Ухвала

від 07.12.2020 по справі 922/1775/19 (922/3945/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"07" грудня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/1775/19 (922/3945/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши заяву ФО ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі

за позовом Фізична особа ОСОБА_1 до Фізична особа-підприємець Корнач Олена Іларіонівна , Приватне акціонерне товариство "Українська пивна компанія" , Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про скасування рішення в межах справи № 922/1775/19 про неплатоспроможність Фізичної особи-підприємеця Корнач О.І

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів Приватного акціонерного товариства "Українська пивна компанія", приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Газматової Аліни Анатоліївни та Фізичної особи-підприємця Корнач Олени Іларіонівни, в якому просить суд наступне:

- визнати протиправними та скасувати рішення приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Газматової Аліни Анатоліївни від 24.10.2019 р., індексний номер 49320336 про реєстрацію права власності за Приватним акціонерним товариством "Українська пивна компанія" на об"єкт нерухомого майна: будівлю реєстр.номер1230762132212 у складі: прохідна (літ.А) площа 33,1 кв.м., виробниче приміщення по виробництву взуття (літ.В) площа 1116,2 кв.м. , котельня (літ.Г) площа 104,4 кв.м., водонапірна башта (літ.Д) площа 25,2 кв.м., погріб (літ.Л) площа 609,8 кв.м., склад (літ.Ж) площа 530,9 кв.м., склад (літ.Е) площа 757,7 кв.м., виробничий корпус (літ.Н) площа 1050,7 кв.м., виробничий корпус (літ.О) площа 1626,8 кв.м., приміщення виробничого цеху (літ.П) площа 713,8 кв.м., склад (літ.Б) площа 1074 кв.м. , майстерня (літ. З) площею 41,5 кв.м., вісова (літ. К) площею 5,8 кв.м., будівля насосної (літ. Р) площею 9,9 кв.м., склад (літ.С) площею 74,7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ),

- поновити в держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на будівлю у складі: прохідна (літ.А) площа 33,1 кв.м., виробниче приміщення по виробництву взуття (літ.В) площа 1116,2 кв.м. , котельня (літ.Г) площа 104,4 кв.м., водонапірна башта (літ.Д) площа 25,2 кв.м., погріб (літ.Л) площа 609,8 кв.м., склад (літ.Ж) площа 530,9 кв.м., склад (літ.Е) площа 757,7 кв.м., виробничий корпус (літ.Н) площа 1050,7 кв.м., виробничий корпус (літ.О) площа 1626,8 кв.м., приміщення виробничого цеху (літ.П) площа 713,8 кв.м., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 34875911 від 21.04.2017 державного реєстратора Василенко Лесі Вікторівни Броварської районної державної адміністрації Київської області.

Ухвалою суду від 07.12.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.12.2010 р.

Разом з позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити його позов шляхом накладання арешту на конкретне нерухоме майно боржника: комплекс, реєстр.номер1230762132212 у складі: прохідна (літ.А) площа 33,1 кв.м., виробниче приміщення по виробництву взуття (літ.В) площа 1116,2 кв.м. , котельня (літ.Г) площа 104,4 кв.м., водонапірна башта (літ.Д) площа 25,2 кв.м., погріб (літ.Л) площа 609,8 кв.м., склад (літ.Ж) площа 530,9 кв.м., склад (літ.Е) площа 757,7 кв.м., виробничий корпус (літ.Н) площа 1050,7 кв.м., виробничий корпус (літ.О) площа 1626,8 кв.м., приміщення виробничого цеху (літ.П) площа 713,8 кв.м., склад (літ.Б) площа 1074 кв.м. , майстерня (літ. З) площею 41,5 кв.м., вісова (літ. К) площею 5,8 кв.м., будівля насосної (літ. Р) площею 9,9 кв.м., склад (літ.С) площею 74,7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ), який 24.10.2019 був зареєстрований рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 49320336 приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Газматової А.А. за Приватним акціонерним товариством "Українська пивна компанія" (код ЄДРПОУ 30289694, адреса: 61024, місто Харків, пр.Правди, буд. 7, кв.264);

- передати нерухоме майно комплекс, реєстр.номер1230762132212 у складі: прохідна (літ.А) площа 33,1 кв.м., виробниче приміщення по виробництву взуття (літ.В) площа 1116,2 кв.м. , котельня (літ.Г) площа 104,4 кв.м., водонапірна башта (літ.Д) площа 25,2 кв.м., погріб (літ.Л) площа 609,8 кв.м., склад (літ.Ж) площа 530,9 кв.м., склад (літ.Е) площа 757,7 кв.м., виробничий корпус (літ.Н) площа 1050,7 кв.м., виробничий корпус (літ.О) площа 1626,8 кв.м., приміщення виробничого цеху (літ.П) площа 713,8 кв.м., склад (літ.Б) площа 1074 кв.м. , майстерня (літ. З) площею 41,5 кв.м., вісова (літ. К) площею 5,8 кв.м., будівля насосної (літ. Р) площею 9,9 кв.м., склад (літ.С) площею 74,7 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ) на зберігання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ).

В обґрунтування заяви позивач вказує на наступне.

Позивач в обґрунтування поданої заяви посилається на статті 136,137 ГПК України та ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства та зазначає, що йому стало відомо, що 24.10.2019, тобто безпосередньо в період дії арешту усього майна боржниці (накладеного ухвалою ГСХО від 12.06.2019), а також в період дії мораторію (накладеного ухвалою ГСХО від 11.07.2019) приватний нотаріус Гамзатова Аліна Анатоліївна заднім числом переоформила майно боржниці на іншу особу, причому заднім числом підробила дату державної реєстрацію, що доводиться інформацією з Реєстру речових прав на нерухоме майно. Адже відповідно до внесених цим нотаріусом записів: підставою внесення запису є Рішення про державну реєстрацію від 24.10.2019, водночас дата державної реєстрації зазначена 21.05.2019.

Крім того, позивач зазначає, що нотаріус переоформлення майнового права на іншу особу здійснила під час дії арешту майна боржниці та мораторію, в реєстрі речових прав містилися інші численні майнові обтяження майна боржниці, що доводиться інформацією з реєстру станом на 04.10.2019., а також, що діями ПрАТ Українська пивна компанія та нотаріуса Гамзатової А.А. створена ситуація, коли майно боржниці, що має формувати ліквідаційну масу та є джерелом погашення боргів, під час дії накладеного судом арешту, під час дії мораторію, з ухвало переоформлено на іншу особу, - це є переконливим доказом необхідності забезпечення подаваного ним позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вказує заявник, звертаючись до господарського суду з даною заявою, накладання арешту є обов"язковим, оскільки зухвалість, з якою вчинені дії щодо перереєстрації майна третього відповідача на іншу особу свідчить про наявність очевидного ризику подальших незаконних дій з цим майном, а також є необхідність у передачі цього майна на зберігання іншій особі , яка не має до нього інтересу з метою належного його зберігання для уникнення руйнування та не законного використання.

Зазначені обставини, на думку заявника, є обґрунтованою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову,

Виходячи з викладеного заявником в заяві, суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Суд зауважує, що в даному випадку, як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Такої ж правої позиції дотримується об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Також суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Суд наголошує, що позивачем у заяві своїй заяві не зазначено, яким чином невжиття заявлених заходів порушить його права, заявником не надано доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у цій справі, не доведено, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Посилання позивача на очевидну протиправність оскаржуваного рішення реєстратора суд розцінює передчасними, оскільки вказана обставина підлягає встановленню під час розгляду справи по суті.

Щодо обґрунтування позивачем своєї заяви, як забезпечення вимог кредиторів, то суд зазначає наступне.

Відповідно до норми ст. 40 Кодексу з процедур банкрутства передбачено забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборониш боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суд , який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Суд констатує, що заява про забезпечення вимог кредиторів подається у справу про банкрутство, а також, що вона подається стороною чи учасником справи про банкрутство, проте заявником не доведено суду , що він є таковим.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фізичної особи ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя В.О. Усатий