Ухвала

від 26.11.2020 по справі 914/3052/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.11.2020 Справа № 914/3052/13

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Демчук А.П., розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на дії (бездіяльність) державного виконавця (виконавців) та інших посадових осіб органу державної виконавчої служби державного виконавця

у справі № 914/3052/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Траст» , м. Львів,

про: стягнення боргу в сумі 11 072,03 грн.,

за участю Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів,

за участю представників, що з`явилися:

скаржника (позивач): Середницький Володимир Михайлович - адвокат, довіреність № 119-5700 від 05.12.2019 року,

відповідача: не з`явився,

державної виконавчої служби: не з`явився,

встановив:

у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Траст» про стягнення боргу в сумі 11 072,03 грн.

16.10.2013 року Господарським судом Львівської області прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

06.10.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на дії (бездіяльність) державного виконавця (виконавців) та інших посадових осіб органу державної виконавчої служби державного виконавця у справі № 914/3052/13.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.10.2020 року скаргу передано до розгляду судді Матвіїву Р.І.

Ухвалою суду від 08.10.2020 року призначено скаргу до розгляду в судове засідання на 21.10.2020 року, про що повідомлено сторін та державну виконавчу службу шляхом надіслання ухвал засобами поштового зв`язку та на електронні адреси учасників справи. У судовому засіданні 21.10.2020 року розгляд скарги відкладено на 29.10.2020 року з підстав, зазначених у відповідній ухвалі суду, зокрема за клопотанням представника Галицького ВДВС. Судове засідання 29.10.2020 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на самоізоляції.

У судове засідання 26.11.2020 року з`явився представник заявника, інші учасники яку представників не забезпечили, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином - шляхом надіслання ухвали на поштові та електронні адреси суду, зокрема, Галицький ВДВС отримав ухвалу суду від 16.11.2020 року 19.11.2020 року, що підтверджено результатами відстеження за трек-кодом 7901413565793. Клопотань, заяв та повідомлень про причини неявки і невиконання вимог ухвал суду про надання в судове засідання матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу у справі № 914/3052/13 не повідомлено.

Суд звертає увагу, що забезпечував учасникам справи, зокрема, Галицькому відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції достатні можливості для надання відповіді на подану Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» скаргу. Враховуючи повторну неявку представника Галицького ВДВС та неповідомлення ним причин неявки у дане судове засідання, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду скарги та не вважає неявку інших учасників справи такою, що перешкоджає розгляду скарги в даному судовому засіданні.

ПОЗИЦІЯ СКАРЖНИКА

Скаржник стверджує, що з жовтня 2015 року у Галицькому ВДВС повторно перебуває наказ № 914/3052/13, виданий 31.10.2013 р. Будь-яка інформація з відділу ДВС про хід виконавчого провадження за вказаним наказом у стягувача станом на 29 вересня 2020 року відсутня, незважаючи на те, що представник стягувача неодноразово (10.08.2020 р., 04.02.2020 р., 02.10.19 р., 10.12.18 р.) скеровував письмові запити на адресу Галицького ВДВС. Однак, незважаючи на одержання Галицьким ВДВС клопотань скаржника щодо надання інформації про стан виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу № 914/3052/13 та вжиття заходів щодо його виконання, органом ДВС не надано жодної письмової відповіді за результатами розгляду клопотань скаржника.

Скаржник також звертає увагу, що за результатами скарги стягувача суд ухвалою від 18 червня 2018 року зобов`язав начальника відділу ДВС здійснити перевірку матеріалів відповідного виконавчого провадження, а також рішень та дій державного виконавця (виконавців) щодо виконання наказу суду від 31.10.2013 р. у справі № 914/3052/13. Проте, Галицьким ВДВС не лише не вчинено жодних необхідних дій з метою ефективного виконання судового рішення, а й грубо порушено норми законодавства, зокрема, безпідставно не розглянуто жодного клопотання ПрАТ «Львівобленерго» , про що свідчить відсутність відповідних постанов чи інших документів, прийнятих за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження, клопотань тощо, чим порушено вимоги ст. ст. 2, 18, 74 Закону від 02.06.2016 р.

Враховуючи наведене, скаржник просить суд

- визнати (повторно) неправомірними дії (бездіяльність) державного виконавця (виконавців) або інших посадових осіб Галицького ВДВС, до компетенції яких належить (належало) вирішення питання про виконання судового рішення у справі № 914/3052/13;

- зобов`язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (виконавці) Галицького ВДВС, здійснити перевірку рішень та дій державного виконавця (виконавців) щодо виконання судового рішення у справі № 914/3052/13, в межах повноважень, наданих чинним законодавством України щодо виконання судових рішень, про що письмово повідомити суд та стягувача;

- у випадку втрати наказу № 914/3052/13, зобов`язати державного виконавця (виконавців) провести дії, необхідні для отримання дубліката втраченого в/документа;

- зобов`язати державного виконавця (виконавців) Галицького ВДВС провести виконавчі дії щодо стягнення заборгованості за наказом № 914/3052/13 в порядку, встановленому чинним законодавством України щодо виконання судових рішень.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Розглянувши матеріали скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця (виконавців) та інших посадових осіб органу державної виконавчої служби державного виконавця, суд доходить висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 16.10.2013 у справі № 914/3052/13 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Львів-Траст (79016, м. Львів, вул. Городоцька, 85, ідент. код 23964887, рах. № НОМЕР_1 в Західному ГРУ Приват-Банку, МФО 325321) на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, вул. Козельницька, 3, м. Львів, код ЄДРПОУ 00131587, поточний рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_2 в філії ЛОУ АТ Ощадбанк , МФО 325796, поточний рахунок № НОМЕР_3 в філії ЛОУ АТ Ощадбанк , МФО 325796) заборгованість в розмірі 11072 (одинадцять тисяч сімдесят дві) грн. 03 коп. основного боргу та судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

31.10.2013 року видано наказ про примусове виконання вищезазначеного рішення суду.

05.06.2018 р. до Господарського суду Львівської області надійшла скарга Приватного акціонерного товариства Львівобленерго на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб органу державної виконавчої служби у даній справі, за результатами розгляду якої ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2018 року задоволено скаргу частково: зобов`язано начальника Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України здійснити перевірку матеріалів відповідного виконавчого провадження, а також рішень та дій державного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.10.2013 р. у справі № 914/3052/13 в межах повноважень, наданих чинним законодавством, про що письмово повідомити суд та стягувача.

19.02.2019 р. до Господарського суду Львівської області надійшло подання Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львова про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 914/3052/13. Однак, таке повернуто виконавцю згідно з ухвалою суду від 01.03.2019 року.

Скаржником долучено клопотання від 10.12.2018 року, адресоване начальнику Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про надання інформації стосовно вчинених дій після постановлення ухвали суду від 18.06.2018 року. Доказів надіслання відповідного клопотання не подано.

16.10.2019 року стягувачем надіслано начальнику Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області клопотання про надання письмової відповіді стосовно вчинення дій, спрямованих на стягнення заборгованості, перспективи погашення заборгованості та надання копій документів виконавчого провадження (докази надіслання клопотання долучені до матеріалів скарги).

06.02.2020 року начальнику Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львова надіслано повторне клопотання про надання інформації про хід виконавчого провадження, про надіслання копій документів, про вжиття дій по отриманню дубліката виконавчого документа, якщо такий втрачено, а також повідомлено про нові реквізити для стягнення грошових коштів (докази надіслання клопотання долучені до матеріалів скарги).

Із аналогічним клопотанням стягувач звернувся до державного виконавця і 10.08.2020 року, що вбачається із копії клопотання від 10.08.2020 року та доказів його надіслання.

Так, згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Із поданих документів не вбачається, що скаржник оскаржував дії державних виконавців Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львова до начальника відділу, проте, вбачається, що ще ухвалою суду від 18.06.2018 року начальника Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України зобов`язано здійснити перевірку матеріалів відповідного виконавчого провадження, а також рішень та дій державного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 31.10.2013 р. у справі № 914/3052/13 в межах повноважень, наданих чинним законодавством, про що письмово повідомити суд та стягувача.

Із долучених скаржником копій клопотань та доказів їх надіслання вбачається також неодноразові звернення стягувача до начальника відділу із проханням надання інформації щодо вчинених виконавчих дій, надати відповідні документи та у випадку втрати виконавчого документа вжити дій щодо видачі судом дубліката наказу. Відповіді на вказані клопотання відсутні. Так, строк для надання відповіді на такого роду заяви сторони виконавчого провадження законом не встановлено. Проте, у виконавця існує обов`язок розглядати заяви сторін і залишення заяв стягувача від жовтня 2019 року, від лютого та серпня 2020 року без відповіді не є належним виконанням обов`язків представника державної виконавчої служби. Тому вимоги скаржника стосовно визнання неправомірними дії (бездіяльності) державного виконавця (виконавців) або інших посадових осіб Галицького ВДВС, до компетенції яких належить (належало) вирішення питання про виконання судового рішення у справі № 914/3052/13, стосовно зобов`язання начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (виконавці) Галицького ВДВС, здійснити перевірку рішень та дій державного виконавця (виконавців) щодо виконання судового рішення у справі № 914/3052/13 в межах повноважень, наданих чинним законодавством України щодо виконання судових рішень, є обгрунтованими. Водночас суд не має підстав визнавати неправомірними дії державних виконавців повторно, як просить скаржник, оскільки відсутнє будь-яке рішення, постановлене раніше, яким такі дії (бездіяльність) уже визнавались неправомірними.

Також суд, зобов`язуючи державного виконавця вчинити дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження , спрямовані на виконання рішення суду, не має підстав зобов`язувати начальника відділу повідомляти про суд та стягувача про вжиття ним відповідних дій, оскільки такий порядок не передбачений Законом. Суд звертає увагу, що скаржнику як стягувачу, тобто стороні виконавчого провадження, законом надано право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, тобто для обізнаності зі стадією виконавчого провадження та вчиненими виконавцем тих чи інших дій стягувач не позбавлений можливості ознайомитись зі всіма матеріалами виконавчого провадження, а не лише очікувати письмових відповідей.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд звертає увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Враховуючи відсутність доказів вжиття виконавчих дій по виконанню наказу від 31.10.2013 року у справі № 914/3052/13, суд вважає, що вимога стягувача про зобов`язання державного виконавця (виконавців) Галицького ВДВС провести виконавчі дії щодо стягнення заборгованості за наказом № 914/3052/13 в порядку, встановленому чинним законодавством України щодо виконання судових рішень, також є обгрунтованою та необхідно для задоволення при захисті прав та інтересів стягувача.

Щодо вимоги скаржника про зобов`язання державного виконавця (виконавців) у випадку втрати наказу № 914/3052/13 провести дії, необхідні для отримання дубліката втраченого виконавчого документа, суд зазначає таке.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість видачі дубліката виконавчого документа як за заявою стягувача, так і за зверненням державного/приватного виконавця, а Законом України Про виконавче провадження (п. 10 ч. 3 ст. 18) встановлено право виконавця звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом. Із аналізу вказаних норм вбачається, що подання заяви про видачу дубліката наказу не є виключним обов`язком виконавця, а таким повноваженням наділений як виконавець, так і стягувач. Крім цього, на час розгляду скарги у даному провадженні не встановлено обставин. які б свідчили про наявність підстав для видачі судом дубліката виконавчого документа. Відтак, суд не вважає заявлену вимогу обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 5 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Щодо строків подання стягувачем скарги на дії державного виконавця, то відповідно до ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Згідно з поясненнями скаржника і долученими до скарги документами вбачається, що скаржник своєчасно звернувся з даною скаргою до суду. Суд враховує пояснення скаржника стосовно тривалої і триваючої бездіяльності Галицького ВДВС і фактично відсутності чіткої дати порушення прав стягувача, та вважає що порушувані права та інтереси Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» як стягувача у відповідному виконавчому провадженні підлягають захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 340, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив :

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на дії (бездіяльність) державного виконавця (виконавців) та інших посадових осіб органу державної виконавчої служби державного виконавця у справі № 914/3052/13 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії (бездіяльність) державного виконавця (виконавців) або інших посадових осіб Галицького ВДВС, до компетенції яких належить (належало) вирішення питання про виконання судового рішення у справі № 914/3052/13; зобов`язати начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (виконавці) Галицького ВДВС, здійснити перевірку рішень та дій державного виконавця (виконавців) щодо виконання судового рішення у справі № 914/3052/13, в межах повноважень, наданих чинним законодавством України щодо виконання судових рішень; зобов`язати державного виконавця (виконавців) Галицького ВДВС провести виконавчі дії щодо стягнення заборгованості за наказом № 914/3052/13 в порядку, встановленому чинним законодавством України щодо виконання судових рішень.

3. У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 07.12.2020 року.

Суддя Р.І. Матвіїв