів 27.12.2019р. набув право власності на нерухоме майно, що виступало забезпеченням виконання зобов`язань ФГ Серміш Агро по Генеральному договору кредитної лінії № 38 від 24.05.2011р. за вартістю, яка визначена суб`єктом оціночної діяльності ТзОВ Гал-Світ у звіті про незалежну оцінку майна від 17.12.2019р. та суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Реноме Груп у звіті про незалежну оцінку майна від 21.12.2019р.
Зазначена вимога від 15.01.2020р. вих. № 95/0-14 скеровувалась на адресу відповідача та боржника цінним листом з описом вкладення, і згідно даних трекінгу пошти відправлення вручено адресатам особисто 21.01.2020р.
Таким чином, відповідач зазначає, що позивачу відомо про наявність звітів про оцінку і вартість спірного майна, а твердження в позові є надуманими та необгрунтованими, у зв`язку з чим просить суд відмовити у його задоволенні.
У відповіді на відзив позивач стверджує, що відповідачу, для дотримання встановленого у частині 1 статті 35 Закону України Про іпотеку порядку, необхідно було надіслати позивачу вимогу перед зверненням стягнення з метою надання останньому тридцятиденного строку для задоволення такої вимоги. Так, як зазначає позивач. відповідач надсилав позивачу листи-вимоги від 23.01.2017р.
Також, позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що висновки суб`єкта оціночної діяльності ТзОВ ГАЛ-СВІТ у звіті про незалежну оцінку майна від 17.12.2019р. та суб`єкта оціночної діяльності ТОВ Реноме Груп у звіті про незалежну оцінку майна від 21.12.2019р. викладені, сформовані та надані згідно вимог законодавства та проводились при візуальному обстежені оціночного майна є таким, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до приписів Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою КМУ від 10 вересня 2003 №1440, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, укладення договору на проведення оцінки та ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Як зазначає позивач, фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об`єктів оцінки (кафе-бар та земельна ділянка з розташованим на ній об`єктом незавершеного будівництва готовністю 64%), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без їх обстеження на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них, який має забезпечити іпотекодавець чи боржник.
У відповіді на відзив зазначено, що банк не звертався до позивача з проханням надати доступ до вказаного майна, а самі звіти, які повинні містити інформацію про дату проведення огляду, не надав разом з відзивом до суду.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подано суду письмові пояснення, в яких зазначено, що рішення про державну реєстрацію права власності за АТ Акціонерно-комерційний банк Львів були прийняті на підставі належних документів наданих заявником.
Також зазначено, що Приватним нотаріусом ЛМНО Дерев`янко Л.М., було перевірено та встановлено, що пункт 6.2. іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ІІІапіро І.В., 25.05.2011 року за реєстровим №846 (дублікат якого виданий приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ІІІапіро І.В., 27.02.2017 року в реєстрі за №254), передбачає право АТ Акціонерно-комерційний банк Львів звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України Про іпотеку на підставі іпотечного застереження.
На підставі наданих листів-вимог про усунення порушення від 23.01.2017 року, та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, у відповідності до статті 35 Закону України Про іпотеку , пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, нотаріусом було з`ясовано факт направлення вимоги про порушення основного зобов`язання, та сплив 30 - денного строку з моменту отримання вищевказаної вимоги.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частин 1, 4 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 35 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Аналогічні положення щодо змісту письмової вимоги про усунення порушення кредитного договору та/або умов цього договору, яку має надіслати іпотекодержатель визначено у пунктах 5.1, 5.2 іпотечного договору.
Судом встановлено, що у зв`язку з невиконанням позичальником основного зобов`язання та невиконання позичальником та іпотекодавцем вимог відповідача про погашення заборгованості за кредитним договором, Акціонерним товариством акціонерно-комерційний банк Львів прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно із статтею 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Також, судом встановлено, що відповідне іпотечне застереження передбачено у пункті 6.1 іпотечного договору, зокрема право іпотекодержателя при зверненні стягнення на предмет іпотеки отримати на праві власності предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку передбаченому цим договором та статтею 37 Закону України Про іпотеку .
Статтею 37 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною першою статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом частини 1 статті 3 вказаного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, а також внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Відповідно до частин 2, 8 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 Порядку, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У частині 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав.
Твердження позивача зводяться до того, що ним не одержано від банку (відповідача) вимоги перед зверненням стягнення на предмет іпотеки з метою надання позивачу 30-денного строку для задоволення такої вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено листи - вимоги від 23.01.2017р. за вих.№ 27/0-24 та вих.№ 28/0-24 з вимогами погасити заборгованість за кредитним договором № 38 від 24.05.2011р., які були направлені на адресу боржника та позивача, що підтверджується описами вкладення та фіскальними чеками. Як вбачається з відмітки на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення від 24.01.2017р., зазначені листи отримано адресатами 27.01.2017р. У вказаних листах - вимогах зазначено, що у випадку невиконання цих вимог відповідач розпочне примусову процедуру стягнення заборгованості в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до розділу 5 та 6 договору іпотеки.
Таким чином, посилання позивача на те, що на його адресу не було направлено вимоги про усунення порушень у відповідності до статті 35 Закону України Про іпотеку є необгрунтованими.
На підставі цих листів-вимог приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. було здійснено реєстрацію права власності на предмет іпотеки за банком 10.03.2017р. (рішення № 34206567, № 34207070, №34207345).
Після завершення процедури оскарження наказу Міністерства юстиції України за № 1731/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень , (виданого у зв`язку з оскарженням позивачем вищезазначених рішень про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки), а саме винесення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 р. у справі № 813/2320/17, якою визнано протиправним і скасовано пункти 1, 2, 4 оспорюваного наказу, Акціонерним товариством акціонерно-комерційний банк Львів вдруге проведено процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
В поданих суду письмових поясненнях приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни зазначено, що рішення про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк Львів на предмет іпотеки були прийняті на підставі належних документів наданих заявником, а саме:
1) дублікату іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ІІІапіро І.В., 25.05.2011 року за реєстровим №846, виданий приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ІІІапіро І.В., 27.02.2017 року за реєстровим №254;
2) дублікату договору про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ІІІапіро І.В., 15.03.2012 року за реєстровим №402, виданий приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ІІІапіро І.В., 27.02.2017 року в реєстрі за №255;
3) листа-вимоги про усунення порушення, надісланої позичальнику, від 23.01.2017 року №27/0-24;
4) рекомендованого повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення 27.01.2017 року;
5) листа-вимоги про усунення порушення, надісланої іпотекодавцю, від 23.01.2017 року №28/0-24;
6) рекомендованого повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення 27.01.2017 року.
Таким чином, для реєстрації права власності на предмет іпотеки за банком приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л.М. у грудні 2019р. подавались ті ж самі листи - вимоги, що і подавались нотаріусу Новосад О.П.
Належить зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази про вчинення позивачем чи позичальником будь-яких дій щодо погашення заборгованості з 27.01.2017р.
Таким чином господарський суд приходить до висновку, що підстави, якими позивач обґрунтував свої вимоги не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідачем належними доказами доведено факт направлення позивачу вимоги про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги, яка за змістом відповідає вимогам закону.
Щодо посилання позивача на те, що рішення про реєстрацію права власності Акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк Львів на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, протиправно прийнято без проведення належної оцінки на момент набуття іпотеки у власність, суд зазначає таке.
Частиною 5 статті 37 Закону України Про іпотеку встановлено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Аналогічне положення міститься в 6.2.4. договору іпотеки від 25.05.2011р.
На підтвердження здійснення оцінки нерухомого майна (предмету іпотеки), відповідачем надано суду висновки суб`єкта оціночної діяльності ТзОВ ГАЛ-СВІТ про вартість майна від 17.12.2019р. та суб`єкта оціночної діяльності ТОВ Реноме Груп про вартість майна від 21.12.2019р.
Позивач вказує, що статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Як зазначає позивач, банк не звертався до позивача з проханням забезпечити доступ оцінювача до предмету іпотеки для фактичного ознайомлення з ним та огляду.
Проте суд звертає увагу, що стаття 33 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні надає право оскаржувати оцінку предмета іпотеки, однак, позивач цим правом не скористався.
Таким чином, твердження позивача про те, що висновки суб`єктів оціночної діяльності у звітах про незалежну оцінку майна є таким, що не відповідають дійсності не доведено суду у встановленому порядку належними доказами.
Враховуючи наведене вище, судом встановлено, що банком та третьою особою дотримано вимоги чинного законодавства при оформленні права власності на іпотечне майно в позасудовому порядку, а відтак підстав у задоволенні позову немає.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1 . У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, що визначені главою 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 07.12.2020р.
Суддя М.М. Петрашко
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2020 |
Оприлюднено | 09.12.2020 |
Номер документу | 93372258 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Петрашко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні