Постанова
від 08.12.2020 по справі 240/9393/19
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 240/9393/19

адміністративне провадження № К/9901/9314/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 (головуючий суддя: Матохнюк Д.Б.) у справі №240/9393/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

12.07.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просила:

визнати протиправною відмову у погоджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:002:0014, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області надану у висновку відповідача від 30.05.2019 № 5477/82-19 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

зобов`язати відповідача погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:002:0014, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 позов задоволено.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвалою Сьомого адміністративного апеляційного суду від 04.03.2020 у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

30.03.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 20.03.2020, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого адміністративного апеляційного суду від 04.03.2020 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не в змозі було оплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

Звертає увагу, що відповідач фінансується виключно із державного бюджету, будь-які інші бюджетні кошти не можуть бути витрачені ним для сплати судового збору, оскільки це суперечить чинному бюджетному законодавству.

Стверджує, що вищезазначені доводи з посиланням на докази не були враховані судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

17.08.2020 від позивачки надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, зазначаючи, що проблеми у фінансуванні бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом.

Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Водночас частиною 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Одним із таких процесуальних обов`язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (частини 5 статті 296 КАС України), що також вказувалось і в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що проблеми у фінансуванні бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом.

Водночас належних доказів вчинення регулярних та послідовних дій для отримання фінансування щодо сплати судового збору з моменту виникнення права на апеляційне оскарження також не надано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Отже, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не були виконані, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.

Також недоречними є посилання скаржника на практику Європейського суду з прав людини, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та захист прав людини, а не органів державної влади.

Водночас Верховний Суд критично оцінює посилання скаржника на ухвали Верховного Суду, якими Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області було продовжено строк на усунення недоліків, оскільки у зазначених відповідачем справах, незважаючи на продовження строку на усунення недоліків, судовий збір так і не було сплачено та касаційні скарги було повернуто скаржнику.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, а тому підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №240/9393/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В.М. Бевзенко

О.П. Стародуб

Дата ухвалення рішення08.12.2020
Оприлюднено09.12.2020
Номер документу93373472
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —240/9393/19

Постанова від 08.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 07.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 14.09.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишин В.М.

Ухвала від 05.08.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишин В.М.

Ухвала від 15.06.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишин В.М.

Ухвала від 04.05.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 15.04.2020

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Чернова Ганна Валеріївна

Ухвала від 08.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чиркін С.М.

Ухвала від 04.03.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

Ухвала від 13.02.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні